Філософські ідеї у середні віки та епоху відродження

План семінару

1. Філософія Середніх віків. Загальна характеристика.

2. Проблема універсалій, номіналізм та реалізм у середньовічній філософії.

3. Сутність та спрямованість філософії в епоху західноєвропейського Відродження.

Теми рефератів

1. Вплив неоплатонізму на формування середньовічної філософії.

2. Роль філософських ідей Біблії у розвитку світової філософської думки.

3. Філософія історії Аврелія Августина.

4. Проблема знання та віри у середньовічній філософії.

5. Роль філософських ідей Корану у становленні арабо-мусульманської культури.

6. Філософія Авіценни (Ібн-Сіни).

7. Докази буття Бога в філософії Хоми Аквінського.

8. Філософські ідеї Роджера Бекона.

9. Гуманістичні мотиви філософі епохи Відродження.

Методичні рекомендації

При підготовці до першого питання студенту слід звернути увагу на те, що Середні віки – період, початок якого співпав з відмиранням еллінсько-класичної античної культури, а кінець – з її відродженням. Визначний вплив на філософію робить християнство, що виникає у І – ІІ столітті н. е. у Римській імперії. У розвитку середньовічної філософії виділяють періоди: 1) патристика, роботи написані батьками церкви; 2) схоластика (“шкільна” філософія), яка у свою чергу підрозділяється: рання схоластика (ІХ – ХІІ ст. Еріугена, Росцелін); зріла (ХІІІ ст. Альберт Великий, Фома Аквинський); пізня схоластика (ХІІІ – ХІV ст. Дуне Скот, Уільям Оккам).

При підготовці до другого питання студенту слід звернути увагу на те, що Поряд з доказом буття Бога, іншою найважливішою проблемою є проблема універсалій (загальних понять); обумовлена осмисленням християнського віровчення догмату про трійцю. Найважливішою рисою середньовічної філософії є боротьба номіналізму та реалізму. Номіналізм фундаментальний напрямок гносеологічної думки, що заперечує онтологічний зміст загальних понять (з’являється в античності (Антисфен, стоїки)). Прибічники номіналізму (Росцелін, Абеляр, Уільям Оккам та ін.) вважають, що існують одиничні, конкретні речі, а поняття “загальне” існує тільки у людській свідомості.

Прибічники реалізму вважають, що справжньою реальністю володіють універсалії (загальне), а не одиничні речі чуттєвого світу. В реалізмі виділяють два види: крайній реалізм (Ансельм Кентерберійський), - універсалії існуючими незалежно від речей, і помірний, що вважає, що універсалії реальні та існують в одиничних речах. Ф.Аквинський, спираючись на Аристотеля, стоїть на позиціях помірного реалізму та виділяє три способи існування універсалій:

1) до речей (ante rem) у розумі Бога;

2) у речах (in rem) як їх сутнісні смисли;

3) після речей (post rem) як поняття про них у розумі пізнаючого суб’єкта.

При підготовці до третього питання студенту слід звернути увагу на те, що Епоха Відродження або Ренесансу (за французькою термінологією) (XIV – XVI ст.) – синтез античної та середньовічної культур, перехід до Нового часу. Першими гуманістами були Данте Аліг’єрі (1265-1321), Франческо Петрарка (1304-1374), трохи пізніше Салютаті (1331-1406), Лоренцо Валла (1407-1457), Марсіліо Фічіно (1433-1499), Піко делла Мірандолла (1463-1494) та ін., які обгрунтовували свої ідеї, спираючись на Платона, антисхоластично прочитаного Аристотеля, Епікура, каббалу, герметизм.

Людина Відродження вийшла з середньовіччя та її свідомість ще носить релігійний характер, але вона трансформується у пантеїзм (все є бог). Природа стає предметом вивчення науки – натурфілософії. Філософію природи розробляли Микола Кузанський (1401-1464), Теофраст Парацельс (1493-1541), Б.Телезіо (1509-1583), Джордано Бруно (1548-1600).

Для Північного Відродження (Еразм Роттердамський (1469-1536), Мішель Монтень (1533-1592)) також характерні гуманістична антисхоластична спрямованість, епікурійські мотиви, прагнення до істинного шляхетства, які формуються вихованням та освітою. У цей період виникають соціально-філософські концепції: проблема держави і влади (Нікколо Макіавеллі (1469-1527)); утопічні соціалістичні теорії (Томас Мор (1478-1535), Томазо Кампанелла). Розвиток суспільного життя пов’язаний також з Реформацією (Мартін Лютер (1483-1546), Жан Кальвін (1509-1564) та ін.).

Література

1. Воронкова В. Г. Філософія: навч. посібник для ВНЗ / В. Г. Воронкова ; М-во освіти і науки України. - К. : Професіонал, 2004. - 460 c.

2. Калюжний В. С. Філософія : навч.-метод. посібник для аспірантів та пошукачів ЗДІА всіх форм навчання / В. С. Калюжний, В. О. Товарниченко ; ЗДІА. - Запоріжжя : ЗДІА, 2011. - 179 c.

3. Калюжний В. С. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка) : Навч.-метод. посібник для студ. екон. спец. всіх форм навчання ЗДІА / В. С. Калюжний, А. О. Кудінова, Г. П. Макушинська та ін. ; ЗДІА. - Запоріжжя : ЗДІА, 2008. - 134 c.

4. Макіавеллі Н. Державець. – К., Основи, 2013 876 с.

5. Роттердамський Е. Похвала Глупоті…– К., Основи, 2014. – 376 с

6. Товарниченко В. О. Філософія наукового пізнання : Для всіх спец. ЗДІА / В. О. Товарниченко ; ЗДІА. - Запоріжжя : ЗДІА, 2007. - 106 c.

7. Філософія [Текст] : навч.-метод. посіб. / М. П. Плахтій, Т. В. Сулятицька. - Кам'янець-Подільський : Медобори- 2013.

8. Філософія: навч. посіб. / В. Л. Петрушенко та ін. ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - 2-ге вид., допов. і переробл. - Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013 .Ч. 1 : Історія світової філософії. - 2013. - 170 с.

9. Філософія: навч. посіб. для вищ. навч. закл. ІІІ - ІV рівнів акредитації : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Кулик ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. Олеся Гончара. - Д. : Монолит, 2013. - 691 с.

10. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М. Наука, 2011. - 356 с.

ТЕМА 4