Види контролінгу, їх порівняльна характеристика

Сучасний менеджмент розділяє цілі підприємства на дві групи: оперативні (короткострокові) і стратегічні (довгострокові, перспективні). Тому контролінг дозволяє здійснювати постійний контроль за досягненням як стратегічних, так і оперативних цілей діяльності підприємства. Отже, контролінг як система містить у собі два основних аспекти: стратегічний і оперативний.

Ціль стратегічного контролінгу - забезпечення життєздатності підприємства і "відстеження" руху підприємства до наміченої стратегічної мети розвитку.

Стратегічний контролінг відповідає за обґрунтованість стратегічних планів.

Перш ніж здійснювати контроль за досягненням якої-небудь мети, необхідно установити, наскільки обґрунтовано вона обрана і наскільки реально її досягнення. Перевірка стратегічних планів містить у собі, як мінімум, перевірку на повноту планів, їх взаємозалежність і відсутність внутрішніх протиріч. За результатами проведеної перевірки необхідно або розробити систему контролю за виконанням плану, або приступити до розробки альтернативних варіантів стратегічного плану.

Якщо обраний варіант стратегічного плану є прийнятним, то для розробки системи контролю, що стежитиме, за досягненням стратегічних цілей необхідно обрати області контролю:

Ø стратегічні цілі (як якісні, так і кількісні);

Ø критичні зовнішні і внутрішні умови, що лежать в основі стратегічних планів;

Ø вузькі і слабкі місця, виявлені в результаті аналізу стратегічного плану.

При визначенні системи підконтрольних показників необхідно пам'ятати про наступні вимоги:

· обсяг показників повинний бути обмежений;

· показники повинні містити дані по всьому підприємству в цілому, а також по всіх його підрозділах;

· обрані показники повинні бути динамічними і перспективними (необхідно забезпечити можливість зіставлення даних, як мінімум, за п'ять років);

· показники повинні мати характер раннього попередження;

· при виборі показників необхідно звертати увагу на те, щоб вони були порівнянними (з минулими досягненнями, з іншими підприємствами галузі і т.п. ).

Аналіз обраних підконтрольних показників містить у собі наступне:

· порівняння нормативних і фактичних значень з метою виявлення відхилень;

· виявлення причин і винуватців відхилень;

· визначення залежності між отриманими відхиленнями і кінцевими результатами діяльності підприємства;

· аналіз впливу отриманих відхилень на кінцеві результати.

Аналітичну інформацію передають з визначеною періодичністю керівництву підприємства для прийняття управлінських рішень.

Основними напрямками аналізу стратегічного контролінгу є:

· аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища;

· аналіз конкуренції;

· аналіз ключових факторів успіху;

· формування портфеля стратегій;

· аналіз стратегічних планів і підконтрольних показників діяльності;

· аналіз ланцюжка цінностей;

· аналіз стратегічного позиціювання;

· аналіз витратоутворюючих факторів.

Ціль оперативного контролінгу - створення системи керування досягнення поточних цілей підприємства, а також прийняття своєчасних рішень по оптимізації співвідношення витрати - прибуток.

На відміну від стратегічного оперативний контролінг орієнтований на досягнення короткострокових цілей.

Основними підконтрольними показниками виступають рентабельність, ліквідність та фінансова стійкість. Систему оперативного контролінгу використовують для підтримки оперативних рішень по недопущенню кризового стану.

Головною метою оперативного контролінгу є створення такої системи керування, що ефективно допомагає досягати поточних цілей підприємства, а також оптимізує співвідношення "витрати-прибуток". Порівняльні характеристики стратегічного й оперативного контролінгу представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

ОЗНАКИ	СТРАТЕГІЧНИЙ	ОПЕРАТИВНИЙ
Орієнтація	Зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства	Економічна ефективність і рентабельність діяльності підприємства
Рівень керування	Стратегічний	Тактичний і оперативний
Цілі	Забезпечення життєздатності, проведення антикризової політики, підтримка потенціалу успіху	Забезпечення прибутковості і ліквідності підприємства
Головні задачі	- участь у встановленні кількісних і якісних цілей підприємства; - відповідальність за стратегічне планування; - розробка альтернативних стратегій визначення критичних зовнішніх і внутрішніх умов, що лежать в основі стратегічних планів; - визначення вузьких і пошук слабких місць; - визначення основних підконтрольних показників відповідно до установлених стратегічних цілей; - порівняння планових і фактичних значень підконтрольних показників з метою виявлення причин, винуватців і наслідків даних відхилень; - аналіз економічної ефективності (особливо інновацій і інвестицій).	- керівництво при плануванні і розробці бюджету (поточне й оперативне планування); - визначення вузьких і пошук слабких місць для тактичного управління; - визначення основних підконтрольних показників відповідно до установлених оперативних цілей; - порівняння планових і фактичних підконтрольних результатів і витрат з метою виявлення причин, винуватців і наслідків відхилень; - аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів; - мотивація і створення систем інформації для прийняття поточних управлінських рішень