Рекомендовані теми есеїв, доповідей, рефератів, наукових робіт. 1. Філософська думка Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки

1. Філософська думка Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки.

2. Місце людини в етичних курсах професорів Києво-Могилянської Академії.

3. Особливості українського романтизму в Україні.

4. «Філософія серця» в українській філософській думці ХVІІІ–ХІХ ст.

5. Концепція історичного традиціоналізму Д. Донцов за працею «Дух нашої давнини».

6. Філософська думка в українській діаспорі (Д. Чижевський, М. Шлемкевич, О. Кульчицький).

7. Зміст праці М. Шлемкевича «Загублена українська людина».

Тема 9. Філософія і наука

Питання до самостійного опрацювання теми та семінарського заняття

1. Саєнтиська інтерпретація взаємин філософії і науки:

а) перший позитивізм. Філософія як система однорідної науки;

б) філософія як наука. Ідеї марксистської філософії: діалектико-матеріалістична методологія;

в) логічний позитивізм. Поняття наукового факту та теоретичних наукових конструкцій. Ідеї критичного раціоналізму;

г) поєднання філософії і науки в неотомізмі та прагматизмі.

2. Філософія і наука з позиції антисаєнтизму:

а) ідеї філософії життя (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше). Призначення філософії, згідно з Ніцше;

б) предмет і завдання філософії екзистенціалізму (С. К’єркеґор, М. Гайдеґер.А. Камю, Ж.-П. Сартр);

3. Філософія і наука з позиції класичного та новітнього психоаналізу.

Ключові поняття

Наука, верифікація, фальсифікація, позитивізм, лінійно-некумулятивна модель науки, екзистенція, несвідоме, життєвий порив, воля до влади.

Першоджерела

1. Башляр Г. Новый рационализм. – М., 1987.

2. Енгельс Е. Діалектика природи – К., 1977.

3. Кун Т. Структура научных революцій. – М., 1987.

4. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання влади. – К., 1993.

5. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994.

6. Фройд З. Вступ до психоаналізу., К., 1998.

7. Читанка з історії філософії. Книга 6. – К., 1993.

8. Шерер П. Дві мови наукової теорії: від несумісності теорій до структурної де-революції і дискусивної революції // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 4. – С. 24–42.

Література для самостійного опрацювання

1. Канке В. А. Общая философия науки: учебник. – М., 2009.

2. Канке В. А. Основные философские направления и концепции науки: учебное пособие. – М., 2004.

3. Мельник В. П., Семенюк Е. П. Філософія сучасної науки і техніки. Підручник. – Львів, 2006.

4. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М. А. Скринника, З. Е. Скринник – Львів, 2001.

5. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К., 2005.

6. Ярошовець В. І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2008.

Питання для самоконтролю

1. Які причини відбруньковування науки від натурфілософії ХVІІІ ст.?

2. Яке завдання перед філософією ставить марксизм?

3. Як пов’язані між собою наука і філософія у першому позитивізмі?

4. Який з методів, за О. Контом є універсальним методом науки і чому?

5. У суть лінійно-кумулятивної моделі науки?

6. Що означає лінійно-некумулятивна модель некласичної науки?

7. Чому філософія не є наукою, згідно з Ф. Ніцше?

Тестові завдання

1. Встановити відповідність. Яку з філософських традицій виражає та чи інша течія некласичної філософії:

А) саєнтиський підхід взаємин «філософія – наука»	а) позитивізм
Б) антисаєнтиський підхід взаємин «філософія – наука»	б) філософія життя
	в) психоаналіз
	г) марксизм
	ґ) прагматизм
	д) екзистенціалізм
	е) неотомізм

2. Процедура верифікації – це:

а) низка логічних суджень у другому позитивізмі, спрямованих на доведення, що без існування суб’єкта не можна говорити про існування об’єкта;

б) у логічному позитивізмі перевірка на узгодженість наукових тверджень з емпіричними фактами;

в) діяльність у лінгвістичній філософії, спрямована на аналіз значення слів щоденної мови, які присутні в мові науки.

3. Термін фальсифікація у четвертому позитивізмі означає:

а) ряд заходів у сфері науки, спрямованих на викриття наукового шахрайства та плагіату;

б) збірну назву фактів, пов’язаних з крадіжкою, присвоєнням чужих наукових розробок, винаходів, відкриттів;

в) принципову спростовуваність будь-якого наукового знання, з огляду на обмежену емпіричну базу.

4. Предметом марксистської філософії є:

а) розвиток наукового знання;

б) буття людини в соціумі;

в) загальні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення;

г) цінності суспільного життя.

5. Твердження: «Наукове знання є гіпотетичним і може бути спростоване емпіричними фактами, які збурюють теорію» виражає:

а) лінійно-некумулятивну модель науки;

б) лінійно-кумулятивну;

в) нелінійну-некумулятивну модель науки.

6. Термін «нормальна наука» означає:

а) що вона оперта на метод спроб і помилок;

б) це стан науки, в якій домінує неподільне панування парадигми;

в) це опис відкритої системи, що є результатом взаємодії об’єкта зі засобами спостереження.

7. Поняття «екзистенція» в екзистенціальній філософії:

а) вказує, що в світі речей «екзистенція» (існування) протилежне «ессенції» (сутності);

б) означає несправжнє існування людини;

в) означає справжнє існування людини в протилежність несправжньому;

г) є синонімом поняття «буття взагалі».

8. Встановіть відповідність:

А. Фрідріх Ніцше	а) прагматизм
Б. Сьорен К’єркеґор	б) неопозитивізм
В. Чарльз Пірс	в) філософія життя
Г. Карл Поппер	г) екзистенціалізм
Ґ. Артур Шопенґауер
Д. Мартін Гайдеґґер
Е. Джон Дьюї

Робота зі словником

Встановіть відповідність:

Поняття	Зміст поняття
1. Прагматизм	а) термін аналітичної філософії (Р. Карнап), який означає , що кожне наукове знання у принципі може бути спростоване через недосконалу фактологічну базу.
2. Парадигма науковості (за Т. Куном)	б) за Т. Куном, це окреме або декілька теоретичних досягнень, які протягом певного часу визначаються певною науковою спільнотою як основа для подальших наукових досліджень, задають методи і проблеми цих досліджень.
3. Верифікація	в) вчення в західній філософії, за яким цінність понять, суджень та інших знань про об’єкти, їх властивості тощо визначається практичними наслідками для людини дій, що базуються на цих знаннях.
4. Фальсифікація	г) термін, який у логічному позитивізмі означає перевірку висловлювання на істинність, шляхом узгодження його з емпіричним фактом або ланцюгом логічних суджень.
5. «Нормальна наука»	ґ) правила і стандарти наукової практики, прийняті певною науковою спільнотою.
6. Неопозитивізм	д) один з основних напрямів філософії ХХ ст., який зводить філософію до аналізу мови науки і прагнуть вилучити з науки поняття, які не ґрунтуються на фактах.

Творчі завдання

1. Інтерпретація наукового знання О. Контом та Г. Спенсером.

2. Відношення між наукою та філософією в логічному позитивізмі (М. Шлік, Р. Карнап).

3. Філософія як методологія практичної діяльності в прагматизмі.

4. Як співвідносяться між собою дві частини філософії марксизму: «діалектичний матеріалізм» та «історичний матеріалізм».

5. Інтерпретація В. Дільтаєм життя як своєрідного тексту, який витлумачує філософія.

6. В який спосіб Ф. Ніцше розглядає філософію не як науку, а як форму символічно-естетичного сприйняття і переживання світу.

7. З’ясуйте зміст поняття «структури» в структуралізмі (М. Фуко, К. Леві-Строс).

8. Критерії наукового знання згідно з першим позитивізмом.

9. Чим зумовлений розвиток замкнених динамічних систем?