Фондів та перспективи його застосування в Україні
Світова практика засвідчує, що у зарубіжних країнах органи місцевого самоврядування мають і досить широко користуються правом створення позабюджетних фінансових фондів. Дані фонди носять цільовий характер і їх кошти використовуються на вирішення конкретних місцевих та регіональних соціально-економічних проблем.
Перелік позабюджетних фондів, створюваних місцевими органами влади за кордоном, достатньо широкий – це резервні, страхові, гарантійні та амортизаційні фонди. Наприклад, французькі комуни у вигляді перерахування субсидій беруть участь у створенні гарантійних фондів при кредитних установах, що надають гарантії повернення кредитів, виданих новоствореним фірмам. Для цього комуна укладає угоду з кредитним закладом, де, поміж іншим, визначається мета, сума капіталу та порядок функціонування гарантійного фонду, а також обумовлюються умови повернення внесених у формі субсидій коштів у разі зміни чи ліквідації даного фонду.
Достатньо поширеним явищем у багатьох країнах є створення органами місцевого самоврядування страхових фондів для забезпечення гарантій повернення коштів, залучених ними від муніципальних позик. Насамперед, це стосується муніципальних запозичень, які здійснюються під так звані моральні зобов’язання, непідтверджені відповідною заставою чи іншими юридичними гарантіями емітента облігацій місцевої позики. Описана практика є характерною, зокрема, для Сполучених Штатів Америки.
Відповідно до законодавства правом створення цільових позабюджетних фондів наділені також представницькі органи місцевого самоврядування у Російській Федерації. Право на створення позабюджетних фондів охорони навколишнього середовища мають регіональні органи самоврядування у Польщі – воєводства.
Ще одним видом поширених у світовій практиці позабюджетних фондів є регіональні цільові фонди, створення яких пов’язане із необхідністю вирішення проблем конверсії та реструктуризації економічного господарства регіонів, які спеціалізуються на видобутку сировинних ресурсів, після вичерпання їх запасів. Вони служать для нагромадження фінансових ресурсів з метою проведення перепрофілювання регіональної і місцевої економіки і забезпечення стабільного розвитку адміністративно-територіальних утворень після згортання виробництва у видобувних галузях. Прикладами такого роду цільових фондів є Фонд спадщини у провінції Альберта у Канаді, Фонд перспективного розвитку на Алясці (США), фонди розвитку, призначені для структурної перебудови та розв’язання проблеми зайнятості, - у Нідерландах тощо.
Акумулювання коштів у вищезгаданих регіональних фондах здійснюється за рахунок виділення частини доходу від реалізації невідтворюваних мінерально-сировинних ресурсів, від рентних платежів за видобуток надрентабельних видів корисних копалин. Для прикладу, до згаданого Фонду перспективного розвитку штату Аляска зараховується 25% рентної плати за видобуток нафти.
Зазначені фонди, як правило, захищені від втручання в процес їх використання центральної виконавчої влади і в окремих країнах перебувають під контролем представницьких органів суб’єктів федерації чи регіонів. Як правило, вони створюються у вигляді трастів, які мають у своєму складі інвестиційні компанії. Дана організаційно-правова форма дозволяє більш ефективно нарощувати акумульований у фонді трастовий капітал шляхом отримання доходів від вкладання його коштів у статутні фонди рентабельних фірм, в цінні папери, нерухомість та земельні ділянки та інші види доходних активів.
Значний досвід напрацьовано окремими країнами у сфері фінансування інвестицій за рахунок муніципальних інвестиційних фондів, які формуються за рахунок амортизаційних відрахувань комунальних підприємств і є організаційною формою концентрації значних фінансових ресурсів для проведення широкомасштабної ротації застарілого і зношеного обладнання в секторі муніципального господарства.
Звичайно, за своїм значенням позабюджетні цільові фонди місцевої влади за кордоном поступаються соціально-економічній ролі місцевих бюджетів, але, тим не менше, їх використання дозволяє помітно зміцнити фінансову базу органів місцевого самоврядування та надати процесу формування їх фінансових ресурсів більшої гнучкості та стабільності.
У контексті закордонного досвіду вбачається доцільним відновити в Україні інститут самостійних місцевих позабюджетних фондів і істотно посилити можливості місцевого самоврядування щодо їх формування. Необхідно значно розширити також перелік можливих видів таких фондів, включивши до нього страхові фонди гарантування місцевих запозичень, гарантійні фонди повернення кредитів, виданих з метою фінансової підтримки малого і середнього бізнесу на території відповідних місцевих рад, амортизаційні фонди для модернізації основних засобів, обладнання й устаткування комунальних підприємств. З метою вирішення проблем майбутнього розвитку регіонів України, які сьогодні значною мірою спеціалізуються на добуванні невідтворюваних сировинних ресурсів, актуальним є створення спеціальних фондів конверсії та структурної перебудови регіональної економіки. При цьому для уникнення правових колізій, недопущення помилок і зловживань з боку посадових осіб порядок юридичного створення, формування і використання грошових ресурсів позабюджетних фондів місцевого самоврядування повинен бути чітко і досить деталізовано визначений і затверджений на законодавчому рівні із обов’язковим зазначенням міри відповідальності за конкретні правопорушення, допущені у цій сфері.