Та види контролінгу інвестиційних проектів

Побудова системи інвестиційного контролінгу на підприємст-

ві базується на визначених принципах, основними з яких є такі:

1. Направленість системи інвестиційного контролінгу на реа-

лізацію розробленої інвестиційної стратегії підприємства. Для

того щоб бути ефективним інвестиційний контролінг повинен

носити стратегічний характер, відображати основні пріоритети

розвитку інвестиційної діяльності підприємства. Це визначає ці-

леспрямоване обмеження контролюючих інвестиційних операцій.

Детальний контроль над усіма поточними інвестиційними опера-

ціями не має сенсу, так як буде лише відволікати інвестиційних

менеджерів від більш важливих цілей управління інвестиційною

діяльністю.

2. Багатофункціональність інвестиційного контролінгу. Він

повинен забезпечувати контроль пріоритетних показників розви-

тку інвестиційної діяльності не тільки по підприємству в цілому,

але й в розрізі окремих його центрів інвестицій, передбачувати

можливість порівняння контролюючих показників зі середньога-

лузевими, забезпечувати взаємозв’язок контролюючих інвести-

ційних показників з іншими важливими показниками господар-

ської діяльності підприємства.

3. Орієнтованість інвестиційного контролінгу на кількісні ста-

ндарти. Ефективність контрольних дій значно зростає, якщо кон-

тролюючі стандарти діяльності виражені конкретними кількіс- ними показниками. Це не означає, що контролінг не повинен охоплювати якісні аспекти. Мова йде лише про те, що ці якісні аспекти повинні бути виражені в системі кількісних стандартів, що виключає різне їх тлумачення.

4. Відповідність методів інвестиційного контролінгу специфіці методів інвестиційного аналізу та інвестиційного планування. В процесі організації внутрішнього інвестиційного контролю необ- хідно орієнтуватися на весь арсенал вище зазначених систем і мето-

дів інвестиційного планування (при підготовці стандартів контролю) і аналізу (при підготовці показників, що відображають фактично до- сягнуті результати, і виявлення причин їх відхилення від стандартів).

5. Своєчасність операцій контролінгу. Ця своєчасність прояв- ляється не у високій швидкості чи частоті здійснення контроль- них функцій, а в адекватності періодів контрольних дій періоду

здійснення окремих операцій, пов’язаних з формуванням резуль- татів інвестиційної діяльності. Основна умова своєчасності інвес- тиційного контролінгу проявляється в наступному: він повинен носити характер «раннього попередження кризового розвитку», дозволяти виправляти наявні відхилення, перш ніж вони набу- дуть серйозного характеру.

6. Гнучкість побудови контролінгу. Внутрішній інвестиційний контроль повинен будуватися з урахуванням можливості присто- сування до нових інструментів інвестування, до нових норм і ви- дів здійснення інвестиційної діяльності, до нових технологій і методів здійснення інвестиційних операцій. Без достатньої міри гнучкості система контролінгу не буде ефективною навіть у тих

сферах контролю інвестиційної діяльності, для яких вона спочат-

ку будувалася.

7. Простота побудови контролінгу. Простіші форми і методи

побудови інвестиційного контролю, побудованого у відповіднос-

ті з його цілями, потребує менше зусиль контролюючих мене-

джерів і, як правило, більш економічні. Надмірна складність по-

будови інвестиційного контролінгу може бути не зрозуміла або

не підтримана його операторами і також потребувати значного

збільшення потоку інформації для його здійснення.

8. Економічність контролінгу. Витрати для здійснення інвес-

тиційного контролінгу повинні бути мінімізовані з позицій їх

адекватності ефекту цього контролю. Це означає, що сума витрат

для організації контролінгу не повинна перевищувати розміри

цього ефекту (зниження витрат, збільшення прибутків), який до-

сягається в процесі його здійснення.

Основними функціямиінвестиційного контролінгу є:

• спостереження за ходом реалізації інвестиційних завдань,

які встановлені системою планових показників і нормативів;

• вимірювання ступеня відхилення фактичних результатів ін-

вестиційної діяльності від передбачуваних;

• діагностування за розмірами відхилень серйозних погіршень

в інвестиційній позиції підприємства і вагомого зниження темпів

його розвитку;

• розробка оперативних управлінських рішень щодо нормалі-

зації інвестиційної діяльності підприємства відповідно до перед-

бачених цілей і показників;

• коригування за необхідності окремих цілей і показників інвес-

тиційної діяльності у зв’язку зі зміною зовнішнього інвестиційного

середовища, кон’юнктури інвестиційного ринку і внутрішніх умов.

Згідно з цими функціями інвестиційний контролінг не обмежу-

ється лише внутрішнім контролем за здійсненням інвестиційної дія-

льності та інвестиційних операцій, але є ефективною координую-

чою системою забезпечення взаємозв’язку між формуванням

інформаційної бази, інвестиційним аналізом, інвестиційним плану-

ванням і внутрішнім інвестиційним контролем на підприємстві.

Переважна більшість науковців розрізняє такі види контро-

лінгу інвестиційних проектів:оперативний і стратегічний. Про-

те в економічній літературі є думка про те, що крім названих ви-

дів контролінгу, до них можна віднести ще й поточний. Такої

позиції дотримуються вітчизняні науковці І. О. Бланк та

Н. М. Гуляєва [4, с. 73]. Це цілком слушна пропозиція і з думкою

цих науковців можна повністю погодитись.

Кожному із перелічених видів контролінгу має відповідати визна-

чена його сфера і періодичність здійснення його функцій.

У нижченаведеній таблиці показані основні характеристики окремих

видів інвестиційного контролінгу на підприємстві (див. табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Наши рекомендации