Підготовка реферату на одну з наведених тем

(для студентів денного відділення)

1. Історія зародження філософських знань.

2. Філософія і міфологія як історичні форми світогляду.

3. Співвідношення релігії та філософії.

4. Філософія та мистецтво як форми осягнення дійсності.

5. Світогляд як спосіб орієнтації людини в світі.

6. Основні рівні світогляду.

7. Природа та структура світогляду.

8. Історичні типи світогляду.

9. Філософія як «життєвий розум».

10. Проблеми і предмет філософії.

11. Рефлексія як основний метод філософії.

12. Філософія і наукова картина світу в ХХ ст.

13. Філософія і наука в історії людства.

14. Роль філософії в сфері культури.

15. Розуміння філософії в античну добу.

16. Проблема першопричини світу в античній натурфілософії.

17. Проблема буття в античній філософії.

18. Сутність полеміки Сократа з софістами.

19. Основні ідеї філософії Платона.

20. Перша будова системи категорій Аристотеля.

21. Філософія Середньовіччя ті її зв’язок з християнською релігією та теологією.

22. Спроби доведення буття Бога в середньовічній філософії.

23. Проблема співвідношення теорії і філософії у схоластиці.

24. Нова натурфілософія епохи Відродження.

25. Основні ідеї Реформації.

26. Природознавство та філософія Нового часу.

27. Взаємозв’язок філософії й математики в добу Нового часу.

28. Соціальна концепція Т.Гоббса.

29. Проблема субстанції у Новий час: Декарт, Спіноза, Лейбніц.

30. Людина як предмет філософського аналізу в добу Просвітництва.

31. Суспільно-соціальні теорії епохи Просвітництва.

32. Сутність теорії пізнання І.Канта.

33. Натурфілософські концепції філософів німецької класики.

34. Проблеми етики в німецькій класичній філософії.

35. Своєрідність діалектики Гегеля.

36. Філософська характеристика людини за Л.Фейєрбахом.

37. Філософська антропологія та філософія історії К.Маркса.

38. Порівняльний аналіз основних проблем класичної та сучасної західноєвропейської філософії.

39. Антропологізм і сцієнтизм як тенденції сучасної західної філософії.

40. Філософія і логіка: логічний позитивізм.

41. Структуралізм і постмодернізм: проблеми філософського осмислення культури.

42. Буття людини як проблема в екзистенціальній філософії.

43. Проблема Бога в традиційній і сучасній релігійній філософії.

44. Порівняльний аналіз розуміння Абсолюту в філософії Парменіда і в християнському вченні про Бога.

45. Філософське вирішення проблеми буття як віддзеркалення світогляду епохи (античність, Середньовіччя, Новий час, XX ст.).

46. Проблема буття a філософії М.Гайдеггера.

47. Онтологічний поворот у філософії XX ст.

48. Еволюція поняття «матерія» у філософії і науці.

49. Синергетика: зміст і основні проблеми.

50. Детермінізм як принцип філософського осмислення світу.

51. Порівняльний аналіз субстанційної та реляційної концепцій простору і часу.

52. Історико-філософський аспект ідеї розвитку.

53. Проблема прогресу та його критеріїв.

54. Суспільство як система.

55. «Прогресизм» та «релятивізм» в сучасній філософії.

56. Антропосоціогенез: проблеми та дискусії.

57. Філософія та формування нової екологічної свідомості.

58. Людина як проблема для самої себе.

59. Роль філософії у сфері культури.

60. «Людина-в-культурі» та «людина культури».

61. Філософські проблеми постіндустріального суспільства.

62. Суспільство та природа.

63. Сенс життя людини.

64. Індивідуалізм як філософська концепція та життєва орієнтація.

65. Життєвий світ людини.

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

Т13

Критерії оцінювання

Семестровий рейтинг студентів денного відділення складається з оцінки за відвідування лекцій (0,5 б. за лекцію, максимально – 9), за виступи на семінарських заняттях (залежно від якості виступу – від 0,5 до 2 балів, максимально – 18), решта 13 балів з 40 можливих студент отримує за підготовку індивідуального завдання (реферат – 4 бали) та самостійну роботу (по 1 б. до кожного семінару, всього – 9 балів).

Екзаменаційна оцінка (для студентів усіх форм навчання) з 60 можливих балів складається з п’яти складових: перше і друге питання білету (теоретичне та з історії філософії) – по 20 балів, третє (визначення двох понять) – 10 балів, четверте (вказати автора вислову) – 5, п’яте (тести) – 5. Отримання студентом менше 30 балів передбачає повторний екзамен.