Становіть відмінність між західною і східною парадигмами філософії. Результат дослідження аргументуйте. €

ема 2. Філософія стародавнього світу – 4 год.

1. Вкажіть які зміни відбувалися з предметом філософії в ході історичного розвитку – 1 год.

Філософія як певна система знань з’явилася бл. 2,5 тис. років тому.Першим запровадив цю назву давньогрецький вчений Піфагор (друга половина6 ст. - початок 5 ст. до н.е.). Слово “філософія” походить від двохгрецьких слів : “філео” – “люблю” та “софія” – “мудрість”, отже означає“любов до мудрості”, “любомудрієПредмет філософії можна визначити як “…світ у цілому (природа,суспільство і мислення) у своїх найзагальніших закономірностях,розглядуваний під кутом зору суб’єкт-об’єктного відношення”[5,22]. Отже,предметом філософії не є окремо взяті світ або людина, а системавідношень “людина – світ”. Таке уявлення про предмет філософії виникло не відразу. Впродовжтривалого часу вона сприймалась як своєрідна “цариця наук”. УСтародавній Греції поняття “філософ” було рівнозначно слову “мудрець”взагалі, тобто людина, яка має грунтовні знання в різних областях.У Стародавній Індії “…коріння перших філософських узагальнень сягаєнайдавніших (111-11 тис. до н.е.) записів міфологічних текстів, до такзваних “Вед” (…) і стародавнього епосу “Махабхарата” і “Рамаяна”…Удавній Елладі філософське знання теж виростає на грунті міфологічних(“орфічних”) гімнів 8 ст. до н.е. та героїчного епосу “Іліади” й“Одіссеї”[5,32].Певної трансформації зазнав предмет філософії за часів середньовіччя.Перебуваючи під необмеженим впливом релігії, середньовічна культуратлумачить речовий світ як зовнішню видимість духовного світу. При цьомунайдосконалішим втіленням духовності середньовічна думка одноголосновизнає Бога, людина ж заслуговує на увагу філософії як така, що створеназа його "образом і подобою". Формування індустріального суспільства, що розпочалося в Західній Європінаприкіні Х111 – на початку Х1У ст., виявилося тісно пов’язаним зрадикальними змінами в суспільній свідомості, переходом її на вищусходинку культурно-історичного розвитку – добу Відродження з її новоюгуманістичною культурою, орієнтованою на людини як вищу цінність.Подальше затвердження індустріальної цивілізації дедалі надає предметуфілософії раціоналістичної спрямованості. Більш опукло це виявилося зат.зв. Нового часу (17-18 ст.). Поступова зміна світоглядних орієнтирівспонукає філософію ототожнювати буття з природним буттям, виводить наперший план матеріалістичні тенденції у філософській думці. Заплямувавшисередньовічну філософію як прислужницю богослов’я, філософіяПросвітництва наближує свій предмет до предмету природничих наук.Аж до Х1Х ст. межі між філософією та іншими науками були розмиті,нечіткі. Крім власне філософського, світоглядного знання філософіямістила в собі безліч природознавчих, релігійних, етичних та іншихелементів. “…Гегель вважав, що “філософія є квінтесенція культури”енція культури”Послідовники марксизму, особливо його радикального напряму – ленінізму,також відводили філософії місце своєрідної “супернауки”, яка не тількирозтлумачує світ, а вказує як його перетворитиІншої точки зору стосовно філософії дотримувалися прихильникипозитивізму – напряму, започаткованого у другій половині Х1Х ст.О.Контом. Вони оголошували єдиним джерелом дійсного знання певні,конкретні науки, передовсім, природознавчі й заперечували цінністьфілософської рефлексії, оголосивши всю допозитивістську філософію“метафізикою”. Принципові вади марксистського та позитивістського сприйняття філософіїта її предмету були виявлені самим ходом культурно-історичного розвитку.Зараз практично безперечним є той факт, що існує власне філософськийпредмет пізнання : принципи співвідношення людини і світу.

становіть відмінність між західною і східною парадигмами філософії. Результат дослідження аргументуйте. – 1 год.

Філософія є складовою культури, світоглядом певного народу. Вона несе на собі карб культури даного народу, властивого йому способу сприйняття світу. Цим зумовлена відмінність однієї національної філософії, наприклад німецької, від іншої — французької. Однак, якщо європейська філософська думка в своїй основі все ж таки єдина (побудована на спільному корені — давньогрецькій філософії), то відмінність між європейською філософією та індійською й китайською суттєва. Між європейською філософією, з одного боку, та індійською і китайською філософіями — з іншого, існують відмінності.

Перша відмінність полягає у нечіткому розмежуванні між міфологією та філософією, релігією та філософією на Сході. Індійська філософія тривалий час перебувала в лоні міфології, пізніше тісно перепліталася з релігійними течіями. Зокрема, важко сказати, наприклад, чим є буддизм — філософією чи релігією. Даосизм і конфуціанство в Китаї, виникнувши як філософські системи, трансформувалися в релігійні течії. У Європі ж, попри те, що в певні періоди (наприклад, у середньовіччі) філософія була тісно пов´язана з релігією, а протягом усієї історії існують релігійні філософські течії, філософія не розчинялася в релігії, а в Давній Греції була відокремлена від міфології. Європейська філософська традиція тісно пов´язана з наукою. На Сході такого зв´язку між філософією та наукою не існувало, Схід взагалі не знав теоретичної науки.

Друга відмінність — домінування етичної (Індія) і соціально-етичної (Китай) проблематики, а в європейській філософії — вчення про світ (онтологія) і пізнання (гносеологія). Етичну і соціальну проблематику європейські мислителі також досліджували, але домінувала вона лише на окремих етапах розвитку і не в усіх системах. Третьою є відмінність суб´єктів філософування. В Китаї та Індії в силу різних обставин особа не посідала того місця в суспільстві, як у Греції чи Римі. Тому в китайській та індійській філософії панують не особи (погляди окремих мислителів), а школи. В Європі ж школи є скоріше винятком, ніж правилом. Крім того, школа в європейській традиції — це не просто коментування поглядів учителя, а розвиток, зміна ідей.

Наши рекомендации