Контроль учбової діяльності студентів.

Зміст дисципліни.

Зміст лекційних занять.

Мета викладаємих лекцій: формування орієнтованих засад наступного засвоєння знань теоретичних основ наукознавства та світового досвіду процесу наукового мислення і практичних умінь у галузі наукових досліджень.

№	Назва теми та її короткий зміст	Кількість годин	Форма контролю
		Денна	Заочна	Ден.	Заоч.
1.	Наукове та філософське сприйняття та розуміння світу. Сучасні уявлення про сутність філософії. Головна проблема філософії. Філософія як світогляд. Коло філософських проблем. Світогляд епохи. Науковий світогляд і позанауовий світогляд.			Перевірка конспектів	Перевірка конспектів
2.	Наука і освіта у простіру цивілізації та культури. Поняття культури. Структура культурного простіру. Людини у простірі культури. Цивілізація. Структура цівілізації. Людина у її простірі. Наука і освіта у простіру цивілізації та культури. Квазікультура. Діалектика цивілізації та культури. Наука, освіта та виховання на поч. ХХІ ст. Типологія наукових і освітніх концепцій. Особливості пізнання природного, соціокультурного та духовного світу людини.			Перевірка конспектів, консультація	Перевірка конспектів, консультація
3.	Наука.Наука як спеціалізована форма пізнавальної діяльності. Особливості наукового пізнання. Наука і виробництво, наука і техніка, науково-технічна революція. Теорія наукових революцій. Проблема походження та класифікації наук, особливості природно-наукового, технічного та соціального пізнання. Філософія природи і техніки.			Перевірка конспектів, консультація	Перевірка конспектів, консультація
4.	Методологічна функція філософії у науковому пізнанні. Наука як об’єкт філософського дослідження. Типологія філософських та методологічних проблем науки. Філософія як засіб включення наукового пошуку в соціокультурний контекст епохи. Особливості методологічного мислення сучасної епохи. Професіоналізм та ділетантизм в науці.			Перевірка конспектів	Перевірка конспектів
5.	Основні концепції філософської методології науки. Позитивізм ХІХ ст. Вчення про науку та філософію О.Конта. еволюціонізм Г.Спенсера. Індуктивізм (Д.Мілль). концепція філософії наук Е.Маха. Проблеми філософії наук у неокантіанстві Марбургської (Коген, Наторп, Кассірер) та Баденської (Вільденбанд, Риккерт) шкіл. Категоріальні основи наукового мислення. Соціально-практичні основи науки. Неопозитивістські концепції методології науки (Б.Рассел, М.Шлік, Л.Вітгенштейн, Р.Карнап, Ф.Франк). Концепція розвитку наукового знання К.Поппера. Теорія наукових революцій Т.Куна. Концепція П.Фейерабенда. Філософія науки Г.Башляра і А.Уайтхеда. Концепція П.Фейерабенда. співідношення наукової думки та свдомості. Етика та праксіологія науки.			Перевірка конспектів	Перевірка конспектів
6.	Пізнання та його форми. Чуттєве пізнання та його форми. Логічне пізнання – якісно новий етап. Ірраціональне в пізнанні, едність чуттєвого та та раціонального. Творчість та інтуіція. Роль практики в пізнанні. Гуманістичний зміст концепції практики.			Перевірка конспектів, консультація	Перевірка конспектів, консультація
7.	Структура наукового дослідження. Анатомія науки. Наукові методики як засіб пізнання. Взаємозв’язок гносеологічного, соціологічного, методологічного, онтологічного, антропологічного, аксиологічного та психологічного аспектів наукового пошуку. Наукова проблема і гіпотеза. Особливості емпіричного та теоретичного етапів. Вибір предмета та методів дослідження. Класифікація спеціальних наукових методів. Викладення й аргументація наукових результатів. Загальні принципи та концептуальні основи дослідження, їх філософське обгрунтування.			Перевірка конспектів, консультація	Перевірка конспектів, консультація

Семінарські заняття.

Мета проведення семінарських занять полягає в тому, щоб викликати у студентів необхідність самостійного мислення, пошуку необхідної літератури, розширення та поглиблення знань з питань плана того чи іншого заняття, привіти навики науково-досліджувальної роботи.

№	Назва теми та її короткий зміст	Кількість годин	Форма контролю
		Денна	Заочна	Ден.	Заоч.
1.	Пізнання та його форми. Чуттєве пізнання та його форми. Логічне пізнання. Ірраціональне в пізнанні. Творчість, інтуіція, фантазія та продуктивне мислення. Пояснення та розуміння.			Відповіді студентів	консультація
2.	Проблеми істини. Об’єктивне та суб’єктивне в істині. Класичні теорії істини та їх альтернативи у сучасній теорії пізнання. Інтуітивізм. Істина та містика. Роль істини в науковому пізнанні.			Відповіді студентів	консультація
3.	Наука і освіта у простіру цивілізації та культури. Світогляд, науковий, позанауковий світогляд. Структура культурного простіру. Вчений у культурного простірі. Структура цівілізації. Наука, освіта і вчений в цівілізації. Типологія наукових й освітніх концепцій. Особливості наукової освіти ХХІ ст.			Відповіді студентів, перевірка конспектів, співбесіда
4.	Наука. Наука як об’єкт філософського дослідження. Методологічна єдність та різноманітність сучасної науки. Теорія наукових революцій. Філософія природи й техніки.			консультація	консультація
5.	Структура наукового дослідження. Наукове знання й науковий метод, їх структура. Науковий текст. Основні форми наукового пізнання: факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція. Основні процедури наукової діяльності: спостерігання, вимір, збір даних, опис, експерімент, пояснення. Системний характер наукового дослідження. Викладення й аргументація наукових результатів.			Відповіді студентів, перевірка конспектів, співбесіда	консультація

Самостійна робота.

№	Назва теми та її короткий зміст	Кількість годин	Форма контролю
		Денна	Заочна	Ден.	Заоч.
1.	Основні концепції філософської методології науки. Марксизм. Філософська концепція науки в роботах К.Маркса та Ф.Енгельса. Концепція „нового раціоналізму”. „Новий образ” науки. Проблеми зв’язку філософії (метафізики) і науки. Методологічні ідеї філософії структуруалізма, феноменології та герменевтики. Проблема гармонії істини, добра і красоти в творчості вченого. Свобода наукового пошуку та соціальная відповідальність вченого.			співбесіда	Співбесіда
2.	Структура наукового дослідження. Наукове знання і науковий метод, їх структура. Наукові абстракції. Науковий текст. Інфраструктура науки. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, теорія, концепція). Основні процедури наукової діяльності (спостерігання, вимір, збір даних, опис, експерімент, пояснення). Філософські дискусії про основу та структуру наукового дослідження. Системний характер наукового дослідження. Науковий експеримент, його форми, межі можливостей.			співбесіда	консультація
3.	Написання реферату.

Контроль учбової діяльності студентів.

Поточний контроль здійснюється у формф усних та письмових відповідей, виконання проблемних аудиторних і домашніх завдань. У середині семестра проводиться проміжний контроль у формі атестації за рахунок поточних оцінок. Контроль самостійної роботи студентів – співбесіда та реферати.

Теми рефератів.

1. Діалектика звичайного і наукового пізнання.

2. Єдність та відмінність теорії та практики.

3. Форми взаємодії теорії та практики.

4. Діалектика суспільного та індивідуального в пізнанні.

5. Співвідношення емпіричного та теоретичного знання.

6. Історичний та логічний метод пізнання.

7. Спостереження й експерімент.

8. Формалізація та ідеалізація.

9. Роль індукції у науковому пізнанні.

10. Моделювання як метод наукового пізнання.

11. Наукова проблема.

12. Вимір як метод емпіричного дослідження.

13. Гіпотеза та індуктивні методи дослідження.

14. Динамічні та статистичні закони та їх роль в науковому пізнанні.

15. Ціль, структура та функції теорії.

16. Аксіоматичний спосіб побудови теорії.

17. Роль раціонального (мысленного) експерімента в пізнанні.

18. Математізація наукового пізнання – сутність, межі та тенденції.

19. Сутність системного метода дослідження.

20. Основні риси язика науки.

21. Науковий факт. Систематизація та узагальненя наукових фактів.

22. Роль творчої уяви в науковому пізнанні.

23. Особливості науки кінця ХХ – поч. ХХІ століть.

24. Стиль наукового мислення.

25. Моральні аспекти наукової творчості.

26. Естетичні аспекти наукової творчості.

27. Економічні аспекти наукової творчості.

28. Комп’ютерне мислення: сутність, можливості.

29. Скептицизм та його роль в науковому пізнанні.

30. Синтез і діференціація у науковому пізнанні.

31. Роль переконання й волі в науковому пізнанні.

32. Традиції в пізнанні. Наукова школа.

33. Науковий закон як елемент теорії.

34. Наукові принципи та їх роль в пізнанні.

35. Наукові поняття тй їх роль у пізнанні.

36. Причинність як принцип пізнання.

37. Теорія розвитку науки Томаса Куна.

38. Природа і функції утопічної свідомості. Утопія в науці.

39. Наука як гра (теорія Хейзінгі).

40. Проблема розуміння в науці (теорія Тулміна).

41. Наука та позанаукове знання.

42. Наукове та містичне знання.

43. Наука й християнство: історія та сучасність.

44. Креаціонізм та еволюціонізм в науці.

45. Наука у розумінні Гегеля.

46. Наукове знання у розумінні Канта.

47. Сучасний структуруалізм як методологія пізнання.

48. гуманітарні науки і особливості гуманітарного знання.

49. Проблеми ідентифікації лженауки.

50. Наука як покликання і професія у розумінні М.Вебера.

51. Герменевтичні методи пізнання.

52. Наукові революції та їх роль у пізнанні.

53. Вплив технологічних революцій на пізнавальні процеси.

54. Омана та її місце в структурі наукового пізнання.

55. Класичні та некласичні науки й картини світу.

56. Принцип фальсифікації.

57. Істина і метод в філософії Гадамера.

58. Проблема як відправний пункт дослідження.

59. Творчість і наукова творчість.

60. Системність наукового знання.

61. Уявне знання та проблеми його типології.

62. Теоретичне знання в дослідних науках.

63. Своєрідність і сутність технічного знання.

64. Своєрідність і сутність гуманітарного знання.

65. Своєрідність і сутність економічного знання.

66. Своєрідність і сутність історичного знання.

67. Своєрідність і сутність правового знання.

68. Своєрідність і сутність політичного знання.

69. Світи кульури та світи науки.

70. Свідомість та знання у діяльності вченого.

71. Фундаментальність в науці та науковій творчості.

72. Редукціонізм в науці і науковому пізнанні.

73. Релятивізм і догматизм в науковому пізнанні.

74. Інформаційні технології в науковому пізнанні.

75. Наука і релігія.

76. Наукове передбачення і прогнозування.

77. Аналітична філософія науки.

78. Феноменологічна філософія науки.

79. Герменевтична філософія науки.

80. Постмодерністська філософія науки.

Обсяг реферату 24 стр. Реферат повинен містити: план, вступ, загальну частину, висновки та список використаної літератури.

Рекомендована література.

1. Никифоров А. Л. Философия науки: история и методология. – М.: Дом интеллектуальной книги, 1998.

2. Степин В. С., Горохов В. Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М.: Гардарика, 1996.

3. Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія. – К.: Либідь, 1996.

4. Знание за пределами науки. Мистицизм, герметизм, астрология, алхимия, магия в интеллектуальных традициях I – XIV веков. – М.: Республика, 1996.

5. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. – М.: Медиум, 1995.

6. Спиноза Б. Трактат об усовершенствовании разума // Спиноза Бенедикт. Избр. Произв.: В 2т. – М.: Политиздат, 1957. – Т.1.

7. Теория познания: В 4т. – М.: Мысль, 1995.

8. Брунер Дж. Психология познания. За пределами непосредственной информации. – М.: Прогресс, 1977. – 412с.

9. Человек науки. – М.: Наука, 1974. – 392с.

10. Проблемы развития науки и научного творчества. – Ростов-н/Д.: Изд-во РГУ, 1971. – 208с.

11. Научное творчество. – М.: Наука, 1969. – 446с.

12. Петров М. К. Самосознание и научное творчество. – Ростов-н/Д.: Изд-во РГУ, 1992. – 272с.

13. Левченко О. А., Деревянко К. В., Левченко А. Е. Творчество и креатотерапия. – Луганск, Изд-во ВУГУ, 1998. – 306с.

14. Социокультурный контекст науки. – М., 1998. – 221с.

15. Макаренко В.П. Аналитическая политическая философия. – М.: Праксис, 2002. – 416 с.

16. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы. / Пер.с нем. – М.: изд-во «Весь мир», 2002. – 144 с.

17. Поль Рикер. История и истина. / Пер.с фр. – СПб.: Алетейя, 2002. – 400 с.

18. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. / Пер.с нім. – К.: Лібера, 2001. – 401 с.

19. Лэйси Х. Свободна ли наука от ценностей ? Ценности и научное понимание. / Пер.с англ. Ред. В.А. Яковлев. – М.: Логос, 2001. – 360 с.

20. Степин В.С. Теоретическое знание. – М.: «Прогресс-Традиция», 2000. – 744 с.

21. Микешина Л.А. Философия познания. Полемические главы. М.: «Прогресс-Традиция», 2002. – 624 с.

22. Ильин В.В. философия науки: учебник. – М.: изд-во МГУ, 2003. – 360 с.

23. Знание и традиции в истории мировой философии: Сб.статей. – М.: РОССПЭН, 2001. – 544 с.

24. Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко та ін./ - Вища школа. –К., 1995. – 445с.

25. Философия: Учебник / Под ред. Я. Д. Губина и др. – М.: Русское слово, 1998. –432с.

26. Бэкон Ф. Новый органон.

27. Декарт Г. Рассуждение о методе.

28. Юм Д. Исследования о человеческом познании.

29. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. М.: 1944.

30. Ильин Я. Я. Теория познания. Явления. Общие проблемы. М.: 1994.

31. Теория познания. В 4-х т. –М.: 1991-1995.

32. Научные и ненаучные формы мышления. / Под ред. И. Т. Карсавина,

33. Ц. Н. Поруса. –М.: 1996.

34. Эволюционная эпистемология: проблемы и перспективы. /

35. Под ред. И.П. Меркулова –М.: 1997.

36. Макаренко В.П. Аналитическая политическая философия. – М.: Праксис, 2002. – 416 с.

37. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы. / Пер.с нем. – М.: изд-во «Весь мир», 2002. – 144 с.

38. Поль Рикер. История и истина. / Пер.с фр. – СПб.: Алетейя, 2002. – 400 с.

39. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. / Пер.с нім. – К.: Лібера, 2001. – 401 с.