Довгота i короткiсть складу

I. Правила довготи (Наголос на другому складi від кiнця слова)

1. Голосний довгий, якщо над ним стоїть знак довготи ( ˉ ) (природна довгота):

natūra [na-tū-ra] – природа

longitūdo [lon-gi-tū-do] – довжина.

2. Дифтонги i диграфи завжди довгi:

emphyteuta [em-phy-teu-ta] – орендатор

diaeta [di-ae-ta] – дiєта.

3. Голосний довгий за положенням, якщо вiн стоїть перед двома i бiльше приголосними:

fundamentum [fun-da-men-tum] – основа

instrumentum [in-stru-men-tum] – знаряддя.

4. Голосний завжди довгий перед приголосними х або z:

reflexus [re-fle-xus] – рефлекс

oryza [o-ry-za] – рис.

ІІ. Правила короткостi (Наголос на третьому складi від кiнця слова)

1. Голосний короткий, якщо над ним стоїть знак короткостi ( ˘ ) (природна короткiсть):

littĕra [lit-tĕ-ra] – буква

numĕrus [nu-mĕ-rus] – число.

2. Голосний перед голосним короткий:

obligatio [ob-li-ga-ti-o] – зобов’язання

praemium [prae-mi-um] – нагорода.

3. Голосний короткий перед h i сполученнями ch, ph, th, rh, sch:

contraho [con-tra-ho] – стягую

philosophus [phi-lo-so-phus] – фiлософ.

4. Голосний короткий перед сполученням нiмих приголосних iз плавними: b, p, d, t, c, g зl або r (bl, br, рl, pr, tl, tr, cl, cr, gl, gr, dl, dr):

cerebrum [ce-re-brum] – мозок

centimetrum [cen-ti-me-trum] – сантиметр.

Якщо довготу i короткiсть складу за положенням визначити неможливо, слiд звернутись до словника, де довгота позначається знаком ˉ, а короткiсть – ˘.

Nota bene! Запам’ятайте довготу та короткiсть деяких суфiксiв, що найчастiше вживаються в науковiй термiнологiї.

Довгi голоснi у таких суфiксах: -āl-, -ār-, -āt-, -īn-, -īv-, -ōs-, -ūr-, ‑ūt-.

1. Суфiкси -āl-, -ār-найчастiше трапляються у прикметниках третьої вiдмiни iз закiнченням -is, -e:

vernālis, e – весняний

cellulāris, e – клiтинний.

2. Суфiкси -āt-, -ūt- найчастiше мають прикметники першої та другої вiдмiни iз закiнченням -us, -a, -um:

cognātus, a, um – спорiднений

cornūtus, a, um – рогатий.

3. Суфiкси -ōs-, -īv-трапляються як в iменниках, так i в прикметниках першої та другої вiдмiни:

viscōsus, a, um – вiскозний, клейкий

aestīvus, a, um – лiтнiй.

4. Суфiкси -īn-, -ūr-є як в iменниках, так i в прикметниках першої та другої вiдмiни:

Alpīnus, a, um – альпiйський

matūrus, a, um – стиглий.

Короткi голоснi у суфiксах: -ĭс-, -ĭd-, -ĭl-, -ĭt-, -ŏl-, -ŭl-.

1. Суфiкси -ĭс-, -ĭd-, -ĭt-властиві прикметникам першої та другої вiдмiни:

aromatĭcus, a, um – запашний

liquĭdus, a, um – рiдкий

disposĭtus, a, um – розташований.

2. Суфiкс -ĭl- трапляється у прикметниках третьої вiдмiни:

stabĭlis, e – постiйний, незмiнний

nobĭlis, e – знатний.

3. Iз суфiксами -ŏl-, -ŭl- утворюються звичайно iменники iз зменшувальним значенням:

alveŏlus – русло

cellŭla – клiтина

granŭlum – зерно.

Вправи

1. Прочитайте слова, пояснiть вимову дифтонгiв i диграфiв:

Aurōra – рання зiрка, saecŭlum – сторіччя, aera – ера, praeda – здобич, aureus – золотий, autumnus – осiнь, oeconomia – економiя, neuter – середнiй, Augustus – серпневий, foetus – плiд, coeruleus – блакитний, proelium – битва, Eurōpa – Европа (Європа), eucharistia – благодiйнiсть, eurus – схiдний вiтер, oenanthium – витяжка iз дикого винограду, aetas – вiк, aër – повiтря, poēma – поема, poēta – поет.

2. Прочитайте слова, пояснiть вимову [у]:

cytus – клiтина, oxydātus – окисний, cyclus – цикл, hydrargўrum – ртуть, oxygenium – кисень, embryo – зародок, clepsydra – водяний годинник, stylus – стиль, mythos – міт (мiф), hydra – гiдра.

3. Прочитайте слова, пояснiть правила вимови приголосного [с]:

acĭdum citrĭcum – лимонна кислота, lucĭdus – свiтлий, calcium – кальцiй, cylindrĭcus – цилiндричний, color – колiр, cursus – курс, cancellarius – секретар, caeremonia – свято, святiсть, insectum – комаха, cucŭlus – зозуля, contumacia – впертiсть, caecus – слiпий, coelicŏla – небожитель.

4. Прочитайте слова, пояснiть, як звучать латинськi [g] i [h]:

homo – людина, genus – рiд, generatio – поколiння, geometria – геометрiя, geographia – географiя, gesticulatio – жестикуляцiя, progres­sus – проґрес, gloria – слава, figūra – фiґура, historia – iсторiя, hоrtus – сад, hora – година.

5. Прочитайте слова, пояснiть, як звучить латинський [l]:

liquor – рiдина, linea – лiнiя, locatio – розмiщення, lacrĭma – сльоза, luna – мiсяць, mel – мед, lac – молоко, laurus – лавр, lacus – озеро, flumen – рiка.

6. Прочитайте слова, пояснiть вимову приголосного [s]:

selectus – вибраний, sulcus – борозна, observatio – спостереження, odiōsus – ненависний, Saturnus – Сатурн, scaena – сцена, civĭtas – держава, basis – основа, sensus – вiдчуття, sulphur – сiрка, plasma – плазма, divisio – подiл, spasmus – спазм, occasio – випадок.

7. Прочитайте слова, пояснiть вимову сполучень qu, ngu, su:

aequālis – рiвний, squamōsus – лускатий, fungŭlus – грибок, unguentum – мазь, oblīquus – косий, quantĭtas – кiлькiсть, qualĭtas – якiсть, sublinguālis – пiд’язиковий, quercus – дуб, suavĭter – приємно, suum cuique – кожному своє, causa sui – рiч у собi.

8. Прочитайте слова, пояснiть вимову [i]:

Ucrainĭcus – український, iuvĕnis – молодий, magister – вчитель, iter – дорога, maior – бiльший, exilium – вигнання, orientālis – схiд­ний, diu – довго, disiunctio – вiдокремлення.

9. Прочитайте слова, пояснiть вимову грецьких сполучень ch, ph, rh, th, sch:

chlorophīlum – хлорофiл, acantha – голка, rhizomorpha – рiзомор­фа, glycyrrhiza – солодка, asthma – астма, aethylĭcus – етиловий, diaphragma – дiафрагма, cochlear – ложка, chamomilla – ромашка, chorda – струна, rhomboideus – ромбоподiбний, concha – раковина, thesaurus – сховище, скарбниця, thronus – трон, престол.

10. Поставте наголос у словах:

convexus – опуклий, adultus – дорослий, diversus – рiзний, sagitta – стрiла, sinister – лiвий, ephedra – хвойник, tabuletta – таблетка, vertebra – хребець, exemplum – приклад, palpebra – повiка, anonў­mus – безiменний, crystallīnus – кришталевий, solĭdus – мiцний, сorpuscŭlum – тiльце, foveŏla – ямка, lacūna – заглиблення, втрата pecunia – грошi, utilĭtas – користь, dilūtus – розчинений, complexus – комплекс, collectio – збiр, luxuria – розкiш, tegimentum – покриття, compactus – скупчений, capsŭla – коробочка, perfectus – досконалий, arēna – пiсок.

11. Пояснiть довготу другого складу вiд кiнця слова:

terrestris – наземний, trigeminālis – трiйчастий, потрійний, agricul­tūra – землеробство, disciplīna – наука, doctrīna – вчення, intervallum – промiжок, octoginta – вiсiмдесят.

12. Пояснiть короткiсть другого складу вiд кiнця слова:

lamĭna – пластинка, maxĭmus – найбiльший, pyrămis – пiрамiда, minĭmus – найменший, frigĭdus – холодний, stipendium – стипендія, платня, secretarius – секретар, colloquium – бесiда, розмова.

13. Згрупуйте слова i поставте наголос:

а) з довгими (наголошеними) суфiксами;

б) з короткими (ненаголошеними) суфiксами:

globŭlus – кулька, valĭdus – здоровий, gelatinōsus – желатиновий, classĭcus – класичний, vaselīnum – вазелiн, oblongātus – продовгуватий, utĭlis – корисний, adrenalīnum – адреналiн, quadrātus – квадратний, verticālis – вертикальний, paraffinātus – парафiнований, normā­lis – нормальний, cardinālis – головний, cylindrĭcus – цилiндричний, fluĭdus – рiдкий, granulōsus – зернистий, machĭna – машина, regŭla – правило, virĭdis – зелений.

ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SECUNDA)

Qui quaerit, repĕrit

Хто шукає, той знаходить

Морфологія
Дієслово (Verbum)

Наши рекомендации