ІV. Використання першоджерел в опрацюванні теми
1. Уважно прочитайте уривок і передайте його вихідні ідеї своїми словами.
«З одного боку, «світогляд» має філософський смисл. Але... він означає не тільки пізнання світу в цілому, оскільки під цим словом розуміють переконання не лише теоретиків, а й звичайних людей... Світогляд формується самим життям, до науки, поза наукою. Він визначає переконання в релігії, мистецтві, моралі, політиці. У більшості випадків людей цікавлять переконання окремих видатних особистостей, які є в дійсності далекими від філософії. І, нарешті, говорять про світогляд первісних людей чи про світогляд малорозвинених людей. Є навіть такий вислів як «світогляд дитячої кімнати»...» (Г. Ріккерт)
На яких рисах світогляду наголошує автор? Які сфери функціонування світогляду представлені в даному уривку та які ви ще можете до них додати? які види світогляду подаються тут як найперші?
2. Почитайте уривок і дайте відповіді на запитання наведені нижче
«Світогляд не є продуктом мислення і народжується не просто із волі до пізнання. Розуміння реальної дійсності є важливим моментом у формуванні світогляду,але лише моментом. Світогляд народжується із умов життя, життєвого досвіду та нашого психічного складу, із «життєвого настрою», а «сукупності стимулів та почуттів».
(В. Дільтей)
Який тип світогляду подається в даному уривку? Як ви можете окреслити, виходячи із наведеного фрагмента, на якому ґрунті та з яких складових формується світогляд? Як би ви могли розкрити зміст тої «сукупності стимулів» (що саме це є?), які сприяють формуванню світогляду за реальних умов людської життєдіяльності?
3. Спробуйте на основі даного фрагмента прокоментувати, що саме та завдяки чому філософія додає до звичайного повсякденного світогляду, а також пояснити, які переваги самій філософії надає єдність її зі світоглядом?
«...Світогляд пов'язують із філософією, коли чекають відфілософії впорядкування погляду на життя, на мету життя. Більше того, люди покладають на філософію найважливішу місію - дати їй світогляд... Ось чому філософія займає виключне місце і внауковому житті, де існує потреба у теоретичній цілісності. і в інших областях, які викликають інтерес до себе ширших людських мас. Якщо б у філософи відняли світогляд у окресленому вище значенні то багато людей втратили б до неї інтерес…» (Г. Ріккерт)
Якими рисами, позначеними у даному фрагменті, філософія є корисною науці? Які інші області, де може відчуватися вплив філософії, ви можете назвати?
4. Уважно перечитайте наведений нижче фрагмент; на які особливості зв'язків філософії та світогляду у ньому падає наголос? Спробуйте чітко виділити, що саме дає філософія для формування виправданого та дієвого світогляду.
«Філософія з давніх-давен була не лише загальним розмірковуванням, вона давала стимул, проголошувала кодекс цінностей, надавала людському життю смислу та цілі, подавала людині світ, в якому вона відчувала себе захищеною,одним словом давала їй світогляд. Загальне розмірковування ще не є світоглядом, для світогляду необхідні стимули, які б діяли на людину в її цілісності і випливали б із її цілісності Філософи не були просто спокійними, безвідповідальними спостерігачами вони були двигунами та конструкторами світу. Таку філософію ми називаємо пророчою філософією. Вона суттєво відрізняється від загального розмірковування тим що вона дає світогляд, вказує смисл та значення життя, пропонує зведення цінностей в норми належного. Тільки така філософія має право називатись філософією, якщо ми хочемо, щоб слово «філософія» звучало шляхетно та мужньо». (К. Ясперс)
5. Які особливості філософського мислення виділені у наступних уривках:
«Філософи – це люди, які здатні осягнути те, що є вічним та тотожним самому собі, а інші цього не можуть, і застрягають на місці, розгублюючись серед нагромадження різноманітних речей».
(Платон)
Як ви можете проінтерпретувати те, «що є вічним та тотожним самому собі»? Що це, на вашу думку? Де і як ви можете стикатись із подібним у своєму житті?
«Філософія є наука про відношення всякого знання до сутнісних цілей людського розуму». «Філософ - це не просто митець, що вдало оперує концепціями, а законодавець, що задає правила роботи людському розуму». (І. Кант)
Чи погоджуєтесь ви із тим, що філософ задає правила роботи людському розуму? Як та в якому сенсі можна пояснити це твердження? Аргументуйте свою відповідь на ці питання.
«...Філософія продовжує... вирішувати своє власне безкінечне завдання - вільної та універсальної теоретичної рефлексії, що охоплює всі ідеали та всезагальний ідеал, тобто універсум усіх норм». (Е. Гуссерль)
Порівняйте це положення Е. Гуссерля із попереднім твердженням І. Канта, виділіть в них спільне та відмінне.
«Для людини, головною складовою якої є розум, на першому місті повинно стояти піклування про здобування ...мудрості. Перший ступінь включає лише ті поняття, які завдяки власному природному світлу настільки є ясними, що можуть бути отримані і без роздумів. Другий ступінь охоплює все те, що дає нам чуттєвий досвід Третій - те, чому нас вчить спілкування з іншими людьми... На четвертому місці читання книг..., що написані людьми, які є здатними наділити нас добрими настановами. Вся мудрість, якою зазвичай володіють, здобута, на мій погляд цими чотирма способами...Але в усі часи були великі люди, що намагалися приєднати п'ятий ступінь мудрості, більш високий та правильний..., бо шукали перші причини та істинні начала, із яких виводили пояснення всього доступного для пізнання. І ті, хто прагнув цього, отримали, переважно, ім'я філософів».
(Р. Декарт)
У чому вбачає Р. Декарт перевагу та істинне завдання філософії? Якою мірою ви можете із цим погодитись? Як ви розумієте заклик шукати перші причини та істинні начала? Чи можете ви навести приклад таких?
6. Ознайомтеся із тим, як філософи окреслюють співвідношення філософії з іншими сферами духовної діяльності людини. Проаналізуйте кожне із наведених тверджень та спробуйте пояснити, що є спільного та відмінного між філософією та міфом, філософією та наукою, філософією та мистецтвом, філософією та релігією.
«Справжнє філософське бачення світу, тобто те, яке вчить нас пізнавати його внутрішню сутність, виводить нас за межі явища, не питає звідки і куди? та навіщо?, а завжди і всюди цікавить його лише що? світу. .., те, що складає завжди рівну собі сутність світу, його ідею. Із такого пізнання виходить як мистецтво, так і філософія, виходить також ...і той настрій духу, який один веде до істинної святості та вивільнення від світу». (А. Шопенгауер)
Чи згідні ви із тим, що філософія та мистецтво шукають вихідну ідею світу?
«Від універсальної, але міфо-практичної установки різко відрізняються ... непрактична «теоретична» установка».
(Е. Гуссерль)
У чому полягає практицизм міфу та непрактична установка філософії? Чи може філософія бути практичною?
«...Філософія та поезія стоять на протилежних вершинах, але говорять одне й те саме». (М. Гайдеггер)
Як ви можете пояснити це твердження? Чи згідні ви із ним? - Аргументуйте свою позицію.
«Тому і той, хто любить міфи, є в певному смислі філософом, бо міф створюється на основі здивування». (Аристотель)
Як ви можете пояснити це твердження? Чи згідні ви із ним? - Аргументуйте свою позицію.
«...Є багато підстав, чому філософія не може бути так легко підведена під поняття науки, як це собі звичайно уявляють. ..Але якщо розглядати філософію як реальний історичний продукт, якщо порівнювати між собою все те, що у духовному розвитку європейських народів називалось філософією, то таке підведення неприпустиме».
(В. Вільденбанд)
Чому, на вашу думку, В. Вільденбанд не вважає науку та філософію тотожними? Що саме у філософії виходить за межі науки?
«У той час як мета філософствування є мислення про дійсність самого життя, смисл оволодіння мистецтвом створює розрив між дійсністю та споглядальним зануренням у реальність».
(К. Ясперс)
«Філософія є пізнанням, що досягається за посередництвом правильного міркування ти пояснює дії або явища на підставі відомих нам причин чи продуктивних засад, а також можливі похідні - на підставі відомих нам дій». (Т. Гоббс)
До якої сфери інтелектуальної діяльності наближує Т. Гоббс філософію? Чи згодні ви з ним?
«Філософський світогляд повинен за своєю структурою відрізнятися від релігійного та поетичного. На відміну від релігійного філософський світогляд є універсальним, і на відміну від поетичного він є силою, яка намагається здійснити перетворюючу дію на життя». (В. Дільтей)
Порівняйте це твердження із наведеним вище твердженням М. Гайдеггера та поясніть, якому із них ви можете надати перевагу і чому.
7. Вдумайтесь у наведене нижче положення М. Гайдеггера. Як ви думаєте, чи заперечує воно доцільність порівняння філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності, чи прагне задати інший ракурс такого порівняння? Аргументуйте свої твердження.
«Коли в питанні, що таке метафізика (філософія), ми намагаємось пройти узвичаєними шляхами..., коли визнаємо філософію як науку, або як світоглядну пропаганду, або намагаємося порівняти філософію із мистецтвом та релігією..., то виявляється, що кожного разу ми лише ходимо кружними шляхами навколо нашого (основного) питання... При всьому тому порівняння філософії з наукою є невиправданим зниженням її єства... Метафізика (філософія) є запитування, в якому ми намагаємось охопити своїми питаннями сукупне ціле сущого (існуючого) і питаємо про нього так, що ми самі, ті хто питає, опиняємося під питанням... [Це] потреба поставити своєрідне питання - що ж значить те «в цілому», яке називається світом? У нашому запитуванні та пошукові, в наших борсаннях та ваганнях дається взнаки скінченність людини. Метафізична думка є мисленням, що охоплює поняттями подвійне значення: думка, направлена на ціле, та думка, що охоплює екзистенцію (унікальність людського існування)». (М.Гайдеггер)
8. У наступному положенні проводиться думка про те, що філософську аналітику можна розглядати як свого роду інтелектуальну гімнастику, що приносить задоволення тому, хто її здійснює. Чи можете ви на основі аналізу даного положення підтвердити або спростувати таке його тлумачення?
«Деконструювати філософію означає осмислювати генеалогію (походження) понять філософії структуральностей (еіdоs - образ, tеlоs - ціль, archе - начало, energia-дія, оysiа- сутність, aletheіа-істина, трансцендентальність, свідомість, совість, Бог, людина тощо), але водночас виявляти немовби ззовні те, що вважається в філософії не вартим згадування... У процесі цієї циркуляції поміж внутрішньою і Зовнішньою сторонами західної філософії, що є так само відкритою як і необхідною, здійснюється певна текстуальна праця, що викликає величезне задоволення». (Ж. Дерріда)
9. Які наведені нижче висловлювання окреслюють основні завдання таких розділів філософського знання, як онтологія, гносеологія, методологія та
«Відмінність наших думок залежить не стільки від того, що одні люди розумніші за інших, скільки від того, що ми спрямовуємо наші думки різними шляхами та розглядаємо не одні й ті ж самі речі. Бо недостатньо мати добрий розум, головне - добре його застосовувати». (Р. Декарт)
До якого розділу філософії можна віднести те, на чому наголошує Р. Декарт?
«[?] не вивчає буття у його конкретних проявах, наприклад, у тварин, рослин і т.і. Вона лише шукає те загальне, що мають всі речі, оскільки вони є чимось: всі вони буття, і це відноситься як до матеріальних, так і до нематеріальних істот». (Ж. Марітен)
«Завдання[?] - правильно вказати, як з основної структури людського буття... випливають усі специфічні людські монополії, звершення та справи людини: мова, совість, інструменти, зброя, ідеї праведного і неправедного, держава, керівництво, образотворчі функції мистецтва, міф, релігія, наука, історичність та соціальність». (М. Шелер)
«Філософія ...не розглядає наукове дослідження як самоціль а робить проблемою ... умови і межі науки у всезагальності людського життя... У час, коли до забобону вірять в науку, саме і визначається те, що напружена увага істини та методу має неминущу актуальність». (Х.-Г. Гадамер)
Про яку філософську науку йдеться в даному уривку?
10. Які функції філософського знання стверджуються міркуваннями даних філософів? Зверніть увагу на те, що ці мислителі належать до різних історичних епох та напрямів розвитку філософії. Чи залишаються актуальними їхні аргументи для сучасної культурно-історичної ситуації?
«Філософія, що поширюється у формі дослідження та освіти, здійснює подвійний вплив. З одного боку, найважливіше у теоретичній установці філософської людини - це справжня універсальність критичної позиції, рішучість не приймати без запитань жодної-готової думки, жодної традиції, задля того, щоб одночасно допитуватись всього традиційно визначеного універсуму щодо істини самої по собі, щодо ідеальності... Так ідеальна істина стає абсолютною цінністю, що визначає - через посередництво освітнього руху і при постійному впливі на виховання дітей - універсально перетворену практику... Якщо ідея істини самої по собі стає універсальною нормою всіх діючих у людському житті відносних істин, то це ж саме стосується і всіх традиційних норм, норм права, краси, цінності особистості правителів, цінності людських характерів і т. п. Так паралельно зі створенням нової культури виникає особливе людство і особливе життєве призначення».
(Е. Гуссерль)
Зверніть увагу на те, що Е. Гуссерль не обмежує завдання філософії суто теоретичними справами. Які саме галузі практичної життєдіяльності фігурують тут як справа філософії? Які функції при цьому вона виконує?
«Розмірковування про активність людини, живе усвідомлення спільного творення, роздуми про положення людини та її долю, про її поведінку, спосіб життя, найбільш жива пройнятість всією драматичністю життєвого досвіду - це і є філософія». (К. Салютатті)
Як би ви визначили окреслені тут функції філософії?
«...Хто ще здатен схилятися перед образами великих філософських систем, все ж повинен визнати, що данини його почуттів заслуговує аж ніяк не завжди наукове значення цих систем, але й енергія шляхетного світоспоглядання, або мистецька гармонізація суперечливих ідей, або широта всеохоплюючого споглядання світу, або ж, нарешті, творча могутність всепов'язуючої роботи думки». (В. Вільденбанд)
На які особливості філософії наголошено у даному висловлюванні? Як можна позначити окреслені тут функції філософії?
«Тож що робила філософія? Вона звільняла людську особистість від зовнішнього насильства і давала їй внутрішній зміст... Звільнила, прояснила та розвинула людину спочатку у її раціональному, потім у її матеріальному елементі... Ця звільняюча діяльність філософії... [ґрунтується] на тій найсуттєвішій та корінній властивості людської душі в силу якої вона не зупиняється ні на яких межах, не примирюється ні з якими ззовні заданими визначеннями, ні з яким зовнішнім їх змістом... [Філософія] робить людину повністю людиною». (В. Соловйов)
Якою мірою ви згідні із наведеним положенням? В якому сенсі філософія може звільняти людину? Яка це функція філософії?
«Мета чи призначення філософії полягає у тому, що завдяки їй ми можемо використовувати для своєї користі тоновані нами дії, і на основі наших знань та в міру сил та здібностей планомірно викликати ці дії для примноження життєвих благ... Знання є лише шлях до сили... І будь-яке розумоспоглядання кінцевою метою мас певну дію чи практичний успіх». (Т. Гоббс)
Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії? Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань або для їх спростування?
11. Уважно перечитайте наведені нижче пояснення причин та умов виникнення філософії. Аргументуйте своє їх розуміння, а також прокоментуйте наведені тексти. Які саме причини виникнення філософії ви вважаєте найпершими? який із наведених фрагментіввидається вам найбільш доречним?
«Допитливість звільненого від життєвої злиденності культурного духу, який у благородному спокої починає досліджувати. отримувати знання заради самого знання, без будь-якої практичної цілі... і насолоджуватися цим знанням, як абсолютною, від усього іншого незалежною цінністю, - цю чисту жадобу знання вперше виявили греки, і завдяки цьому вони стали творцями науки».
(В. Вільденбанд)
«І тепер, і дотепер подив спонукає людину філософствувати, до того ж спочатку вони (давні греки) дивувались тому, що безпосередньо викликало нерозуміння, апопіЩ помалу змінюючись таким чином, вони задумувались над питаннями про більш значуще... Якщо такирі чином почали філософствувати, щоб позбавитись від незнання, то, очевидно, до знання стали прямувати заради розуміння, а не заради будь-якої вигоди... Ця наука є єдино вільною, бо вона одна існує заради самої себе». (Аристотель)
«Філософія починається лише там, де є особиста та політична свобода, де суб'єкт відносить себе до об'єктивної волі, яку пізнає як свою особисту волю,... до загального таким чином, в єдності з яким він отримує своє Я, свою самосвідомість. А це присутнє не на Сході, де вищою ціллю є несвідоме занурення у субстанцію, а лише у грецькому та германському світі». (Л. Фейєрбах)
12. Спробуйте визначити, до яких історичних епох найбільше підходять перераховані нижче її характеристики, аргументуйте свої твердження.
«Філософія... назвалася або життєвою мудрістю, або наукою про принципи, або вченням про абсолютне, або самопізнанням людського духу». (В. Вільденбанд)
Виділіть у наведеному нижче положенні ті чинники, що впливають на історичні зміни філософії; наскільки ви з. ними згідні?
«Філософія... є деякий культурний жанр, деякий «голос» у розмові людства, який концентрується переважно на певній темі не через діалектичну необхідність, а в результаті різноманітних подій, які відбиваються десь в цій «розмові» (нова наука, - французька революція, сучасний роман), або ж внаслідок того, що окремі геніальні люди починають думати про щось нове..., або, може бути, внаслідок дії кількох таких сил. Цікава зміна у філософії відбувається не тоді, коли знаходять новий спосіб поводитися із старою проблемою, а коли з'являється новий набір проблем, а старі починають відмирати».
(Р. Рорті,)
Ознайомтесь із підходом Г. Гегеля до визначення особливостей історичного розвитку філософії. Чи згідні ви із таким підходом? Що в ньому видається вам найбільш правильним та цінним? Завдяки чому історія філософії не переходить у музейні реліквії, а залишається важливою та актуальною і в майбутньому?
«Кожна система філософії існувала необхідно і продовжує ще і тепер необхідно існувати: ні одна з них тому не зникла, а всі вони збереглись у філософії як моменти одного цілого... Принципи збереглись, найновіша філософія є результатом усіх попередніх принципів, ні одна система філософії не заперечена, а відкинуто лише припущення, що даний принцип є конечним абсолютним визначенням».
(Г. Гегель)
Порівняйте наведене вище положення Г. Гегеля із твердженнями О. Шпенглера. В чому вони співпадають, а в чому протистоять одне одному? Чи можливо розвинути їх так, щоби вони були взаємно узгоджені? Спробуйте це зробити.
«Кожна філософія є відображенням свого і лише свого часу... Відмінність філософських вчень полягає не в тому, що одні з них безсмертні, а інші швидкоплинні, а в тому, що одні із них були життєвими протягом певного часу, а інші ніколи не були життєвими. Вічні філософські істини - це ілюзія. Суттєві не вони, а людина, яка була відображена в них. Чим повніше це відображення людини, тим більш істинною є філософія, - в тому смислі, як ми говоримо про внутрішню істину великого витвору мистецтва, істину, яка не залежить від обґрунтованості, від відсутності суперечностей між окремими положеннями». (О. Шпенглер)
Якою мірою ви можете прийняти наведені нижче визначення типів філософії? Який принцип їх класифікації? Чим він відрізняється від історичного підходу та як із ним поєднується?
«Все, що ми знаємо про філософію, або що видається за таку, можна поділити на п'ять основних видів: емпіризм, матеріалізм, скептицизм, пантеїзм то ідеалізм. Емпіризм знає лише досвід чуттєвих сприйняттів і тому все виводить із досвіду. Матеріалізм все пояснює із матерії, приймає матерію як щось перше, як джерело всіх речей. Скептицизм заперечує будь-яке знання, будь-яку філософію. Пантеїзм визначає всі речі однією і тією ж безкінечною єдністю без будь-якої відмінності... Ідеалізм все виводить із одного духу, пояснює виникнення матерії із духу, або ж підкорює йому матерію».
(Ф. Шлегель)
V. Завдання для творчої роботи.
Використовуючи набуті знання напишіть есе на одну з тем:
а) Навіщо мені вивчати філософію?
б) Як ви розумієте поняття «філософське мистецтво»?
в) Спробуйте розкрити зміст поняття «інтелектуальне або філософське кіно». Якими рисами відрізняється таке кіно від розважального або гостросюжетного?
г) Чому галузь знання, яку ми розпочали вивчати, назвали «любов до мудрості», а не «пізнання» або «осягнення мудрості»?