Тема твору – речення описового характеру, у якому немає сформульованої тези

Спеціальні слова й вирази у творі-роздумі

І. Теза:

Я думаю, … Я вважаю, …

Мені здається, що …

На мою думку, …

На моє переконання, …

Моя точка зору на цю проблему така: …

ІІ. Аргументи:

Я так вважаю, тому що …

Чому я так думаю? Тому що …

Аргументом на користь моєї думки мо­же бути те, що …

До того ж …

Довести своє твердження я можу такими аргументами: по-перше, …, а по-друге, …

На користь моєї думки можу навести такі аргументи: …

Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, …, а по-друге, …

Хоч моя думка, можливо, видається див­ною, спробую переконати вас такими аргумен­тами: …

ІІІ. Приклади:

Скарбниця світової літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми. Так, …

На згадку приходить герой …

У зв’язку з порушеною проблемою хочеться згадати твір …

Яскравим прикладом саме такого ро­зуміння … особисто для мене є …

Проблема … є дуже актуальною, тому бага­то прикладів її розв’язання дає саме життя.

Говорячи про … , не можна не згадати …

Повертаючись до думки про … , можу наве­сти такий приклад: …

Як я вже зазначав, … Щодо цього яскравим прикладом є образ … з твору …

Тема мого роздуму порушується у творі … . Там …

Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є герой … з твору …

Історія також дає багато прикладів … Один із них – …

Згадаймо постать видатного … Захоплює його …

Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що …

Хочу навести приклад із власного життя …

IV. Висновок:

Отже, можна дійти висновку, що …

Підсумовуючи, можна зазначити: …

Таким чином, можна зробити висновок, що …

Отже, бачимо, що …

На завершення свого роздуму підсумую: …

V. Вирази для зв’язку думок:

По-перше, по-друге, …

Повертаючись до думки про…, хочу зазначити, що …

Як я вже стверджував, …

Як уже зазначалося, …

Як можна побачити, …

І. Варіанти формулювання тези залежно від теми твору

Твір-роздум конче має починатися з тези-твердження, думки, яка буде доводитися у висловленні. Можливі кілька варіантів.

Теза сформульована в темі твору.

Тема твору – дилема (вибір із двох варіантів).

3.Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформулювати самому.

Тема твору – речення описового характеру, у якому немає сформульованої тези.

Розгляньмо докладніше кожен із варіантів.

1. Теза сформульована в темі твору. Як показує практика ЗНО, поки що переважали саме такі теми – з уже сформульованою тезою. Учень має погоди­тися з нею або заперечити її. У першому випадку можна почати з чогось на кшталт:

Я цілковито згоден із тезою, запропонованою для роздуму …

Я підтримую думку, висловлену в назві твору …

Важко не погодитися з тезою, запропонованою для роздуму …

У другому випадку початок буде такого типу:

Мені здається, теза, запропонована для роздуму, по­милкова.

Я хотів би довести протилежне твердження: …

Я хотів би спростувати запропоноване твер­дження …

Не можу погодитися з думкою, яка звучить у назві твору.

Я вважаю інакше: …

Я не підтримую точку зору, висловлену в назві тво­ру …

Пропонуємо учням «План дій для формулю­вання тези»:

1. Уважно прочитати й осмислити назву твору.

2. Вирішити, чи ви погоджуєтеся з тезою, чи спростовуєте її.

3. Якщо це цитата й ви впевнені, що точно знаєте, хто її автор, додати невеликий коментар.

4. Спробувати переформулювати тезу своїми словами.

5. Не забути про обов’язкові вирази, потрібні для ви­раження власної думки.

Розгляньмо конкретні приклади – кілька тем по­передніх років на ЗНО, які пропонують уже готову тезу.

Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш

1. Із думкою, запропонованою в назві твору, я цілком згоден. Вважаю, що, справді, людина повинна цінувати те реальне й близьке, що вона має і що її оточує, а не жити примарними мріями.

2. Я не можу погодитися з тезою, запропонованою для роздуму. На мою думку, лише з мрією людське життя на­буває сенсу й повноти.

До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле

Навряд чи хтось буде заперечувати слушність думки, запропонованої для роздуму. На моє переконання, знати минуле, вивчати його помилки та здобутки просто не­обхідно для того, щоб упевнено рухатися в майбутнє.

Ніщо не звеселяє душу людини так, як споріднена праця

Безперечно, великий український філософ Григорій Сковорода мав рацію, коли говорив про значення спорідне­ної праці для життя людини. Я вважаю, що улюблена ро­бота, справді, дає людині задоволення, робить її життя змістовнішим і радіснішим.

Тема з уже сформульованою тезою може мати вигляд афоризму. Як бути, коли випускник не впевнений, що правильно зрозумів його? Пояснюємо, що в такому разі, формулюючи тезу, потрібно обумовити: «Запропоновану для роздуму думку я розумію так: …» – і доводити своє твердження, своє розуміння, своє бачення. Для ілюстрації пропоную дві наступні теми.

Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця

Тему твору, запропоновану для роздуму, я розумію так: найголовніше в людині – це її серце, тобто доброта, чуйність, співчутливе ставлення до ближніх. Я вважаю, що це правильно. Мабуть, моя думка із цього приводу не оригінальна: справді, нас роблять людьми любов і добро­зичливість, без них чудова зовнішність і великі статки схожі на міцну шкаралупу трухлявого горіха. Кому такий плід потрібен?

2. Тема твору – дилема (вибір із двох варіантів).Для формулювання тези до теми такого типу існує кілька можливих способів.

1. Стати на бік однієї із частин дилеми (найлегше й найочевидніше).

2. Запропонувати свій (третій!) варіант.

3. Об’єднати дві точки зору.

«Що визначить подальшу долю людства – віра в силу людського розуму загалом чи віра в окрему особистість?»

1. «Я вважаю, що подальшу долю людства визначить віра в колективний людський розум», «На мою думку, життя суспільства визначають вчинки й досягнення окремих особистостей». 2. «Я переконана, що ні людський розум загалом, ні окрема особистість не здатні визначити майбутнє (як і минуле, й сучасне) людства, – усе в руках Божих». 3. «Людська спільнота складається з одиниць. Це означає, що індивідуальні риси, зокрема й розум кожного, – важливі. Я вважаю, що віра в окрему особистість як складник колективного розуму – оптимальний шлях для розвитку людства».

Коли обидва судження дилеми слушні, треба так і писати: «Не варто протиставляти ці дві точки зору. Мені здається, вони оби­дві містять раціональне зерно».

Сміливість – це успадкована риса чи її можна виховати?

Навряд чи доцільно, говорячи про риси характеру, протиставляти спадковість і виховання. Мені здається, ці обидва чинники важливі у формуванні сміливості.

3.Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформулювати самому.Тут потрібно виявити справжню са­мостійність мислення й сформулювати власну тезу.

Що таке покликання?

На мою думку, покликання – це справа, без якої ти не можеш жити. Ти розумієш, що знайшов себе, своє призна­чення, сенс життя врешті-решт. Таке відчуття, я впев­нений, може дати людині лише робота за покликанням.

Учні часто лякаються самого запи­тання «Що таке … ?» Кажуть, що можуть відповісти лише одним реченням, а треба ж писати більше. Підказуємо, що в цьому разі можна застосувати та­ку модель: у першому реченні сказати про склад­ність запропонованого для роздуму поняття або про його різне сприйняття людьми, або про його загальновизнане значення, а в другому – про своє власне розуміння. Це може мати такий вигляд.

Що таке кохання?

Звичайно, кожна людина має індивідуальне сприйнят­тя й розуміння кохання, однак загальноприйнятою є дум­ка, що це почуття сердечної прихильності, яке виникає між двома людьми різної статі. Я вважаю, що справжнє кохання ґрунтується на абсолютній довірі й бажанні ща­стя своєму обранцеві.

4. Тема твору – речення описового характеру, у якому немає сформульованої тези.Цей варіант частково схожий на попередній, однак він трохи звужує поле пошуків вдалого формулювання тези. Наприклад: «Дружба в моєму житті». Ця тема вужча за питання «Що таке дружба?» Фактично в ній уже окреслені орієнтири для тези: «Дружба в житті кожної людини, думаю, посідає важливе місце. І я не виняток: друзі допомагають мені відчувати себе потрібним, підтримують у різних життєвих ситуаціях». Тема такого типу може бути сформульована й запитанням: «Яка роль дружби у вашому житті?»

Якщо ж тема – називне речення, яке не дає жодних орієнтирів, потрібно самому поставити запи­тання, яке подобається, і дати відповідь на нього – це й буде теза. Ось приклад.

Звичаї та традиції

Яке значення мають народні звичаї та традиції в на­шому житті? Чи важливі вони в комп’ютеризованій культурі XXI століття? Я вважаю, що так. Чим краще ти знаєш народні звичаї, обряди, традиції, тим більше усвідо­млюєш зв’язок з рідним народом.