Фактори, що впливають на вибір організаційної структури

Внутрішні фактори	Загальні (зовнішні) фактори	Спеціальні фактори
Складність Формалізація Централізація Норми керованості (сфера контролю)	Стратегія організації Розмір організації Технологія (продукт) Зовнішнє середовище	Ефект влади та контролю Комп’ютеризація інформаційних потоків

Перша група включає наступні характеристики: складність, формалізацію, централізацію, норми керованості (сфера контролю). Друга група факторів, що впливає на структуру, а відповідно, і на її вибір, умовно називається загальними факторами. По відношенню до перших вони є в певній мірі зовнішніми, або вихідними. Саме вони визначають початковий вибір структури. Третя група включає характеристики "влада і контроль" і "комп'ютеризація інформаційних процесів".

Вплив розміру організації на її структуру тісно пов’язаний з розглянутими вище характеристиками структури. Природно припустити, що корпорація з декількох сот тисяч працівників має складну структуру, велику кількість рівнів або дивізіональних підрозділів. Спрощення структури може бути досягнуте шляхом інтегрування органічних структур.

Інтеграція – рівень співробітництва між частинами організації, що забезпечує досягнення стратегічних цілей у межах вимог з боку зовнішнього середовища [47].

Між розміром організації та централізацією існує зворотна залежність. Якщо фірма невелика, управління в ній централізоване. Якщо фірма більша, вище керівництво не в змозі забезпечити контроль за всім і примушено делегувати частину повноважень на нижні рівні. Вплив технології виробництва на організаційну структуру фірми (корпорації) є першорядним фактором. Під технологією розуміється процес перетворення початкового продукту в кінцевий. Дослідження показали, що структура конкретної організації залежить від двох характеристик технології: ступеня рутинності (повторюваності) операцій і вигляду продуктів.

Як правило, фірми з рутинною технологією мають ієрархічну структуру, оскільки повторюваність сприяє збільшенню кількості відділів по горизонталі і вертикалі. В таких організаціях існує велика кількість правил, інструкцій і інших документів вказівного характеру. В невеликих фірмах, зайнятих масовим виробництвом, також високий рівень централізації. Для організацій з нерутинними технологіями застосовуються органічні структури.

Навколишнє середовище може бути таким, що здійснює вплив на діяльність організації, але не підлягає його контролю. Друга частина визначення дуже важлива, бо організації примушені здійснювати внутрішні зміни, щоб пристосуватися до зовнішніх факторів. Цих факторів багато: споживачі, постачальницькі організації, конкуренти, державні та правові служби, державні й суспільні організації.

Вплив зовнішнього середовища на фірму змінний. Деякі організації працюють в порівняльно статичних умовах, коли зовнішнє середовище майже не міняється: не з'являються нові конкуренти, нові технології, немає особливого впливу з боку державних і суспільних організацій. Природно, що в таких умовах у фірми не виникає необхідності в перегляді своїх структур.

Однак такі ідеальні умови є виключенням. Більш розповсюдженою є ситуація, коли фірми діють в умовах реактивно-оперативних змін зовнішнього середовища. Фірми (корпорації), щоб вижити в таких умовах, примушені приділяти велику увагу розвитку адаптивних внутрішніх структур. І чим менш передбачуване, більш динамічне і більш складне навколишнє середовище, тим більше ієрархічні структури замінюються на органічні або органічні структури частково включаються в ієрархічні.

Фактор "влада – контроль" має особливу специфіку. Деякі дослідники західного менеджменту стверджують, що в значній мірі вибір організаційної структури фірми або корпорації залежить від цього фактора. Вибір тієї чи іншої організаційної структури в такому випадку є результатом внутрішньофірмової боротьби за владу (контроль), коли менеджери більше піклуються про інтереси своїх відділів ніж фірми.

Вплив фактора "влада – контроль" настільки великий за оцінкою деяких вчених, що він є причиною того, що в сучасний період велика кількість фірм і корпорацій мають ієрархічні організаційні структури.

Важливе значення при виборі організаційних структур має фактор комп'ютеризації інформаційних процесів. Теорія і практика сучасного західного бізнесу показує, що широке використання комп'ютерної техніки є невід'ємною частиною адаптивних структур. Комп'ютеризація в управлінні сприяє розвитку горизонтальних зв'язків між менеджерами та підрозділами завдяки можливості прямого доступу до необхідної інформації. Комп'ютер і комп'ютерний збір інформації також допомагають і вищій ланці менеджерського корпусу краще орієнтуватися в тому, що відбувається на нищих рівнях, швидше, у випадку необхідності, вносити корективи [14].