Витрати одного блага, виражені в кількості іншого блага, яким довелося знехтувати (пожертвувати) називаються альтернативними витратами.
Тема 2. Економічний вибір
1. Економічні ресурси.
2. Економічний вибір.
3. Виробничі можливості.
1. Економічні ресурси – це елементи, які використовують для виробництва економічних благ. Розрізняють дві категорії ресурсів: матеріальні і людські.
До матеріальних ресурсів відносять землю і капітал, до людських - працю і підприємницькі здібності.
Земля включає орні землі, ліси, корисні копалини, водні ресурси.
Капітал – виробниче обладнання, будівлі, машини, система збуту товарів.
Праця – фізичні і розумові здібності людини, спрямовані на виробництво благ.
Під підприємницькими здібностями розуміють особливий вид людського ресурсу, який полягає в здатності найбільш ефективно використовувати всі інші фактори виробництва.
Підприємницькі здібності проявляються в таких функціях:
- підприємницька ініціатива по об’єднанні землі та капіталу в процесі виробництва;
- відповідальність за прийняття рішень;
- запровадження нових технологій і форм організації праці, виробництво нових товарів;
- підприємницький ризик ( прибуток підприємця не гарантований)
Виробничі ресурси поділяються на відтворювані та невідтворювані.
До відтворюваних виробничих ресурсів належать ті, що створюються і відновлюються природою (водні ресурси, грунт, флора, фауна) та суспільством (засоби виробництва). Трудові ресурси відносять до відтворюваних одночасно і природою і суспільством: люди з’являються на світ як біологічні істоти і в суспільстві набувають певних звичок, вмінь, знань, досвіду.
До невідтворюваних виробничих ресурсів відносять корисні копалини, які використовують як сировину.
Індивід, як і суспільство в цілому, існує в світі обмежених можливостей. Обмеженими є засоби, якими розпоряджається людина для задоволення своїх потреб, обмеженими є також фізичні та інтелектуальні здібності людини, обмеженою є також інформація і навіть час, який має в своєму розпорядженні людина. З проблемою обмеженості ресурсів стикаються також підприємства, фірми і суспільство в цілому.
Економічний вибір.
Наявні ресурси, як правило, обмежені, або ж їх менше, ніж необхідно для задоволення потреб на певному рівні суспільного розвитку. Звичайно, обмеженість ресурсів відносна. Вона долається по мірі розвитку суспільства. Однак в кожний певний момент часу має місце обмеженість економічних ресурсів. Це означає, що одночасне і повне задоволення всіх потреб неможливе. Наслідком обмеженості ресурсів є прагнення до їх найкращого використання.
Ефективне використання обмежених ресурсів з метою найкращого задоволення потреб людини і суспільства в цілому – це завдання всієї економічної науки.
Множинність інтересів при обмеженості ресурсів економічних ресурсів породжує проблему їх ефективного використання. Перед економічною системою постає проблема економічного вибору – вибору найкращого з альтернативних варіантів його використання, при якому досягається максимальне задоволення потреб при незмінних затратах ресурсів.
Перед кожною людиною, фірмою або суспільством постає питання: куди і як саме спрямувати свої обмежені ресурси?
Економічна теорія передбачає, що кожний господарюючий суб’єкт прагне до максимізації вигоди: споживач – до задоволення своїх потреб, фірма - до максимального прибутку, товариство – до більшого рівня доходів його учасників, держава – до збільшення рівня добробуту громадян або престижу політиків (залежно від політичної ситуації і форми правління).
Виробничі можливості
В реальній дійсності люди завжди стикаються з альтернативними витратами. Виробництво одного товару означає відмову від виробництва інших товарів.
Витрати одного блага, виражені в кількості іншого блага, яким довелося знехтувати (пожертвувати) називаються альтернативними витратами.
Вибір економічного рішення в важається раціональним, якщо додаткові (граничні) вигоди не менші за додаткові (граничні) витрати:
МВ ≥ МС,
де МВ – граничні вигоди;
МС – граничні витрати.
Розглянемо найпростішу економічну модель. В ній використовуються обмежені ресурси для виробництва двох товарів: автомобілів і станків.
Для аналізу ситуації необхідні такі припущення:
- економіка функціонує в умовах повної зайнятості і досягає повного обсягу виробництва;
- кількість факторів виробництва постійна і їх можна перерозподіляти.
Виробничі можливості даної моделі:
| Виробничі можливості | Виробництво автомобілів | Виробництво станків |
| А | ||
| В | ||
| С | ||
| D | ||
| E | ||
| F |
Побудуємо графік виробничих можливостей.
 |
Крива АВСDEF називається межею виробничих можливостей. Будь – яка точка кривої демонструє максимальну кількість одиниць товарів, яку може виробляти система при повному використанні ресурсів. Тобто всі точки кривої АВСDEF є варіантами найбільш ефективного використання ресурсів.
Для даної моделі можливі два граничних варіанти випуску:
1) всі ресурси направлені на виробництво станків ( 5 станків);
2) всі ресурси направити на виробництво автомобілів (15 автомобілів).
Крива АВСDEF демонструє повну зайнятість або повне використання ресурсів.
Точка W і всі точки, розміщені поза кривою АВСDEF демонструють варіанти випуску, недосяжні при даній кількості ресурсів;
Точка N і всі точки, розміщені всередині кривої АВСDEF демонструють можливі варіанти випуску, при яких ресурси використовуються неповністю. Неповне використання ресурсів може свідчити про неефективність їх використання.
Проте розміщення кривої може змінюватися.
Зміщення кривої ліворуч свідчить про те, що ресурси використовуються неповністю, тобто вона демонструє неповний обсяг виробництва.
Зміщення кривої праворуч свідчить про збільшення кількості ресурсів або про підвищення ефективності їх використання (прогресивні зміни в технології виробництва).
Збільшення виробництва одного з благ потребує скорочення виробництва іншого блага. Крива виробничих можливостей має зазвичай випуклу форму. Це пояснюється тим, що збільшення виробництва одного з благ пов’язане з залученням в його виробництво все менш пристосованих і малоефективних ресурсів. Тому кожний додатковий станок потребує кожного разу більшого скорочення виробництва автомобілів. Цей приклад ілюструє закон спадного характеру продуктивності факторів виробництва.
Література:
1.Загальна економіка. Підручник / І.Ф.Радіонова та ін.. – К.: А.П.Н , 2000 – р.1: теми 1.4 - 44-50 с.
2. Нурєєв Р.М. Курс мікроекономіки: Підр. – К.: Академія, 2001 - р.2.1. , 44 – 49 с.
3. Основи економічних знань. Підручник. За заг. редакцією Мочерного С.В. – К.: «Академія», 2001. – т.1.4, 49-57 с.
Домашнє завдання:
Задача № 1
На острові з тропічним кліматом живе п’ять осіб. Вони займаються збором кокосів та черепахових яєць. За один день кожний з них може зібрати або 20 кокосів або 10 яєць.
а) побудуйте графік виробничих можливостей економіки цього острова;
б) припустимо, що на острів була завезена техніка, за допомогою якої кожний з п’яти островитян може збирати 30 кокосів щодня. Як при цьому змінилися виробничі можливості острова? Проілюструйте зміни на графіку.
Задача № 2
Студент отримує стипендію 600 гривень. Якби він покинув навчання і влаштувався на роботу комерційним агентом, він отримував би заробітну плату 1800 гривень.
Визначте альтернативні витрати його навчання.