Методичні вказівки до виконання кОНТРОЛЬНої роботи
У відповідності з навчальним планом студенти заочної форми навчання повинні виконати з дисципліни “Макроекономіка” контрольну роботу (далі роботу). Робота повинна показати вміння студентів здійснювати аналіз, узагальнення, логічно, послідовно, стисло і точно відповідати на поставлені запитання, підбирати та використовувати для розгляду питань необхідний матеріал.
Виконання роботи є одним із важливих етапів вивчення курсу. Метою роботи є:
- поглиблення, систематизація і закріплення теоретичних знань з дисципліни;
- вироблення вміння систематизувати, узагальнювати теоретичний матеріал,
здійснювати аналіз навчальної і наукової літератури та робити науково-обгрунтовані висновки, практичні рекомендації щодо вдосконалення існуючої практики господарювання.
Процес виконання роботи поділяється на такі етапи:
- вибір теми;
- підготовча робота до написання;
- складання плану;
- написання тексту;
- оформлення;
- рецензування роботи викладачем.
Перед виконанням роботи студенту слід вивчити рекомендовану літературу, зібрати, проаналізувати та узагальнити практичний матеріал. Крім того, слід також використати нормативні та інструктивні матеріали, статті періодичного друку, в яких розглядаються певні економічні питання.
Робота повинна складатися з наступних частин:
§ титульний лист
§ план
§ вступ
§ основна частина (2-3 розділи з їх викладенням у двох-трьох підпунктах) та висновки по кожному розділу;
§ висновки по роботі
§ список використаних джерел.
На титульній сторінці необхідно вказати: Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, кафедра світового господарства і міжнародної економічної інтеграції, назву дисципліни та теми, номер учбової групи, прізвище, ім‘я та по батькові студента, поштова адреса, м Київ та рік.
У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного
стану теми, її розробленість у вітчизняній на зарубіжній науковій літературі, вказується мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження. Рекомендований обсяг вступу - 1 - 2 сторінки.
Основна частина включає два-три розділи. У першому розглядаються теоретико-методологічні аспекти теми. Другий розділ присвячується аналізу стану проблеми, третій - шляхам вдосконалення, прогнозам, рекомендаціям щодо вирішення проблеми. Всі ці розділи повинні бути логічно пов’язаними між собою. Після кожного розділу слід зробити висновки, в яких узагальнити результати дослідження проблеми. Рекомендований обсяг основної частини: контрольної роботи - 15 - 20 сторінок.
Висновки - це коротке резюме з усього змісту роботи. В них чітко і стисло формулюються загальні результати теми, що розглядалася, наводяться конкретні та обґрунтовані рекомендації щодо можливостей вирішення проблеми. Рекомендований обсяг висновків 1 - 2 сторінки.
Невід’ємною частиною роботи є список використаних джерел, який містить прізвище автора, повне найменування монографії, посібника чи статті, міста, видавництва та року видання. Рекомендована кількість використаних джерел не менше 10 .
Механічне переписування тексту з монографій, учбових посібників без глибокого, логічно - послідовного, повного висвітлення питань не зараховується як контрольна чи курсова робота.
Робота повинна бути оформлена за допомогою комп’ютера на одному боці білого паперу формату А-4 (210х297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці.
Текст роботи слід друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий 25-30 мм, правий - не менше ніж 10 мм, верхній та нижній - не менше ніж 20 мм.
Шрифт повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої насиченості.
Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” друкують великими літерами симетрично до тексту.
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Відстань між заголовком за текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць, рисунків подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На першому аркуші номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна бути крапка, наприклад “1.1.” (перший підрозділ першого розділу. Потім у тому ж рядку подається заголовок підрозділу.
Пункти нумерують в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку подається назва пункту.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Ілюстрації, схеми, графіки, формули і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, таблицю, розміри яких більше від формату А 4, враховують як одну сторінку і розміщують після згадування у тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.3 (третій рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над назвою таблиці розміщують слово “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: Таблиця 1.3 (третя таблиця першого розділу).
При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку, слово “Таблиця” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть “Продовження табл.” і вказують номер таблиці. Наприклад: “Продовження табл. 1.3.”.
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.
При написанні роботи необхідно подавати посилання на використані джерела, що дає змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, розкривають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, обсяг. Посилання слід робити на останні видання публікацій. На більш ранні видання дозволяється посилатися лише в тих випадках. коли в них наявний матеріал. який не включений до останнього видання.
Якщо використовують матеріали з монографій. статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні слід точно вказати номера сторінок, на яке дано посилання.
Посилання у роботі на джерела слід зазначати порядковим номером за складений переліком видань. Наприклад [8, с. 234], де: 8 -, номер джерела, 234, - сторінка, на яку зроблено посилання.
Джерела можна розміщувати у списку одним із таких способів: в порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування); в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; в хронологічному порядку. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. (Наприклад: Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Атіка, 2006. - 368 с.; Кульчицький І.П. Економічна стратегія України в сучасних умовах // Економіка України. - 2010. -№ 6. - С. 103- 108).
Адреси веб-сайтів з комп’ютерної мережі Інтернет подають у кінці списку використаних джерел.
Оформлена у відповідності до зазначених вимог і підписана студентом робота здається на кафедру світового господарства і міжнародної економічної інтеграції у встановлений графіком термін, але не пізніше 15 днів до початку екзаменаційної сесії.
Робота, яка не відповідає викладеним в даних методичних вказівках вимогам, повертається студентові, як не зарахована. Студентові слід переробити її згідно з зауваженнями викладача.
Студенти, роботи яких не відповідають встановленим вимогам не допускаються до здачі екзамену.
Методи навчання
Основними методами при викладанні навчальної дисципліни є:
- інформаційно-рецептивний;
- евристичний; дослідницький;
- пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, пошуковий, дослідницький;
- словесні методи - розповідь-пояснення, бесіда, лекція;
- наочні методи- ілюстрація, демонстрація;
- практичні методи: завдання, практичні роботи, реферати студентів;
- індуктивні;
- дедуктивні;
- навчальна робота під керівництвом викладача - самостійна робота в аудиторії;
- самостійна робота студентів при підготовці до семінарських, практичних занять та виконанні індивідуального науково-дослідницького завдання;
11. методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії, аналіз практичних ситуацій;
12. методи контролю, самоконтролю, взаємоконтролю, корекції, самокорекції та взаємокорекції.
Методи контролю
Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Макроекономіка» здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю знань.
Контроль успішності студента з навчальної дисципліни включає:
- поточно-модульний контроль за 100 – бальною шкалою, що передбачає:
- контроль рівня засвоєння теоретичного матеріалу під час проведення
семінарських занять з метою перевірки рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи;
- оцінювання виконання індивідуальних завдань з навчальної дисципліни, що передбачені робочим навчальним планом та індивідуальним навчальним планом студента на навчальний рік ;
- оцінювання участі студента у наукових конференціях, олімпіадах, його наукових
публікацій тощо,
- оцінювання написання модульної контрольної роботи.
- підсумковий контроль- здійснюється у формі екзамену (за 100-бальною шкалою, за шкалою оцінювання університету та шкалою ЄСТS.
Успішність студента з навчальної дисципліни оцінюється у балах за 100-бальною шкалою, за шкалою оцінювання університету та шкалою ЄСТS.
Модульний контроль здійснюється після вивчення усіх його змістових модулів (вивчення теоретичного матеріалу та його закріплення під час проведення семінарських занять) та за результатами виконання студентом індивідуальних завдань з даного модуля.
Він здійснюється на останньому семінарському занятті з модуля. Студенти-заочники модульні контрольні роботи виконують під час самостійної роботи.
Модульний контроль здійснюється у письмовій формі і включає теоретичне питання, тести та завдання. Він включає завдання з усіх складових змістових модулів та передбачає перевірку розуміння студентом програмного матеріалу модуля в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими змістовими модулями, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни.
Результати перевірки модульної контрольної роботи доводяться до студентів не пізніше 3-х днів з дня її написання.
Письмові відповіді студента на модульній контрольній роботі зберігаються на кафедрі протягом навчального року.
Для студентів заочної форми навчання модульним контролем є виконання контрольних робіт з дисципліни під час самостійної роботи згідно з робочим навчальним планом. Контрольна робота з навчальної дисципліни повинна включати питання з усіх змістових модулів, які визначені робочою програмою навчальної дисципліни для студентів-заочників, та оцінюватись за системою розподілу балів, що визначається у цій же програмі. Завдання щодо виконання
контрольних робіт видаються студентам під час установчої або чергової сесії на наступний період самостійної роботи студентів. .
Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за кожний з модулів та за всі модулі (види навчальної діяльності) з навчальної дисципліни становить 100 балів.