Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання» (4 год.).

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

Імені В.Г.Короленка

Історичний факультет

Кафедра філософії

Інструктивно-методичні матеріали

до самостійної роботи

З курсу

«ФІЛОСОФІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ»

Для здобувачів наукового ступеня доктора філософії усіх спеціальностей

Полтава-2016

Самостійна робота №1

Наука як предмет філософського дослідження» (6 год.).

План:

1. Історія науки.

2. Наука і суспільство.

3. Філософія науки як напрям сучасної філософії. Етапи розвитку філософії науки.

Методичні рекомендації:

Становлення науки Нового часу: від Коперніка до Ньютона. Поняття класичної науки (класичного ідеалу наукового знання). Г. Галілей як засновник емпіричного природознавства. Роль філософії, ідей Ф. Бекона і Р. Декарта в обґрунтуванні і пропаганді нових методів наукового мислення. Дилема раціоналізму й емпіризму у філософії науки ХVІІ століття. Внесок І. Ньютона у формування класичної науки.

Образ науки у філософії Просвітництва: переконання, що знання повинне бути корисним. Протиставлення корисної дослідної науки і марної метафізики. Інституціоналізація науки (перетворення науки в соціальний інститут). Діалектико-матеріалістичне розуміння сутності науки. Розквіт науки в XIX ст. і проблеми її розвитку на межі XIX – ХХ ст. Дисциплінарний розвиток науки в XIX ст. Криза у фізиці на межі століть та її роль у розвитку науки XX ст.

Наука XX-ХХІ ст.: основні досягнення і становлення некласичної і постнекласичної науки.

Література:

1. Бернал Дж. Наука в истории общества / Дж. Бернал; пер. с англ. – М.: Иностр. лит., 1956. – 735 с

2. Гришанов І.В. Навчально-методичні рекомендації з дисципліни «Філософія та методологія науки» для магістрантів та аспірантів усіх спеціальностей / І.В. Гришанов, І.Є. Поліщук. – Херсон : Видавництво ХДУ, 2004.

Ч.1. – 2004. – 120 с.

Ч.2. – 2004. – 84 с.

3. Кохановский В.П. Основы философии науки: учебное пособие / В.П. Кохановский, Т.Г. Лешкевнч, Т.П. Матяш, Т.Б. Фатхи. – Ростов н/Д : Феникс, 2004. – 608 с. (Серия «Высшее образование».)

4. Никифоров А.П. Философия науки: история и методология: уч. пос. / А.П. Никифоров. – М. : Прогресс, 1998. – 280 с.

5. Современная философия науки: Знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей Запада. Хрестоматия / Сост. А.А. Печенкин. – М. : Логос, 1996. – 400 с.

6. Философия и методология науки: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений / под ред. В.И. Купцова. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 551 с.

Питання для самоконтролю:

1. Особливість наукового знання

2. Проблема розмежування науки і не науки.

3. Історична місія науки в західній цивілізації.

4. Проблема відносини держави до науки.

5. Проблеми гуманізації сучасної науки.

Самостійна робота №2

«Виникнення й основні етапи еволюції науки» (4 год.)

План

1. Історичні долі неопозитивістської програми у філософії науки (на прикладі Віденського гурту та аналітичної філософії).

2. Критичний раціоналізм К. Попера.

3. Теорія наукових революцій Т. Куна.

4. І. Лакатош про методологію науково-дослідницьких програм.

5. Еволюційна епістемологія С. Тулміна.

6. Концепція особистісного знання М. Полані.

7. Епістемологічний анархізм П. Фейєрабенда.

Методичні рекомендації:

Протонаука. Джерела природничо-наукового знання (первісні уявлення про світ, міф і повсякденне знання, наукові уявлення на Древньому Сході, культурний переворот у Древній Греції VIII – V ст. до н.е., ідея природи в цю епоху, атомістика, поява зачатків наукових дисциплін). Проблема виникнення науки. Основні історичні етапи розвитку науки.

Середньовічна наука і її специфіка. Формування логічних норм наукового мислення і професійних організацій науки в середньовічних університетах. Формування університетської освітньої традиції. Алхімія, астрологія, магія. Формування ідеалів математизованого і дослідного знання. Дилема віри і знання. Внесок науки Середньовіччя в європейську наукову традицію. Духовна революція епохи Відродження. Ревізія схоластичного і формування нового дослідницького апарату.

Наука XX-ХХІ ст.: основні досягнення і становлення некласичної і постнекласичної науки.

Література:

1. Карнап Р. Научное миропонимание – Венский кружок / Р. Карнап, Х. Хан, О. Нейрат // Актуальні проблеми духовності. – Вип. 6. – Кривий Ріг : КДПУ, 2005. – С. 197-214.

2. Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун; пер. с англ. И.З.Налетова. Общ. ред. и послесл. С.Р. Микулинского и Л.А. Марковой. – М. : Прогресс, 1975. – 300 с.

3. Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции / И. Лакатос // Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М. : Прогресс, 1978. – С. 203-235

4. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ / И. Лакатос. – М.: Медиум, 1995. – 236 с.

5. Полани М. Личностное знание: монографія / М. Полани. – М. : Прогресс, 1985. – 344 с.

6. Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер. – М. : Прогрес, 1983. – 605 с.

7. Решер Н. Взлет и падение аналитической философии / Н. Решер // Аналитическая философия: Становление и развитие (антология) / сост. А.Ф. Грязнов. – М. : Дом интеллектуальной книги, Прогресс-Традиция, 1998. – С.454-465.

8. Тулмин С. Концептуальные революции в науке / С. Тулмин // Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М. : Прогресс, 1978. – С. 170-190.

9. Тулмин С. Человеческое понимание / С. Тулмин. – М. : Прогресс, 1984. – 328 с.

10. Фейерабенд П. Против методологического принуждения / П. Фейерабенд // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М. : Прогресс, 1986. – С.125-467.

Питання для самоконтролю:

1. Проблема виникнення науки.

2. Особливості античної науки.

3. Середньовічна наука.

4. Становлення науки Нового часу.

5. Особливості класичної науки.

6. Діалектико-матеріалістичне розуміння науки.

7. Особливості некласичної і постнекласичної науки.

Самостійна робота №3

Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання» (4 год.).

План:

1. Особливості емпіричного дослідження.

2. Теоретичне пізнання та його структурні компоненти: проблема, гіпотеза, теорія, закон.

3. Єдність емпіричного і теоретичного рівнів пізнання.

Методичні рекомендації:

Емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Структура і методи емпіричного дослідження. Структура і методи теоретичного дослідження. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання.

Основні форми наукового пізнання – проблема, факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція. Наукова проблема і гіпотеза. Наукова теорія. Структура наукової теорії. Типи наукових теорій. Функції наукових теорій: опис, пояснення, прогнозування, розуміння, систематизація.

Література:

1. Гришанов І.В. Навчально-методичні рекомендації з дисципліни «Філософія та методологія науки» для магістрантів та аспірантів усіх спеціальностей / І.В. Гришанов, І.Є. Поліщук. – Херсон : Видавництво ХДУ, 2004.

Ч.1. – 2004. – 120 с.

Ч.2. – 2004. – 84 с.

2. Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология / В.В. Ильин. – М.: Издательство МГУ, 1994. – 136 с.

4. Степин В.С. Теоретическое знание. Структура, историческая эволюция / В.С. Степин. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 743 с.

5. Философия и методология науки: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений / под ред. В.И. Купцова. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 551 с.

Питання для самоконтролю:

1. Наука як система. Структура науки.

2. Класифікація наук.

3. Особливості емпіричного і теоретичного рівня пізнання.

4. Основні форми наукового пізнання.

5. Структура і функції наукової теорії.

Самостійна робота №4