Розділ 1 мета та основні завдання практики, її місце у навчальному процесі

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра економіки та фінансів підприємства

ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор   _______________ А.А. Мазаракі

РОБОЧА ПРОГРАМА

Комплексної з фаху та переддипломної практики

освітньо-кваліфікаційний рівень		«магістр»
напрям підготовки		0501 «Економіка і підприємництво»
спеціальність		050107 "Економіка підприємства", 050104 "Фінанси"
спеціалізація		05010701 "Економіка підприємництва на ринку товарів та послуг", 05010404 "Фінанси підприємства"

Київ 2010

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

Укладачі: Л.О. Лігоненко, д-р екон. наук, проф.,

Г.М. Богославець, канд. екон. наук, доц.,

М.М. Скотнікова, канд. екон. наук, доц.,

I.Г. Ганечко, канд. екон. наук, доц.,

В.В. Адаменко, ст. викл.

Обговорено і схвалено на засіданні кафедри економіки підпри­ємництва 28 грудня 2009 р., протокол № 9 і на засіданні мето­дичної ради факультету економіки, менеджменту та права "___" _____ 200__ р., протокол № __.

Рецензент: І.О. Бланк, д-р екон. наук, проф.,

Навчальна програма

РОБОЧА ПРОГРАМА

Комплексної з фаху та переддипломної практики

освітньо-кваліфікаційний рівень		«магістр»
напрям підготовки		0501 «Економіка і підприємництво»
спеціальність		050107 "Економіка підприємства", 050104 "Фінанси"
спеціалізація		05010701 "Економіка підприємництва на ринку товарів та послуг", 05010404 "Фінанси підприємства"

Укладачі: ЛІГОНЕНКО Лариса Олександрівна,

БОГОСЛАВЕЦЬ Галина Миколаївна,

СКОТНІКОВА Маргарита Миколаївна,

ГАНЕЧКО Ірина Григорівна,

АДАМЕНКО Віктор Володимирович

ВСТУП

Робоча програма є навчально-методичним документом, що визначає зміст і порядок проходження комплексної практики з фаху та переддипломної практики студентами освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" за спеціальністю 8.050107 "Економіка підприємства" спеціалізацією 8.05010701 "Економіка підприємництва на ринку товарів та послуг" та спеціальністю 8.050104 "Фінанси" спеціалізацією 8.05010404 "Фінанси підприємства".

Робочу програму комплексної з фаху та переддипломної практики розроблено відповідно до:

· Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України: Затв. з наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.93 р. № 93 (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.94 р., № 351);

· наказу КНТЕУ від 06.10.93 р. № 1080 «Про проведення практики студентів» та «Положення про проведення практики студентів КДТЕУ», введеного наказом від 31.07.96 р. № 911;

· навчальних планів КНТЕУ; освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки фахівців зазначених спеціальностей та спеціалізацій.

Робоча програма містить наступні розділи:

1. Мета та основні завдання практики, її місце у навчальному процесі.

2. Організація та керівництво практикою.

3. Зміст практики.

4. Вимоги до звіту.

5. Критерії оцінювання захисту результатів практики.

6. Список рекомендованих джерел

РОЗДІЛ 1 МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Комплексна практика з фаху переслідує мету закріплення теоретичних знань, розвиток навичок і вмінь, набутих в процесі вивчення дисциплін фахового спрямування. Такий вид практики є логічним продовженням комплексної базової практики і складовою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр".

Переддипломна практика переслідує мету підготувати студента до вирішення завдань, пов’язаних із виконанням магістерської дипломної роботи. Переддипломна практика є логічним підсумком усіх видів практики, завершальним етапом підготовки студента до виконання магістерської дипломної роботи та наступної самостійної діяльності з фаху.

Основними завданнями комплексної практики з фаху та переддипломної практики є:

· розвинути навички та вміння інформаційно-аналітичної, проектно-дослідницької, діагностичної, інноваційної та консалтингової діяльності для вирішення прикладних проблем управління підпри­ємницькими структурами, удосконалення системи управління їх діяльністю в сучасних умовах господарювання;

· набути вміння адаптації теоретичних положень, методичного інструментарію, викладеного в спеціальній літературі, передового досвіду підприємництва до умов діяльності конкретного підприємства;

· закріпити практичні навички проведення економічного дослідження, формування його інформаційного, правового та ме­тодичного забезпечення виходячи з сутності проблем, що вирі­шуються, та обмежень, пов’язаних з діяльністю конкретного підприємства, обраного базою практики;

· впровадити розроблені рекомендації та пропозиції в практичну діяльність підприємства – бази практики.

Відповідно до навчального плану, проходження комплексної з фаху та переддипломної практики передбачено у 2-му семестрі. Тривалість практики становить:

· комплексної практики з фаху – 6 тижнів;

· переддипломної практики – 2 тижні.

За результатами проходження комплексної практики з фаху студенти виконують письмовий звіт, який захищають на кафедрі після його перевірки керівником від університету.

За результатами проходження переддипломної практики студенти подають науковому керівнику закінчений 2-й (аналітичний) розділ магістерської дипломної роботи.

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ

Комплексна практика з фаху та переддипломна практика проводиться на базах практики – підприємствах різних форм власності, організаційно-правового статусу, які є юридичними особами, функціонують на ринку не менше двох років та здійснюють торговельну, виробничу або інші види діяльності[1].

Основним місцем практики студента є апарат управління підприємства та його окремі функціональні підрозділи.

Розподіл студентів за об’єктами практики і призначення керівників від університету здійснюється випусковою кафедрою, погоджується з деканом та навчальним відділом і оформлюється наказом ректора.

Керівництво практикою здійснюють:

– від університету – керівники дипломних магістерських робіт;

– від підприємства, обраного базою практики – призначена посадова особа цього підприємства.

Перелік функцій керівника практики від університету:

· оцінювання відповідності бази практики основним завданням, які передбачено робочою програмою практики;

· забезпечення проведення всіх організаційних заходів перед відправленням студентів на практику, забезпечення робочою програмою практики;

· проведення разом з деканатом установчих зборів студентів, які відбувають на практику;

· складання графіку виконання завдань, які передбачено робочою програмою практики;

· формування завдань студентам-практикантам зі збору матеріалів для виконання науково-дослідної роботи;

· регулярне консультування студентів, згідно із затвердженим графіком;

· контроль за дотриманням термінів виконання програмних завдань практики і складанням звітів;

· перевірка звітів про практику і допуск їх до захисту;

· участь в роботі комісій із захисту звітів про практику, що створюються випусковою кафедрою;

· звітування про проведення практики студентів, подання зауважень та пропозицій щодо поліпшення практичної підготовки студентів для розгляду на засіданні кафедри.

Інформацію викладачів, що є керівниками практики студентів, про стан проходження практики систематично розглядають на засіданнях випускової кафедри.

Керівництво студентами-практикантами на об’єктах практики здійснюють керівники підприємств, їх заступники, начальники фінансово-економічних та планових відділів, провідні економісти та інші кваліфіковані спеціалісти у сфері економіки та фінансів підприємства, що мають повну вищу освіту.

Основними обов'язками керівників практики від підпри­ємства є:

· створення необхідних організаційно-технічних умов для про­ходження практики;

· забезпечення студентів необхідною економічною, фінансовою, статистичною та іншою інформацією, документами, норма­тивними та іншими матеріалами з питань аналізу і планування господарської діяльності підприємства;

· залучення студентів-практикантів до активної участі в поточній роботі структурного підрозділу за місцем практики;

· контроль за виконанням як окремих завдань, так і робочої програми практики у цілому.

Обов'язки студентів під час проходження практики:

· до початку практики одержати в університеті всі необхідні документи і консультативну інформацію щодо їх оформлення;

· своєчасно прибути на базу практики і забезпечити роботу на місці практики відповідно до отриманих завдань;

· у повному обсязі виконувати всі завдання, що передбачені робочою програмою практики і вказівками її керівників;

· дотримуватись внутрішніх норм, що діють на базі практики;

· вчасно скласти звіт про практику;

· захистити звіт про практику у встановлений термін;

· вчасно надати науковому керівнику закінчений 2-й (аналітичний) розділ магістерської дипломної роботи.

У випадку порушення студентами-практикантами трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки та інших норм на них за наказом керівника підприємства може бути накладено стягнення, про що повідомляється декану факультету та на випускову кафедру.

РОЗДІЛ 3
ЗМІСТ ПРАКТИКИ

3.1 Загальні положення

Проходження комплексної з фаху та переддипломної практики передбачає поглиблене і багатоаспектне (комплексне) обстеження об’єкта – підприємства, обраного базою практики – за усіма напрямами його діяльності, виявлення проблем та перспектив його розвитку.

В процесі комплексного обстеження об’єкта до студентів-практикантів висуваються наступні вимоги:

· дотримуватися принципів аналітичної роботи, які забезпечують об’єктивну оцінку стану господарської діяльності підприємства;

· використовувати методики та правила аналізу показників господарської діяльності, які наведено у навчальній та спеціальній літературі, нормативних документах органів державного управління тощо;

· використовувати в аналітичній роботі достовірні та надійні джерела інформації;

· подавати максимально можливу конкретизацію факторів різного рівня, які вплинули на результати діяльності підприємства.

Оцінювання перспектив подальшого розвитку підприємства передбачає врахування не тільки результатів аналітичної роботи, але й можливих заходів щодо більш раціонального використання усіх видів ресурсів і наявних резервів зростання ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Важливими умовами підвищення рівня обґрунтованості висновків та пропозицій за наслідками практики є застосування здобутків теорії, вітчизняного та закордонного досвіду організації роботи кращих підприємств, широке застосування су­часної обчислювальної техніки та інструментарію економічного моделювання.

Необхідні аналітичні, планово-розрахункові та оціночні таблиці для звіту про практику студент складає самостійно, виходячи з конкретних умов та особливостей фінансово-господарської діяльності підприємства.

Початковим етапом комплексного обстеження підприємства під час проходження практики є загальне ознайомлення зі структурою підприємства, організацією його діяльності.

На цьому етапі студент повинен ознайомитися з напрямами госпо­дарської діяльності підприємства, його організаційною структурою, засадами організації економічної та фінансової роботи.

Для цього студенту-практиканту необхідно:

- охарактеризувати статус підприємства (термін створення, юри­дичну адресу, форму власності, належність до визначеної орга­нізаційно-правової форми, основні цілі та обмеження діяльності);

- ознайомитися зі статутом підприємства та виявити ступінь його відповідності діючому законодавству, дотримання державних вимог щодо державної реєстрації та діяльності підприємства; ознайомитися з правами власників, складом і повноваженнями органів управління та контролю, що створені на підприємстві;

- ознайомитися з характером господарської діяльності (спеціалізацією підприємства та іншими видами його діяльності) та організаційною структурою підприємства;

- ознайомитися із внутрішнім і зовнішнім середовищем підпри­ємства, соціально-економічними показниками району діяльності та проаналізувати конкурентні переваги даного підприємства;

- ознайомитися з організацією економічної та фінансової роботи (розподілом обов’язків, посадовими інструкціями працівників, які займаються ана­літичною та плановою роботою у сфері економіки та фінансів підприємства).

- ознайомитись з формами обліку, наявністю та використанням обчислювальної техніки, документообігом, порядком збері­гання документів;

- ознайомитись з основними показниками фінансово-господарської діяльності підприємства.

Після загального ознайомлення з підприємством студент-практикант виконує завдання, що відповідають його спеціальності та спеціалізації.

3.2 Зміст завдань комплексної практики з фаху для спеціальності «Економіка підприємства» спеціалізації «Економіка підприємництва на ринку товарів та послуг»

Основна частина комплексної практики з фаху для студентів спеціальності 8.050107 «Економіка підприємства» спеціалізації 8.05010701 «Економіка підприємництва на ринку товарів та послуг» передбачає виконання завдань щодо аналізу та планування окремих видів діяльності підприємства, обраного базою практики, а саме: операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

3.2.1 Завдання щодо операційної діяльності підприємства

Студент-практикант повинен дослідити основні економічні аспекти операційної діяльності на підприємстві – базі проходження практики, оцінити відповідність цієї діяльності стратегічним цілям економічного розвитку підприємства. Для цього необхідно виконати наступні завдання:

а) щодо обсягу операційної діяльності підприємства:

· проаналізувати динаміку показників, що характеризують обсяги операційної діяльності (товарообороту, випуску продукції, виконання робіт, надання послуг) у цілому по підприємству і у розрізі його структурних підрозділів (в фактичних і порівняльних цінах);

· оцінити асортиментну політику підприємства;

· дослідити ритмічність роботи і сезонність товарообороту (реалізації продукції робіт, послуг), визначити фактори, що її обумовлюють;

· виявити та оцінити фактори впливу на обсяг операційної діяльності підприємства;

· проаналізувати стан товарних (виробничих, готової продукції, інших) запасів та товарно-матеріального забезпечення опера­ційної діяльності підприємства;

· на основі проведеного аналізу обґрунтувати заходи щодо оптимізації операційної діяльності підприємства-бази практики, розробити план-графік реалізації запро­понованих заходів;

· здійснити обґрунтування прогнозу[2] обсягу операційної діяльності підприємства: обсягу товарообороту (виробництва продукції, робіт, послуг), і оцінити необхідні запаси підприємства для забезпечення обсягу діяльності, що прогнозується.

б) щодо матеріально-технічних ресурсів підприємства:

· визначити склад необоротних активів підприємства, частку основних засобів в їх складі, забезпеченість ними підприємства;

· дослідити технічний стан та ступінь використання торгово-технологічного обладнання (інших видів основних засобів) та виробничої потужності підприємства у цілому;

· проаналізувати наявність та рух основних засобів підприємства у розрізі їх окремих груп;

· обчислити показники якісного стану і руху основних засобів підприємства у звітному періоді (коефіцієнт придатності, коефі­цієнт зносу, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту основних засобів); зробити відповідні висновки щодо обчислених показників;

· визначити показники ефективності використання основних засобів підприємства у звітному періоді: фондовіддачу (у фактичних та порівняльних цінах), фондомісткість, фондоозброєність праці; прибутковість основних засобів, зробити висновки про основні тенденції змін показників, вплив на обсяг операційної діяльності, зменшення рівня витрат, обсяг прибутку підприємства;

· сформувати базу даних про склад матеріальних оборотних активів, проаналізувати їх склад та ефективність використання, виявити фактори, що визначають динаміку цих показників.

· на основі обчислених показників якісного стану матеріально-технічних ресурсів, ефективності їх використання, обсягів діяльності підприємства, що прогнозується на плановий період, розробити план розвитку матеріально-технічних ресурсів підприємства (нове бу­дівництво, реконструкція або розширення; технічне переозброєння підприємства), оцінити наявність фінансових ресурсів для реалізації розробленого плану, можливість використання лізингу для розши­рення матеріально-технічної бази підприємства.

· розробити пропозиції щодо удосконалення планово-економічної роботи з питань управління матеріально-технічними ресурсами на підприємстві.

в) щодо трудових ресурсів підприємства та системи матеріального стимулювання праці:

· дослідити чисельність, склад та структуру працівників підприємства;

· проаналізувати показники стану і руху персоналу підприємства;

· оцінити ефективність використання робочого часу на підприємстві;

· проаналізувати продуктивність праці працівників підприємства, визначити вплив на продуктивність праці таких факторів як обсяг операційної діяльності, фондоозброєність праці (рівень механізації праці), склад працівників тощо;

· на базі проведеного аналізу зробити висновки щодо відповідності чисельності та структури працівників підприємства обсягами окремих видів його діяльності;

· проаналізувати обсяг, склад та структуру фонду оплати праці (основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохо­чувальні та компенсаційні виплати);

· оцінити відповідність діючих форм і систем оплати праці на підприємстві особливостям його діяльності, а також відпо­відність штатних окладів (тарифних ставок) працівників їх квалі­фікації, обґрунтованість диференціації окладів (тарифних ставок);

· проаналізувати середню заробітну плату працівника підприємства і по окремих категоріях персоналу порівняти отримані результати з встановленим мінімумом заробітної плати, прожитковим мінімумом, середньогалузевою заробітною платою;

· провести аналіз факторів, що обумовили зміну обсягів фонду оплати праці (чисельності працівників, середньої заробітної плати, продуктивності праці тощо);

· оцінити ефективність системи стимулювання персоналу (на основі порівняння темпів зростання заробітної плати та продуктивності праці), доцільність та можливість прискорення темпів зростання фонду оплати праці на підприємстві.

· розробити план з праці підприємства та оцінити його фінансово-економічні можливості щодо забезпечення необхідного рівня грошових доходів працівників.

· обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ефективності вико­ристання трудових ресурсів і обчислити очікуване внаслідок цього зростання обсягу товарообороту (реалізації продукції, робіт, послуг) та прибутку підприємства. Розробити план-графік реалізації запро­по­нованих заходів.

· розробити пропозиції щодо удосконалення планово-економічної роботи з питань управління трудовими ресурсами на підприємстві.

г) щодо поточних операційних витрат підприємства:

· проаналізувати обсяг, склад і структуру поточних операційних витрат підприємства (виходячи з бухгалтерської звітності за напрямами діяльності та на основі даних управлінського обліку), а також їх рівень до загального обсягу операційної діяльності;

· дослідити динаміку умовно-постійних і умовно-змінних операційних витрат підприємства;

· кількісно оцінити вплив основних чинників на суму та рівень операційних витрат, а також обсяги умовної економії або збільшення витрат у звітному періоді;

· здійснити оцінку ефективності витрат у звітному періоді;

· обґрунтувати прогноз поточних витрат підприємства на плановий період за допомогою методу техніко-економічних розрахунків;

· обґрунтувати заходи щодо опти­мізації поточних витрат на підприємстві і розробити план-графік їх реалізації.

· розробити пропозиції щодо удосконалення планово-економічної роботи з питань управління операційними витратами.

д) щодо фінансових результатів операційної діяльності підприємства:

· проаналізувати динаміку обсягу прибутку підприємства та рентабельності його операційної діяльності;

· здійснити аналіз змін складу та обсягу основних джерел формування прибутку підприємства у звітному періоді;

· визначити кількісну оцінку впливу факторів на обсяг прибутку від операційної діяльності підприємства:

· дослідити напрями розподілу чистого прибутку підприємства;

· у випадку наявності негативного фінансового результату (збитків), обчислити збитковість діяльності та виявити основні причини утворення збитків;

· обґрунтувати прогноз фінансового результату від операційної діяльності підприємства; у випадку збиткової діяльності підприємства розробити план, що забезпечував би беззбитковість або зниження збитків;

· за результатом порівняння прогнозних обсягів необхідного та можливого прибутку підприємства на плановий період обґрунтувати заходи щодо їх узгодження;

· розробити пропозиції щодо удосконалення планово-економічної роботи з питань управління фінансовими результатами на підприємстві.

е) щодо податкових платежів підприємства:

· проаналізувати динаміку та структуру податків та інших обов’язко­вих платежів підприємства (абсолютні обсяги та питому вагу податків, обов’язкових внесків і платежів, які сплачуються з ціни товару, за рахунок прибутку та належать до складу поточних витрат);

· оцінити ефективність діючої політики сплати податкових платежів на основі показників: коефіцієнта по­даткоємності діяльності підприємства; рівня оподаткування дохо­дів та прибутку; коефіцієнта ефективності оподаткування та пільгового оподаткування;

· проаналізувати можливості зменшення податкових платежів за рахунок використання системи пільг, зменшення оподатковуваної бази, використання податкового кредиту, переходу на альтернативні системи оподаткування (за умови наявності такої можливості, виходячи із законодавчо встановлених вимог), розра­хувати можливу суму економії податкових платежів;

· на основі проведеного аналізу оцінити загальну суму та окремі види податків і інших обов’язкових платежів на плановий період при вико­ристанні кількох альтернативних систем оподаткування (при наявній можливості, виходячи із законодавчо встановлених вимог); оцінити ефективність політики сплати податкових платежів у плановому періоді.

3.2.2 Завдання щодо фінансової діяльності підприємства

Студент-практикант повинен дослідити фактичні результати та оцінити перспективи управління активами, зобов’язаннями та власним капіталом підприємства. Для цього необхідно виконати наступні завдання:

а) щодо активів підприємства:

· розробити аналітичний баланс підприємства;

· проаналізувати зміни у загальному обсязі та складі активів підприємства та виявити причини, що призвели до них;

· визначити ринкову вартість активів підприємства на базі засто­сування основних методів затратного, ринкового і доходного підходів;

· проаналізувати обсяг, склад та структуру оборотних активів підприємства; кількісно оцінити вплив факторів, що обумовили зміни в обсязі оборотних активів підприємства (обсяг і склад операційної діяльності, склад операцій із закупівлі товарів, швидкість обігу, структура активів, тощо);

· встановити тип політики фінансування оборотних активів підприємства і обґрунтувати висновок про доцільність його зміни (або збереження) у плановому періоді;

· проаналізувати стан та склад дебіторської заборгованості шляхом дослідження її динаміки, періоду погашення в цілому і по окремих дебіторах, а також доцільності подальшого відволікання коштів у її формування на плановий період;

· проаналізувати фактичний стан та визначити планові обсяги основних видів залишків грошових активів (грошових авуарів) підприємства, необхідних для забезпечення його нормального функціонування відповідно до визначених стратегічних цілей;

· обґрунтувати прогноз обсягу та складу оборотних активів підприємства, визначивши джерела фінансування додаткової потреби у них, та розробити баланс оборотних активів на плановий період;

· обґрунтувати заходи щодо удосконалення планово-економічної роботи та підвищення ефективності управління активами на підприємстві, розробивши відповідний план-графік їх реалізації.

б) щодо капіталу підприємства:

· дослідити структуру капіталу підприємства;

· оцінити відповідність сформованого статутного та резервного капіталу підприємства вимогам діючого законодавства;

· проаналізувати рух власного капіталу підприємства;

· розглянути кількість проведених додаткових емісій акцій (для акціонерних товариств) або випадків збільшення власного капі­талу (для підприємств інших організаційно-правових форм функціону­вання) та ефективність цих операцій; проаналізувати дивідендну політику підприємства;

· проаналізувати обсяг та склад зобов’язань підприємства;

· охарактеризувати склад кредиторів підприємства та умови отримання комерційного кредиту, а також основні умови залучення банківських кредитів;

· оцінити вартість капіталу підприємства (вартість окремих складових та середньозважену);

· оцінити ефект фінансового левериджу та проаналізувати фактори, що впливають на його значення.

· обґрунтувати прогноз капіталу підприємства, для чого необхідно:

- обґрунтувати потребу в додатковому капіталі, виходячи із запропонованих заходів щодо технічного переозброєння і бу­дівництва (або реконструкції), необхідного приросту обо­ротних активів;

- розглянути можливі шляхи задоволення потреби в додатко­вому капіталі за рахунок як власних коштів, так і за рахунок позикових;

- оцінити витрати на проведення додаткової емісії (або залучення додаткових внесків засновників), а також витрати підприємства на залучення додаткових позикових коштів (банківських кредитів, емісії облігацій, збільшення обсягу кредиторської заборгованості тощо);

- оцінити наслідки впливу змін у структурі капіталу, що планується, на фінансову прибутковість діяльності підприємства та ефект фінансового важеля.

· розробити пропозиції щодо удосконалення роботи з питань управління власним капіталом та зобов’язаннями на підприємстві;

· за результатами прогнозування обсягу та складу активів і капіталу розробити балансовий план підприємства.

3.2.3 Завдання щодо інвестиційної діяльності підприємства

Студент-практикант повинен дослідити фактичні результати та оцінити перспективи управління інвестиційною діяльністю підприємства. Для цього необхідно виконати наступні завдання:

· проаналізувати обсяг та структуру інвестицій підприємства у звітному періоді;

· оцінити доцільність здійснення реального інвестування на підприємстві;

· проаналізувати необхідність та доцільність проведення фінансо­вого інвестування;

· оцінити ефективність інвестиційних проектів, що здійснюються на підприємстві;

· за результатами аналізу розробити пропозиції щодо напрямів інвестиційної діяльності підприємства у плановому періоді.

3.3 Зміст завдань комплексної практики з фаху
для спеціальності «Фінанси»
спеціалізації «Фінанси підприємства»

Основна частина комплексної практики з фаху для студентів спеціальності 8.050104 «Фінанси» спеціалізації 8.05010404 «Фінанси підприємства» передбачає виконання завдань щодо управління фінансовими результатами діяльності, активами, капіталом та грошовими потоками, а також інвестиційного менеджменту та антикризового фінансового управління підприємства, обраного базою практики.

3.3.1 Завдання щодо управління фінансовими результатами діяльності підприємства:

· проаналізувати обсяги, склад та структуру доходів підприємства у розрізі окремих видів його діяльності (операційної, фінансової та інвестиційної) згідно з даними звіту про фінансові результати;

· здійснити горизонтальний та вертикальний аналіз поточних витрат підприємства; виділити умовно-постійну та умовно-змінну складову поточних операційних витрат; виявити і кількісно оцінити чинники впливу на загальний обсяг витрат від операційної діяльності підприємства;

· проаналізувати динаміку обсягу фінансового результату та рівня рентабельності операційної діяльності підприємства; оцінити фактори впливу на обсяг прибутку (збитку) від операційної діяльності підприємства; проаналізувати рентабельність трудових ресурсів підприємства, задіяних у його операційній діяльності;

· визначити обсяг операційних доходів підприємства у точці беззбитковості та порівняти з фактичними обсягами доходів, сформулювавши висновок про запас фінансової міцності операційної діяльності підприємства;

· оцінити ефект операційного, фінансового та комбінованого левериджу, зробивши висновок про чутливість реагування показника фінансової рентабельності (або, у випадку, якщо підприємство є акціонерним товариством – показника чистого прибутку на одну просту акцію) на зміни обсягів операційної діяльності підприємства;

· у випадку наявності від’ємного фінансового результату (збитків), розрахувати збитковість підприємства, виявити види діяльності (або окремі операції), які призводять до отримання збитків, прокоментувати основні причини збитковості.

· проаналізувати динаміку та структуру податків та інших обов’язко­вих платежів підприємства (абсолютні обсяги та питому вагу податків, обов’язкових внесків і платежів, які сплачуються з ціни товару, за рахунок прибутку та належать до складу поточних витрат);

· оцінити ефективність діючої політики сплати податкових платежів на основі показників: коефіцієнта по­даткоємності діяльності підприємства; рівня оподаткування дохо­дів та прибутку; коефіцієнта ефективності оподаткування та пільгового оподаткування;

· проаналізувати можливості зменшення податкових платежів за рахунок використання системи пільг, зменшення оподатковуваної бази, використання податкового кредиту, переходу на альтернативні системи оподаткування (за умови наявності такої можливості, виходячи із законодавчо встановлених вимог), розра­хувати можливу суму економії податкових платежів;

· обґрунтувати планові обсяги фінансових результатів операційної та фінансово-інвестиційної діяльності підприємства:

- оцінити обсяг необхідного прибутку на плановий період виходячи з потреб підприємства у фінансуванні передбачених проектів соціального та виробничого розвитку;

- за допомогою розрахунково-аналітичного або економіко-статистичного методу визначити обсяг можливого прибутку у розрізі окремих видів діяльності підприємства;

- порівняти можливий та необхідний обсяг прибутку підприємства і розробити заходи щодо їх узгодження;

· у випадку збиткової діяльності підприємства розробити комплекс заходів для досягнення беззбитковості або зниження збитків на плановий період.

· розробити пропозиції щодо удосконалення планово-фінансової роботи з питань управління фінансовими результатами на підприємстві.

3.3.2 Завдання щодо управління активами підприємства:

· сформувати аналітичний баланс підприємства; виявити основні джерела формування та напрями використання фінансових ресурсів (фондів) підприємства;

· проаналізувати динаміку загального обсягу, склад та структуру активів підприємства; оцінити виявлені зміни з точки зору інтересів власників та інших причетних сторін підприємства;

· оцінити тип політики фінансування активів підприємства;

· кількісно оцінити вплив рентабельності обороту (виручки від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг) та оборотності активів на рівень рентабельності активів підприємства;

· проаналізувати динаміку обсягу та структуру необоротних активів підприємства; охарактеризувати амортизаційну політику щодо необоротних активів; оцінити інтенсивність оновлення операційних необоротних активів та ефективність їх використання;

· проана­лізу­вати динаміку загального обсягу оборотних активів підприємства у порівнянні з іншими основними показниками його діяльності (зокрема з обсягом доходу від реалізації товарів, робіт та послуг);

· дослідити структурні зміни в оборотних активах підприємства за період, впродовж якого було проаналізовано динаміку їх загального обсягу;

· проаналізувати швидкість обороту окремих видів оборотних активів та тривалість операційного циклу підприємства;

· визначити цілі формування та охарактеризувати облікову політику запасів підприємства; проаналізувати швидкість обороту запасів та обсяг економії (перевитрат) у зв’язку з прискоренням (уповільненням) їх оборотності;

· оцінити динаміку та структуру поточної дебіторської заборгованості; визначити рівень відволікання коштів та оборотність поточної дебіторської заборгованості; провести оцінку ймовірності погашення дебіторської заборгованості підприємства;

· охарактеризувати тип кредитної політики підприємства щодо покупців продукції (товарів, робіт, послуг) та процедуру її інкасації та оцінити ефективність управління товарною дебіторською заборгованістю.

· проаналізувати фактичний стан та визначити планові обсяги основних видів залишків грошових активів (грошових авуарів) підприємства, необхідних для забезпечення його нормального функціонування відповідно до визначених стратегічних цілей;

· виявити тимчасово вільні залишки грошових активів підприємства та визначити напрями їх ефективного використання;

· визначити ринкову вартість активів підприємства на базі засто­сування основних методів витратного, ринкового і доходного підходів.

· обґрунтувати потребу підприємства в окремих видах оборотних активів на плановий період, розробивши баланс оборотних активів та визначивши джерела їх фінансування;

· сформулювати пропозиції щодо вдосконалення системи управління активами підприємства.

3.3.3 Завдання щодо управління капіталом підприємства:

· проаналізувати обсяг і структуру власного капіталу підприємства;

· оцінити відповідність сформованого статутного та резервного капіталу підприємства вимогам діючого законодавства;

· розглянути кількість проведених додаткових емісій акцій (для акціонерних товариств) або випадків збільшення власного капі­талу (для підприємств інших організаційно-правових форм функціону­вання) та ефективність цих операцій;

· проаналізувати дивідендну політику підприємства на основі розрахованих показників чистого прибутку на 1 акцію, коефіцієнта дивідендних виплат, питомої ваги фонду виплати дивідендів в загальному обсязі чистого прибутку, питому вагу сплачених дивідендів в їх нарахованому обсязі (для акціонерних товариств) та частку підприємницького доходу або доходу засновників (для підприємств інших організаційно-правових форм функціону­вання);

· охарактеризувати обсяг та структуру зобов’язань підприємства у звітному періоду;

· проаналізувати склад кредиторів підприємства та умови надання комерційного кредиту;

· оцінити вартість залучення капіталу з різних джерел, визначити середньозважену вартість капіталу підприємства;

· проаналізувати показники ефективності використання позикового капіталу;

· охарактеризувати структуру капіталу підприємства, розрахувати ефект фінансового левериджу, що має місце у звітному періоді, та проаналізувати фактори, що впливають на його значення.

За результатами проведеного аналізу:

· розрахувати планову потребу в капіталі підприємства та джерелах його залучення;

· оцінити наслідки структури фінансування, що планується, на фінансову прибутковість діяльності підприємства та ефективність фінансового важеля;

· розробити пропозиції щодо удосконалення роботи з питань управління власним і позиковим капіталом на підприємстві;

· за результатами прогнозування обсягу та складу активів і капіталу підприємства розробити балансовий план підприємства.

3.3.4 Завдання щодо управління грошовими потоками підприємства:

· охарактеризувати політику управління грошовими потоками підприємства;

· проаналізувати грошові потоки підприємства за попередній період;

· дослідити фактори, які впливають на формування грошових потоків підприємства;

· обґрунтувати тип політики управління грошовими потоками підприємства;

· оцінити обсяг та рівень якості чистого грошового потоку з операційної діяльності за попередній період на основі фінансової звітності підприємства; оцінити зміни відповідних статей балансу, визначити (непрямим методом) обсяг чистого грошового потоку підприємства, визначити коефіцієнт якості чистого грошового потоку;

· надати пропозиції щодо покращання джерел формування чистого грошового потоку з операційної діяльності;

· провести аналіз рівня збалансованості грошових потоків, рівномірності, синхронності грошових потоків підприємства та ефективності управління ними.

За результатами проведеного аналізу:

· обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення системи управління грошовими потоками;

· розробити план надходження та використання грошових коштів у плановому періоді.

3.3.5 Завдання щодо управління інвестиціями підприємства:

· охарактеризувати інвестиційну політику підприємства та форми інвестицій, які ним здійснюються;

· проаналізувати обсяг та структуру інвестицій підприємства у звітному періоді;

· оцінити доцільність здійснення реального інвестування на підприємстві;

· проаналізувати необхідність та доцільність проведення фінансо­вого інвестування;

· оцінити ефективність інвестиційних проектів, що здійснюються на підприємстві за критерієм чистого приведеного доходу, періоду окупності, індексу дохідності та внутрішньої норми рентабельності.

За результатами проведеного аналізу:

· розробити пропозиції щодо напрямів інвестиційної діяльності підприємства в прогнозному періоді.

3.3.5 Завдання щодо антикризового фінансового управління підприємства:

· провести діагностику фінансового стану підприємства з метою виявлення симптомів фінансової кризи;

· провести ідентифікацію параметрів фінансової кризи при діагностуванні її настання;

· провести дослідження факторів, що обумовлюють фінансову кризу підприємства, здійснити прогнозування розвитку окремих факторів, що генерують загрозу фінансової кризи підприємства та їх негативних наслідків;

· визначити масштаб фінансової кризи підприємства, оцінити потенційні фінансові можливості підприємства щодо подолання фінансової кризи;

· обґрунтувати необхідність використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації, які передбачають подолання неплатоспроможності підприємства, відновлення фінансової стійкості, забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковому періоді;

· обґрунтувати необхідність використання зовнішніх механізмів фінансової стабілізації, які передбачають здійснення таких санаційних заходів, як реструктуризація заборгованості, реорганізація підприємства.

За результатами проведеного аналізу:

· розробити систему профілактичних заходів з метою запобігання фінансової кризи за умови діагностування передкризового фінансового стану підприємства;

· розробити програму виведення підприємства з кризового фінансового стану;

· розробити комплекс заходів щодо усунення підприємством негативних наслідків фінансової кризи.

3.4 Зміст завдань переддипломної практики

Студент-практикант повинен виконати індивідуальне завдання відповідно до проблематики магістерської дипломної роботи:

· зібрати та опрацювати необхідні аналітичні матеріали для виконання дослідницької частини магістерської роботи;

· зібрати необхідні аналітичні матеріали про діяльність підприємств-аналогів, конкурентів, стан та перспективи розвитку ринку діяльності та здійснити на підставі цих матеріалів порівняльний аналіз та оцінку конкурентноздатності підприємства тощо;

· зібрати необхідні нормативні та аналітичні матеріали згідно з проблематикою магістерської дипломної роботи в органах Державного регулювання, здійснити їх критичний аналіз (виходячи з потреб дослідження);

· ознайомитись з наявними Internet-ресурсами по проблематиці магістерської дипломної роботи, зокрема для оцінки зовнішнього середовища та оцінки кон’юнктури ринку, узагальнення передового досвіду, проведення порівняльного аналізу тощо;

· підготувати в остаточному вигляді другий (аналітичний) розділ дипломної магістерської роботи і здати його своєму науковому керівнику на рецензування.

РОЗДІЛ 4
ВИМОГИ ДО ЗВІТУ

Документи, які повинен надати студент
після проходження практики

Після закінчення терміну практики студенти звітують на випусковій кафедрі про виконання завдань, визначених цією робочою програмою. Загальна форма такої звітності - подання письмовою звіту, з позитивним відгуком керівника практики від підприємства.

Звіт про практику подається студентом на випускову кафедру разом із заповненим щоденником на наступний робочий день після закінчення практики.

Щоденник з практики повинен містити:

· позначки про прибуття студента на підприємство для проходження практики та вибуття з нього (засвідчені печатками підприємства);

· заповнений календарний план практики з позначками про виконання запланованих етапів;

· робочі записи про хід практики;

· відгук керівника практики від підприємства про виконання студентом завдань, передбачених цією програмою (засвідчений печаткою підприємства).

Наданий звіт реєструється на випусковій кафедрі і передається керівнику практики від університету для перевірки, рецензування і допуску до захисту. Його письмова рецензія заноситься до щоденника з практики.

Зміст, структура та обсяг звіту про практику

Звіт про практику має містити відомості про виконання студентом усіх завдань, викладених у цій робочій програмі.

Звіт про практику повинен мати:

· титульний аркуш;

· зміст;

· перелік умовних позначень (за необхідності);

· вступ;

· основну частину;

· висновки і пропозиції;

· список використаних джерел;

· додатки.

Зразок титульного аркуша звіту про практику наведено у додатку А.

Зміст є планом звіту із зазначенням сторінок, з яких починається кожний структурний елемент (розділ, питання).

Якщо у звіті ви­користано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загальноприйнятими), то це зазначається на окремому аркуші у вигляді переліку умовних позначень, який розміщується перед вступом.

У вступі необхідно визначити мету і основні завдання практики, надати стислу організаційно-економічну характеристику бази практики, указати основні джерела інформації та методи дослідження, поінформувати про використання стандартного та авторського програмного забезпечення в процесі здійснення планово-економічних розрахунків.

Стисла характеристика підприємства-бази практики повинна містити основні відомості про: форму власності, організаційно-правову форму, галузеву приналежність, основні види економічної діяльності, дату заснування, склад засновників, місцезнаходження, матеріально-технічну базу, основні результати господарсько-фінансової діяльності, а також інші суттєві умови діяльності підприємства. Обсяг цієї характеристики не повинен перевищувати 2-3 абзаци.

Якщо мала місце апробація результатів дослідження, то про це також зазначають у вступі вказавши: перелік конференцій, на яких було обговорено результати дослідження із зазначенням назви доповіді, місця та часу проведення конференцій, перелік тез та статей, які було підготовлено, з точними реквізитами про їх видання тощо.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 2-х сторінок.

Розділи й окремі питання основної частини звіту повинні бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності (відповідно до послідовності завдань, викладених у цій робочій програмі) та конкретизовані. Таблиці і рисунки, наведені в основній частині, повинні бути змістовні й оформлені відповідно до стандартів виконання письмових робіт у вищій школі. Обов’язковим є наявність аналітичних коментарів, висновків, конкретних пропозицій та рекомендацій, яких потребує зміст завдань, у кожному питанні основної частини.

Враховуючи існуючий рівень інформатизації та комп’ютеризації управління підприємствами, обов’язковим є використання під час написання звіту сучасних інформаційних технологій, прикладного програмного забезпечення. В разі розробки авторського програмного забезпечення подається його загальна концепція, інформаційне та методичне забезпечення, наводиться опис алгоритмів та схем обчислювального процесу, форми вихідних документів (таблиць, діаграм, графіків), вимоги щодо користуванням розробленого програмного забезпечення тощо (у цьому випадку може передбачатись окремий розділ або питання основної частини звіту, в якому наводяться зазначені матеріали).

Висновки і пропозиції, що наводять в окремому розділі звіту, є стислим викладенням підсумків проведеного комплексного дослідження підприємства, обраного базою практики (цей розділ є авторефератом усього звіту). Під час формулювання висновків рекомендується узагальнити основні результати дослідження в розрізі окремих завдань практики чином, щоб матеріал можливо було використати як основу для тексту доповіді на захисті звіту. Обсяг висновків і пропозицій повинен становити 5-6 сторінок.

До списку використаних джерел рекомендується включати 20-30 найменувань, що реально використовувались в процесі виконання завдань з практики.

У додатках до звіту наводиться основна первинна інформація, що використовувалась в процесі виконання завдань з практики:

· фактичні показники господарської діяльності за даними статистичної, фінансової, податкової та управлінської звітності;

· накази, розпорядження, інші внутрішні документи підприємства;

· первинні інформаційні матеріали стосовно окремих бізнес-операцій та процесів, планових показників;

· результати спостережень, опитувань, обстежень та інших методів збирання первинної інформації.

Загальний обсяг звіту – 80 сторінок (роздрукованих відповідно до вимог, наведених нижче). Обсяг може відхилятись в межах не більше ±20%. У зазначений обсяг звіту не включають список використаних джерел та додатки.

Мова звіту – державна, стиль – науковий (вживання літературних фразеологічних оборотів та метафор забороняється), послідовність викладення повинна бути логічною. Переписування у роботі матеріалів з джерел літератури без посилань на них не допускається.

Правила оформлення звітів

Оформлення звіту про практику здійснюється згідно з державним стандартом України ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” та ДСТУ БА.2.-4-4-99 (ГОСТ 21.101–97) “Основні вимоги до робочої документації”.

Невідповідність в оформленні звіту державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку, а через значні відхилення звіт може бути взагалі недопущений до захисту. Тому оформлен­ню звіту приділяють особливу увагу.

Дотримання сту­дентом усіх вимог до оформлення звіту сприяє вихованню в нього належного стилю роботи, формує вимогли­вість до себе, прищеплює певні навики до проведення наукового дослі­дження, що буде йому корисним під час виконання магістерської дипломної роботи.

Текст та заголовки

Текст друкують з однієї сторони стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм); комп’ютерний набір – 14 кегль, 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman; розмір берегів (полів): ліве – не менше 25 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату А3 (не більше 40 рядків на сторінку).

Допускається вписувати у друкований текст окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту.

Заголовки структурних частин звіту: "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ", друкують великими літерами симетрично до тексту (формат абзац „по центру"). Заголовки пунктів (окремих питань, що виділяються в межах розділів) друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 3 інтервалам в основному тексті (що відповідає двом пропущеним абзацам при комп’ютерному наборі тексту з міжрядковим інтервалом 1,5). Кожну структурну частину звіту слід починати з нової сторінки.

Звіт обов’язково повинен мати палітурку, яка може бути м’якою.