Графiчний розв'язок задачi

Управління на базі контролю

На сучасному етапі радикальних реформ в Україні особли­вої ваги набувають питання вдосконалення управління. Однією з найважливіших його функцій є контроль. Будь-який вид уп­равління неможливий без чітко організованої системи контролю, тому що не можна ефективно управляти, не перевіряючи вико­нання поставлених вимог та не виявляючи фактичного стану.
У цьому значенні контроль, який є самостійною функцією управління, виступає засобом установлення зворотних зв'язків, завдяки чому керівний орган (суб'єкт управління) може простежити хід виконання прийнятих рішень. Це дає можливість своєчасно реагувати на відхилення в роботі підконтрольного об'єкта від заданої програми та вносити відповідні корективи в його діяльність. Контроль як самостійна функція управління тісно пов'язаний з іншими сторонами управлінської діяльності -прогнозуванням, плануванням, обліком та аналізом.
Сутність контролю можна визначити як систему спостере­ження та перевірки процесу функціонування та фактичного стану об'єкта управління з метою виявлення обґрунтованості й ефек­тивності прийнятих управлінських рішень, інформування про ці явища керівників органів та усунення несприятливих ситуацій. Контроль - невід'ємна частина системи регулюван­ня, метою якої є виявлення відхилень від прийнятих стандартів і порушень принципів законності, ефективності та економії витра­чання матеріальних ресурсів на попередній стадії, щоб мати мож­ливість притягнути винуватців до відповідальності, одержати компенсацію за збитки та розробити заходи щодо запобігання та­ким порушенням у майбутньому.
Здійснення у розвинутих закордонних країнах будь-яких значних програм (економічних, соціальних, політичних) передба­чає включення до них підсистем контролю з обов'язковим виділенням на їх функціонування частини загальних асигнувань, передбачених на реалізацію таких програм. І це виявляється завжди виправданим заходом. Таким чином, контроль як соціаль­на функція існує в системі державного управління незалежно від суспільно-політичного ладу та типу економічних відносин. Однак зміст і місце контролю в системі управління зумовлюються харак­тером суспільно-економічних відносин та політичної організації суспільства.
У сучасних умовах складність контрольованих об'єктів значно перевищує можливості суб'єктів контролю (органів уп­равління та контролюючих органів).
Предметом будь-якого контролю є стан та поведінка об'єктів управління. Ця поведінка може бути описана системою показників, за допомогою яких можна встановити якісний стан об'єкта. Окрім того, кожний об'єкт оточує середовище, з яким він взаємодіє. Тому завдання контролю полягає і в тому, щоб вияви­ти чинники, які істотно впливають на поведінку об'єкта контро­лю. Визначивши об'єкт контролю та істотні фактори, що вплива­ють на його поведінку, встановлюють необхідні параметри об'єкта та їх відповідність меті управління. Від правильного визначення цих параметрів значною мірою залежить результат контролю.
Однак сутність контролю не може бути всебічно розкритою поза сферою управління, яку він обслуговує. Тому що не існує контролю взагалі, а є контроль конкретного змісту і конкретних форм.

Список використаної літератури

1. Стратегічний менеджмент: з минулого в майбутнє. Уваров В.В., Лаптєв О.О., Вид-во: Справа та сервіс, 2008р.

2.Менеджмент. Виханский О.С., Наумов А.І., М.: Гардаріки, 2005р.

3. Стратегічний менеджмент та підприємництво. Виссема Х., Вид-во: Финпресс, 2004р.

ЗАДАЧА

У вiддiлi технiчного контролю (ВТК) деякої фiрми працюють контролери розрядiв 1 i 2. Норма виробiтки ВТК за 8 - годинний робочий день складає не менше 1800 виробiв. Контролер розряду 1 перевiряє 25 виробiв за годину, причому не помиляється в 98% випадках. Контролер розряду 2 перевiряє 15 виробiв за годину; його точнiсть складає 95%.

Заробiтна плата контролера розряду 1 дорiвнює 4 грн. за годину, контролер розряду 2 одержує 3 грн. за годину. При кожнiй помилцi контролера фiрма несе збиток у розмiрi 2 грнФiрма може використовувати 8 контролерiв розряду 1 i 10 контролерiв розряду 2. Керiвництвофiрми хоче визначити оптимальний склад ВТК, при якому загальнi витрати на контроль будуть мiнiмальнi.

Розробка моделi

Нехай x1 i x2 позначають кiлькiстьконтролерiврозрядiв 1 i 2 вiдповiдно. Число контролерiв кожного розряду обмежене, тобто є наступнi обмеження:

x1 8 (розряд 1),

x210 (розряд 2).

Щодня необхiдноперевiряти не менше 1800 виробiв. Тому виконується нерiвнiсть

8*25*x1+8*15*x2=200*x1+1200*x21800,

або 5*x1+3*x245.

При побудовi цiльової функцiї варто мати на увазi, що витрати фiрми, що витрати фiрми, зв'язанi з контролем, включають двiскладовi: 1) зарплати контролерiв i 2) збитки, викликанi помилками контролерiв.

Витрати на одного контролера розряду 1 складають 4 грн+2*25*0,02=5 грн/год.

Витрати на одного контролера розряду 2 дорiвнюють 3 грн+2*15*0.005=4,50 грн./год.

Отже, мiнiмiзуючи цiльову функцiю, що виражає щоденнi витрати на контроль, має вид

z=8*(5*x1+450*x2)=40x1+36*x2min.

Можна сформулювати наступну задачу:

мiнiмiзувати z=40*x1+36*x2

при обмеженнях:

х1 менше рівне 8; х2 менше рівне 10.

5*x1+3*x2 більше рівне 45,

Х1 більше рівне 0; х2 більше рівне 0

Графiчний розв'язок задачi

У цiй задачi потрiбно знайти значення змiнних x1 i x2 , що задовольняють всiм обмеженням i забезпечують мiнiмальне значення цiльовоїфункцiї.

Рис. 1 - Графiчний розв'язок задачi

Якщо заздалегiдьзафiксувати значення цiльовоїфункцiї Z=40*x1+36*x2, то вiдповiднi йому точки будуть лежати на деякiйпрямiй. При змiнi величини Z ця пряма пiддаєтьсярiвнобiжному переносу. Розглянемо прямi, що вiдповiдаютьрiзним значенням Z i мають iз допустимою областю хоча б одну спiльну точку. Початкове значення Z покладемрiвним 600. При наближеннi прямої до початку координат значення Z зменшується. Якщо пряма має хоча б одну спiльну точку з допустимою областю АВС, її можна змiщати в напрямку початку координат. Ясно, що для прямої, яка проходить через кутову точку А с координатами х1=8, х2=1.6, подальший рух неможливо. Точка А являє собою найкращу допустиму точку, що вiдповiдає найменшому значенню Z, рiвному 377.6. Отже, х1=8, х2=1.6 - оптимальне рiшення i Z=377.6 - оптимальне значення розглянутої задачiлiнiйного програмування.

Таким чином, при оптимальному режимi роботи ВТК необхiдно використовувати вiсiм контролерiв розряду 1 i 1.6 контролерiв розряду 2. Дрiбне значення х2=1.6 вiдповiдає використанню одного з контролерiв розряду 2 протягом неповного робочого дня. При недопустимостi неповного завантаження контролерiв дрiбне значення звичайно округлюють, одержуючи наближене оптимальне цiлочисельнерiшення х1=8, х2=2.

2. Рівні стратегія в системі стратегічного управління

Стратегія існує на декількох рівнях і в будь-якій організації - від спільної діяльності (або групи підприємств) за рахунок осіб, які працюють в ній.

Корпоративна стратегія - пов'язана зі спільною метою та сфери бізнесу для задоволення очікування зацікавлених сторін. Це дуже важливий рівень, оскільки він сильно залежить від інвесторів в бізнесі і діє для керівництва прийняття стратегічних рішень по всьому бізнесу. Корпоративна стратегія часто вказується явно в "місії".

Бізнес-одиниці стратегія - стурбований більше з тим, як бізнес успішно конкурує на конкретному ринку. Це стосується стратегічних рішень про вибір продукції, задоволення потреб клієнтів, отримуючи перевагу перед конкурентами, використовуючи або створюючи нові можливості і т.д.

Операційна стратегія- це стосується того, як кожна частина організації бізнесу для доставки корпоративних і бізнес-одиниці на рівні стратегічного напрямку. Оперативна стратегія тому основна увага приділяється питанням ресурсів, процесів, людей і т.д.

Функціональні стратегії -стосуються плану дій окремих функціональних відділів і служб підприємства (НДДКР, виробництво,маркетинг, персонал, розподіл, фінанси тощо) у межах корпоративної та ділової стратегії. За її формування відповідають керівникифункціональних підрозділів. Роль функціональної стратегії полягаєв підтримці загальної ділової стратегії та конкурентоспроможностікомпанії, створенні управлінських орієнтирів для досягнення визначених функціональних цілей підприємства.

Ділова стратегіяОсновне завдання ділової стратегії — досягнення і закріпленнядовготермінової конкурентоспроможної позиції підприємства на

ринку. Для його виконання ділову стратегію слід розробляти за таки-

ми основними напрямами:

• планування заходів, спрямованих на посилення конкуренто-

спроможності та збереження конкурентних переваг;

• формування механізму реагування на зовнішні зміни;

• координація стратегічних дій основних функціональних

підрозділів (закупівля, НДДКР, фінанси, виробництво, марке-

тинг);

• зусилля щодо вирішення специфічних питань і проблем під-

приємства.