Не 2.5. аналітична філософія в сучасних умовах

21. Нині аналітична філософія найбільше поширена у:

а) Латинській Америці

б) країнах Південно-Східної Європи

в) англомовних країнах

г) країнах Азії та Близького Сходу

22. Характерною ознакою сучасної аналітичної філософії є:

а) збагачення методу аналізу і його поширення на нові предметні галузі

б) реабілітація метафізики

в) підвищення уваги до сучасних досягнень науки

г) усе вищезазначене

23. Криза аналітичної філософії припадає на такі роки ХХ ст.:

а) 80-і рр.

б)10-20-і рр.

в) 60-70-і рр.

г) 40-і рр.

24. Високий авторитет аналітичної філософії зумовлюється тим, що вона передусім:

а) наслідує традиції раціоналізму

б) сприяє підвищенню методологічної культури досліджень

в) розвивається у тісній єдності з конкретнонауковим пізнанням

г) проявляє підвищений інтерес до проблем політики та моралі

25. Основною функцією сучасної аналітичної філософії є:

а) інтегративна

б) світоглядна

в) пізнавальна

г) прагматична

в) підсумкові (іспитові) питання з курсу

1.Особливості предметного поля аналітичної філософії.

2.Мова як головний об`єкт і засіб аналітичного філософування.

3.Критерії аналітичного стилю мислення.

4.Зв`язок аналітичної філософії з традиціями сцієнтизму та раціоналізму.

5.Основні етапи розвитку аналітичної філософії.

6.Логічний і лінгвістичний напрями аналітичної філософії, їх єдність та відмінність.

7.Зв`язок аналітичної філософії з іншими філософськими течіями сучасності.

8.Передумови виникнення аналітичної філософії.

9.Укоріненість аналітичної філософії в традиціях логічного аналізу та ідеях логіки.

10.Теорія значення Г.Фреге як джерело аналітичної філософії.

11.Б.Рассел як засновник аналітичної філософії.

12.Теорія дескрипції і логічного атомізму Б.Рассела та їх вплив на аналітичну філософію.

13.Дж.Е.Мур як засновник лінгвістичного напряму аналітичної філософії.

14.Логічний та лінгвістичний аналіз мовних висловлювань як завдання філософії.

15.Аналітично-філософські ідеї праці Л.Вітгенштейна “Логіко-філософський трактат”.

16.Л.Вітгенштейн про логічне спввідношення реальності, мови і аналізу.

17.Оцінка Л.Вітгенштейна висловлювань метафізики.

18.Л.Вітгенштейн про філософію як аналітичну діяльність.

19.Смисл “містичної” компоненти “Логіко-філософського трактату” Л.Вітгенштейна.

20.Застосування ідеї Вітгенштейнівського “Трактату” до проблем моралі та політики.

21.Подальший розвиток основних ідей “Логіко-філософського трактату” Л.Вітгенштейна.

22.Основний зміст аналітично-філософської програми Віденського гуртка.

23.Принцип верифікації, його суть і значення.

24.Проблеми емпіричного обгрунтування наукового знання у логічному позитивізмі.

25.Ідея “уніфікованої мови” науки в неопозитивізмі.

26.Розвиток ідей логічного аналізу у Львівсько-Варшавській школі неопозитивізму.

27.Концепція семантичної істини А.Тарського.

28.Аналітично-філософське значення принципу фальсифікаціонізму К.Поппера.

29.Характеристика лінгвістичного напряму аналітичної філософії.

30.Ідеї лінгвістичного аналізу мови у праці Л.Вітгенштейна “Філософські дослідження”.

31.Концепція “мовних ігор” і “сімейних схожостей” Л.Вітгенштейна.

32.Райл Г.: поєднання лінгвістичного аналізу з ідеями біхевіоризму.

33.Теорія мовленнєвих актів Дж.Остіна.

34.Теорія інтенціональних станів свідомості Д.Сьорла.

35.Концепція універсального прескриптивізму Р.Хеара.

36.Загальна характеристика некласичного етапа аналітичної філософії.

37.Холістські і прагматичні тенденції розвитку некласичної аналітичної філософії.

38.Інтерпретація проблеми “аналітичне-синтетичне”, “емпіричне-теоретичне” у некласичній аналітичній філософії.

39.Д.Девідсон: радикальна теорія інтерпретації.

40.Н.Гудмер: плюралізм мовних моделей опису світу.

41.Аналітично-філософський смисл тези Дюгема-Куайна.

42.Аналітично-філософська інтерпретація проблеми співвідношення когнітивне-ціннісне.

43.Причини підвищеного інтересу аналітичної філософії до метафізичних проблем.

44.Проблема істинності та осмисленості метафізики в логічному позитивізмі.

45.Р.Карнап: доведення ненауковості метафізики логічним аналізом мови.

46.Л.Вітгенштейн: причини псевдопроблемності метафізичних концепцій.

47.Реабілітація метафізики у некласичній аналітичній філософії.

48.Концепція “дескриптивної метафізики” П.Стросона.

49.Епістемний потенціал метафізики в інтерпретації аналітичної філософії.

50.Особливості аналітично-філософського дослідження проблем гуманітарного пізнання.

51.Проблема аналітичного осмислення ціннісно-смислової сфери людського буття.

52.Доведення ненауковості гуманітарного знання у логічному позитивізмі.

53.Аналітично-філософське тлумачення співвідношення пояснення і розуміння.

54.Гіпотетико-дедуктивна модель пояснення в історичному пізнанні.

55.Інтенціональне пояснення в гуманітарних науках.

56.Аналітична філософія історії А.Данто.

57.Аналіз мови науки як провідна тема аналітичної філософії науки.

58.Принципи обгрунтування наукового знання в логічному позитивізмі.

59.Особливості постпозитивістсько-аналітичної філософії науки.

60.Проблема емпіричного базису в математиці і природознавстві (Р.Карнап, В.Куайн).

61.Науково-аналітичний реалізм.

62.Концепція реалізму з “людським обличчям” Х.Патнема.

63.Аналітично-філософська інтерпретація проблем наукової раціональності.

64.Особливості розвитку аналітичної філософії в сучасних умовах.

65.Етапи кризи та відродження аналітичної філософії.

66.Універсалізація методу аналізу як епістемного засобу.

67.Діалог аналітичної філософії з іншими філософськими течіями.

68.Аналітично-філософська інтерпретація проблем свідомості.

69.Критична оцінка аналітичної філософії (Н.Решер, Р.Рорті).

70.Інтегративно-методологічні функції сучасної аналітичної філософії.

71.Аналітична філософія як соціокультурний феномен.

72.Місце аналітичної філософії в системі сучасної філософської думки.

ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ

1.Закономірності розвитку аналітичної філософії.

2.Обгрунтування наукового знання як проблема аналітичної філософії.

3.Розвиток ідей аналітичної філософії у праці Л.Вітгенштейна “Логіко-філософський трактат”.

4.Проблеми аналізу мови у праці Л.Вітгенштейна “Філософські дослідження”.

5.Аналітично-філософська інтерпретація метафізики.

6.Гуманітарне пізнання як предмет аналітично-філософських досліджень.

7.Методологічний потенціал аналітичної парадигми філософії.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМ

ЗМ 1. Аналітична філософія та її розвиток