Контроль виконання виробничої програми підприємства
Основні напрями контролю.
1) Оцінка правомірності здійснення діяльності підприємства в частині виробництва й асортименту випуску продукції (виконання робіт, надання послуг). Застосовуючи методи нормативної, логічної і візуальної перевірки встановлюють наявність і достовірність документів на право займатися певною діяльністю (установчі документи, ліцензії, свідоцтва про реєстрацію як платників податків, зборів, про сертифікацію продукції та ін.).
2) Перевірка обґрунтованості виробничої програми підприємства, яка передбачає аналіз залишків готової продукції (за вартістю і номенклатурою), вивчення порядку її оцінки відповідно до облікової політики підприємства, контроль узгодженості обсягів виробничої програми з обсягами укладених договорів з покупцями-замовниками та державними замовленнями. Шляхом нормативної і зустрічної перевірки даних договорів і держзамовлень та оперативних відомостей відділу збуту, облікових даних з випуску готової продукції та інформації про її залишки на складі, а також техніко-економічних розрахунків показників обсягу виробництва за програмою і договорами (держзамовленнями) виявляють невідповідності між ними. Якщо обсяги випуску продукції не повністю забезпечені договорами (держзамовленнями), встановлюють, чи проводить підприємство заходи для пошуку покупців і ринків збуту. А при виявленні обсягів у договорах (держзамовленнях), що перевищують запланований випуск продукції, встановлюється, чи забезпечені вони матеріальними і трудовими ресурсами та виробничими потужностями.
3) Контроль фактичного виконання виробничої програми та ритмічності випуску готової продукції (у розрізі днів, декад, місяців, кварталів року). Аналізують дані про виконання графіків випуску усієї продукції та найважливіших її видів відповідно до укладених договорів (отриманих держзамовлень).
4) Дослідження якості та комплектності випуску готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Невідповідна якість готової продукції призводить до надмірного затоварення складів, відмови її оплати або повернення покупцями, виставлення претензій і судових позовів. Тому, перш за все, формальній перевірці підлягає технічна документація на предмет дотримання вимог технологічного процесу виготовлення готової продукції (паспорти, технологічні карти, сертифікати, ярлики та ін.). Вивчаються дані первинних документів підприємства (актів, накладних про здавання готової продукції на склад та журналів відділу технічного контролю, актів про брак, накопичувальних відомостей про випуск продукції за звітний місяць) і претензійних документів покупців-замовників (претензійні листи, службове листування, рекламаційні акти). За необхідності застосовують експертну оцінку чи лабораторні аналізи якості виготовленої продукції.
При виявленні фактів повернення, відмови від оплати готової продукції покупцями (замовниками) через її невідповідність стандартам якості чи комплектності, необхідно встановити причини, винуватців та розміри збитків, завдані підприємству, а також як реагує керівництво підприємства на такі факти та які запобіжні заходи розробляються.
5) Виявлення повноти оприбуткування готової продукції на складі. Проводиться візуальна, формальна і зустрічна перевірка первинних документів і виробничих звітів, актів інвентаризації незавершеного виробництва, даних складського обліку та облікових регістрів про випуск готової продукції. Повноту оприбуткування виробленої продукції можна перевірити складанням альтернативного балансу витрат сировини і виходу готової продукції за нормативними витратами. Порівнянням даних документів щодо технологічних процесів виробництва (документи на оплату праці, дані оперативного обліку про закладку сировини і випуск готової продукції та ін.) і документів на вивезення продукції з підприємства (перепустки, рахунки-фактури, накладні та ін.) можна виявити факти не оформлення випуску готової продукції приймально-здавальними документами та не відображення в обліку. У такому випадку в матеріалах перевірки визначається сума матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, та вказуються винні особи.
Увага звертається на обґрунтованість виправлень даних у первинних документах і бухгалтерських регістрах за поточний та за минулі періоди.
6) Перевірка достовірності оперативного обліку і збереження готової продукції у виробничих цехах та складі(ах) підприємства. Застосовуються методи обстеження складських і виробничих приміщень щодо їх відповідності вимогам зберігання, організації складування, охорони, здавання на склад(и), закріплення за матеріально-відповідальними особами. Також використовують документальні методичні прийоми, зокрема, порівняння даних оборотних відомостей за рахунком 26 «Готова продукція» (у розрізі матеріально-відповідальних осіб і номенклатури продукції) з картками складського обліку в цехах і на складі(ах), а потім — загалом за цим рахунком у Головній книзі.
7) Підтвердження тотожності фактичного залишку готової продукції на складі(ах) даним обліку і звітності. Застосовується вибіркова інвентаризація залишків готової продукції на складі(ах), окремих партій готової продукції, що підготовлена до відвантаження покупцям. При виявленні значних нестач чи надлишків, призначається повна інвентаризація готової продукції. Порівнюються дані, отримані у ході інвентаризації з показниками оборотної відомості, Головної книги, балансу.
Основні порушення, що можуть бути виявлені у ході контролю виконання виробничої програми підприємства: відсутність ліцензій на здійснення діяльності, сертифікатів якості продукції; невідповідність якості виготовленої продукції установленим стандартам; наявність фактів реалізації готової продукції без її оприбуткування на склад; нестача, розкрадання готової продукції; недотримання встановленої облікової політики щодо обліку і оцінки випуску готової продукції; внесення необґрунтованих виправлень до первинних документів і регістрів обліку для вуалювання нестач, крадіжок, шахрайства; некоректне відображення в обліку операцій повернення покупцями готової продукції після її оплати.