Тести для перевірки знань з теми 10

1. Дж. М. Кейнс вважав, що:

А) економіка знаходиться в стані рівноваги тільки за повної зайнятості;

Б) економіка може знаходитися в рівновазі і при значному рівні безробіття;

В) рівновага при повній зайнятості не може бути досягнута;

Г) рівновага в економіці неможлива.

2. Оцінюючи капіталістичну економіку в цілому, Кейнс прийшов до висновку, що:

А) капіталізм – саморегульована система, що автоматично забезпечує повну зайнятість;

Б) за капіталізму не існує ніякого механізму, що гарантує повну зайнятість;

В) за капіталізму не можна досягти повної зайнятості;

Г) при капіталізмі відсутнє прагнення до повної зайнятості.

3. Основна робота Кейнса присвячена:

А) зайнятості;

Б) інфляції;

В) стагфляції;

Г) усі відповіді вірні.

4. Основним фактором, що визначає обсяг виробництва і зайнятість, на думку Кейнса є:

А) пропозиція грошей;

Б) ставка відсотка;

В) сукупний попит;

Г) рівень цін.

5. Дж. М. Кейнс вважається основоположником:

А) класичної політичної економії;

Б) мікроекономічного аналізу;

В) макроекономічного аналізу;

Г) теорії прибавочної вартості.

6. На відміну від класиків Кейнс думав, що:

А) ціни і заробітна плата нееластичні до зниження;

Б) ринки висококонкурентні;

В) ставка відсотка приводить у відповідність заощадження населення й інвестиції під­приємців;

Г) вірні Б) і В).

7. На думку Кейнса найбільш мінливим компонентом сукупних витрат є:

А) інвестиції;

Б) споживчі витрати;

В) витрати на чистий експорт;

Г) державні витрати.

8. Існуючу закономірність відставання споживання від темпів зростання доходу Кейнс пов'язував з:

А) класовими відносинами, що існують у суспільстві;

Б) внутрішніми протиріччями капіталістичної економіки;

В) психологією людини;

Г) вірні відповіді А) і Б).

9. Яке поняття ввів у науковий оборот Кейнс:

А) депресія;

Б) мультиплікатор;

В) економічний цикл;

Г) дефіцит бюджету.

10. Основними інструментами стабілізаційної політики кейнсіанці вважають:

А) інструменти кредитно-грошової політики;

Б) державні витрати і податки;

В) фактори, що визначають сукупну пропозицію;

Г) усі перераховані вище інструменти.

11. Робота Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» вийшла у світ:

А) у 1776 році;

Б) у 1936 році;

В) у 1933 році;

Г) у 1956 році.

12. Хто з перерахованих нижче вчених не є прихильником кейнсіанства:

А) Хікс;

Б) Харрод;

В) Фрідмен;

Г) Самуельсон.

13. Послідовниками Кейнса є:

А) Хансен, Харод, Самуельсон;

Б) Харод, Маршалл, Госен;

В) Робінсон, Тобін, Ліст;

Г) Мюллер, Сей, Хікс.

14. Кейнс, на відміну від класиків вважав, що вільному ціноутворенню в економіці перешко­джають:

А) монополістичні тенденції;

Б) довгострокові контракти між покупцями і продавцями;

В) діяльність профспілок;

Г) усе перераховане вище.

15. Необхідність державного регулювання економіки Дж. М. Кейнс обґрунтовував тим, що:

А) у ринковій економіці макроекономічна рівновага не встановлюється ні за яких умов;

Б) у ринковій економіці макроекономічна рівновага встановлюється у випадку недовикорис­танні ресурсів;

В) ринкова система породжує ряд процесів, що оцінюються, як «помилки ринку»;

Г) усі відповіді невірні.

16. Кейнсіанський напрямок економічної теорії може бути охарактеризований, як:

А) економіка пропозиції;

Б) теорія економіки вільного підприємництва;

В) економіка попиту;

Г) усі відповіді невірні.

17. Кейнсіанський підхід до аналізу економіки заснований на пріоритеті:

А) сукупної пропозиції;

Б) сукупного попиту;

В) сукупних заощаджень;

Г) споживчих витрат.

18. Який перелік відповідає групі економічних доктрин, що позитивно оцінюють державне регулювання економіки:

А) фізіократи, марксизм, маржиналізм;

Б) меркантилізм, марксизм, кейнсіанство;

В) марксизм, кейнсіанство, теорія суспільного вибору;

Г) марксизм, кейнсіанство, Монетаризм.

19. Кейнсіанська теорія зайнятості стверджує, що:

А) необхідні «природні» методи регулювання чисельності населення;

Б) ринок праці є саморегульованою системою, де немає місця вимушеному безробіттю;

В) безробіття – внутрішнє, властиве капіталізму явище;

Г) вірні відповіді А) і Б).

20. Авторами неокейнсіанських теорій економічного зростання є:

А) Чемберлін і Робінсон;

Б) Харод і Домар;

В) Самуельсон і Хікс;

Г) Ліндаль і Мюрдаль.