Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності

Опорний конспект лекції

Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників (1,с.10).

Правове забезпечення страхування здійснюється шляхом прийняття актів законодавства та нормативних актів, що регулюють страхову діяльність.

Правове регулювання страхової діяльності включає норми, які визначені:

• Конституцією України;

• міжнародними угодами, що їх підписала і ратифікувала Україна;

• Цивільним кодексом України;

• законами та постановами Верховної Ради України;

• указами та розпорядженнями Президента України;

• декретами, постановами та розпорядженнями Уряду України;

• нормативними актами (інструкції, методики, положення, накази), котрі прийняті міністерствами, відомствами, центральними органами виконавчої влади і зареєстровані в Міністерстві юстиції України;

• нормативними актами органу, що згідно із законодавством України здійснює нагляд за страховою діяльністю;

• нормативними актами органів місцевої виконавчої влади у випадках, коли окремі питання регулювання страхової діяльності були делеговані цим органом за рішенням Президента або Уряду України (33, с. 170).

З метою забезпечення громадського обговорення проектів нормативно-правових актів з питань страхування за рішенням Уповноваженого органу може створюватися Консультаційно-експертна рада.

Основними завданнями Консультаційно-експертної ради є такі:

• вивчення стану, проблем та перспектив розвитку ринку страхових послуг;

• розгляд проблем регулювання ринку страхових послуг на макроекономічному рівні;

• розгляд проектів нормативно-правових актів і підготовка експертних висновків з питань страхування;

• забезпечення громадського обговорення та узагальнення пропозицій учасників страхового ринку щодо проектів нормативно-правових актів з питань страхування в засобах масової інформації.

Консультаційно-експертна рада для здійснення своїх завдань залучає представників провідних наукових установ України, міжнародних інституцій страхового ринку, а також фахівців Міністерства фінансів, науково-дослідного фінансового інституту при цьому міністерстві.

З жовтня 1993 по березень 2000 року державний нагляд за страховою діяльністю здійснював Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю. З квітня 2000 року права та функції цього комітету були передані Управлінню контролю фінансових ринків, ліцензування і нагляду Департаменту фінансових установ та ринків Міністерства фінансів України.

Починаючи з квітня 2003 року повноваження Міністерства фінансів України щодо державного регулювання страхової діяльності були передані єдиному уповноваженому органу - Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. У складі цієї Комісії є департамент та його підрозділи, які займаються здійсненням контролю за діяльністю страховиків.

Вказана Комісія є спеціальним Уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Положення про Уповноважений орган за поданням Кабінету Міністрів України затверджується Президентом України. Уповноважений орган є юридичною особою, має відокремлене майно, що є державною власністю.

Територіальні управління Комісії не мають статусу юридичної особи і діють у відповідності до положень, затверджених нею.

Уповноважений орган у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Державну Комісію з регулювання ринків фінансових послуг в Україні.

Уповноважений орган має право:

1) одержувати в установленому порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансове становище;

2) проводити перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування; не частіше одного разу на рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

3) видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків);

4) проводити тематичні перевірки діяльності страховика у випадках необхідності перевірки фактів, викладених у скаргах, заявах, зверненнях страхувальників;

5) одержувати від страхових та перестрахових брокерів установлену звітність про їх діяльність та інформацію про укладені договори, а також необхідні пояснення щодо цих даних;

6) видавати приписи страховим посередникам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішення про виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру;

7) одержувати в установленому порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

8) створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків та страхових посередників;

9) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачних законом (1, с.11).

Основними функціями Уповноваженого органу є:

• ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів;

• видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяльності та проведення перевірок їх відповідності виданій ліцензії;

• видача свідоцтв про включення страхових та перестрахових брокерів до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів та проведення перевірки дотримання ними законодавства про посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні і достовірності їх звітності;

• проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності;

• розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції Уповноваженого органу;

• узагальнення практики страхової та посередницької діяльності на страховому ринку, розроблення і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванню;

• здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

• встановлення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів та показників звітності;

• проведення та координація у визначеному законодавством порядку навчання, підготовки та перепідготовки кадрів;

• організація нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності (1,с.10-11).

Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється у трьох напрямках:

1) аналіз поданих документів на ліцензування;

2) аналіз щоквартальної звітності страховика;

3) проведення безпосередніх перевірок у страхових компаніях.

Під ліцензією на проведення страхової діяльності розуміють документ, що підтверджує право її власника на проведення конкретних видів страхування.

Уповноважений орган видає страховикам ліцензію на здійснення конкретних видів страхування.

Уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву страховика про видачу йому ліцензії у термін, що не перевищує 30 календарних днів з часу одержання всіх необхідних документів. Підставою для відмови у видачі юридичній особі ліцензії може бути невідповідність документів, що додаються до заяви, вимогам чинного законодавства. України. При цьому страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатись іншими видами страхування. Ліцензії на проведення страхування життя видаються без зазначення в них строку дії. Кабінет Міністрів України встановлює розмір плати за видачу ліцензій на здійснення конкретних видів страхування.

У випадках порушення вимог законодавства зі сторони страховика Уповноважений орган може обмежити або зупинити дію ліцензії до моменту усунення встановлених порушень.

Обмеження в дії ліцензії передбачає заборону страховику укладати нові договори за окремими видами страхової діяльності на визначений термін при умові усунення за цей час встановлених порушень.

Однією з головних функцій Уповноваженого органу є реєстрація страховиків.

Під єдиним Державним реєстром страховиків України розуміють систему обліку, збору, нагромадження та вилучення з реєстру даних, що стосуються ліцензування та нагляду за діяльністю страховиків.

Механізм державної реєстрації передбачає вилучення страховиків з реєстру у випадках:

• відкликання у страховика ліцензії на здійснення страхової діяльності;

• рішення арбітражного суду;

• ліквідації страховика;

• реорганізації страховика.

При аналізі щоквартальної звітності страховиків Уповноважений орган звертає особливу увагу на дотримання умов платоспроможності, визначених законодавчими та нормативними актами, а також на розміщення страхових резервів. Крім цього, проводиться аналіз розмірів та причин заборгованості перед страхувальниками.

Третім напрямком страхового нагляду є проведення безпосередніх перевірок страхових компаній, у ході яких розглядаються такі питання:

• відображення в бухгалтерському обліку основних страхових операцій щодо кореспонденції рахунків;

• дотримання страховиком встановлених форм звітності та її достовірність;

• перевірка укладених договорів страхування за обліком та надходженням страхових платежів;

• наявність у страховика документів і розрахунків, ягі регулюють процес організації страхової діяльності;

• наявність у страховика коштів, які б забезпечували виконання прийнятих страхових зобов'язань;

• дотримання умов страхових договорів та повнота виплати страхових сум та страхового відшкодування.

Після закінчення перевірки страхової компанії складається акт встановленої форми. Рішення про перевірку подається на розгляд керівнику Уповноваженого органу в тижневий термін. Колегія Уповноваженого органу за матеріалами перевірки приймає відповідне рішення, яке доводиться до відома страховика, а при необхідності - до арбітражного суду і правоохоронних органів.

План практичного заняття

1. Необхідність та значення державного регулювання страхової діяльності.

2. Правове забезпечення страхування.

3. Основні права та функції Уповноваженого органу.

4. Реєстрація та ліцензування страхової компанії.

5. Контроль за діяльністю страховика.

6. Відповіді на тестові завдання.

Література

1,с. 10-12; 6; 7; 26; 27; 28; 33, с. 170-195; 43; 52, с. 89-97; 74; 76.

Наши рекомендации