Спеціаліст вищої категорії, учитель-методист
МАТЕРІАЛИ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО
З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ПІДГОТУВАЛА УЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ДОНЕЦЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ № 20,
СПЕЦІАЛІСТ ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ, УЧИТЕЛЬ-МЕТОДИСТ
ДЬЯЧЕНКО Н.А.
Автор, справжнє ім’я | Прізвисько, псевдонім | Назва, підзаголовок | Присвята, епіграф | Жанр, особливості | Напрям | Герої | Тема Ідея |
Ченці – Нестор (Літописець), Сильвестр | «Повість минулих літ» (Початковий літопис) (1113) + «Київський літопис (1118 – 1200 рр)»: | літопис | Щире захоплення героїчним минулим, глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями | ||||
«Оповідь про заснування Києва» | Брати – Кий, Щек, Хорив, сестра Либідь | Походження назви міста Києва | |||||
«Оповідь про напад хозарів» | Філософська притча з діалогічним мовленням | Русичі, хозари | Про сплату данини хозарам «Володіючи, сам стає потім завойований» | ||||
«Оповідь про помсту княгині Ольги древлянам» | Ольга, древляни | Помста древлянам за смерть князя Ігоря (поховання послів у човні живими, спалення посланців у лазні та вбивство воїнів під час тризни на могилі Ігоря, знищення древлянської столиці Іскоростеня) | |||||
Невідомий | «Слово про похід Ігорів» | Героїчна поема на основі літописної повісті (1185) згадка про віщого Бояна – «Боян-бо віщий свої віщії персти на живії струни накладає» | Орнаменталізм. Мова - ритмізована проза | Князі: Ігор, Святослав - племін-ник, Володимир - син, Всеволод - брат, Ярославна, Святослав Київський. Половці: Овлур, хани: Гзак, Кончак. Руська земля (персоніфік.) | Зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185р. 2 битви: - п’ятниця, 10 травня, - ранок суботи – ранок неділі. 15 осіб вижило. Заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти ворогів («золоте слово» Святослава – ідейний центр твору). Прославлення князів. Затемнення сонця! Ігор:«Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, ніж полоненим бути», «Хочу-бо списа переломити кінець поля половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону» | ||
Григорій Сковорода | Мандрівний філософ | «De libertate» («Про свободу») | вірш, громад. лірика. 3 частини: філософ.роздум; тривога героя; Б.Хмельниц. | бароко | Б.Хмельницький | Зображення волі як найбільшого багатства людини. Б.Хмельницький – борець за свободу народу | |
«Всякому місту звичай і права»(зб. «Сад божественних пісень») | вірш, пісня, побудована на антитезі. Громад., філософ. лірика | бароко | викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління, совість, «як чистий кришталь» | ||||
«Бджола та Шершень» (зб. «Байки Харківські») | Байка, «сила» - мораль. Прозова форма. Алегорія | бароко | Бджола, Шершень. Епікур, старий Катон, Ціцерон, Сірах | праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці). Епікур: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» Сірах: «Веселість серця – життя для людини» | |||
Іван Котляревський | Засновник нової УЛ | «Енеїда» | Перший твір нової УЛ, 1798 – вихід перших 3-х частин у Петербурзі (без відома автора, видавець – М.Парпура). «Енциклопедія життя укр. народу ХVІІІ ст.» (М.Рильський) | бурлескно-травестійна поема (6 частин), «перелицьована» з «Енеїди» Вергілія | Реалізм. Мова – жива, народна, «макаронічна» мова (змішування різних мов або перекручення слів рідної мови на іноземний кшталт) | Еней, троянці (Низ та Евріал), царі: Дідона, Анхіз, Ацест, Турн, Латин, Лавинія (Лавися) боги: Зевс, Еол, Венера, Юнона, Нептун, Гермес Сивілла | Мандри Енея від Трої до Латинської землі (мандри запорожців у пошуках місця для нової Січі), показ життя різних верств укр. суспільства. Утвердження безсмертності укр. народу, його ментальності, культури, мови. Засудження жорстокості панів, паразитизму і морального звиродніння, хабарництва і лицемірства чиновників. |
«Наталка Полтавка» | Перший драм. твір нової УЛ, «праматір укр. театру» (І.Карпенко-Карий) 1819 р. – вистава в Полтаві, М.Щепкін | Соціально-побутова драма з 2-х дій (малоросійська опера – І.Котляревський), 22 пісні (19 занумеровано) | реалізм | Наталка, мати - Горпина Терпилиха, Петро, Микола, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко, згадка про старого Терпила. Село під Полтавою, р. Ворскла. | Драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Засудження покірності долі та застарілим народним звичаям. Піднесення моральних якостей людини з простого народу. Новаторство: ідеалізована дівчина з народу. Петро говорить про відвідування театру (комедії) в Харкові – розвиток театру. Музика – А. Барсицький. М.Лисенко – опера «Наталка Полтавка» (1890) | ||
Григорій Квітка-Основ’яненко (Г.Квітка) | Батько української прози, Фалалей Повитухін | «Маруся» | Перший прозовий твір нової УЛ | Сентиментально-реалістична соціально- побутова повість | Сентименталізм | Наум Дрот, Настя, Маруся, Василь | Життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу. Любов Марусі та Василя. Це балада у прозі про кохання, долю і смерть. Оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. |
Тарас Шевченко | Основоположник нової УЛ, Дармограй КОБЗАР | «До Основ’яненка» | Послання громадянська лірика. Поштовх – нарис Г.Кв.-Осн. «Головатий» | Романтизм | Спогади про старожитну Україну, запорожців, туга за козацькою вольницею, захоплення героїчним минулим України. Роль уроків історії для вирішення проблем сучасності. Минуле дає відповіді на запити сучасності, заклик оспівувати минуле, віра в безсмертя народу. | ||
«Катерина» | В.Жуковському | Соціально- побутова поема | Романтизм | Катерина, москаль Іван, батько, мати, Івасик | Перший твір, у якому поет звернувся до теми жінки-покритки і ширше – жінки-матері. Трагічна доля жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві. Гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених. | ||
«Гайдамаки» | В.Григоровичу | Історико - героїчна поема (перший український роман у віршах) | Романтизм | Максим Залiзняк, Iван Гонта, Ярема Галайда, Оксана | Селянське повстання 1768 року (Колiївщина), приводом були знущання конфедератiв над населенням Правобережної України. Боротьба українського народу проти польського панування в Україні. Необхідність по-сучасному оцінити історію; заклик до єднання слов’янських народів. | ||
«Кавказ» | Якову де Бальмену. | Сатирична поема, «огниста інвектива проти темного царства» (І.Франко) | Критичний реалізм | Прометей – символ нескореного народу, орел – символ влади, колонізатор, горці | Засудження загарбницької політики російського самодержавства , заклик до боротьби поневолених народів , схвалення мужньої боротьби горців за свою незалежність | ||
«Сон» («У всякого своя доля…») (КОМЕДІЯ) | Сатирична поема Вступ і 3 частини:Україна, Сибір, Петербург. | Критичний реалізм | Ліричний герой, каторжники, цар, цариця, пани, «землячок» | Зображення й протиставлення нещасного життя народу і життя вельмож, царів. Засудження аморальності й паразитизму господарів країни, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності. «Сцена генерального мордобитія» (І.Франко) | |||
«І мертвим, і живим, і ненародженим…» | «Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата свого ненавидит, ложь есть» | Послання. Патріотична лірика | Критичний реалізм | Мертві поміщики-кріпосники; живі – інтелі-генція; ненароджені – простий народ | Критика української еліти, байдужої до своєї мови, історії, батьківщини, заклик до соціального примирення заради відродження нації | ||
«Заповіт» («Думка» – перша назва) | Вірш Громадянська лірика, хорей | Ліричний герой | Заклик до повали експлуататорського ладу і розбудови нового вільного суспільства . 3 част.: - пейзаж + заповіт поховати в Україні; - боротьба за волю і краще життя; - розбудова нового суспільства + заклик до єднання слов’ян. | ||||
«Мені однаково» | Вірш-медитація. Філософс., громадянська лірика. Ямб | Ліричний герой | Патріотичні почуття відповідальності за України, натомість байдужість за власну долю. Антитеза. | ||||
Пантелеймон Куліш | «Чорна рада» (ХРОНІКА 1663 РОКУ) | Перший український історичний роман | Роман-хроніка. Традиції Вальтера Скотта. Мотив дороги. В основі – козацькі літописи Самовидця, Г.Грабянки | Романтизм | Яким Сомко, Іван Брюховецький, Іван Шрам, Петро Шраменко, Михайло Черевань, Леся, Череваниха, Гвинтовка, Кирило Тур, Чорногор, Божий чоловік, Пугач, Тарас Сурмач, Василь Невольник | Зображення доби Руїни, події в Ніжині 1663 р., боротьба за владу у верхівці українського козацтва після смерті Богдана Хмельницького. Утвердження думки про необхідність національної злагоди українців. Хуторна філософія Куліша: хутір Череваня – Хмарище. Прототип – Іван Попович (Шрам, Іван Чепурний) | |
Марко Вовчок (Марія Вілінська) | «Максим Гримач» | Родинно-побутове оповідання, баладне оповідання | Романтизм | Максим Гримач, дочки Катря і Тетяна, Семен | Зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні в сер. ХІХ ст. Кохання Катрі й Семена. Балада у прозі про кохання, долю та смерть. Обстоювання не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя. Мотив долі, вищої над усі людські мрії, сподівання. | ||
Іван Нечуй-Левицький (Іван Левицький) | І.Нечуй. ВСЕВИДЮЩЕ ОКО УКРАЇНИ | «Кайдашева сім’я» | Соціально-побутова повість | Реалізм | Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Карпо і Лаврін –сини, Мотря і Мелашка –невістки, баба Палажка | Життя селянської родини в пореформену добу. Засудження дрібновласницьких інтересів, індивідуалізму егоїстичних натур. Прототипи Кайдашів – сім’я Мазурів, с. Семигори, Біївці. | |
Панас Мирний (Панас Рудченко) та Іван Білик (Іван Рудченко) | «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого», повість «Чіпка», роман «Пропаща сила») | «будинок з багатьма прибудова-ми» (О.Білець-кий) | Соціально- психологічний роман, «роман з народного життя» 4 частини, 30 глав | Критичний реалізм | Чіпка Варени-ченко, баба Оришка, Мотря, Іван Вареник (Іван Притика, Остап Хрущ), Галя (по-льова царівна), Явдоха, Максим Гудзь, Лушня, Матня і Пацюк. Дід Улас, Грицько Чупруненко, Христя | Змалювання долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили». Бунт, протест, пошуки правди в суспільстві, де її знайти неможливо. Автор розкриває причини, чому кращі люди з народу стають злодіями, розбійниками, "пропащою силою". У 1 частині – дитячі і юнацькі роки Чіпки, у 2 — історія села Пісок за півтораста років, 3 – тяжка доля селянського бунтаря, 4 – арешт і заслання Чіпки до Сибіру. Алегорична назва, з Біблії. Прототип Чіпки – Василь Гнидка. | |
Іван Карпенко-Карий. (Іван Тобілевич) | «Один із батьків новочасного українського театру» (І.Франко) | «Мартин Боруля» | Трагікомедія, автобіографічна основа. | Мартин Боруля, Палажка, Степан, Трандалєв, Марися, Гервасій Гуляницький, Націєвський, Микола, Протасій | Викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві. Автор засуджує підміну особистісних цінностей становою належністю. Тематична спорідненість із комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич», М.Куліша «Мина Мазайло» | ||
Іван Франко | Малий Мирон, Джеджалик, Один із русичів м.Львова, КАМЕНЯР | «Гімн» («Вічний революцьонер») (Зб. «З вершин і низин»). | Вірш. Громадянська лірика. Покладений на музику. Хорей | «Вічний ре-волюцьонер» - «дух, наука, думка, воля» | Боротьба народу за світле майбутнє, віра в їхню перемогу. | ||
«Чого являєшся мені у сні…» (Зб. «Зів’яле листя» («Лірична драма»)) | Вірш Інтимна лірика, ямб | Нерозділене кохання, прохання до коханої не покидати, з’являтися хоча б у сні. Тем. спорідненість – П.Тичина «О панно Інно» | |||||
«Мойсей» | Філософська поема. Пролог і 20 пісень , пролог - ямб, інше - анапест | Датан і Авірон, Мойсей | «Смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом» (І.Франко). Заклик вірити у свій народ, у своє майбутнє, позбутися рабської психології й будувати нове життя. Пролог – звернення до українського народу, своєрідне послання. | ||||
Михайло Коцюбинський | СОНЦЕПОКЛОННИК | «Тіні забутих предків» | Повість. Тематична спорідненість із «Ромео та Джульєтта» В.Шекспіра. С.Параджанов екранізував твір (1964) | імпресіонізм | Іван, Марічка (карпатські Ромео та Джульєтта), Палагна, мольфар Юра, відьма Хима. Щезник, Чугайстир (добрий лісовий дух), Арідник (злий дух), нявки. | Зображення життя гуцулів на межі ХІХ-ХХ ст. в гармонії з природою традиціями, звичаями. Село Криворівня на Гуцульщині. Оспівування високого й красивого почуття кохання. | |
«Intermezzo» | Кононівським полям | Новела. Епічний твір з елементами драми (дійові особи) й лірики (ліричний герой, емоції). | імпресіонізм | Білі мішки, Залізна рука города, Зозуля, три білих вівчарки, Жайворонок, Сонце, ниви у червні, моя утома. | Митець і суспільство. Людина щаслива й повноцінна лише в гармонії з природою. «Прощайте. Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає…» Село Кононівка, Євген Чикаленко. Реакція на революцію 1905 року | ||
Ольга Кобилянська | ГІРСЬКА ОРЛИЦЯ «ПИШНА ТРОЯНДА В САДУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ» (М.Старицький) | «Земля» | Батькові Юліанові. «Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша» (Йонес Лі) | Соціально-психологічна повість. Біблійна легенда про Каїна й Авеля | Символізм | Тодорик, Парасинка, Докія Чоп’як, Федорчуки: Івоніка, Марійка, Михайло, Сава, Анна, Рахіра. Петро, Михайлик. | Зображення трагічної події в сільській хліборобській родині, гріх братовбивства. Влада землі над людиною. Залежність людини від землі руйнує її як особистість. Прототипи Федорчуків – Жажіяни, с. Димка на Буковині. |
Леся Українка (Лариса Косач) | ДОЧКА ПРОМЕТЕЯ | «Лісова пісня» | Драма-феєрія. Пролог і 3 дії (пори року: рання весна, пізнє літо, пізня осінь) | "Той, що греблі рве". «Той, що в скалі сидить» (Марище). Русалка, Потерчата. Доля, Перелесник. Водяник. Дядько Лев. Лукаш. Мавка, Килина, мати Лукашева | Зображення світу природи і світу людини в їх гармонійних і суперечливих взаєминах. Утвердження краси вільного духу, кохання, гармонійного, як сама природа, людського життя. Боротьба за вільне, красиве, духовно багате життя. Волинь. Урочище Нечимне. Дядько Лев Скулинський. Лукаш «не зміг своїм життям до себе дорівнятись». Розлогі ремарки, портрети персонажів. Тем.спорідненість – «Маруся Чурай» Л.Костенко | ||
«Contra spem spero!» (Без надії сподіваюсь). (Зб. «На крилах пісень») | Вірш. Особиста (філософська), анапест, перехресне | Роль митця в суспільстві, вираження громадянського і мистецького кредо поетеси. Заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості. Оптимізм людини за будь-яких життєвих обставин. | |||||
Микола Вороний | «Блакитна Панна» | Вірш. Пейзажна лірика. Ямб. | Символізм | Весна | Краса весняної природи,її єдність з мистецтвом Тем. спорідненість – «Арфами, арфами..»П.Тичини | ||
Василь Стефаник | В.Семенів МАЙСТЕР ПСИХОЛОГІЧНОЇ НОВЕЛИ | «Камінний хрест» | Психологічна новела. Студія (Стефаник). 7 розділів | Експресіонізм. Покутська трійця. | Іван Дідух –Переломаний, Катерина, Яків, Михайло. Образ-символ камінного хреста | Еміграція галицького хлібороба Івана Дідуха у Канаду у пошуках кращого життя. Нерозривність єдності селянина з рідною землею. Сюжет як такий відсутній. Кульмінація - шалений танок Івана з дружиною. | |
Олександр Олесь (О.Кандиба) | «Чари ночі» | Романс. Інтимна. | Символізм | Краса життя і кохання Тем. спорідненість – «Момент» В.Винниченка, «За мить щастя» О.Гончар | |||
«О слово рідне! Орле скутий!..» | Вірш. Патріотична, ямб | Любов до рідної мови, заклик до її збереження. | |||||
Павло Тичина | КЛАРНЕТИСТ | «О панно Інно» | Вірш. Інтимна. | Нестерпна туга за нерозділеним коханням, світлі спогади Тем. спорідненість - «Чого являєшся…»І.Франка | |||
«Арфами, арфами…»(Зб. «Сонячні кларнети») | Вірш. Пейзажна | Кларнетизм | Гімн весні як символу любові, життя, натхнення | ||||
«Ви знаєте, як липа шелестить…» (Зб. «Сонячні кларнети») | Вірш.Інтимна, ямб | Кларнетизм | Світле почуття кохання весняної ночі | ||||
Максим Рильський | «Молюсь і вірю…» | Вірш. Філософська. Ямб | Неокласик | Молодечий оптимізм, почуття польоту. Пейзажне обрамлення. | |||
Богдан-Ігор Антонич | «Різдво» | Вірш. Філософська. Хорей | Таїна різдвяного вечора | ||||
Володимир Сосюра | «Любіть Україну» | Вірш-заповіт. Патріотична, амфібрахій | Щира любов до України. «Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею!» - ідея. | ||||
Микола Хвильовий (Микола Фітільов) | ВАПЛІТЕ, ініціатор літ. дискусії 1925-1928 рр. | «Я (Романтика) | «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського | імпресіоністична новела. Розповідь від І особи. Ліричний заспів і 3 частини | Імпресіонізм | Я - главковерх чорного трибуналу комуни, мати Марія, Андрюша - невеселий комунар, дегенерат - сторож душі моєї, доктор Тагабат – мій звірячий інстинкт | Роздвоєність особистості, невідповідність ідеалів революції засобам їх досягнення; розвінчання революційного фанатизму. Романтизм – «помешкання – фантастичний палац» + ніч + заграва пожежі. Тем. спорідненість – «Подвійне коло» («Вершники») Ю.Яновського |
Володимир Винниченко | «Момент» (Із оповідань тюремної Шахерезади) | Новела. | Імпресіонізм | Панна Муся, контрабандист Семен, оповідач - революціонер | Історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації. Оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя. | ||
Юрій Яновський | Визнаний майстер роману | «Вершники» | Роман у новелах, кожна з яких - закінчений твір | Неоромантизм | Романтичне відображення подій громадянської війни в Україні. Тем. спорідненість - «Я(Романтика)» Хвильового | ||
«Подвійне коло» | Новела | Родина Половців: Андрій - денікі-нець, Оверко - петлюрівець, Панас - махновець, Сашко, Іван - червоноармієць, Мусій Половець; комісар Герт. | Засудження братовбивчої громадянської війни, протиставлення загальнолюдських вартостей (родина) класовим (класове коло). «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду». Степ під Компаніївкою, біля Одеси. Серпень 1919 року. Блакитні вежі степового неба. Андрій – «Рід переведеться, держава стоятиме». Оверко – «Рід – це основа, а найперше - держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає». Панас – «Рід наш рибальський, на морі бувальський, рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття!» Іван – «Рід наш роботящий, та не всі в роді путящі. Є горем горьовані, свідомістю підкуті, пролетарської науки люди, а є злодюги й несвідомі, вороги й наймити ворогів. От і бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс». Комісар Герт – «Одного роду, та не одного з тобою класу». | ||||
«Шаланда в морі» | Новела | Мусій Половець, Половчиха, Чубенко | Зображення надзвичайної ситуації рибалок у штормовому крижаному морі. Возвеличення родини, подружньої відданості, гуманних основ життя, народної моралі, етичних ідеалів. Половчина – «маяк невгасимої сили», висока, порівнюється з Ярославною - звертається до сил природи – вітру, що повернув чоловіка. Панас – контрабандист, привозив матері хустки і серги, шовк і коньяк, мати його важко народжувала, улюбленець матері. Оверко – артист, грав у «Просвіті», читав укр..книжки, учився в семінарії. Іван – працює на заводі, робить революцію. | ||||
Валер’ян Підмогильний | «Місто» | Як можна бути вільним,Евкріте, якщо ти маєш тіло? (А.Франс «Таїс»). Шість прикмет має людина… (Талмуд) | Урбаністичний роман. 2 частини | Розстріляне відродження | Степан Радченко, Левко, Надійка, Мусінька (Тамара Василівна), Зоська, Борис, Рита, Світозаров (М.Зеров), Вігорський (Є.Плужник) | Підкорення людиною міста. Розкриття характеру людини, яка підкорює місто. «Мусив стати письменником». Оповідання «Бритва», Стефан Радченко. Писав повість про людей. | |
Остап Вишня (Павло Губенко) | П. Грунський, П. Чечвянський КОРОЛЬ УКР. ТИРАЖУ, ПОЕТ ПОЛЮВАННЯ | «Моя автобіографія» | Гумореска. 3 частини. | Розповідь про дитинство, батьків, родину, висвітлення свого життя у гумористичній, іронічній формі. | |||
«Сом» Зб.»Мисливські усмішки» | М.Рильському | Усмішка, родоначальник жанру | Оповідач, дід Панько. | Гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл на Харківщині. Любов до природи. Початок, як у М.Гоголя. 1частина – пейзаж. 2 частина – оповідна, розповідь діда Панька | |||
Микола Куліш | «Мина Мазайло» | Трагікомедія, політична комедія - Ю.Лавріненко, філол. водевіль | Розстріляне відродження | Мина, Рина, Лина, тьотя Мотя з Курська, дядько Тарас із Києва,і Мокій, Уля, Баронова-Козино | Зображення процесів українізації на прикладі родини Мазайлів. Спроба замінити прізвище на російське (Мина, Рина, тьотя Мотя), противники цього – дядько Тарас і Мокій. Засудження міщанства – національної упередженості, зверхності. Тьотя Мотя – «Прілічнєє бить ізнасілованной, нєжєлі украінізірованной». Винахід Мини – електрична мухобійка. Місто Харків. Працює в організації Донвугілля. Тем. спорідненість – «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого, «Міщанин-шляхтич» Мольєра. | ||
Олександр Довженко | «Україна в огні» | Кіноповість, родоначальник жанру. 50 епізодів. Заборона Й.Сталіна друкувати й знімати. Надруковано 1966 року. | Родина Запорожців:Лаврін – батько, Тетяна – мати, Леся, Савка - чорноморець, Роман - прикордонник, Григорій - агроном, Трохим – батько 5 дітей, Іван - артилерист, дід Демид, Василь Кравчина, Людвіг фон Крауз, Ернст фон Крауз, Заброда, Христя Хуторна | Зображення жахливого початку війни й відступу радянських військ, осуд радянської влади, ворожої українському народові. Утвердження ідеї невмирущості українців, їх високої моралі та волі до перемоги. Село Тополівка. Уперше Довженко показав німців як інтелігентів, розумну націю. Ернст фон Крауз синові: «На, їж! Цю землю можна їсти!» ; «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки»; ««Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту... Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників... От ключ до скриньки, де схована їхня загибель». Сюжетні лінії: історична (події війни), доля сім’ї Запорожців, лірична (кохання Олесі й Василя Кравчини), доля Христі Хуторної (вийшла заміж за італійця Пальму). | |||
«Зачарована Десна» | Кіноповість, «автобіографічне оповідання» | Малий Сашко, зрілий майстер слова; батько Петро, мати, дід Семен – «чорнокнижник», прабаба Марусина, прадід; дядько Семен | Зображення дитинства й джерел формування митця. Оспівування краю дитинства, його людей, природи. Чіткий сюжет відсутній, окремі частини - новели. 2 сюжетні лінії: малого Сашка, ліричні «вставки» - ліричні й публіцистичні (про війну) відступи. Смерть чотирьох братів. | ||||
Андрій Малишко | СУРМАЧ | «Пісня про рушник» («Рушничок», «Рідна мати моя…») | Пісня. Інтимна, анапест. Музика П.Майбороди. | Центральний образ – мати. Рушник - народний символ. | Материнська любов, символом якої є вишитий рушник, відданість дітям. Звеличення материнської любові. Написаний до фільму «Літа молодії», виконавці: О.Таранець, Д.Гнатюк. | ||
Олесь Гончар | ПАТРІАРХ УКР. ЛІТЕРАТУРИ | «За мить щастя» | Новела | Сашко Діденко - артилерист, Лариса (Лорі). | Зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя. Оспівування краси й сили почуття кохання. Тропічне містечко Рангуні (кінець ворожнечі). Перше повоєнне літо, Угорщина. Два виміри життя Сашка, двоплановість образу Лорі. Старий священик: «Любов перемагає все!» | ||
Василь Симоненко | ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ | «Лебеді материнства» | Колискова. Громадянська, хорей . | Шістдесятник | Казкові рожеві лебеді – символ материнської колискової. | Любов до матері і Батьківщини. Антитеза: «Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину». Композитор Анат. Пашкевич «Виростеш ти, сину…» | |
Іван Драч | СОНЯЧНИЙ ПОЕТ | «Балада про соняшник» | Модерна балада. Філософська, верлібр | Шістдесятник | Сонце – дядько на велосипеді, соняшник - хлопчик, поезія – «сонце моє оранжеве» | Талант бачити красу в повсякденні - покликання митця. 2 частини: притчова та роз’яснювальна. Твір – розгорнута метафора. Сонце і соняшник – нероздільні. | |
Василь Стус | «Як добре те, що смерті не боюсь я» | Вірш. Патріотична, філософська, ямб | Дисидент | Незламність, здатність залишатися Людиною за будь-яких обставин | |||
«О земле втрачена, явися!..» | Вірш. Патріотична, ямб | Мрія про повернення на Україну із заслання. Обрамлення – повтор строфи. | |||||
Григір Тютюнник | «Три зозулі з поклоном» | Любові Всевишній присвячується | Новела, автобіографічна основа – згадка про репресованого батька. | Шістдесятник | Михайло, Софія, Марфа Яркова, Карпо Ярковий, син студент, дядько Левко - листоноша. | Складність людських стосунків, нещасливе кохання, возвеличення любові, що вивищує Людину над буденністю, очищає душу. Три зозулі – символ любовного трикутника. Розповідь від І особи – юнака. Обрамлення – роздуми сина. Останній Михайла лист до дружини. Художник-архітектор, бандурист Г.Ткаченко співав думу «Про трьох братів Азовських» - вплив на письменника. | |
Ліна Костенко | «Страшні слова, коли вони мовчать» | Вірш. Філософська, ямб, перехресне | Шістдесятник | Значення слова в житті людини. Сутність поетичного мистецтва. «Поезія – це завжди неповторність, який безсмертний дотик до душі». | |||
«Українське альфреско» | Вірш. Філософська, ямб, перехресне | Розрив живого зв’язку між селом та містом, між поколіннями. Альфреско – настінний живопис водяними фарбами по сирій штукатурці. Ілюстрація до української казки | |||||
«Маруся Чурай» | Роман у віршах. 9 розділів. | Маруся Чурай, Гриць Бобренко, Бобренчиха, Іван Іскра, Галя Вишняківна, Мартин Пушкар, Ярема Вишневецький, Северин Наливайко, мандрівний дяк-філософ. | Нещасливе кохання Марусі Чурай - народної піснярки - та Гриця Бобренка в поєднанні з широкою картиною життя України ХVІІ ст. Роль митця в історії, у житті народу. Незнищенність українського народу, глибока віра в його духовну силу й могутність. 2 сюжетні лінії: історична (війна Б.Хмельницького) та особиста (доля Марусі). Починається з кульмінації – суд над Марусею. «Ця дівчина не просто так, Маруся, - це голос наш, це пісня, це душа»; «її пісні, як голос України, що клекотів у наших корогвах». Тем.спорідненість – «Лісова пісня» Л.Українки | ||||
Іван Багряний (Іван Лозов’ягін) | «Тигролови» (перша назва «Звіролови») | Пригодницький роман. Автобіографічність. | МУР, емігрант | Григорій Многогрішний - нащадок гетьмана Дем’яна Многогрішного, авіатор, майор Медвин, Грицько Сірко, Наталка, Денис Сірко, Сірчиха | Трагічна доля особистості в радянському тоталітарному суспільстві. Перемога добра над злом. За будь-яких обставин кожен маж бути Людиною. Потяги-дракони: «Йосип Сталін – Фелікс Дзержинський» - ув’язнені; «Тихоокеанський експрес нумер один» - мандрівники; «Владивосток - Москва» - заробітчани. Поселення Зелений Клин. Владивосток. Хабаровськ. Собака Заливай. «Краще вмерти біжучи, ніж жити гниючи». «Тільки сміливі мають щастя». | ||
Євген Маланюк | УКР. ОДІССЕЙ, ІМПЕРАТОР СТРОФ ЗАЛІЗНИХ | «Стилет чи стилос?» | Вірш. Філософська, громадянська ,ямб | «Празька школа», МУР, емігрант | Роль митця, слова у суспільстві. Стилет – зброя, стилос – паличка для письма. |