Практика застосування торговельних заходів захисту внутрішнього ринку в Україні
Починаючи з середини 1990-х рр., Україна брала участь у багатьох антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних справах як сторона-відповідач, а також як ініціатор застосування обмежувальних торговельних заходів.
Нормативно-правове забезпечення.Першими нормативно-правовими актами, спрямованими на захист українських підприємств у антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних справах були Укази Президента України 1994 р. “Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів” та “Про Міжвідомчу комісію з питань антидемпінгових розслідувань щодо експорту товарів походженням з України”. В грудні 1998 р. було прийнято Антидемпінговий кодекс, який містить три закони: “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”, “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”.
Участь України в розслідуваннях. У період з 1995 до червня 2003 рр. стосовно України було порушено 48 антидемпінгових розслідувань 19 країнами-членами СОТ, у тому числі ЄС (8), США (7), Індією (7), Мексикою (4), Канадою (3). Крім того, активним ініціатором антидемпінгових розслідувань стосовно України виступили Росія й інші країни СНД. За деяким оцінками під загрозою застосування антидемпінгових заходів з боку країн-членів СОТ перебуває український експорт обсягом 3-4 млрд дол. США, що становить 35 % сукупного експорту.[18] Більшість розслідувань спрямовані проти основних експортоорієнтованих галузей української промисловості: металургії, хімічної промисловості, текстильного виробництва, сільського господарства.
У результаті субсидування вітчизняного гірничо-металургійного комплексу, яке проводиться з 1 липня 1999 р. і передбачає списання боргів перед бюджетом, надання пільг, зниження податку на прибутки, експорт різної продукції цієї галузі обкладали компенсаційними митами інші країни. Так, США ввели у 1999 р. компенсаційне мито на імпорт арматури і гарячекатаного прокату з України у розмірі 57,6 %; в січні 2001 р. на арматуру – 41,69 %, гарячекатаний прокат – 90,33 %.[19]
Для попередження можливості виникнення антидемпінгових процедур, застосування компенсаційних чи захисних заходів Україна змушена була погоджуватись на добровільні обмеження експорту. Стосовно України таку політику проводять країни ЄС, США та Росія щодо експорту сталеплавильної продукції, текстилю, вугілля, сільськогосподарської продукції.
Загалом протягом 2000-2003 рр. стосовно України найбільше було порушено антидемпінгових і захисних розслідувань, в меншій кількості компенсаційних справ. Такі розслідування ініційовані головно розвиненими країнами та головними торговельними партнерами України. Найвідоміші розслідування стосовно України та порушені Україною див. у табл. 6.4 і табл. 6.5.
Таблиця 6.4
Деякі розслідування, порушені проти України, протягом 2000-2003 рр.[20]
Найменування продукції | Країна-ініціатор розслідування | Рік порушення розслідування | Вид і розмір мита |
Нітрат амонію | США, антидемпінгове | Антидемпінгове мито – 89,5 % | |
Гарячекатаний плоский прокат | США, антидемпінгове | Попереднє антидемпінгове мито – 89,4 % | |
Гарячекатаний прокат | Мексика, антидемпінгове | Антидемпінгове мито – 46 % | |
Товстолистовий прокат, арматура | Канада, антидемпінгове | Антидемпінгове мито – 57,6 % | |
Арматура | Росія, компенсаційне | Спеціальне мито – 21 % | |
Оцинкований прокат | Росія, антидемпінгове | Антидемпінгове мито – 31,8 % | |
Компресори для холодильного обладнання | Росія, спеціальне | Спеціальне мито – 20 % | |
Карамель | Росія, спеціальне | Спеціальне мито – 21 % | |
Арматура | Росія, компенсаційне | Спеціальне мито – 21 % | |
Холоднокатаний прокат | Китай, антидемпінгове | - | |
Картопляний і кукурудзяний крохмаль | Росія, спеціальне | Спеціальне мито – 10 % і 30 % відповідно | |
Крохмальна патока | Росія, спеціальне | Спеціальне мито – 16 % | |
Чавун, нелегірована сталь | Єгипет, антидемпінгове | Проводиться розслідування | |
Кристалічний кремній | Росія, спеціальне | Проводиться розслідування | |
Підшипники | Росія, антидемпінгове | Проводиться розслідування | |
Оцинкований прокат | Росія, антидемпінгове | Антидемпінгове мито – 24,3 % |
Таблиця 6.5
Деякі розслідування, порушені Україною, протягом 1999-2003 рр.[21]
Найменування продукції | Країна, проти якої проводиться розслідування | Рік порушення розслідування | Вид та розмір заходу |
Лампочки електричні | Білорусь, Росія, Польща, Угорщина | Спеціальна квота 3,9 млн шт. в рік | |
Сода харчова | Росія | Попереднє спеціальне мито – 26 % | |
Стрілкові переводи | Росія | Попереднє спеціальне мито – 59,4 % | |
Мінеральні добрива | Росія | Спеціальне мито – 20 % | |
Цемент | Росія | Попереднє спеціальне мито – 41 % | |
Штучне хутро | Білорусь | Антидемпінгове мито – 179,7 % | |
Руберойд | Білорусь | Попереднє антидемпінгове мито – 74 % | |
Автомобілі нові | Росія | Проводиться розслідування | |
Каналізаційні труби з чавуну | Росія | Проводиться розслідування | |
Лимонна кислота | Китай | Попереднє антидемпінгове мито – 130 % |
Таке активне застосування обмежувальних заходів щодо українського експорту іншими країнами-імпортерами можна пояснити тим, що близько половини нашого експорту – це металургійна продукція, яка, як було проаналізовано вище, є об’єктом частого застосування антидемпінгових заходів. Головні конкуренти української металургійної продукції (США, ЄС, останнім часом Росія) мають достатньо великий досвід проведення антидемпінгового розслідування.
Проблеми та недоліки захисту українських товаровиробників.Оскільки в розслідуваннях Україна виступає здебільшого як сторона-відповідач, перед нею постають проблеми та завдання ефективного відстоювання інтересів національних виробників-експортерів, а також простежування спроб недобросовісної конкуренції з боку іноземних компаній та оперативне запровадження антидемпінгових, компенсаційних і захисних заходів.
Враховуючи таке формулювання задач, необхідність участі України в СОТ обґрунтовується можливістю доступу до сучасних правил СОТ щодо торговельних обмежувальних заходів і системи врегулювання суперечок у випадку проведення стосовно України розслідувань на дискримінаційних умовах.
Важливою проблемою є невизнання України багатьма державами як країни з ринковою економікою. Це питання є особливо важливим і вкрай потрібним у боротьбі стосовно чисельних і не завжди виправданих обвинувачень у демпінгу. Нагадаємо, що в такому випадку для визначення собівартості українських товарів використовують не внутрішні ціни та виробничі витрати України, а так звані ціни і витрати третіх країн, які здебільшого в кілька разів перевищують реальні в Україні. В результаті демпінгова маржа набуває величезних розмірів, а відповідно до неї – і величина антидемпінгового мита.
Для отримання ринкового статусу країні потрібно довести, що:
- рішення підприємств про ціну продукції, затрати на виробництво приймають на основі ринкових принципів;
- на підприємствах діє чітка система бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів (Україна перейшла на міжнародні стандарти з 2000 р.);
- собівартість продукції не занижується за рахунок бартерних розрахунків, амортизації основних фондів;
- обмінний курс національної валюти встановлюють на основі ринкового курсу.[22]
Деякі успіхи комерційної дипломатії України є. Наприклад, ще в 2000 р. Канада визнала Україну країною з ринковою економікою в антидемпінгових розслідуваннях. Також рішенням Ради ЄС в жовтні того ж року застосування спеціального режиму ринкової економіки було поширене і на українські компанії. Проте запровадження цього спеціального режиму передбачає визнання ринкового статусу лише для окремих підприємств, які відповідають ринковим критеріям ЄС. Більшість країн і надалі розглядають нашу країну як країну з перехідною економікою, що створює додаткові перешкоди при захисті національних товаровиробників. Лише повне визнання України країною з ринковою економікою може змінити тенденцію до зростання антидемпінгових розслідувань стосовно нашої країни та створити сприятливий торговельний режим для України.
Існує багато об’єктивних причин, через які українські підприємства здебільшого програють у таких процесах. На думку експертів, багато вітчизняних підприємств-експортерів не готові до антидемпінгових процесів. По-перше, як свідчить світова практика, під час антидемпінгових розслідувань захищати свої інтереси повинні самі підприємства-експортери, тому що будь-яке втручання державних органів у хід антидемпінгових процесів дає привід іноземцям дорікнути нам у порушенні принципів ринкової економіки й обмежити експорт. Державні структури під час антидемпінгових процесів можуть лише надавати підприємствам головно консультаційну й інформаційну підтримку.
По-друге, причиною програшу у розслідуваннях є відсутність досвіду міжнародної торгівлі, дефіцит кваліфікованих консультативних послуг і нескоординована державна стратегія у галузі експортних цін на продукцію, наприклад, чорної металургії. Крім того, треба зазначити, що вартість гонорарів і послуг вітчизняних адвокатських контор за захист у процесі антидемпінгового розгляду становить близько 100-150 тис. дол. США з одного українського підприємства.[23]
По-третє, більшість експортованої продукції, зокрема металургійної, значно поступається іноземній за якісними показниками, тому і продається дешевше. Чим нижча ціна, тим імовірніше проведення антидемпінгових розслідувань, тим більше, що коди на товарні групи для всіх країн однакові.
По-четверте, багато країн, що порушують антидемпінгові розслідування, до цього часу не визнали Україну країною з ринковою економікою.
По-п’яте, Україна ще не є членом СОТ, не має доступу до механізму врегулювання суперечок у рамках СОТ.
Отже, успіх України на світових товарних ринках та ефективний захист національних виробників від недобросовісної конкуренції і непередбачуваного різкого зростання імпорту можливі лише за умови вирішення цих проблем.
Запитання та завдання для самоконтролю
А. Чи має місце субсидія у таких випадках?
1. Неурядова шведська організація надає Казахстану технічну допомогу для модернізації потужностей з видобутку нафти та газу.
2. В одному з азіатських міст заплановане будівництво заводу, на якому повинна отримати роботу велика кількість працівників. Розмір заводу удвічі перевищує дозволений законодавством регіону. Через важливість фінансового та соціального аспекту регіональний уряд зробив виняток із законодавства для цього заводу.
3. Уряд Албанії пропонує нові позики інвесторам на умовах, еквівалентних тим, що пропонують місцеві банки.
Б. Чи має місце субсидія, що дає підстави для вжиття заходів у таких випадках?
1. Урядова підтримка на дослідження покладів корисних копалин у Китаї покриває 60 % витрат.
2. Уряд США дає один долар за піцу американським виробникам, які експортують її, при виготовлені якої використовують американський сир.
3. Для того щоб стимулювати розвиток виробництва холодильників у Франції, французький уряд забезпечує безкоштовне постачання сталі з державних запасів до заводів, де виробляють холодильники. Французькі холодильники призначені для продажу вдома та за кордоном.
В. Чи Гонконг застосовує демпінг у таких випадках?
1. Виробництво однієї пари кросівок в Гонконгу коштує 6 дол. США. В Гонконгу одну пару продають за 10 дол. США, в Росії за 5 дол. США.
2. Кросівки з Гонконгу, собівартість яких 6 дол. США, продаються покупцям в Гонконгу за 8 дол. США за пару, в Росії – 10 дол. США. Внаслідок вищої вартості сировини, виробництво однієї пари кросівок в Росії, які б могли конкурувати з кросівками з Гонконгу, коштує щонайменше 11 дол. США за пару.
Завдання.
За останні роки скарги щодо демпінгу були серед найбільш спірних торговельних проблем. Уявіть, що Вас призначили радником уряду країни з малою чи середньою економікою. Вас попросили написати короткий аналіз, в якому треба обґрунтувати, котрий з двох аспектів – політичний чи економічний – є вирішальним у формулюванні національного антидемпінгового законодавства, а також чи потрібно, щоб ці антидемпінгові національні режими підпорядковувались міжнародному законодавству.
Список літератури
1. Богуцька Т. Ю. Єдине європейське антидемпінгове законодавство: деякі аспекти становлення, розвитку, сучасного стану // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. – Збірн. наук. праць. Вип. 4. Ч.2. – К.: УАЗТ, 2000. – С. 237-242.
2. ГАТТ 1994 р. Стаття 6, 16, 19; Угода про захисні заходи; Угода про субсидії та компенсаційні заходи; Угода про застосування Статті VІ Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. // Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К.: Вимір, Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998. – 520 с.
3. Глобальна торговельна система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т. М. Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 217-251.
4. Дюмулен И., Пресняков В., Соколов В. Внешнеторговый режим ведущих зарубежных стран // Внешняя торговля. – 1996. – №4-6. – С. 49.
5. Ильичев Р. Торопиться не надо // Бизнес. – 2001. – №27 (442). – С.10.
6. Кругман П. р., Остфельд М. Международная экономика. Теория и политика: Учебник для вузов / Пер. с англ. – М.: Экономический ф-т МГУ, ЮНИТИ, 1997. – 799 с.
7. Куреда Н. Н., Романченко О. А. Практика применения торговых санкций во внешнеэкономической деятельности Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. – Збірник. Вип. 133. – 2002. – С.41-49.
8. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1992. – С. 117-118.
9. Осика С. Г., Коновалов В. В., Осика А. С. Антидемпiнговi, компенсацiйнi та спецiальнi заходи. – К.: УАЗТ, 2000. – 397 с.
10. Осика С. Г., Коновалов В. В., Покрещук О. О. Правове регулювання iмпорту: антидемпiнговi, компенсацiйнi та спецiальнi заходи. – К.: УАЗТ, 2001. – 639 с.
11. Осика С. Г., Коновалов В. В., Покрещук О. О., Осика А. С. Антидемпiнговий кодекс України: практика та проблеми застосування. – К.: УАЗТ, 2001. – 378 с.
12. Офіційна веб-сторінка уряду України. – 2004. – <http://www.wto.gov.ua>.
13. Ростов Є. Ф. Антидемпінгові процедури в торговельних відносинах ЄС з Україною // Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації: Приклад України: Матеріали ІХ міжнародної науково-теоретичної конференції. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, Ін-т міжнародних відносин, 2001. – С. 209-213.
14. Тимчук Ю. Мертва хватка на шиї української металургії // Дзеркало Тижня. – 2001. – 51(324). – <http://www.zn.kiev.ua/op/archiv>.
15. Hart М. Finding Middle Ground: Reforming the Antidumping Laws in North America. – Ottawa: CTPL, 1997. – 322 p.
16. Krishna R. Antidumping in Law and Practice. – 1999. – <http://econpapers.hhs.se>.
17. Lloyd T., Morrissey O., Reed G. Antidumping in European Union Trade: the High Cost to Consumers. – Nottingham University, 2000. – <http://www.europa.eu.int/comm/trade/2000_round/ index_en.htm>.
18. Trade topics: Antidumping – agreement and statistics. – 2003. – <http://www.wto.org/adp-e.htm>.
19. Trade Training Program. Module 6: Trade Remedies. Catapult Network. Centre for Trade Policy and Law, Ottawa, Canada. – <http://www.ctpl.ca/module6>.
[1] Щорічні звіти Комітету СОТ з питань захисних заходів за 2003 та 2002 рр. – <http://www.wto.org/english/tratop_e/safeg_e/safeg_e.htm>.
[2] Кругман П.Р., Остфельд М. Международная экономика. Теория и политика: Учебник для вузов / Пер. с англ. – М.: Экономический ф-т МГУ, ЮНИТИ, 1997. – С. 98.
[3] Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1992. – С. 117-118.
[4] Дюмулен И., Пресняков В., Соколов В. Внешнеторговый режим ведущих зарубежных стран // Внешняя торговля. – 1996. – №4, №6. – С. 49.
[5] Осика С. Г., Коновалов В. В., Осика А. С. Антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи. – К.: УАЗТ, 2000. – С. 137.
[6] Україна – шлях у ВТО: Українська асоціація імпортерів та експортерів. – 2002. – <http://www.day.kiev.ua>.
[7] Офіційна веб-сторінка СОТ. – <http://www.wto.org/english/tratop_e/adp_e/adp_stattab8_e.xls>.
[8] Офіційна веб-сторінка СОТ. – <http://www.wto.org/english/tratop_e/adp_e/adp_stattab3_e.xls>.
[9] Офіційна веб-сторінка СОТ. – <http://www.wto.org/english/tratop_e/adp_e/adp_stattab4_e.xls>; <http://www.wto.org/english/tratop_e/adp_e/adp_stattab9_e.xls>.
[10] Krishna R. Antidumping in law and practice. – 1999. – <http://econpapers.hhs.se>.
[11] Lloyd T., Morrissey O., Reed G. Antidumping in European Union Trade: the High Cost to Consumers. – Nottingham University, 2000. – <http://www.europa.eu.int/comm/trade/2000_round/ index_en.htm>.
[12] Trade Training Program. Module 6: Trade Remedies. Catapult Network. Centre for Trade Policy and Law, Ottawa, Canada. – <http://www.ctpl.ca/module6>.
[13] Як визначено в Угоді СОТ про субсидії та компенсаційні заходи термін “промислові досліди” означає сплановані пошукові або ризикові досліди, які зорієнтовані на винайдення нових знань і проводяться з тією метою, щоб такі знання можна було використати у розробці нових товарів, виробничих процесів чи послуг або ж у значному вдосконаленні існуючих товарів, виробничих процесів чи послуг.
[14] Як визначено в Угоді СОТ про субсидії та компенсаційні заходи термін “розробки на докункурентній стадії” означає перетворення результатів промислових дослідів у план, креслення або макет нових, модифікованих або удосконалених товарів, виробничих процесів чи послуг, незалежно від того, призначені вони для продажу чи власного користування, в тому числі створення першої експериментальної моделі, яка не є придатною для комерційного використання. Вони можуть також охоплювати концептуальні формулювання та розробку альтернативних товарів, виробничих процесів чи послуг і початкових демонстраційних або експериментальних проектів не для промислового чи комерційного застосування. Вони не містять регулярні або періодичні зміни існуючих товарів, виробничих ліній, виробничих процесів, послуг та інших операцій, здійснювані на постійній основі, навіть якщо такі зміни і можуть бути удосконаленими.
[15] Офіційна веб-сторінка СОТ. – <http://www.wto.org/english/tratop_e/adp_e/adp_stattab8_e.xls>.
[16] Офіційна веб-сторінка СОТ. – <http://www.wto.org/english/tratop_e/scm_e/scm_stattab3_e.xls>.
[17] Офіційна веб-сторінка СОТ. – <http://www.wto.org/english/tratop_e/scm_e/scm_stattab4_e.xls>; <http://www.wto.org/english/tratop_e/scm_e/scm_stattab9_e.xls>.
[18] Мазуренко В. І. Україна – ГАТТ/СОТ // Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть. – К.: Либідь, 2002. – С. 408-424. Україна та Світова організація торгівлі (Аналітична доповідь Центру Разумкова) // Національна безпека та оборона. – 2002. – №6(30). – С.32. – [Цит. 2002, 30 вересня]. – Доступний з: <http://www.uceps.com.ua>.
[19] Куреда Н. Н., Романченко О. А. Практика применения торговых санкций во внешнеэкономической деятельности Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. – Збірник. Випуск 133. – 2002. – С. 41-49.
[20] Офіційна веб-сторінка уряду України. – 2004. – <http://www.wto.gov.ua>. Куреда Н. Н., Романченко О. А. Практика применения торговых санкций во внешнеэкономической деятельности Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. – Збірник. Вип. 133. – 2002. – С. 49.
[21] Офіційна веб-сторінка уряду України. – 2004. – <http://www.wto.gov.ua>. Куреда Н. Н., Романченко О. А. Практика применения торговых санкций во внешнеэкономической деятельности Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. – Збірник. Вип. 133. – 2002. – С. 49.
[22] Куреда Н. Н., Романченко О. А. Практика применения торговых санкций во внешнеэкономической деятельности Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. – Збірник. Вип. 133. – 2002. – С.41-49.
[23] Ильичев Р. Торопиться не надо // Бизнес. – 2001. – №27 (442). – С.10