Мета і завдання навчальної дисципліни
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
нормативної навчальної дисципліни
циклу гуманітарної підготовки
ФІЛОСОФІЯ
для студентів
усіх галузей знань, напрямів підготовки
і спеціальностей
очної і заочної форм навчання
Донецьк, 2013
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
нормативної навчальної дисципліни
циклу гуманітарної підготовки
ФІЛОСОФІЯ
для студентів
усіх галузей знань і напрямів підготовки
очної і заочної форм навчання
Розглянуто
на засіданні кафедри
«Філософія»
Протокол №___ від «___» «____________» 20__ р.
Затверджено
на засіданні
Навчально-видавничої
ради ДонНТУ
Протокол №___ від «___» «____________» 20__ р.
Донецьк, 2013
 |
УДК 1(072)
Конспект лекцій з нормативної навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Філософія» розроблено для студентів усіх галузей знань і напрямів підготовки очної і заочної форм навчання / Укладачі: Л. О. Алексєєва, Д. Є. Муза, В. І. Пашков та ін. – Донецьк : ДонНТУ, 2013. – 143 с.
У Конспекті лекцій представлений матеріал нормативного навчального курсу «Філософія», що читається студентам у Донецькому національному технічному університеті. Конспект укладений відповідно до навчальної програми і містить теми, що орієнтують студентів на сучасне розуміння філософських проблем з урахуванням профілю технічного вузу.
Конспект розрахований на студентів, які вивчають філософію окремою дисципліною, а також у рамках модульних курсів «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)», «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика)».
Конспект лекцій укладений відповідно до вимог освітньо-професійної програми.
Укладачі:
Л. О. Алексєєва, к.філос.н., доцент
Д. Є. Муза, д.філос.н., професор
В. І. Пашков, к.філос.н., доцент
Рецензенти:
Г. В. Гребеньков, д.філос.н., професор
(Донецький юридичний інститут МВС України)
С. В. Дрожжина, д.філос.н., професор
(Донецький національній університет економіки і торгівлі
ім. М. Туган-Барановського)
| ЗМІСТ | ||
| ВСТУП ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ | ||
| Тема І | Філософія, її предмет і роль у суспільстві | |
| 1. Світогляд, його сутність і структура. Історичні типи світогляду | ||
| 2. Специфіка філософського знання. Предмет, основні проблеми і структура філософії | ||
| 3. Функції філософії, її роль у формуванні світоглядної культури особистості | ||
| Тема ІІ | Виникнення і основні етапи розвитку філософії | |
| 1. Ґенеза філософії. Філософія Стародавнього світу | ||
| 2. Філософські ідеї Середніх віків і епохи Відродження | ||
| 3. Новоєвропейська філософія | ||
| 4. Основні напрямки і тенденції розвитку сучасної філософії | ||
| 5. Російська філософія ХІХ – першої половини ХХ століття | ||
| Тема ІІІ | Розвиток філософської думки в Україні | |
| 1. Світогляд Київської Русі. Докласичний період української філософії | ||
| 2. Класичний період розвитку української філософії. Києво-Могилянська Академія. Г.С.Сковорода | ||
| 3. Розвиток філософської думки в Україні в ХІХ – ХХ століттях | ||
| Тема IV | Філософія буття | |
| 1. Поняття буття. Становлення проблеми буття в історії філософії | ||
| 2. Філософське розуміння структури буття | ||
| 3. Проблема субстанції. Матерія і дух, їх атрибутивні характеристики. Проблема єдності світу | ||
| Тема V | Діалектика як теорія розвитку | |
| 1. Історичні форми і види діалектики | ||
| 2. Поняття зв'язку і розвитку. Принципи і закони діалектики | ||
| 3. Категорії діалектики | ||
| 4. Діалектика як метод. Альтернативи діалектики | ||
| Тема VI | Філософія суспільства | |
| 1. Суспільство як проблема філософії. Основні філософські концепції суспільного життя | ||
| 2. Поняття суспільних відносин, їх сутність і структура | ||
| 3. Суспільне виробництво. Матеріальне і духовне виробництво. Спосіб виробництва | ||
| Тема VII | Філософія історії | |
| 1. Філософське розуміння історії | ||
| 2. Поняття суб'єкта історичного процесу | ||
| 3. Проблема єдності і багатоманіття всесвітньої історії | ||
| 4. Спрямованість історії. Проблема прогресу і його критерії | ||
| 5. Історіософія про сенс історичного процесу. «Кінець історії» | ||
| ТемаVIII | Філософське розуміння свідомості | |
| 1. Поняття і структура свідомості | ||
| 2. Походження і сутність свідомості | ||
| 3. Свідомість і мова. Проблема штучного інтелекту | ||
| Тема IX | Суспільна свідомість і її структура | |
| 1. Суспільне буття і суспільна свідомість. Закономірності розвитку суспільної свідомості | ||
| 2. Структура суспільної свідомості, її основні елементи. Суспільна й індивідуальна свідомість | ||
| 3. Основні форми суспільної свідомості | ||
| Тема X | Пізнання. Наукове пізнання | |
| 1. Пізнання як філософська проблема | ||
| 2. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у пізнанні | ||
| 3. Вчення про істину. Проблема критерію істини | ||
| 4. Поняття науки. Форми і методи наукового пізнання | ||
| Тема XI | Філософія людини | |
| 1. Специфіка філософського розуміння людини. Проблема сутності людини в історії філософії | ||
| 2. Єдність природного, соціального і духовного в людині. Проблема антропосоціоґенезу | ||
| 3. Поняття «індивід», «особистість», «індивідуальність». Особистість і суспільство | ||
| 4. Проблема сенсу життя в духовному досвіді людства | ||
| Тема XII | Глобальні проблеми і перспективи сучасної цивілізації | |
| 1. Поняття глобальних проблем, їх класифікація і динаміка | ||
| 2. Передумови і шляхи вирішення глобальних проблем. Необхідність єдиної планетарної свідомості | ||
| 3. Людство в пошуках алгоритму діалогу і згоди | ||
| 4. Майбутнє як філософська проблема. Сучасна футурологія про моделі майбутнього ЛІТЕРАТУРА |
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Філософія» у технічному університеті є найважливішим компонентом формування світоглядної, методологічної і загальної культури майбутніх фахівців. Знайомство з темами історико-філософського вступу і систематичного курсу дозволить студентам отримати уявлення про багатовікову драму становлення філософських ідей і вчень, їх багатий інтелектуальний і моральний зміст, основні інтенції сучасних філософських шукань.
У структурному відношенні теми посібника відповідають навчальній програмі навчального курсу, підготовленого й апробованого протягом останніх років кафедрою філософії Донецького національного технічного університету. При написанні посібника авторський колектив виходив з необхідності, з одного боку, врахувати специфіку і профіль вузу, а з іншого – посилити гуманістичну складову професійної підготовки.
Оскільки філософія – знання, що ціннісно орієнтує, то автори виражають надію, що знайомство і повноцінне засвоєння цього знання допоможе студентам вибудувати адекватне світовідношення, знайти своє місце в житті, осмислити власне людське призначення, послужить теоретичним стимулом для пошуку відповідей на комплекс смисложиттєвих питань.
Авторський колектив:
Тема I – к.філос.н., доц. О. І. Блащишин; тема II – ст. викл. О. М. Іщенко; тема III – к.філос.н. Т. Б. Нечепоренко; тема IV – к.філос.н., доц. Л. О. Алексєєва, д.філос.н., проф. Д. Є. Муза; тема V – к.філос.н., доц. М. В. Фоменко; тема VI – к.філос.н., доц. В. І. Пашков; тема VII – д.філос.н., проф. Д. Є. Муза; тема VIII – к.філос.н., доц. Л. О. Алексєєва; тема IX – к.філос.н., доц. Л. О. Алексєєва, ст. викл. І. М. Тоцький, асист. А. С. Федосов; тема X– д.філос.н., проф. Д. Є. Муза; тема XI – к.філос. н., доц. Т. Б. Нечепоренко; тема XII – д.філос.н., проф. Д. Є. Муза, ст. викл. В. К. Трофімюк.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Мета і завдання навчальної дисципліни
Метоювикладання навчальної дисципліни «Філософія» єформування світоглядної культури студента, який би вмів бачити сутність природних і суспільних явищ, а також знаходити форму їх теоретичного вираження; міг відшукати принципові можливості практичного впровадження теоретичних висновків; був здатний не лише передбачати найближчі та віддалені наслідки, до яких можуть привести ці висновки, але й знайти певну позицію, яка йде з внутрішніх спонукань; прагне до заснованих на моральних підвалинах об’єктивно-вірних вирішень проблем, що виникають у житті.
Завданнямививчення дисципліни є:
– подати та пояснити розділи філософії, предмет який нею вивчається, зміст і функції, а також її місце і роль у системі вищої освіти й розвитку суспільства взагалі;
– розкрити специфіку філософського знання та дати зрозуміти не тільки його альтернативність, а й неоднозначність історичного процесу, що ставить кожну людину і людство у цілому перед вибором і відповідальністю за його здійснення;
– впровадити діалогові форми навчання, зорієнтовані на значиму для особистості педагогіку партнерства, що приводить до розуміння філософії як загальної мови людей, яка усуває перешкоди для комунікації, що породжені вузькістю спеціалізації;
– привити студентам вміння щодо оволодіння філософськими знаннями та навчити їх логічно й науково-обґрунтовано викладати ці знання;
– підвести студентів до розуміння необхідності засвоєння філософського знання як умови їх власного розвитку.
ТЕМА i