Укладач – к.ф.н., доц. каф. російської філології Темна О.В
ПИТАННЯ ДЛЯ ІСПИТУ
З ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 17-18 СТ.
(для студентів 2 курсу філологічного факультету)
Укладач – к.ф.н., доц. каф. російської філології Темна О.В.
1. Поняття «Новий час». 17 століття як особливий історико-культурний феномен. Часові межі. Своєрідність світосприйняття. Роль релігії, науки, філософії. Секуляризація культури.
2. Роль літературних салонів у літературному житті 17 ст. Виникнення літературної критики.
3. Проблема бароко у сучасному літературознавстві. Характер барокового світосприйняття. Естетика бароко. Типи бароко.
4. Лопе де Вега як представник ренесансного реалізму в іспанській драматургії. Характеристика творів «Фуенте Овехуна», «Зірка Севільї», «Собака на сіні».
5. Творчий шлях Педро Кальдерона де ла Барки в контексті розвитку драматургії XVII ст. Основні драматичні жанри XVII ст.
6. Узагальнено-метафоричний зміст назви твору «Життя - це сон». Філософський сенс драми. Проблема долі. Характер переосмислення ренесансних уявлень про людину та її місце у світі.
7. Риси барокової естетики в драмі П.Кальдерона. Своєрідність сюжету, інтриги. Художня образність та стиль.
8. «Комедії ситуацій» у творчості Тірсо де Моліни. Своєрідність драми «Севільський спокусник, або Кам'яний гість».
9. Розвиток іспанської поезії XVII ст. Культизм та консептизм. Творчість Луїса де Гонгори та Франсиско де Кеведо.
10. Розвиток роману в 17 ст. Жанрові модифікації роману.
11. Історія створення роману Гріммельсгаузена «Симпліциус Симпліциссімус».
12. Роман Гріммельсгаузена «Симпліциус Симпліциссімус» в контексті розвитку прози 17 ст. Традиція іспанського шахрайського і французького комічного романів та їхня трансформація Гріммельсгаузеном.
13. Барокова традиція в романі Гріммельсгаузена «Симпліциус Симпліциссімус».
14. Німецька поезія 17. ст. Творчість Мартіна Опіца та Пауля Флемінга.
15. Розвиток драматургії в Німеччині XVII ст. Творчість Гріфіуса.
16. Поема Дж. Мільтона «Втрачений рай». Історія створення. Джерела.
17. Жанрова своєрідність «Втраченого раю» Дж. Мільтона (епічна поема, вчена християнська епопея, трагедія тощо).
18. Специфіка трансформації біблійного сюжету в поемі Дж. Мільтона «Втрачений рай». Традиційні мотиви та образи в творі:
19. Художня своєрідність поеми Дж. Мільтона «Втрачений рай».
20. Проблематика поеми Дж. Мільтона «Втрачений рай» й дискусійні аспекти її трактування. Неправомірність підходу до поеми як до алегоричної історії англійської буржуазної революції.
21. Класицизм. Історичні та культурні передумови виникнення. Своєрідність естетики.
22. Н.Буало - поет і теоретик.
23. Загальна характеристика розвитку французького класицизму XVII століття. Поетика класицистичної драми.
24. Трагікомедія П'єра Корнеля «Сід» та її роль в формуванні французького класицизму. Дискусії навколо "Сіда": "Думка Французької Академії", передмова до «Сіда».
25. Своєрідність конфлікту трагікомедії Корнеля «Сід»: кохання та обов'язок; концепція любовного почуття як кохання за розумним вибором; поширення на героїню ситуації морального вибору.
26. Принципи створення характерів у драматургії Корнеля. Проблема позитивного героя.
27. П.Корнель - майстер політичної трагедії. Проблематика й гуманістичний пафос трагедії "Горацій".
28. Місце Жана Расіна серед драматургів XVII ст. Художні відкриття драматурга.
29. «Федра» Расіна як взірець класицистичної трагедії.
30. Расін як творець любовно-психологічної трагедії класицизму. Своєрідність конфлікту в трагедії «Федра».
31. Трагедія Ж. Расіна "Андромаха": майстерність зображення внутрішнього світу людини, проблема позитивного героя.
32. Огляд творчого шляху Мольєра: основні етапи.
33. Ранні комедії Мольєра: "Кумедні манірниці", "Школа чоловіків", "Школа дружин" (загальна характеристика).
- Жанр «високої комедії» в драматургії Мольєра: традиції народної комедії та художні відкриття французького трагічного театру. Фарсовий і «високий» комізм.
35. Історія створення комедії Мольєра «Тартюф». Проблематика.
36. Проблематика комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».
- Сатирико-комічні типи в комедіях Мольєра. Принципи створення образів персонажів комедій.
38. Культурно-історична сутність епохи Просвітництва. Характер розвитку літератури у 18 ст. Основні естетичні напрямки.
39. Розвиток роману у 18 ст.
40. Особливості Просвітництва у Франції. Перше покоління французьких просвітителів, його участь у літературному процесі. Ш.-Л. де Монтеск'є.
41. Роман Прево "Історія кавалера де Грійє та Манон Леско". Зв'язок із просвітительською ідеологією. Майстерність Прево-психолога.
42. Творчий шлях Вольтера, його філософські й соціально-політичні погляди.
43. "Орлеанська діва" Вольтера (історія створення, образ центральної героїні, специфіка пародійності в поемі).
44. Філософські повісті Вольтера. Ідейно-естетичний аналіз повести "Кандід".
45. Роль "Енциклопедії..." у суспільному й культурному житті французького Просвітництва. Філософські та естетичні погляди Д. Дідро.
46. Художнє втілення просвітительських ідей у романі Дідро "Черниця".
47. Новаторський характер "Племінника Рамо" Д.Дідро (жанр, соціальний і філософський зміст, художня своєрідність).
48. Літературна діяльність Ж.-Ж. Руссо, його філософські й педагогічні погляди.
49. Основні ідеї й пафос роману Руссо "Юлія, або Нова Елоїза", їхнє художнє втілення й вплив на читачів.
50. Концепція "природної людини" та її втілення в літературі Просвітництва.
51. Д.Дефо і його роман "Життя й дивні пригоди Робинзона Крузо". Робінзонада як літературна форма.
52. Проблема жанру "Мандрів Гулівера" Дж. Свіфта.
53. Своєрідність відображення реалій соціально-політичного життя 18 ст. в романі Д. Свіфта «Мандри Гулівера».
54. Проблематика роману «Мандри Гулівера». Дж. Свіфт як майстер сатири.
55. Своєрідність композиції роману " Мандри Гулівера" Дж. Свіфта. Система образів.
56. Сентименталізм у європейській літературі. Філософська основа та естетика. Жанровий склад. Тематичні обрії.
57. Творчий шлях Л. Стерна.
58. Історія створення, автобіографічні мотиви твору Й.В. Ґете «Страждання юного Вертера».
59. Своєрідність жанру «Страждань юного Вертера» Й.В. Ґете. Жанрові форми епістолярного роману, роману-сповіді, роману-щоденника. Епістолярна форма у Ґете і Річардсона.
60. «Страждання юного Вертера» Й.В. Ґете: своєрідність психологізму. Почуття як головна рушійна сила поведінки героя. Щирість, відвертість як ознака сентименталістських творів. Художня деталь.
61. Функції пейзажу в романі «Страждання юного Вертера» Й.В. Ґете. Персоніфікований, одухотворений пейзаж як риса сентименталістської поетики.
62. Література рококо.
63. Питання про просвітительський реалізм у сучасному літературознавстві.
64. Своєрідність трансформації класицизму у 18 ст. Веймарський класицизм. Творчість Лессінга. «Лаокоон».
65. Рух «Бурі та натиску» (штюрмерів) в німецькій літературі.
66. Історія створення драми Ф. Шиллера «Розбійники». Риси штюрмерської поетики в драмі.
67. Система персонажів драми Ф. Шиллера «Розбійники», найважливіші принципи її побудови. Образ Франца Моора.
68. Традиційні образи в п’єсі Ф. Шиллера «Розбійники». Вплив Шекспіра.
69. Лірика Р.Бернса: тематика й поетика. Фольклоризм Р. Бернса.
70. Творчий шлях И.В.Ґете. Лірика.
71. Балади И.В.Ґете й Ф.К.Шиллера.
72. Фольклорні джерела "Фауста" Ґете. Літературні попередники И.В.Ґете в розробці фаустианської теми. Історія створення трагедії.
73. Проблематика "Фауста" И.В.Ґете.
74. Обґрунтування жанрової своєрідності "Фауста" И.В.Ґете. Особливості сюжетно-композиційної організації твору.
75. "Фауст" Ґете: образ головного героя й персонажі, що зіставляють із ним.
76. Тема кохання в трагедії Ґете "Фауст".
77. Майстерність Бомарше-комедіографа. Художнє втілення просвітительських ідеалів у драматичній трилогії про Фігаро.