Тема 10. Державне регулювання розвитку основних сфер господарської діяльності

Завдання 1

Виходячи з розрахунків загальної потреби у державних ресурсах зерна, обчислити обсяг їх закупок згідно з державними контрактами, які розміщуються у господарствах усіх категорій і форм власності.

Вихідні дані

1. Чисельність населення країни у базовому періоді, його розміщення, а також можливу зміну за рахунок впливу природних факторів і механічного переміщення населення в розрахунковому періоді характеризують дані таблиці 10.1.

Таблиця 10.1

Вихідні дані (тис. чол.)

Область	Чисельність населення в базовому періоді	Зміна чисельності у розрахунковому періоді за рахунок	Розрахункова чисельність населення
природних процесів	міграції населення
1. Вінницька	1908,4	-6,1	+8,2
2. Волинська	1072,4	+2,1	+2,0
3. Дніпропетровська	3918,6	-3,3	+10,1
4. Донецька	5352,6	-13,4	+9,2
5. Житомирська	1503,7	-1,7	-2,4
6. Закарпатська	1271,6	+8,2	+5,1
7. Запорізька	2108,5	-1,5	+6,8
8. Івано-Франківська	1451,5	+5,4	+4,8
9. Київська	4588,9	+3,4	+14,9
10. Кіровоградська	1247,5	+3,5	-1,2
11. Республіка Крим	2596,0	+2,9	+6,4
12. Львівська	2771,3	+6,7	+8,1
13. Луганська	2877,4	-5,2	+1,2
14. Миколаївська	1350,8	+0,3	+1,4
15. Одеська	2634,5	+3,2	+8,0

Продовження табл. 10.1

16. Полтавська	1762,8	+6,0	+6,1
17. Рівненська	1821,6	+4,6	-5,6
18. Сумська	1430,7	-5,7	+8,4
19. Тернопільська	1177,1	+0,5	+7,1
20. Харківська	3188,6	-8,9	+15,9
21. Херсонська	1270,0	+1,9	+5,9
22. Хмельницька	1521,0	-2,7	+5,4
23. Черкаська	1531,0	-5,5	+8,0
24. Чернівецька	940,0	+2,9	+4,1
25. Чернігівська	1398,0	-7,9	+9,9
По Україні

2. Річне поживання хлібопродуктів однією людиною наведено в таблиці 10.2. У розрахунковому періоді передбачається зберегти тенденцію до споживання населенням хлібопродуктів, яка склалася в минулому.

Таблиця 10.2

Річний обсяг споживання хлібопродуктів однією людиною

Показник	Роки
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й прогнозний
Річний обсяг споживання хлібопродуктів однією людиною, кг								y8

Норма витрат борошна на виробництво 1 т хлібопродуктів становить 650 кг, отже спочатку знаходимо обсяг борошна для хлібопродуктів в розрахунку на 1 людину:

1000 кг хліба - 650 кг борошна

у₈ кг хліба - х₁ кг борошна

х₁ = (показник перевести в т для подальшого розрахунку).

Норма витрат зерна на виробництво 1 т борошна згідно з прийнятим технологічним процесом становить 1180 кг, отже далі знаходимо обсяг зерна на борошно для хлібопродуктів в розрахунку на 1 людину:

1 т борошна - 1180 кг зерна

х₁ т борошна - х₂ кг зерна

х₂ =

Далі знаходимо обсяг зерна на хлібопродукти для всього населення України шляхом множення чисельності населення на показник витрат зерна на 1 людину (переводимо показник в тис. т для подальшого розрахунку):

3. Споживання населенням круп, що виробляються на основі зерна, за ряд попередніх років характеризується даними, наведеними в таблиці 10.3.

Таблиця 10.3

Динаміка споживання населенням круп

Показник	Роки
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й прогнозний
Річний обсяг споживання круп населенням країни, тис. т								к8

Тенденція до споживання круп у наступні роки зберігається на ріні попереднього періоду. Передбачається, що у розрахунковому періоді обсяг виробництва круп, які спрямовуватимуться на формування ринкових фондів, включатимуться до державного контракту.

Норма витрат зерна на виробництво 1 т крупи згідно з прийнятим технологічним процесом становить 1070 кг, отже розраховуємо прогнозний обсяг зерна для виробництва круп в країні:

1 т крупи - 1070 кг зерна

к₈ тис. т крупи - х₃ кг зерна

х₃ = (показник перевести в тис. т для подальшого розрахунку).

4. Обсяг зерна для постачання населенню розраховується шляхом складання обсягів зерна на хлібопродукти та крупи (результат заноситься в таблицю 10.7):

5. Промислова переробка зерна для виробництва продукції, яка включається д обсягу державного контракту або виробництво якої перебуває у монопольній власності держави, характеризується даними, наведеними в таблиці 10.4.

Таблиця 10.4

Промислова переробка зерна

Показник і його одиниця	Базова величина показника	Зміна показника у розрахунковому періоді, %	Розрахункова величина показника
1. Обсяг виробництва спирту, тис. дол.	33600,0	+4,0
2. Норма витрат зерна на виробництво 1 дол. спирту, кг	31,0	-0,5
3. Потреба в зерні для виробництва спирту, тис. т		-
4. Потреба в зерні для виробництва інших видів харчової продукції, тис. т	2114,0	+1,8
5. Загальна потреба в зерні для промислової переробки, тис. т		-

6. Формування державного фуражного фонду включає в себе потребу в зерні для селекційно-племінних господарств, державних кінних заводів, заповідників, господарств тощо. За попередніми заявками господарств та за міжурядовими угодами, передбачається збільшення кількості вирощуваної худоби і птахів. Це викличе додаткове залучення кормів. За експертними оцінками, додаткова потреба у зерні для даних цілей становитиме 640,0 тис. т. у базовому періоді держаний фуражний фонд становить 3780,0 тис. т зерна.

7. Потреба в зерні для поповнення державного резерву в прогнозному періоді становитиме 1820,0 тис. т.

8. Насіннєвий фонд держави у розрахунковому періоді передбачається в розмірі 34,4 тис. т зерна.

9. За міжурядовими угодами експорт зерна у розрахунковому періоді становитиме 3200,0 тис. т.

10. Залишки на кінець розрахункового періоду - в розмірі 2000,0 тис. т.

11. Обсяг імпорту в прогнозованому періоді розраховується за даними таблиці 10.5. У розрахунковому періоді передбачається зберегти тенденцію ввозу зерна, яка склалася у попередньому періоді.

Таблиця 10.5

Динаміка імпорту зерна

Показник	Роки
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й прогнозний
Імпорт зерна, тис. т

12. Обсяг інших надходжень зерна до державних ресурсів в прогнозованому періоді розраховується за даними таблиці 10.6.

Таблиця 10.6

Динаміка надходжень зерна до державних ресурсів з інших джерел, тис. т

Показник	Роки
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й прогнозний
1. Роззброювання державних резервів	-		-	-				-
2. Повернення позик								-
3. Міжобласні поставки								-
Всього

Методичні вказівки до виконання завдання 1

Загальну потребу у державних ресурсах зерна, що є основою для формування обсягу державного контракту у даному виді сільськогосподарської продукції, слід обчислювати, виходячи з таких напрямків державного споживання: постачання населенню через формування ринкових фондів борошна та круп на рівні регіонів; споживання переробними галузями промисловості для виробництва продукції за укладеними державними контрактами; створення державного насіннєвого і фуражного фондів; поставки за міжурядовими угодами.

Потребу у державних ресурсах зерна для постачання населенню і створення ринкових фондів борошна і крупи розраховують на регіональному рівні.

Потребу у зерні для створення ринкового фонду борошна розраховують, виходячи з перспективної чисельності населення по кожному окремому регіону із середніх норм споживання зерна на душу населення:

, (10.1)

де Ч_н.і. – розрахункова чисельність населення і-ї області;

Н_с.з. – рівень (норма) споживання зерна однією людиною в рік;

n – кількість областей, взятих до розрахунку.

Перспективну чисельність населення по кожному з регіонів розраховують за даними і формою таблиці 10.1.

Річний рівень споживання зерна на душу населення в рік встановлюється, виходячи із розрахункового обсягу споживання хлібопродуктів однією людиною, норм витрат борошна на виробництво 1 т хлібопродуктів і норм витрат зерна на виробництво 1 т борошна.

Обсяг споживання хлібопродуктів у розрахунковому періоді Н_х.п. обчислюють на основі аналізу обсягів споживання даного виду продукції, однією людиною за даними таблиці 10.2.

Прогнозування показника здійснюється на основі середнього темпу зростання, використовуючи рівняння:

, (10.2)

де Н_х.б. – рівень споживання хлібопродуктів в розрахунку на одну людину у базовому році (за базу в даному динамічному ряду брати останній перед прогнозним);

- середньорічний темп зростання обсягів споживання хлібопродуктів, виявлений на основі екстраполяції динамічного ряду;

, або , (10.3), (10.4)

де m – кількість членів динамічного ряду;

- ланцюгові темпи зміни показника;

Нх_m – значення останнього члену динамічного ряду (обсяг споживання хлібобулочних виробів в останньому році перед прогнозним);

Нх₁ – значення 1-го члена динамічного ряду.

При визначенні потреби у зерні для виробництва круп РФ_к, обсяги яких закладені в державному контракті, та формування ринкових фондів з даного виду продукції слід виходити з прогнозних обсягів споживання круп населенням та норм витрат зерна на виготовлення 1 т крупи:

, (10.5)

де О_к.пр. – розрахунковий обсяг споживанням населенням крупи;

Н_з.к. – норма витрат зерна на виробництво 1 т крупи.

Обсяг споживання крупи у розрахунковому періоді обчислюють на основі динамічного ряду рівнів споживання за даними таблиці 10.3. Прогнозування обсягу споживання у розрахунковому періоді здійснюють на основі середнього темпу зміни показника і перенесення виявленої тенденції на перспективу.

Промислова переробка зерна включає в переробку зерна при виробництві продукції, яка перебуває в монопольній власності держави. Розрахунок потреби в зерні для промислової переробки провести за даними та формами таблиці 10.4.

Державні ресурси зерна формуються за рахунок надходження: а) по імпорту; б) державних закупівель (згідно з укладанням державних контрактів і укладеними контрактами) від підприємств різних форм власності.

Для розрахунку обсягів поставок зерна з імпорту та за рахунок інших джерел слід використати дані таблиць 10.5 та 10.6.

На основі екстраполяції динамічних рядів необхідно виявити тенденцію до зміни показників за минулий період і перенести ї на прогнозний період. Прогнозування здійснити на основі середніх темпів зміни показників, використовуючи підходи і методику підрахунку, викладеного раніше.

Обсяг державних закупок зерна, який необхідно закласти при формуванні державного контракту на поставку, розраховують при складанні балансу і державних ресурсів зерна (таблиця 10.7).

Таблиця 10.7

Баланс державних ресурсів зерна, тис. т

Ресурси	Обсяг	Використання ресурсів	Обсяг
1. Залишки на початок розрахункового періоду		1. Постачання населенню
2. Промислова переробка
2. Державні закупки		3. Створення державного фуражного фонду
3. Імпорт		4. Створення державного фонду насіння
4. Інші надходження		5. Експорт
6. Державні резерви
7. Залишки на кінець розрахункового періоду
Всього		Всього

Завдання 2

Виконати прогноз потреби народного господарства країни у найважливіших видах сировини, палива та енергії.

На зміну коефіцієнтів питомих витрат матеріальних ресурсів впливають такі фактори:

а) з електроенергії:

- зменшення питомих витрат палива у галузі економіки у зв’язку із збільшенням потужності турбін і збільшення параметрів пари сприяє зменшенню коефіцієнта питомих витрат на 1,15 %;

- удосконалення технологічних процесів у металургії зумовлює зменшення коефіцієнта питомих витрат на 2,18 %;

- збільшення енергомісткості продукції в інших галузях промисловості спричинює збільшення коефіцієнту витрат на 2,89 %;

б) з нафти (включаючи газовий конденсат):

- зменшення витрат нафти на виробництво світлих нафтопродуктів зменшує коефіцієнт на 2,65 %;

- зменшення витрат нафти на 1 млн. гр. од. ВВП у зв’язку зі зміною структури виробництва продукції у галузях промисловості – споживачах нафти і нафтопродуктів зумовлює зменшення коефіцієнта на 2,73 %;

- скорочення витрат нафти завдяки реалізації заходів з економії матеріальних ресурсів сприяє зменшенню коефіцієнта на 2,16 %;

в) з газу:

- зміна співвідношень технологічних способів виробництва продукції у галузях промисловості зумовлює зменшення питомих витрат газу на 1 млн. гр.. од. ВВП на 1,97 %;

- у зв’язку з частковим переведенням автотранспорту на газове паливо збільшилися питомі витрати на 1 млн. гр. од. ВВП на 3,15 %;

- зменшення витрат газу на опалення і вентиляцію громадських споруд сприяє зменшенню коефіцієнтів питомих витрат на 1,99 %;

- зменшення витрат газу на приготування у зв’язку із збільшенням питомої ваги житла, оснащеного електроплитами, зумовлює зменшення питомих витрат газу на 1 млн. гр. од. ВВП на 2,45 %;

г) з вугілля:

- у зв’язку з частковою заміною вугілля прогресивними видами палива у виробництві промислової продукції зменшує його питомі витрати на 1 млн. гр. од. ВВП на 2,17 %;

- скорочення потреб комунально - побутового сектору країни у вугіллі завдяки збільшенню коефіцієнта газифікації житлового фонду викликає зменшення питомих витрат вугілля на 1 млн. гр. од. ВВП на 2,47 %.

Вихідні дані

Динаміка коефіцієнтів питомих витрат найважливіших видів промислової продукції на 1 млн. гр. од. ВВП наведена в табл. 10.8.

Таблиця 10.8

Динаміка коефіцієнтів питомих витрат найважливіших видів промислової продукції на 1 млн. гр. од. ВВП

Продукція, одиниця	Питомі витрати на 1 млн. гр. од., , по роках
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й прогнозний
Електроенергія, млрд. кВт – год.	2189,17	2208,62	2230,19	2251,44	2287,75	2303,95
Нафта, млн. т	0,0359	0,0367	0,0270	0,0385	0,0401	0,0425
Газ, млрд. м3	179,89	183,15	136,91	189,25	192,17	194,53
Вугілля, млн. т	1,108	1,121	1,134	1,147	1,159	1,172
Сталь, млн. т	0,4772	0,4803	0,4841	0,4874	0,4901	0,4934
Прокат, млн. т	0,3272	0,3301	0,3332	0,3370	0,3401	0,3435
Цемент, млн. т	0,1769	0,1807	0,1851	0,1894	0,1941	0,1986
Хімічне волокно, тис. т	0,0012	0,0013	0,0014	0,0015	0,0016	0,0017

Зміна коефіцієнтів питомих витрат інших видів промислової продукції визначається за динамікою цих показників за роки, що передують прогнозному.

Обсяг ВВП у базовому періоді становлять 987 трлн. гр. од., у прогнозному передбачається його збільшення на 2,3 %.

Отже, обсяг ВВП у прогнозному періоді становитиме:

Методичні вказівки до виконання завдання 2

1. Спочатку слід проаналізувати динаміку коефіцієнтів питомих витрат найважливіших видів промислової продукції за період, який передує прогнозному.

2. Потім необхідно розглянути фактори, що впливають на зміну коефіцієнтів питомих витрат та обчислити вплив вказаних факторів на зміну питомих витрат у прогнозному періоді з розрахунком перспективних коефіцієнтів питомих витрат матеріальних ресурсів на 1 млн. гр. од. ВВП. Для цього послідовно розв’язують систему рівнянь типу:

, (10.6)

де y – питомі витрати найважливіших видів промислової продукції на 1 млн. гр. од. ВВП у розрахунковому періоді;

y₀ – питомі витрати найважливіших видів промислової продукції на 1 млн. гр. од. ВВП у базовому періоді;

, - зміна коефіцієнтів питомих витрат матеріальних ресурсів під впливом j-го фактора, j – кількість факторів (j = 1,2,...,n).

Отже, система рівнянь для обчислення коефіцієнтів питомих витрат електроенергії, нафти, газу і вугілля на 7-й рік матиме вигляд:

у_{електроенергія} =

у_нафта =

у_газ =

у_{вугілля} =

Розв’язавши ці рівняння, знаходимо у для вказаних видів ресурсів. Розрахунок рекомендується проводити на персональних комп’ютерах.

Коефіцієнти питомих витрат сталі, прокату, цементу, хімічних волокон на розрахунковий період слід визначити за методом екстраполяції:

у = у_{0 *} ; (10.7)-(11.8)

де - середній темп зростання;

- ланцюгові темпи зміни показника числового ряду;

y₁ – 1-й рівень числового ряду;

y_n – кінцевий рівень числового ряду;

n – кількість спостережень ряду.

Таким чином, коефіцієнти питомих витрат сталі, прокату, цементу, хімічних волокон на 7-й рік будуть мати вигляд:

У_сталь =

У_прокат =

У_цемент =

У_{хімічні волокна} =

Результати розрахунків коефіцієнтів питомих витрат всіх матеріальних ресурсів на 7-й прогнозний рік слід занести в таблиці 10.8 та 10.9.

Таблиця 10.9

Підсумкові результати

Продукція	Питомі витрати на 1 млн. гр. од. ВВП у розрахунковому періоді	Потреба народного господарства в основних видах промислової продукції у розрахунковому періоді
Електроенергія, млрд. кВт – год.
Нафта, млн. т
Газ, млрд. м3
Вугілля, млн. т
Сталь, млн. т
Цемент, млн. т
Хімічне волокно, тис. т
Прокат, млн. т

Потребу народного господарства в промисловій продукції (сировині, паливі, енергії) на розрахунковий період обчислюють за формулою:

, (10.9)

де а_ij – питомі витрати m-го виду ресурсу на виробництво 1 млн. гр. од. у розрахунковому періоді;

- обсяг виробництва ВВП у розрахунковому періоді.

Отже, вся потреба народного господарства в промисловій продукції складатиме:

Завдання 3

1. Визначити потребу у виробництві найважливіших видів товарів народного споживання, виробництво і розподіл яких контролюється державою.

2. Визначити обсяг державного контракту на виробництво цих товарів.

Вихідні дані:

1. Розрахунок потреби населення і народного господарства у виробництві найважливіших видів товарів народного споживання здійснюється за бавовняними, вовняними, шовковими і льняними тканинами.

2. У базовому році обсяг виробництва переважних видів тканин становив відповідно 307,4; 145,7; 45,7 та 57 млн. м². У розрахунковому періоді обсяг виробництва збільшиться на 2 %.

3. Чисельність населення у розрахунковому році становитиме 52,6 млн. чол., що на 0,5 % більше проти базового року.

4. Раціональні норми споживання тканин на душу населення становлять, м²: бавовняних тканин – 35,4; вовняних – 5,1; шовкових – 10,3; льняних – 5,2.

5. Інші дані для визначення потреби у виробництві тканин наведені у балансах (таблиці 10.11-10.14).

Такі ж таблиці для інших видів тканин (табл. 10.12-10.14).

6. Мінімальні рівні споживання тканини у споживчому кошику, розрахованому на душу населення, передбачені у розмірі: за бавовняними тканинами – 27,8 м²; вовняними - 3,1 м²; шовковими – 6,2 м²; льняними – 3,3 м².

7. Потреба у промисловій переробці тканин на виробництво військового обмундирування, постійної білизни для лікарняних, дитячих дошкільних закладів, армії та деяких спец споживань становить 3,74 % промислової переробки.

8. Промислове споживання тканин при виробництві продукції, яка контролюється державою, становить 32,1 % загального промислового споживання.

9. Експорт тканин за міжгалузевими угодами становить 16,3 % у загальному експорті тканин.

Частка промислової переробки, промислового споживання та експорту тканин у ринковому фонді представлена у таблиці 10.10.

Таблиця 10.10

Промислова переробка, промислове споживання та експорт тканин у відповідних показниках, %

Показник	Тканини
бавовняні	вовняні	шовкові	льняні
Промислова переробка, % до ринкового фонду
Промислове споживання, % до ринкового фонду	8,0	7,4	3,8	11,3
Експорт, %	3,0	3,1	2,9	2,7

Методичні вказівки до виконання завдання 3

1. Для розрахунку потреби у виробництві кожного виду тканини необхідно скласти баланси виробництва та споживання тканини у розрахунковому періоді (таблиці 10.11-10.14).

2. При визначенні показників ринкового фонду за видами тканин за основу слід брати усереднені показники споживання тканин на душу населення, які розраховані на основі сформованих рівнів споживання та нормативів показників споживання на душу споживання.

3. Сформовані рівні споживання слід визначити, виходячи з ринкового фонду базового періоду і чисельності населення у цьому періоді.

4. При визначенні державного замовлення слід враховувати те, що держава бере на себе зобов’язання забезпечити мінімальний рівень споживання кожного виду тканин, передбачений мінімальним споживчим кошиком, гарантує забезпечення потреб для промислової переробки тканин на виробництво військового обмундирування, постачання постійної білизни лікарняних закладів, армії та деяких спец споживачів, а також тканини для промислового споживання при виробництві продукції, яка контролюється державою Через державне замовлення забезпечується також експорт тканин за міжурядовими угодами.

Таблиця 10.11

Баланс бавовняних тканин (млн. м²)

Ресурси	Їх використання
Показник	Базовий період	Розрахунковий період	Показник	Базовий період	Розрахунковий період
1. Залишки на початок року			1. Ринковий фонд
2. Виробництво			2. Промислова переробка
3. Інші надходження			3. Промислове споживання
4. Імпорт			4. Експорт
			5. Залишки на кінець року
Всього ресурсів			Всього використання

Таблиця 10.12

Баланс вовняних тканин (млн. м²)

Ресурси	Їх використання
Показник	Базовий період	Розрахунковий період	Показник	Базовий період	Розрахунковий період
1. Залишки на початок року			1. Ринковий фонд
2. Виробництво			2. Промислова переробка
3. Інші надходження			3. Промислове споживання
4. Імпорт			4. Експорт
			5. Залишки на кінець року
Всього ресурсів			Всього використання

Таблиця 10.13

Баланс шовкових тканин (млн. м²)

Ресурси	Їх використання
Показник	Базовий період	Розрахунковий період	Показник	Базовий період	Розрахунковий період
1. Залишки на початок року			1. Ринковий фонд
2. Виробництво			2. Промислова переробка
3. Інші надходження			3. Промислове споживання
4. Імпорт			4. Експорт
			5. Залишки на кінець року
Всього ресурсів			Всього використання

Таблиця 10.14

Баланс льняних тканин (млн. м²)

Ресурси	Їх використання
Показник	Базовий період	Розрахунковий період	Показник	Базовий період	Розрахунковий період
1. Залишки на початок року			1. Ринковий фонд
2. Виробництво			2. Промислова переробка
3. Інші надходження			3. Промислове споживання
4. Імпорт			4. Експорт
			5. Залишки на кінець року
Всього ресурсів			Всього використання

Завдання 4

1. На основі розрахунку потреби регіону у державних ресурсах цукру обчислити обсяг державного контракту на його поставку.

2. Скласти баланс державних ресурсів цукру та натурально-вартісного балансу цукру регіону.

3. Здійснити розміщення державного контракту на цукор в розрізі підприємств регіону.

4. Визначити найраціональніші шляхи розв’язання проблеми недостатнього використання виробничих потужностей переробних підприємств.

Вихідні дані:

1. Чисельність населення регіону у базовому періоді становила 1175,2 тис. чол., у прогнозному періоді передбачається її зростання на 1,4 %.

Таблиця 10.15

Динаміка річних обсягів споживання цукру на душу населення в регіоні

Показник	Роки
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й
Обсяг споживання цукру на душу населення, кг

У розрахунковому періоді передбачається зберегти тенденцію споживання цукру, яка склалася в минулому.

2. Обсяг промислової переробки цукру у базовому періоді становив 49,8 тис. т. У розрахунковому періоді передбачається зберегти встановленого у базовому періоді співвідношення обсягів промислової переробки цукру до його ринкового фонду. потребу у державних ресурсах для промислової переробки встановлюють, виходячи з обсягу державної потреби на виробництво продукції харчування, в складі яких використовується цукор; вона складатиме 65 % загального обсягу промислової її переробки у розрахунковому періоді.

3. Потреба в цукрі для поповнення державного резерву становитиме 5 % ринкового фонду.

4. У базовому періоді споживання цукру бюджетними установами в регіоні становить 28 % ринково фонду. У розрахунковому періоді,, згідно з експертними оцінками і розрахунками додаткових потреби в цукрі на утримання спец споживачів, воно зросте на 8 %.

5. Нагромадження ресурсів цукру для міжрегіональних поставок прогнозується в розмірі 40 % ринкового фонду.

6. Експортні поставки цукру згідно з міжурядовими угодами для регіону визначені в обсязі 15 % загального його виробництва.

7. Надходжень цукру з імпорту для потреб регіону у розрахунковому періоді не передбачається.

8. Залишки державних ресурсів цукру на початок розрахункового періоду становили 1,8 тис. т, на кінець його передбачається в розмірі 8,4 тис. т.

9. Структура посівних площ під основні сільськогосподарські культури усіх господарств характеризується даними, наведеними в таблиці 10.16. У структурі посівних площ питома вага площ під твореними цукровими буряками у прогнозному періоді повинна бути на рівні періоду, прийнятому за базовий.

Таблиця 10.16

Структура посівних площ

Показник	Базовий період	Розрахунковий період
тис. га	%	тис. га	%
Загальна посівна площа	769,4
в тому числі:
під зерновим і зернобобовими культурами	358,2
технічними культурами, всього	99,6
з них під цукровими буряками	92,5
кормовими культурами	311,6

У прогнозному періоді передбачається збільшити загальну посівну площу на 2,1 % за рахунок освоєння надмірно зволожених земель.

Таблиця 10.17

Динаміка урожайності цукрових буряків в регіоні

Показник	Роки
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й
Середня врожайність цукрових буряків, ц/га

10. У регіоні функціонує 9 цукрових заводів, потужність яких становить 34 тис. т переробки цукрової сировини за добу.

Виходячи з прогнозного обсягу валового збору цукрових буряків, термін роботи цукрових заводів складатиме 85 діб.

Дані для розрахунку можливого обсягу переробки цукрових буряків заводами і виробництва цукру наведені в таблиці 10.18.

Таблиця 10.18

Можливий обсяг переробки цукрових буряків і виробництва цукру

Номер заводу	Потужність заводу з переробки цукрових буряків за добу, тис. т	Коефіцієнт використання потужностей, %	Можливі обсяги заготівлі і переробки цукрових буряків, тис. т	Прогнозна норма виходу цукру з буряків, %	Розрахунковий обсяг виробництва цукру, тис. т	Обсяг державного замовлення, тис. т
				11,5
				10,9
				12,4
				11,5
				11,4
				10,6
				11,8
				11,8
				10,4
Всього

Методичні вказівки до виконання завдання 4

1. Для визначення загальної потреби регіону в державних ресурсах цукру в розрахунковому періоді необхідно послідовно обчислити:

а) обсяг споживання цукру населенням (ринковий фонд);

б) обсяг промислової переробки цукру, необхідний для виконання державного контракту на виробництво продуктів харчування з використання цукру;

в) обсяг поповнення державних резервів цукру регіону;

г) обсяг споживання цукру бюджетними установами;

д) обсяг нагромадження цукру для міжобласних поставок;

е) обсяг експортних поставок цукру в регіоні;

є) залишки зерна на кінець прогнозного періоду.

Обчислення обсягу споживання цукру в розрахунковому періоді для формування ринкового фонду:

, (10.10)

де Ч_н.п. – чисельність населення в розрахунковому періоді;

Н_с.п. – прогнозні обсяги споживання цукру у розрахунковому періоді на душу населення.

Обсяг споживання цукру на душу населення у розрахунковому періоді встановити, виходячи з динаміки споживання за минулий період за даними таблиці 10.15. Прогнозне значення показника:

, (10.11)

де y_n, y₁ – відповідно останній і перший члени динамічного ряду;

n – кількість членів ряду.

Тоді прогнозний обсяг споживання на душу населення:

, (10.12)

де Н_с.б. – базова величина обсягу споживання на душу населення (рівень споживання останнього року)

Отже, обсяг ринкового фонду цукру за формулою (10.10) становитиме:

Обсяги цукру для промислової переробки, промислового споживання, поновлення державних резервів регіону та міжобласних поставок слід розраховувати за співвідношеннями, визначеними умовами завдання.

Поставки цукру на експорт для регіону обчислити, виходячи з загальних обсягів виробництва цукру, розрахованих за даними, наведеними в таблиці 10.18.

Державні закупки цукру, які є основою для розрахунку обсягу державного контракту, обчислюють за балансом державних ресурсів цукру (таблиця 10.19).

Таблиця 10.19

Баланс держаних ресурсів цукру регіону (тис. т)

Ресурси	Обсяг	Використання ресурсів	Обсяг
1. Залишки на початок прогнозного періоду		1. Споживання населенням (ринковий фонд)
2. Надходження за державними контрактами		2. Промислова переробка
3. Імпорт		3. Поповнення державних резервів
4. Інші надходження		4. Витрати на споживання (бюджетне споживання)
		5. Нагромадження для міжобласних поставок
		6. Експорт
		7. Залишки на кінець періоду
Всього		Всього

2. Складання натурально-вартісного балансу цукру регіону здійснюють за формою таблиці 10.20.

При складанні балансу обсягу виробництва цукру слід обчислювати на основі останніх розрахунків таких показників, як:

а) обсяги посівних площ під цукровим буряком за даними таблиці 10.16;

б) обсяг валового збору цукрового буряка:

, (10.13)

де S_ц.б. – посівна площа під цукровим буряком у прогнозному періоді;

Y_р – розрахункова величина врожайності цукрового буряка з 1 га.

Таблиця 10.20

Натурально-вартісний баланс цукру по регіону

Ресурси	Потреба	План-прогноз
у натуральному виразі, тис. т	у вартісному виразі, млн. гр. од.	у натуральному виразі, тис. т	у вартісному виразі, млн. гр. од.
І. Ресурси, всього з них:
1. Залишок на початок року	2,9		4,1
2. Виробництво – всього:
в т.ч. держзамовлення
3. Імпорт			-
4. Інші надходження	8,4		4,0
ІІ. Використання, всього з них:
1. Виробниче споживання	98,7		90,0
2. Невиробниче споживання в тому числі:
ринковий фонд			72,2
спецспоживання			17,4
3. Нагромадження для міжобласних поставок			36,0
4. Експорт
5. Інші витрати та резерви	50,7
6. Втрати			-
7. Залишки на кінець року			3,5

Прогнозний рівень врожайності цукрового буряка розраховується за даними таблиці 10.17 на основі аналізу динамічного ряду врожайності у минулому періоді. Для цього слід використати метод екстраполяції числового ряду. Потрібно виходити з того, що рівень врожайності цукрового буряку у господарствах регіону в минулому описується лінійною функцією:

(10.14)

Методом найменших квадратів знайти параметри функції і використати отримані результати для визначення прогнозної величини врожайності цукрових буряків (див. методичні вказівки до виконання завдання 3 теми 3).

Отже, спочатку допоміжні розрахунки для побудови рівняння прямої представимо у таблиці 10.21.

Таблиця 10.21

Вирівнювання ряду за допомогою рівнянь прямої і параболи другого порядку

Рік	у	t	t2	y ∙ t
1-й
2-й
3-й
4-й
5-й
6-й
7-й
Сума

Далі, використовуючи розрахунки, наведені у табл. 10.21, знаходимо параметри прямої за формулою (1.20):

а₀ =

а₁ =

Таким чином, рівняння прямої за формулою (1.18) буде мати вигляд:

Робимо прогноз урожайності цукрових буряків за рівнянням прямої:

Y_р =

За формулою (10.13) визначаємо обсяг валового збору цукрового буряка:

в) виробництво цукру на цукрових заводах регіону за даними і формою таблиці 10.18.

Отримані результати виробництва у прогнозному періоді занести в таблиці 10.20.

Для розрахунку натурально-вартісного балансу цукру виходять з вартості 1 т цукру – 11 тис. гр. од.

3. Розміщення обсягів державних контрактів на виробництво цукру по цукрових підприємствах регіону слід проводити, виходячи з питомої ваги обсягу державних ресурсів цукру у загальному обсязі його виробництва:

, (10.15)

де ДР_ц.пр. – державні ресурси цукру в прогнозному періоді;

О_ц.пр. – обсяги виробництва цукру в розрахунковому періоді всіма цукровими заводами регіону.

Зрештою, обсяг державного контракту на поставку цукру у загальнодержавний фонд по кожному підприємству:

, (11.16)

де О_ці – обсяг виробництва цукру на і-му підприємстві у розрахунковому періоді.

Практичні заняття №№ 17-18 (4 год.)