Зв'язок філософії з різними формами суспільної свідомості.

Крім того, що філософія є однією з наук, одним із різновидів світогляду, дуже специфічною формою міфу, філософію часто розглядають як одну із форм суспільної свідомості. Поняття суспільної свідомості дуже близьке до поняття світогляду. Різниця у тому, що перше розглядається як щось уже застигле, сформоване, таке, що піддається аналізу, вивченню, як складова соціальної реальності тощо, а друге – як щось, що перебуває на стадії формування, водночас залежачи від факторів реальності і впливаючи на них.

Суспільна свідомість – це сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа та соціальне життя з усіма його атрибутами і здобутками.

Розглядаючи зв'язок філософії з різними формами суспільної свідомості, найчастіше розглядають такі кореляції (взаємовідношення):

- філософія і наука – спільні в тому, що спираються на чіткі поняття, визначення, логіку, аргументи, емпіричні факти; різні в тому, що наука є надіндивідуальною, не допускає різних інтерпретацій (закон Ньютона всюди сприймається однаково, як і теорема Піфагора…), а філософія всяке знання пропускає крізь призму індивідуального досвіду, формуючи світогляд;

- філософія і релігія – спільні у своїх спробах осягнути надприродне, зазирнути у потойбіччя, в апеляції до інструменту віри, але різні в тому, що релігія спирається на потойбічну ідею Бога, а філософія шукає спроб пояснити надприродне через внутрішні щодо світу явища і процеси;

- філософія і мистецтво – спільні у тому, що передбачають свободу творчості, апелюють не тільки до того, що є але й що може бути (реалізація можливостей), мають претензії на досконалість, довершеність; різні ж у тому, що мистецтво спирається на багатозначний символ, а філософія тяжіє до однозначних термінів, понять.

Призначення філософії, її місце у житі сучасної людини і суспільства

У житті окремої людини філософія має своїм покликанням допомогти максимально реалізувати свої здібності, розкрити свою людську природу. У цьому плані філософія ставить перед людиною надбуденні питання, такі як «У чому сенс людського призначення на Землі?», «Що буде з людиною після смерті?», «Які чинники впливають на людське життя?» «Чи є щось поза межами нашого світу?», «Чи можемо ми пізнати світ таким, яким він є насправді?» тощо. Все це забезпечує процес формування людського світогляду і становлення людини як істоти вільної, свобідної.

Щодо суспільства, то про значення філософії для нього найкращим чином висловився німецький мислитель Е. Блох: філософія – це свідомість не однієї людини, а цілого суспільства, якщо завдяки власній свідомості людина задає собі певну мету, ціль (здійснює цілепокладання), то філософія робить те саме по відношенню до цілого суспільства, забезпечуючи його рух і розвиток у правильному напрямку.

Суспільство, у якому філософія займає належне місце, є суспільством, що створює вільний для індивіда простір його розвитку. А філософськи обізнані і підготовлені люди запобігають скочуванню суспільства до авторитаризму, неуцтва, зубожіння.

ТЕСТИ

1. Що буквально означає поняття «філософія»:

o Любов до мудрості;

o Наука про відношення «людина-світ»;

o Наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людини;

o Наука про ідеї.

2. Хто запровадив поняття «основне питання філософії»:

o Піфагор;

o Платон;

o Енгельс;

o Кант.

3. Хто запровадив поняття «філософія»:

o Піфагор;

o Платон;

o Енгельс;

o Кант.

4. «Основне питання філософії» передбачає розв’язання проблеми, що первинне:

o Матерія чи ідея;

o Курка чи яйце;

o Людина чи суспільство;

o Буття чи небутя

5. Що таке матеріалізм:

o Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;

o Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;

o Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;

o Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.

6. Що таке ідеалізм:

o Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;

o Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;

o Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;

o Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.

7. Що таке дуалізм:

o Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;

o Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;

o Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;

o Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.

8. Хто запровадив поняття «світогляд»:

o Піфагор;

o Платон;

o Кант;

o Конт.

9. Які є види світогляду:

o Теоретичний і практичний;

o Індивідуальний і груповий;

o Егоїстичний і альтруїстичний;

o Усі зазначені відповіді правильні.

10. Зазначте історичні типи світогляду:

o Міф;

o Релігія;

o Філософія;

o Усі зазначені відповіді правильні.

11. Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у міфічному типі світосприйняття:

o «людина» дорівнює «природа»;

o «людина» більше за «природу»;

o «людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;

o Немає правильної відповіді.

12. Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у релігійному типі світосприйняття:

o «людина» дорівнює «природа»;

o «людина» більше за «природу»;

o «людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;

o Немає правильної відповіді.

13. Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у філософському типі світосприйняття:

o «людина» дорівнює «природа»;

o «людина» більше за «природу»;

o «людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;

o «людина» дорівнює «людина».

14. Визначте місце Бога у філософському типі світосприйняття:

o Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;

o Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;

o Бог перебуває в людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;

o Бога немає і бути не може.

15. Визначте місце Бога у релігійному типі світосприйняття:

o Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;

o Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;

o Бог перебуває в людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;

o Бога немає і бути не може.

16. Визначте місце Бога у міфічному типі світосприйняття:

o Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;

o Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;

o Бог перебуває у людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;

o Бога немає і бути не може.

17. Що слугує опорою міфічного світосприйняття:

o Довіра до світу;

o Віра в потойбіччя;

o Переконання, логічна аргументація;

o Критика, деконструкція.

18. Що слугує опорою релігійного світосприйняття:

o Довіра до світу;

o Віра в потойбіччя;

o Переконання, логічна аргументація;

o Критика, деконструкція.

19. Що слугує опорою філософського світосприйняття:

o Довіра до світу;

o Віра в потойбіччя;

o Переконання, логічна аргументація;

o Немає правильної відповіді.

20. Що стоїть у центрі парадигми стародавньої філософії:

o Космос;

o Бог;

o Людина і її розум;

o Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…

21. Що стоїть у центрі парадигми середньовічної філософії:

o Космос;

o Бог;

o Людина і її розум;

o Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…

22. Що стоїть у центрі парадигми європейської класичної філософії:

o Космос;

o Бог;

o Людина і її розум;

o Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…

23. Що стоїть у центрі парадигми сучасної філософії:

o Космос;

o Бог;

o Людина і її розум;

o Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…

24. У чому сенс міфогенної концепції походження філософії:

o Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;

o Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;

o Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;

o Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.

25. У чому сенс гносеогенної концепції походження філософії:

o Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;

o Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;

o Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;

o Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.

26. У чому сенс еклектичної концепції походження філософії:

o Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;

o Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;

o Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;

o Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.

27. У чому сенс міфогенно-гносеогенної концепції походження філософії:

o Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;

o Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;

o Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;

o Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.

28. У чому специфіка предмету філософії:

o Предмет філософії постійно змінювався, у різні часи був різним;

o Предмет філософії нічим не обмежується, він може спрямовуватись на будь-який об’єкт;

o Обидві зазначені вище відповіді правильні;

o Предмет філософії проголошує язичництвом усяке знання, що не підтверджує ідею Бога.

29. У чому специфіка предмету середньовічної філософії:

o Предмет філософії постійно змінювався, у різні часи був різним;

o Предмет філософії нічим не обмежується, він може спрямовуватись на будь-який об’єкт;

o Обидві зазначені вище відповіді правильні;

o Предмет філософії проголошує язичництвом усяке знання, що не підтверджує ідею Бога.

30. Що представляє собою філософія у статусі «вузлики на пам'ять людству»:

o Ряд питань, які завжди залишаються актуальними для людини;

o Питання які філософія розв’язує знову і знову;

o Питання, що мають статус «нагадування» людству, що воно специфічного – людського – роду;

o Усі зазначені вище відповіді правильні.

31. Що таке «вічні питання філософії»:

o Питання, на які дана найповніша вичерпна відповідь;

o Питання, на які відповідь не існує;

o Питання, до яких, розв’язавши їх, філософія повертається знову і знову;

o Питання, які ще не потрапили у предметне поле філософії.

32. У яку добу філософія мала статус прислужниці теології:

o Стародавні часи;

o Середньовіччя;

o Ренесанс;

o Просвітництво.

33. У яку добу філософія мала статус «науки наук» та «науки про перші роди сущого»:

o Стародавні часи;

o Середньовіччя;

o Ренесанс;

o Просвітництво.

34. Яку добу вважали століттям філософії:

o Середньовіччя;

o Ренесанс;

o Новий час;

o Просвітництво.

35. У яку добу філософія мобілізувала свої зусилля на пошук «плодоносного» (корисного) знання:

o Середньовіччя;

o Ренесанс;

o Новий час;

o Просвітництво.

36. У чому сенс онтологічної функції філософії:

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.

37. У чому сенс гносеологічної функції філософії:

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.

38. У чому сенс аксіологічної функції філософії:

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;

o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.

39. Що спільного у філософії і міфу:

o Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;

o Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;

o Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;

o Між ними немає і не може бути нічого спільного.

40. Що спільного у філософії і науки:

o Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;

o Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;

o Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;

o Між ними немає і не може бути нічого спільного.

41. Що спільного у філософії і світогляду:

o Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;

o Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;

o Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;

o Між ними немає і не може бути нічого спільного.