Проблема демаркації у філософії позитивізму

Тематика рефератів за Модулем 2:

1. Філософський зміст проблеми буття.

2. Категорія “буття”, її зміст і специфіка.

3. Буття й небуття.

4. Буття й сутність.

5. Буття світу й людини.

6. Відображення як загальна властивість матерії.

7. Відображення та інформація.

8. Виникнення і розвиток психіки як форми відображення матерії.

9. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

10. Структура свідомості, її основні рівні.

11. Співвідношення біологічного й соціального в походженні свідомості.

12. Проблема “діалогу” людини й комп’ютерних систем.

13. Діалектика як теорія розвитку.

14. Діалектика якісних і кількісних змін.

15. Діалектична суперечність як джерело розвитку.

16. Закон заперечення заперечення: сутність, специфіка, значення.

17. Категорії діалектики як універсальні форми мислення.

18. Метафізика – альтернатива діалектики як теорії розвитку.

19. “Негативна” діалектика: сутність, основні положення й принципи.

20. Софістика й еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

21. Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.

22. Пізнання як вид духовної діяльності й духовної культури.

23. Основні принципи сучасної епістемології.

24. Діалектика суб’єкта та об’єкта пізнання як проблема сучасної філософії.

25. Діалектика істини та заблудження в сучасній філософії.

26. Основні концепції істини: порівняльний аналіз.

27. Взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в пізнанні.

28. Проблема розуміння в сучасній філософії.

29. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

30. Основні функції практики.

31. Характеристика взаємозв’язку практичної і теоретичної діяльності.

32. Категоріальний зміст поняття “практика”.

33. Наукове пізнання як вид духовної діяльності та спосіб теоретичного освоєння дійсності.

34. Основні методи теоретичного рівня наукового пізнання.

35. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.

36. Проблема рівнів наукового пізнання в сучасній методології науки.

37. Філософія і сучасна методологія науки: тенденція взаємозв’язку та взаємовпливу.

38. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку.

39. Наука як феномен культури.

40. Диференціація та інтеграція як закономірності розвитку науки.

41. Наука і глобальні проблеми сучасності.

42. Наука і майбутнє людства.

43. Єдність природи і суспільства.

44. Специфіка соціального пізнання: основні методологічні засади.

45. Предмет і структура соціальної філософії.

46. Сучасні концепції про типологію суспільного поступу.

47. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.

48. Основні засади проблеми сенсу історії.

49. Людина і Всесвіт.

50. Геополітика в минулому і сьогоденні.

51. Екологія. Мораль. Політика.

52. Сім’я: соціальні функції та роль у житті особистості.

53. Проблема рушійних сил суспільного розвитку в сучасній соціальній філософії.

54. Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.

55. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.

56. Нації та національні відносини в сучасному світі.

57. Національна свідомість і світогляд.

58. Особистість як соціальний феномен історичного поступу.

59. Діалектика взаємодії особистості й суспільства.

60. Індивід як соціоприродна й соціальна істота.

61. Потреби як чинник формування особистості.

62. Людина – найвища цінність суспільства.

63. Діяльність – основа формування особистості.

64. Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

65. Культура й соціальна структура.

66. Техніка, цивілізація, культура.

67. Аксіологічні аспекти співвідношення культури й цивілізації.

68. Сучасна глобальна криза і відповідальність інженера за долю людства.

69. Проблема співвідношення культури і цивілізації в концепціях О. Шпенглера і М. Бердяєва.

70. Концепція цивілізації А. Тойнбі.

71. Концепція цивілізації П. Сорокіна.

72. Виникнення, специфіка і основні риси техногенної цивілізації.

73. Тенденції та перспективи взаємовідношення культури й цивілізації.

74. Співвідношення циклічності й поступовості в суспільному розвитку.

75. Культура та цивілізація як результат людської життєдіяльності.

76. Культура як ціннісна картина світу.

77. Особливості філософського розуміння культури.

78. Ідеали, ідоли та еталони у системі культури.

79. Внутрішня і зовнішня культура суспільства і особистості.

80. Цивілізація як соціокультурне утворення.

81. Сучасна цивілізація, її особливості, суперечності й перспективи.

82. Філософське розуміння сенсу та спрямованості історичного розвитку людства.

83. С.Хантінгтон про перспективи зіткнення цивілізацій.

84. Українська культура: поєднання національного та загальнолюдського.

85. Чи можлива єдина європейська та світова цивілізація?(спроба філософського осмислення).

86. Діалог культур як спосіб їх розвитку.
87. Філософія економіки як галузь соціального знання.

88. Філософська основа економічних теорій.

89. Культурно-соціальні передумови формування філософії економіки.

90. Поняття «користі» як філософська категорія економіки.

91. Філософія Адама Сміта.

92. Філософія Джона Стюарта Мілля.

93. Вплив філософії лібералізму на формування сучасних економічних теорій.

94. Класична та посткласична філософія економіки.

95. Філософія господарства С.Н.Булгакова.

96. Утопічний соціалізм як філософсько-економічна теорія.

97. Культура підприємництва: сутність, значення, перспективи.

98. Етика бізнесу як вияв культури підприємництва.

99. Меценетство та доброчинність: філософський «вимір».

100. Homo-economicus як предмет філософського аналізу.

Технічні вимоги до написання есе:

1. Першоджерело з метою опрацювання та написання есе обирається з наведеного переліку й узгоджується з викладачем.

2.Обсяг есе – 5 сторінок стандартного машинописного тексту формату А–4.

Робота над першоджерелом передбачає такий порядок виконання:

А) стисла довідка про автора тексту (період життя, належність до філософської школи (напрямку), основні роботи, ключові ідеї, внесок у розвиток світової філософської думки);

Б) тема роботи, основні проблеми та способи їх розв’язання, аргументація, цитування і т.п., роль даної роботи у творчості філософа та її місце в історії філософії;

В) рефлексія з приводу власних вражень та думок, що виникали під час роботи над текстом.

Перелік першоджерел :

1. Платон. Держава // Діалоги. (Й. Кобів та ін. (пер. з давньогр.). - 2 вид. – К.: Основи, 1999. – Кн.7: 514А-517Е .

2. Августин Аврелій (Блаженний). Сповідь. - К.: Основи, 1999. - 319с .– Кн. IV, 14; I, 5-6; VII, 6; ХI, 6.

3. Бэкон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2-х т.т. – М.: Мысль, 1972. – Т.2. – С.12 - 60.

4. Декарт Р. Міркування про метод (Пер. з фр. В. Адрушка і С. Гатальської). – Київ: Тандем, 2001. – С.2 - 15.

5. Руссо Ж.-Ж. Рассуждение о происхождении и основания неравенства между людьми // Антология мировой философии: В 4-х т.т. – Т.2. – М., 1970. – С. 560 - 567.

6. Кант І. Критика чистого розуму // Пер. з нім. та прим. І.Бурковського. -К.: Юніверс,2000. - С.42-53.

7. Фейербах Л. Сущность религии // Избранные философские произведения: В 2-х т.т. – Т.2. –М., 1955. – С.440-450, 585- 595.

Наши рекомендации