Кість та споживча оцінка товарів та послуг на ринку.

Якість реалізованої продукції — одне з вимог ринку товарів. Останнім часом збільшується попит на екологічно чисті продовольчі товари, тому питанням якості продукції надається особливе значення.

В умовах командно-адміністративної системи керування якістю продукції здійснювалося директивними методами й базувалося на стандартизації, бездефектності праці, атестації. Асортименти продукції, що випускається, визначався держзамовленням і не задовольняв запити торгівлі. Відсутність конкуренції привела до того, що виробники не були зацікавлені в гарантіях якості товарів. З перехід до ринку відношення до якості продукції кардинально міняється. При цьому в першу чергу вирішуються наступні завдання:

• приведення рівня якості продукції у відповідність із запитами й вимогами покупців;

• забезпечення виробництва обновлюваної й конкурентоспроможної продукції;

• формування ціни залежно від споживчих властивостей (харчової цінності) товару;

• керування якістю продукції на етапах виготовлення й просування до кінцевого споживача за допомогою маркетингу.

Випуск і реалізація продукції підвищеного якості адекватно відбивають соціально-економічні інтереси як виробника, так і торгівлі (табл. 7.1). Від якості продукції багато в чому залежать конкурентні можливості торговельного підприємства, його товарна й цінова політика, успіх у комерційній справі й розміри прибутки.

Якість продукції тісно пов'язане з її конкурентоспроможністю, яка характеризується відповідністю споживчих і вартісних показників товару показникам товару-аналога конкурента. Отже, конкурентоспроможність визначається шляхом порівняння товарів однорідної властивості, що задовольняють ту саму потребу.

9. Бізнес-план, його складові.

Етапи розробки бізнес-плану торговельного підприємства

Бізнес-план— це документ, який являє собою результат комплекс­ного дослідження основних сторін діяльності підприємства, організації, фірми; опис функціонування новостворюваного чи реконструкції діючо­го підприємства; робочий інструмент підприємця для організації своєї роботи. Бізнес-плани реалізують підприємницьку ідею або їх сукупність і передбачають просування на ринок нової продукції, послуг, робіт.

Структура бізнес-плану містить такі елементи:

1. Титульний лист:а) повна назва і адреса торговельного підприємства;б) імена та адреси засновників;в) відомості щодо характеру та сфери бізнесу;г) загальна передбачувана вартість підприємницького проекту;д) вказівка на конфіденційність викладеної у бізнес-плані інформації; г) місяць та рік складання бізнес-плану.

2. Зміст бізнес-плану:

а) перелік основних розділів і підрозділів;

б) перелік таблиць, рисунків та інших ілюстрацій.

3. Резюме.Бізнес-план починається з резюме, яке відкриває бізнес-план, але складають його тільки після того, як написано основні розділи.

Резюме - це короткий опис підприємницького проек­ту

4. Підприємство та його продукція.Мета даного підрозділу — переконати читача в перспективності тор­говельної діяльності обраного виду, викликати довіру до обраного бізне­су шляхом опису переваг та особливостей його продуктів та/або послуг.

5. План маркетингу.Першим напрямом дослідження в даному розділі є дослідження рин­ку, де виокремлюють:а) характеристику ринку даного продукту (послуги) в цілому;б) аналіз основних споживачів продукції (послуг) в) визначення та обґрунтування місцезнаходження підприємства (наближеність до споживачів, витрати на оренду, експлуатаційні витрати, транспортні комунікації, рівень концентрації і т.д.);

г) оцінка впливу зовнішніх факторів (рівень конкуренції та способи реагування на неї, майбутні джерела конкуренції, фактори законодавчого, екологічного, санітарного та іншого характеру).

6. План торговельної діяльності:а) планування приміщень;б) опис торговельного процесу;в) устаткування;г) постачальники основних видів продукції;д) можливий вплив зовнішніх факторів на торговельно-господар­ську діяльність.

7. Організаційний план:

а) форма організації бізнесу;б) власники торговельного підприємства та ключові керівники;в) організаційна схема та розподіл обов'язків;г) планування кількості персоналу. На практиці це роблять, будую­чи "дерево цілей" торговельного підприємства: спочатку визнача­ють загальні цілі, а потім все більше їх конкретизують. Склавши повний перелік видів діяльності і завдань, можна визначити, скільки працівників, якого фаху і якої кваліфікації потрібно, щоб їх виконати. На підставі цих даних складають кваліфікаційні ха­рактеристики, посадові інструкції і штатний розклад; д) визначення рівня і структури оплати праці.

8. Оцінка ризиків.>необхідно виокремити найбільш імовірні для даного бізнесу типи ризиків і в міру можливості оцінити їх вплив на бізнес;> вказати, які заходи будуть застосовуватись як реакція бізнесу на прояви симптомів ризику;> зазначити типи страхових полісів і на яку суму їх плануєтьсяпридбати.

9. Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану торговельного підприємства. Головна мета фінансового плану — узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного під­приємницького проекту з економічного погляду.

10.Роль комунікаційної політики у здійсненні збутової комерційної діяльності.

Комунікаційна політика — це комплекс заходів щодо забезпечення інформованості споживачів та посередників, інших контактних аудито­рій про фірму або її товари з метою просування товарів. До комунікацій­ної політики входить реклама, засоби стимулювання збуту, персональ­ний продаж, робота із засобами масової інформації, організація участі в ярмарках та виставках, фірмовий стиль, упаковка тощо.

Цілями комунікаційної політики можуть бути:> збільшення обсягів продажу;> зменшення товарних запасів;> виведення на ринки нового товару;> створення певного іміджу фірми або його удосконалення та ін. Основними інструментами комунікаційної політики є:> реклама— спеціальна інформація про осіб чи продукцію, що розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку;> стимулювання збуту - різні види маркетингової діяльності, що на визначений час збільшують вихідну цінність товару чи послуги та прямо стимулюють купівельну активність споживачів, роботу дистриб'юторів і торгового персоналу;> персональний продаж - інструмент комплексу просування, який передбачає індивідуальне спілкування працівника підприємства з потенційним покупцем;> пропаганда - спосіб подачі інформації, який поєднує правду та брехню та впливає на поведінку і формування визначених поглядів тієї або іншої групи. Пропаганда передбачає заплановане використання будь-яких форм комунікацій, створених для впливу на розум, емоції і дії групи з визначеною метою.