Рекомендовані теми есеїв, доповідей, рефератів, наукових робіт. 2. Гуманізм та антропоцентризм духовної культури доби Відродження

1. Ідеї Реформації (М. Лютер, У. Цвінґлі, Ж. Кальвін).

2. Гуманізм та антропоцентризм духовної культури доби Відродження.

3. Сутність та причини утвердження механістичного світогляду в Європі Нового часу.

4. Раціоналізм Декарта за твором «Розмірковування про метод».

5. Раціоналізм, емпіризм та сенсуалізм як основні тенденції розвитку гносеології Нового часу.

Тема 5. Просвітництво і класична німецька філософія

Питання до самостійного опрацювання теми та семінарського заняття

1. Ідеї соціальної філософії у просвітництві (Т. Гобс, Дж. Лок, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, К. Гельвецій).

2. Французький матеріалізм ХVІІІ ст. (Д. Дідро).

3. Теорія пізнання та етика І. Канта:

а) особливості пізнавального процесу за І. Кантом;

б) чуттєвість як людська здатність пізнавати світ. Феномен («річ для нас») та ноумен («річ у собі»);

в) розсудок. Апріорні категорії;

г) що таке наукове знання за І. Кантом?

д) вчення про ідеї;

е) концепція категоричного імперативу.

4. Особливості філософської системи Г. Геґеля та його діалектичного методу.

5. Діалектика як вчення про розвиток та метод. Принципи (закони) діалектики.

6. Ірраціоналістичне тлумачення Абсолюту Ф. Шеллінґом.

Ключові поняття

Природнє право, суспільний договір, діалектика, апріорі, ноумен, феномен, категоричний імператив, Коперніканський переворот, абсолютна ідея, ірраціональна воля.

Першоджерела

1. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та виховання. – К., 1994.

2. Лок Дж. Два трактати про врядування. – К., 2001.

3. Антология мировой философии: В 4 т. – М., 1971. – Т. З. – С. 89 – 394.

4. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

Література для самостійного опрацювання

1. Кушаков Ю.В. Нариси з історії з німецької філософії Нового часу: Навчальний посібник. – К. 2006.

2. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М. А. Скринника, З. Е. Скринник – Львів, 2001.

3. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

4. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В, Ільїн. – К., 2005.

Питання для самоконтролю

1. Яку роль відіграла філософія Просвітництва у XVIII ст.?

2. Назвіть фундаментальні принципи теорії природного права.

3. У чому суть суспільної угоди за Ж.-Ж Руссо?

4. У чому І. Кант вбачає обмеженість раціоналістичного та емпіричного напрямів у теорії пізнання?

5. Навіщо І. Кант у свою теорію пізнання вводить апріорні категорії розсудку?

6. Який зміст мають поняття «річ у собі» та «річ для нас»?

7. Яку роль, за І. Кантом, відіграють категорії розсудку?

8. Який зміст вкладає Ф. Шеллінґ в поняття «Абсолют»?

9. Як розуміти думку Г. Геґеля, що буття світу є відвласнення буття Абсолютної Ідеї?

10. Яке завдання поставив Геґель, створюючи свою філософську систему?

Тестові завдання

1. Хто вважав головною причиною переходу від рівності (яка, на думку автора, є природним станом) до нерівності приватну власність?

а) Вольтер;

б) Д. Дідро;

в) Ж.-Ж. Руссо;

г) Ш. Монтеск’є;

ґ) Д. Дідро;

д) К. Гельвецій.

2. «Теорія суспільного договору» була центральною у соціально-філософських осмисленнях:

а) Дж. Лока, Т. Гобса, Р. Декарта, Ф. Бекона;

б) Ш. Монтеск’є, Вольтера, Р. Декарта, Г. Ляйбніца;

в) Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Вольтера, Д. Дідро;

г) Ж. Ж. Руссо, Г. Геґеля, Вольтера, І. Канта.

3. Які з запропонованих суджень характеризують абсолютний ідеалізм? (вкажіть усі вірні відповіді)

а) світ є формою відвласнення Абсолютної ідеї;

б) визнає пізнання світу людським розумом;

в) існування світу зумовлене духовною силою, що існує незалежно від свідомості людини;

г) стверджує, що світ є продуктом свідомості людини;

ґ) вважає причиною світу Світовий Розум.

4. За І. Кантом існує три рівні пізнавальної діяльності свідомості:

а) прості ідеї, складні ідеї та інтуїція;

б) відчуття, мислення та досвід;

в) чуття, рефлексія чуттів та рефлексія рефлексії;

г) чуття, розсудок та розум;

ґ) формальна основа, реальна основа та абсолютна основа.

5. Чуттєвість у теорії пізнання І. Канта це:

а) те саме, що «чуттєве споглядання» у марксистській моделі пізнання;

б) виражає весь емпіричний досвід людини;

в) здатність пізнавальної діяльності фіксувати матеріальні речі, проте вона не містить у собі жодного наукового знання;

г) сума людських відчуттів.

6. За І. Кантом сутність речей:

а) трансцендентальна: проникнути в неї можна за допомогою апріорних категорій свідомості;

б) емпірична: виявна в чуттєвому досвіді через звертання до емпіричних фактів;

в) трансцендентна: знаходиться за межею пізнавальної діяльності людини;

г) раціональна: пізнати її можна лише за допомогою розуму.

7. В онтології Г. Геґель виражає позицію:

а) дуалізму, тому що в своїй діалектиці відштовхується від принципу тотожності мислення та буття;

б) ідеалістичного монізму, тому що за першопочаток бере Світовий розум;

в) плюралізму, тому що субстанцією світу, згідно з Г. Геґелем, є Абсолют, Абсолютна ідея, Світовий розум.

8. Яку філософську традицію виражають такі представники німецької класичної філософії? Встановіть відповідність:

А) І. Кант	а) раціоналістична
Б) Г. Геґель	б) ірраціоналістична
В) Ф. Шеллінґ
Г) Л. Фоєрбах

9. Зміст категорій діалектики Г. Геґеля є:

а) апріорним знанням;

б) емпіричним знанням;

в) він існує в дійсності незалежно від того, чи людина знає його, чи ні.

11. Вислів Л. Фоєрбаха: «фантастичне відображення дійсності в головах людей – це …»?

а) філософія;

б) релігія;

в) ідеалізм;

г) ідеологія.

12. За Ф. Шеллінґом Абсолют, що суперечливий у самому собі, включає у розумний початок і несвідому волю, які виявляють себе у формі розумного закону та ірраціонально у волі, де кожний з елементів виявляє себе:

А) природа	а) як розумний початок
Б) суспільство	б) як несвідома воля
В) людина

Робота зі словником

Встановіть відповідність:

Поняття	Зміст поняття
1. Трансцендентальний	а) безумовне повеління, вимога, наказ, закон. В філософії І. Канта – загальнозначуща моральна вимога на противагу особистому принципу (максимі).
2. Ноумен	б) у філософській системі Геґеля, кінцевий етап розвитку Світового духу, який проходить через проміжні етапи до абсолютного знання.
3. Феномен	в) до всякого досвіду.
4. Коперніканський переворот	г) даність речі в чуттєвості суб’єкта. Це, за І. Кантом, нижня межа пізнавальної діяльності людини.
5. Апріорний	ґ) термін у філософії Канта, який означає знання, що існує до всякого досвіду і є підставою для досвідного пізнання (категорії розсудку).
6. Категоричний імператив	д) якщо до Канта процес пізнання розглядали як шлях від емпіричного об’єкта до свідомості суб’єкта, то Кант навпаки стверджує, що наша свідомість сама вбачає в предметах те, чим вони нам стають потрібними.
7. Абсолютний дух	е) позиція, згідно з якою, природознавство є універсальною наукою про людину.
8. Антропологізм Фоєрбаха	є) у Канта це річ, яка вона є сама собою за своєю сутністю, вона не піддається пізнанню. Це верхня межа пізнавальної діяльності людини.
9. Суспільний договір	ж) у соціально-політичний концепціях, такий ідеальний правовий кодекс, який наперед визначений природою та існує в людському розумі.
10. Природнє право	з) механізм саморозгортання Світового розуму через протилежності. Це такий рух через взаємодію протилежностей, що обіймає собою і сферу духу і природи, бо природа і дух є відвласнення і повернення до себе Світового розуму.
11. Діалектика у Геґеля	и) згідно з Руссо, початково в умовах необмеженої свободи люди мовчазно укладали угоду, за якою зобов’язувалися ґарантувати на основі загальної волі (загального інтересу) право кожному на життя і власність. У такий спосіб виникає держава.

Творчі завдання

1. У якій соціальній філософії використовують вираз «природний стан людства»? Навіщо й хто до нього звертається?

2. Наскільки правильним є твердження: «річ у собі» є або духовна точка, або атом, або субстанція, яку людина не спроможна сприйняти через недосконалість своїх відчуттів?

3. Що означає «коперніканський переворот» в теорії пізнання, здійсненний І. Кантом?

4. Що означає вираз «апріорні форми чуттєвості»? Хто з філософів його вживає і з якою метою?

5. Як розуміти термін «трансцендентальний ідеалізм»? Хто з філософів і навіщо вводить цей термін?

6. Що згідно з діалектикою є джерелом розвитку?

7. У чому відмінність діалектики Геґеля і Маркса?