Форми комерціалізації прав інтелектуальної власності
Комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності – це взаємовигідні дії всіх учасників процесу перетворення результатів інтелектуальної праці у ринковий товар. Ринок інтелектуальної власності – це система економічних відносин з приводу купівлі-продажу прав на об’єкти інтелектуальної власності. Специфікою такого ринку є те, що на ринок просуваються не власне продукти інтелектуальної діяльності, а майнові права на них. Основні форми комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності представлено на рис. 2.
Використання об’єктів права інтелектуальної власності (інновацій) у власному виробництві дозволяє підприємству отримати великі прибутки за рахунок монопольного права на випуск та реалізацію нової продукції. При цьому потрібно інвестування коштів на організацію виробництва, маркетингові дослідження, створення торговельної мережі і т. ін. Однак у разі успіху виведення нової продукції на ринок компенсуються і первісні витрати, і залишається значний прибуток для подальшого розвитку виробництва.
Ліцензування вважається однією з найпоширених форм комерціалізації прав на об’єкти інтелектуальної власності. Для правовласника (ліцензіара) продаж ліцензії на перспективну технологію є вдалим способом одержати доходи, які в іншому випадку він не міг би одержати. У більшості випадків продаж ліцензії здійснюється за розрахунковою договірною ціною з орієнтиром на ціни внутрішнього та зовнішнього ринків. Основними видами ліцензійних платежів є паушальний (фіксований), роялті (періодичні відрахування), та комбінований.
Об’єкти права інтелектуальної власності | ||||
Використання у власному виробництві | Ліцензування | Внесення до статутного фонду | Переуступка (продаж) прав | Комерційна концесія (франшиза) |
Передбачає наявність необхідних ресурсів | Виключна ліцензія Невиключна ліцензія Одинична ліцензія | Договір про передання виключних майнових прав | Договір про передання виключних майнових прав | Договір комерційної концесії |
Рис. 2 Основні форми комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності
Об’єкти права інтелектуальної власності можуть також бути внесені до статутного капіталу підприємства. При передачі таких прав їх власник отримує корпоративні права стосовно підприємства, а саме:
- на одержання частини прибутку (дивіденди);
- на участь в управлінні підприємством через загальні збори учасників;
- на ознайомлення зі звітною інформацією про діяльність підприємства.
Для внесення прав на інтелектуальну власність у статутний капітал потрібно передбачити такий внесок в установчих документах.
Договір комерційної концесії (або франшиза) – це договір, за яким одна сторона (правовласник) обов’язується надати другій стороні (користувачеві) за певну плату право користування комплексом прав інтелектуальної власності з метою виготовлення та продажу конкретного товару, чи надання послуг. Такими правами є право на придбання устаткування й поставки сировини, використання комерційних найменувань, торговельних марок, використання професійного досвіду та ділової репутації. Права передаються на певний строк, в обмін на них одержувач виплачує роялті та (або) одноразову комісійну винагороду й дає згоду на ведення бізнесу таким чином, щоб підтримати репутацію власника торговельної марки. Найвідомішим прикладом такого співробітництва є мережа пунктів харчування McDonald’s. Комерційна концесія сприяє розвитку ринку, оскільки стимулює створення нових підприємств по виготовленню і продажу високоякісної продукції.