Інноваційний розвиток: основні поняття

Тема 15 ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

15.1 Основні дефініції

15.2 Інноваційний розвиток: основні поняття

15.3 Особливості інноваційного шляху розвитку у транзитивній економіці

15.4 Управління інноваційним розвитком

Основні дефініції

У наш час результати інноваційної діяльності, ініційованої прискоренням темпів науково-технічного прогресу (НТП), істотно позначаються на всіх аспектах розвитку людського суспільства, змінюють саме середовище життя і діяльності людини, способи забезпечення його існування і розвитку.

З погляду конкретних підприємств інноваційну діяльність необхідно розглядати як один з основних засобів їх адаптації до умов зовнішнього середовища, що постійно змінюються.

Інноваційна діяльність (інноваційний процес) означає процес створення, впровадження і поширення інновацій.

Під інновацією слід розуміти кінцевий результат діяльності по створенню і використанню нововведень, втілених у виді удосконалених або нових товарів (виробів та послуг), технологій їх виробництва, методів управління на всіх стадіях виробництва і збуту товарів, що сприяють розвитку і підвищенню ефективності функціонування підприємств, які їх використовують.

Інновації класифікують за наступними ознаками (Инновационный, 1997; Медынский, 1999):

· за сферами діяльності (характером застосування): технологічні, виробничі, економічні, торгові (збутові), соціальні, управлінські;

· за технологічними параметрами: продуктові (нові продукти), процесні (нові технології, методи управління, організаційні форми і т.п.);

· залежно від глибини внесених змін: радикальні (піонерні), ординарні (винаходи, нові рішення), ті, що поліпшують чи модифікаційні (модернізації);

· за ступенем новизни: нові для підприємства, нові для галузі, нові для країни, нові для світового ринку;

· за адресатом інновацій: для виробника, для споживача, для суспільства в цілому.

Основною сутністю інновації й інноваційної діяльності є зміни, що розглядаються як джерело доходу.

У загальному випадку виділяють два типи ринкових стратегій функціонування підприємств: стабілізаційні (збереження досягнутого рівня виробництва, частки ринку і т.п.) і розвиваючі (розширення виробництва, частки ринку, збільшення прибутку тощо). Однак, як показує практика, перші можуть принести лише тимчасовий успіх і не можуть забезпечити тривале виживання підприємств на ринку відповідно до їх місії і прийнятої мотивації бізнесу.

Розвиток окремих підприємств і економіки країни в цілому може бути забезпечено різними шляхами.

Екстенсивний шляхпередбачає розширення обсягів виробництва і збуту продукції. Відбувається в умовах ненасиченого ринку, при відсутності гострої конкуренції, в умовах відносної стабільності господарського середовища. Пов’язаний зі зростаючими витратами ресурсів. У наш час у більшості регіонів світу даний підхід практично вичерпав себе, у силу того, що наявні ринки уже заповнені товарами.

Інтенсивний науково-технічнийпередбачає використання досягнень науки і техніки для удосконалювання конструкції і технологій виробництва традиційних (модернізованих) продуктів з метою зниження собівартості їх виробництва, підвищення якості, а в підсумку - підвищення конкурентоспроможності. Перехід на даний шлях розвитку відбувається в міру насичення ринку, вичерпання дефіцитних ресурсів, зростання конкуренції товаровиробників.

Інноваційний науково-технічнийпередбачає безупинне оновлення асортименту продукції і технологій її виробництва, удосконалювання системи управління виробництвом і збутом.

Порівняльна характеристика названих шляхів розвитку наведена нижче в табл.15.1.

Таблиця 15.1 - Порівняльна характеристика шляхів розвитку

Характеристики Шлях розвитку
Екстенсивний Інтенсивний Інноваційний
Концепція розвитку Збільшення обсягів виробництва Зниження витрат Збільшення доходів
Тип ринку Ринок продавця Ринок продавця і ринок покупця Ринок покупця
Охоплення ринку Весь ринок у цілому Окремі сегменти Окремі сегменти і “ніші” ринку
Конкуренція Практично відсутня Переважно цінова Переважно не цінова
Запити споживачів Стабільні Мінливі Різка диференціація і постійні зміни
Переважний тип виробництва Масове Серійне Дрібносерійне й одиничне
Співвідношення витрат на виробництво (ВВ) і збут (ВЗ) ВВ >> ВЗ ВВ » ВЗ ВВ > ВЗ
Частки працівників розумової (РП) і фізичної праці (ФП) у виробництві ФП >> РП ФП > РП РП > ФП
Підхід до управління Адміністративний Системний Ситуаційний

Інноваційний розвиток: основні поняття

Інноваційнимє розвиток, що спирається на безупинні пошук і використання нових способів і сфер реалізації потенціалу підприємства в змінних умовах зовнішнього середовища у рамках обраної місії і прийнятої мотивації діяльності, пов’язаний з модифікацією існуючих і формуванням нових ринків збуту.

Підприємство, що вступило на інноваційний шлях розвитку, повинне функціонувати у відповідності з наступними принципами:

· адаптивності - прагнення до підтримки певного балансу зовнішніх і внутрішніх можливостей розвитку (внутрішніх спонукальних мотивів діяльності господарюючого суб'єкта, і зовнішніх, що генеруються ринковим середовищем);

· динамічності - динамічне приведення у відповідність цілей і спонукальних мотивів (стимулів) діяльності підприємства (включаючи його власників, менеджерів, фахівців, працівників);

· самоорганізації - самостійне забезпечення підтримки умов функціонування, тобто самопідтримання обміну ресурсами (інформаційними, матеріальними, фінансовими) між елементами виробничо-збутової системи підприємства, а також між підприємством і зовнішнім середовищем;

· саморегуляції - коректування системи управління виробничо-збутовою діяльністю підприємства відповідно до змін умов функціонування;

· саморозвитку - самостійне забезпечення умов тривалого виживання і розвитку підприємства (відповідно до його місії і прийнятої мотивації діяльності).

Інноваційна діяльність і інноваційний розвиток у загальному випадку відбувається в результаті виявлення і реалізації ринкових можливостей - напрямків діяльності, що відкриваються перед підприємством, виходячи, насамперед, із зовнішніх умов у яких воно функціонує, і особливостей самого підприємства.

Розвиток підприємств може бути забезпеченим за допомогою інновацій різного виду. Цілями можуть бути: підвищення ефективності виробництва, розширення частки ринку, збільшення прибутку і т.п., однак основною метою є забезпечення умов тривалого виживання і стійкого розвитку підприємства на ринку.

Джерелами для формування ідей інновацій є: результати аналізу тенденцій розвитку соціально-економічних процесів які відбуваються у суспільстві, у тому числі під дією факторів НТП; потреби і запити споживачів (як існуючі, так і потенційні); розробки вчених, винахідників і раціоналізаторів; діяльність конкурентів; розробки фахівців структурних підрозділів підприємства (служби маркетингу, виробничих, торгових і збутових підрозділів, науково-дослідних, конструкторських, технологічних та інших відділів і служб).

Інновації повинні задовольняти наступним основним вимогам (Инновационный, 1997): мати елементи новизни; відповідати вимогам ринку (потребам і запитам споживачів); приносити прибуток її розробнику, виробнику, продавцю, а в ідеалі, суспільству в цілому.

Аналіз і добір альтернативних варіантів інноваційного розвитку доцільно вести в системі: етапи прийняття рішень про вибір варіантів розвитку; напрямки, а в їх рамках варіанти розвитку; суб'єкти інноваційної діяльності (рис. 15.1) (Ильяшенко, 1999а; Ілляшенко, 1999).

Рис. 15.1. Напрямки аналізу інноваційного процесу

Це дозволяє розкрити реально існуючі проблеми кожного з розглянутих напрямків і варіантів інноваційного розвитку на кожнім з етапів робіт, намітити шляху їх ефективного рішення.

Високий ступінь ринкової невизначеності різко збільшує можливість припуститися помилки в оцінках альтернативних варіантів розвитку на базі інновацій. Ціна ж можливої помилки є занадто високою, оскільки багаторазово зростаючи на наступних етапах прийняття рішень вона може привести до абсолютно неадекватної реакції на ситуацію на ринку, із усіма наслідками, що звідси випливають.

Наши рекомендации