Рекомендовані теми есеїв, доповідей, рефератів, наукових робіт. 1. Філософія абсурду А. Камю
1. Філософія абсурду А. Камю.
2. Проблема людини в екзистенціалізмі (Ж.-П.Сартр, М.Гайдеґґер).
3. Позитивізм та його історична еволюція.
4. Критичний раціоналізм К. Поппера.
5. Філософська герменевтика, її місце і роль у науковому пізнанні.
6. Конкуренція науково-дослідницьких програм (НДП) як джерело розвитку науки ,за І. Лакатосом.
7. Математизація, формалізація та теоретичний опис як критерій раціональності некласичної науки.
8. Місце принципу фалібілізму (фальсифікації) в некласичній науці.
9. Критерій постнекласичної науки за І. Пригожиним.
ТЕМа 10 Філософські підходи до процесу пізнання
Питання до самостійного опрацювання теми та семінарського заняття
1. Природа та зміст знання.
2. Пізнання та його тлумачення в некласичній філософії:
а) модель, мета пізнання та питання істини в марксистській філософії
б) питання істини та моделі пізнання в прагматизмі та аналітичній філософії.
3. Традиційна та філософська герменевтика:
а) поняття значення, смислу, умов розуміння та його рівні;
б) принцип герменевтичного кола;
в) різниця між традиційною та філософською герменевтикою.
Ключові поняття
Гносеологія, модель пізнання, знання, герменевтика, герменевтичне коло, кореспондентна істина, когерентна істина, об’єктивна істина, розуміння, значення, смисл.
Першоджерела
1. Гуссерль Э. Логические исследования. - СПб., 1909. - Т. 1.
2. Джемс У. Что такое прагматизм? // Весн. Моск. ун-та. – 1993. – Сер. 7. – № 3. – С. 82–91.
3. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопр. филос. – 1992. - № 7. - С. 136–176.
4. Зарубіжна філософія ХХ століття. Читанка: У 6-ти т. – Т. 6. – К., 1993.
5. Карнапп Р. Философские основания физики. - М.: Прогресс, 1971.
6. Хайдеггер М. О сущности истины // Филос. науки. – 1989. – № 4. – С. 88–104.
Література для самостійного опрацювання
1. Горский Д. П. О критериях истины // Вопросы философии. – 1998. – № 2. – С. 28–39.
2. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен – Львів, 1995. – Розд. 8. – С. 113–123.
3. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М. А. Скринника, З. Е. Скринник – Львів, 2001.
4. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К., 2005.
5. Шевченко В. І. Концепція пізнання в українській філософії. – К., 1993.
6. Ярошевець В. І. Людина в системі пізнання. – К., 1996.
Питання для самоконтролю
1. Які питання з’ясовує гносеологія?
2. Що таке класичне і некласичне тлумачення істини?
3. Що таке гносеологічний оптимізм і гносеологічний релятивізм?
4. Що таке об`єктивна, абсолютна та відносна істина?
5. Які методи закріплення прагматичної віри за Ч. Пірсом?
6. Що таке когерентна істина?
Тестові завдання
1. Що включає традиційна модель пізнання, яка запропонована марксистською філософією (вкажіть усі вірні відповіді):
а) абстрактне мислення;
б) інтуїцію;
в) сумнів;
г) чуттєве споглядання;
ґ) дію;
д) практику;
е) віру.
2. Прагматистська модель пізнання, за Ч. Пірсом, включає в себе (вкажіть усі вірні відповіді):
а) практику;
б) розуміння;
в) дію;
г) сумнів;
ґ) інтуїцію;
д) віру;
е) чуттєвий і раціональний моменти.
3. Який принцип лежить в основі підходу до класичної істини:
а) детермінізму;
б) відповідності;
в) спостережуваності;
г) узгодженості;
ґ) невизначеності.
4. Вислів «Істину не можна знати, в істині можна бути» властивий філософії:
а) прагматизму;
б) марксизму;
в) екзистенціалізму;
г) позитивізму.
5. Вихідний принцип гносеології «Важливіше для людини вміти аніж знати» властивий:
а) прагматизму;
б) екзистенціалізму;
в) пост позитивізму;
г) неотомізму;
ґ) психоаналізу.
6. Предмет пізнання – це:
а) те саме, що об’єкт пізнання;
б) предмет – це певна сторона об’єкта;
в) предмет пізнання включає в себе об’єкт як одну зі своїх сторін.
7. Основоположними поняттями герменевтики є:
а) істина;
б) значення;
в) оцінка;
г) розуміння;
ґ) сутність;
д) смисл.
Робота зі словником
Встановіть відповідність:
| Поняття | Зміст поняття |
| 1. Гносеологічний оптимізм | а) термін марксистської гносеології, що означає зміст наших знань, який не залежить ні від людини ні від людства. |
| 2. Марксистська модель пізнання | б) має такі складові: потребу в доцільній дії, фактичний сумнів (що означає наявність проблемної ситуації), переборення сумніву шляхом утвердження віри у правильності вибору схем, правил дії, практична дія. |
| 3. Модель пізнання в гносеології прагматизму | в) віра у всесильність людського пізнання, переконання в його необмежених можливостях. |
| 4. Об’єктивна істина | г) розуміння істини на основі принципу відповідності, що йде ще від Аристотеля як відповідність між змістом знання суб’єкта та буттям предметів. |
| 5. Класична, або кореспондентна істина | ґ) різновид некласичної істини в аналітичній філософії. В основі її розуміння лежить принцип узгодженості. |
| 6. Когерентна істина | д) включає три складові: чуттєвий момент, що має три форми – відчуття, сприймання, уявлення; раціональний, що здійснюється в таких формах: поняття, судження, умовисновок; практику як матеріальну, чуттєво-предментну, доцільну, суспільно-історичну діяльність людей. |
Творчі завдання
1. Що таке об’єктивна, абсолютна і відносна істина?
2. Які риси характеризують істинне знання у філософії прагматизму?
3. Яка різниця між фактичною та абсолютною істиною?
4. Що таке кореспондентна істина? Яка філософія оперує цим поняттям?
5. Що таке екзистенціальна істина?
6. Чим пізнання відрізняється від розуміння?
7. Охарактеризуйте форми чуттєвого пізнання.