В) критичну оцінку існуючих правових норм з позицій правового ідеалу

44. Знання про способи мислення з приводу певних об'єктів чи стратегій організації дослідження об'єкта, але не з приводу дослідження самого об'єкта :

а) методологічний прийом;

б) методологічний підхід;

в) методологічний засіб.

45. Цілісна єдність норм та ідеалів наукового пізнання, що панують на певному етапі розвитку науки, яка виконує регуляторну функцію і має багаторівневий ціннісний характер — це :

а) ідеал раціональності;

б) структура наукового пізнання;

В) стиль наукового пізнання.

46. Набір процедур, що забезпечують отримання однакового достовірного емпіричного матеріалу та його початкову обробку це:

а) методика та техніка дослідження;

б) спеціально-наукові методи пізнання та дослідження;

в) загально-наукові методи пізнання та наукового дослідження.

47. До спеціально-юридичних методів наукового дослідження не відносяться:

а) формально-догматичний; .. .

б) методика узагальнення правозастосовчої практики;

в) метод правової герменевтики;

в) порівняльний метод.

48. Синергетичний підхід сформувався в рамках ^класичного типу наукової раціональності:

а) так;

Б)ні.

49. Синергетичний підхід забезпечує можливість прогнозувати зміни та моделювати структуру права:

А) так;

Б) ні.

50. Синегретичний підхід не можна застосувати у науковому дослідженні права як

А) так;

Б) ні.

51) Чи можливо за допомогою синергетичного підходу виявити загальні закономірності розвитку правових систем:

а)так;

Б) ні.

52. За яким принципом синергетичний підхід співвідноситься з іншими методологічними підходами:

А) принципом заперечення;

Б)принципом доповнення;

Б) принципом єдності.

53. Історичними типами наукової раціональності є:

а) класичний та сучасний, античний, феодальний, буржуазний;

Б) класичний, некласичний, постнекласичний (неокласичний).

54. На відміну від методу. Методологічний підхід не оформлений у вигляді теорії і включає елементи методу інших наук:

А) так;

Б) ні. 

55. Інтерсуб'єктне відношення є характерною ознакою: —

А) класичного типу наукової раціональності

Б) неоклсичного типу наукової раціональності

В) постнекласичного типу наукової раціональності.

56. Право, з позицій класичного типу наукової раціональності, є явищем

А) суб'єктивним;

б) суб'єктивно-об'єктивним; (І3)

В) об' єктивним.

57. Феноменологічне дослідження форм буття права або різних рівні цілісної правової реальності можливо здійснити на базі:

А) класичного типу наукової раціональності;

Б)постнекласичного типу наукової раціональності.

58. Завдання наукового дослідження визначаються відповідно до:

А) предмету наукового дослідження;

Б) методу наукового дослідження;

В) мети наукового дослідження.

59. Висновки наукового дослідження мають формулюватися відповідно до:

А)актуальності теми дослідження;

Б)завдань наукового дослідження

В) предмету та мети наукового дослідження.

60. Об'єкт та предмет наукового дослідження співвідносяться як:

А)ціле та частина:

Б) ціле та його аспект;

В) частина та елемент.

1. Історичний тип наукової раціональності це :

А. система норм та стандартів наукового

дослідження з онтологічними та гносеологічними засадами;

Б. це наука

В. це система норм та правил поведінки;

2. Наукова раціональність не може бути :

А.класичною

Б.некласичною

В.стандартною

3. Постнекласичний тип наукової раціональності

А.враховує цілі і ролі суб’єкта

Б.не враховує

В. ставиться нейтрально

4. Система теоретичних методологічних

аксіологічних установок що взяті за зразок наукового завдання:

А. парадигма

Б. тип наукової раціональності

В. стиль наукового мислення

5. Предмет дослідження філософії науки: