Обґрунтування та вибір факторів конкурентних переваг підприємства
Вирішувати проблему конкурентоспроможності підприємства слід з позицій спеціального управлінського впливу. Дана проблема повинна мати чітке відображення в цілях і завданнях стратегії підприємства і конкретизуватися у політиці за головними напрямами його господарської діяльності - маркетингової, проектно-конструкторської, виробничої, збутової, фінансової. У зв'язку з цим, необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємства слід розглядати розробку спеціальної концепції, що повинна базуватись на прогнозуванні розвитку зовнішнього середовища та визначенні ролі і місця підприємства на ринку.
Конкуренція, як примусова сила, спонукає організації до досягнення переваг над конкурентами. Найскладнішим аспектом при управлінні є встановлення характеру переваги організації порівняно з конкурентами та її оцінка.
Конкурентна перевага підприємства - конкретний компонент зовнішнього або внутрішнього його середовища, за яким воно випереджає підприємства, висока компетентність підприємства в будь-якій галузі діяльності або у виготовленні продукції у порівнянні з конкуруючими організаціями.
Одним із найважливіших аспектів є визначення галузей, де проявляються конкурентні переваги підприємства або його недоліки, та відповідних факторів їх забезпечення.
Конкурентоспроможність підприємства забезпечується наявністю двох видів його конкурентних переваг: "перевагами в умінні" та "перевагами в ресурсах".
>Переваги в умінні обумовлюються ефективністю роботи всіх функціональних підрозділів, ініціативністю працівників, наявністю "ноу-хау" в дослідженнях та проектуванні тощо.
>Рівень переваг в ресурсах може визначатись доступом до сировини, енергії, комплектуючих, кадровим складом та кваліфікацією працівників, структурою власних та залучених фінансових коштів, наявністю системи науково-технічної, виробничої, комерційної співпраці.
Крім цього, фактори (чинники) конкурентних переваг підприємства можуть бути тактичними і стратегічними.
Тактичний фактор конкурентної переваги підприємства - конкретний компонент зовнішнього або внутрішнього середовища підприємства, за яким воно випереджає або буде випереджати в найближчий період (не більше 1-го року) конкуруючі підприємства.
Стратегічний фактор конкурентної переваги підприємства - конкретний компонент зовнішнього або внутрішнього його середовища, за яким воно може випереджати конкуруючі підприємства після виконання в перспективі конкретних умов, що визначають перевагу аналізованого фактора підприємства у порівнянні з конкурентами.
Визначення факторів конкурентних переваг підприємства повинно здійснюватися у конкретних галузях його господарської діяльності.
Так, зокрема, до факторів, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства в галузі управління, можна віднести:
націленість на комплексне управління конкурентоспроможністю підприємства;
стратегія управлінського мислення; вміння формулювати оптимальні цілі і добиватися їх досягнення;
гнучкість реакції управління на зовнішні загрози; інноваційний характер управлінської діяльності;
втілення маркетингу в принципах і функціях управління та ін.
Фактори маркетингу, що обумовлюють напрями конкурентних переваг:
переваги у своєчасному і якісному задоволенні потреб і вимог споживачів;
створення комунікаційної системи, адекватної завданням підвищення конкурентоспроможності підприємства;
створення ефективної системи розподілу і збуту продукції;
цільове використання можливостей маркетингу для формування конкурентних переваг на вирішальних напрямах діяльності підприємства;
створення системи ефективного стимулюючого впливу на інтереси споживачів і посередників.
Напрями створення конкурентних переваг в галузі дослідження і розробки проявляються у:
створенні високоефективної системи формування нових видів продукції;
націленості досліджень і розробок на створення продукції ринкової новизни;
випередженні конкурентів за часом виходу на ринок з новими видами
продукції;
формуванні команди розробників, об'єднаних єдністю інтересів і цілей.
Напрями забезпечення конкурентоспроможності підприємства у сфері виробництва знаходять відображення у налагодженні високоякісної матеріально-технічної бази; гнучкості виробничої системи, яка забезпечує необхідну зміну об'єктів виробництва; відповідності виробничих можливостей стратегічним завданням і поточним потребам підприємства.
До напрямів управління конкурентоспроможністю підприємства, які пов'язані із споживачами, належать: знання вимог споживачів, переваг і можливості впливу на них; обґрунтованому сегментуванні ринку за особливостями попиту; сформуванні системи ділових контактів із споживачами, що дозволяє максимально враховувати їх побажання і вимоги.
До напрямів управління конкурентоспроможності підприємства, які пов'язані із конкурентами, відносять: створення системи моніторингу конкурентів, їх політики і напрямів діяльності; постійне корегування конкурентних переваг підприємства у зв'язку із змінами стратегії конкурентів; систематичне проведення прогнозів відносно змін рівня конкурентоспроможності конкурентів; розро6ка концепції посилення конкурентних переваг підприємства.
Для знаходження і оцінювання факторів конкурентної переваги підприємства можна запропонувати такий алгоритм:
проведення сегментації ринку по даній груп потреб;
визначення і аналіз факторів і рівня конкурентоспроможності продукції підприємства і конкуруючих підприємств;
визначення і аналіз факторів і рівня конкурентних переваг підприємства і конкуруючих підприємств за конкретними регіонами і країнами на поточний момент;
прогнозування факторів конкурентоспроможності продукції підприємства і конкурентів за вибраними ринками і строками;
прогнозування стратегічних факторів конкурентної переваги підприємства за тими ж ринками і строками;
проведення попередньої оцінки ресурсних можливостей підприємства для реалізації стратегічних конкурентних переваг підприємства, деякі з них можуть бути стабільні, інші - нові, що вимагають значних інвестицій.