Рекомендації щодо змісту магістерської роботи

Магістерська робота виконується на підставі вивчення вітчизняної та зарубіжної фахової літератури (монографій, періодичних наукових видань, підручників, навчальних посібників, нормативної літератури тощо), а також практики організації та здійснення відповідних робіт в підприємствах, установах, організаціях України.

Магістерська робота повинна:

- відображувати сучасний стан та тенденції розвитку України, враховувати досвід світової практики;

- показати рівень спеціальної підготовки студента, який відповідає кваліфікаційним вимогам з обраної спеціальності та здібності і вміння студента застосовувати отримані знання з фахових дисциплін для вирішення практичних задач;

- виконуватися на практичних матеріалах конкретних підприємств, організацій, установ або галузевих матеріалах;

- бути комплексною і охоплювати різні напрямки галузі;

- базуватись на застосуванні прогресивних методів наукових досліджень;

- бути спрямована на вирішення актуальних задач організації та методики конкретної науки;

- містити конкретні пропозиції щодо удосконалення діяльності обраного підприємства (установи, організації).

Крім того, магістерська роботи має:

- містити аргументацію актуальності теми, її теоретичної і практичної цінності;

- відображати самостійність і системність підходу студента у виконанні досліджень з конкретної проблеми;

- показувати знання студента монографічної літератури з обраної теми, законодавчих актів України й урядових рішень, нормативних актів, положень, інструкцій, стандартів тощо;

- містити аналіз різних точок зору з вказівками на джерела (у вигляді посилань або цитувань) і обов’язкове формулювання аргументованої позиції щодо порушення у роботі дискусійного питання;

- повністю розкривати тему дослідження, мати аргументоване обґрунтування висновків і пропозицій, що представляють науковий та практичний інтерес з обов'язковим використанням практичного матеріалу, застосуванням різних методів, включаючи економіко-математичні методи і комп’ютерну техніку.

Виклад результатів досліджень у магістерській роботі повинен бути підпорядкований єдиній логіці і спрямований на реалізацію мети роботи.

Кожна зі складових частин магістерської роботи повинна мати своє призначення.

У кожному розділі магістерської роботи рекомендовано спочатку подавати загальнотеоретичний матеріал (на основі вивчення суджень, отриманих при вивченні спеціальної літератури), а потім викладати особливості формування цієї інформації на конкретному підприємстві, виявляти недоліки та надавати рекомендації з їх усунення. Кожна структурна частина тексту повинна вміщувати завершену інформацію і за змістом відповідати узагальнюючій назві розділу так, щоб в ньому не було зайвої або недостатньо розкритої інформації.

За результатами виконаної роботи після кожного розділу обов’язково слід зробити короткі висновки про розглянуте в розділі, про те, чим ці розробки істотно відрізняються від існуючих, який ефект можливо отримати від їх впровадження в практичну діяльність підприємств, установ, організацій.

При викладенні матеріалу слід уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Наукову інформацію в роботі слід викладати у повному обсязі, висвітлюючи одержані результати дослідження, з детальним описом методики дослідження. Наукова інформація має бути висвітлена на фактичному матеріалі з обґрунтуванням новизни та практичного значення роботи.

У вступі до магістерської роботи:

- обґрунтовується актуальність вибраної теми, мета та зміст поставлених завдань;

- визначається об’єкт і предмет дослідження;

- зазначаються обрані методи дослідження, теоретична цінність і прикладна значущість отриманих результатів;

- наводиться інформація про апробацію результатів роботи та публікації студента магістратури;

- зазначається участь студента у науковій роботі (конкурси наукових робіт), участь у наукових конференціях, науковому гуртку, виконання науково-дослідних тем випускаючої кафедри;

- окреслюються основні положення, що виносяться на захист.

Актуальність - обов'язкова вимога до будь-якої наукової роботи. Тому вступ до неї починають з обґрунтування актуальності обраної теми. Вміння обрати тему, правильно її зрозуміти та оцінити з точки зору своєчасності й соціальної значущості характеризує наукову зрілість і професійну підготовку автора магістерської роботи. Для висвітлення актуальності достатньо 1-2 сторінок, де висвітлюють головне - сутність проблемної ситуації. Для з'ясування стану розробки обраної теми складається короткий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема ще не розкрита (розкрита лише частково, або не в тому аспекті) і тому вимагає подальшого розроблення.

Задачі визначаються метою роботи і подаються у формі переліку (вивчити ..., описати..., встановити.., виявити... тощо).

Завданням магістерської роботи є узагальнення здобутих знань з певної спеціальності з метою їх використання в господарській практиці.

Визначення об’єкту і предмету дослідження є обов’язковою складовою вступу.

Об’єктом дослідження магістерської роботи є процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обрані для вивчення.

Предмет дослідження – це частина об’єкта та сфера його діяльності, на яку спрямовано основну увагу дослідника. Предмет дослідження визначає тему магістерської роботи.

Методи дослідження як інструмент одержання фактичного матеріалу – це обов’язкові елементи вступу до магістерської роботи.

Перелік використаних методів дослідження подають для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Серед найпоширеніших методів можна назвати такі: порівняння, абстрагування, аналіз і синтез, аналогії, моделювання тощо.

Зазначити, які джерела інформації використані для підготовки магістерської роботи (нормативні документи, наукова та періодична література; первинні документи, довідкова література тощо).

Важливу частину вступу займає наукова новизна та практична значущість отриманих результатів. Студент має коротко викласти нові наукові положення (рішення), запропоновані особисто. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (уперше отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді констатації, коли просто перераховують, що в магістерській роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді констатації є найбільш розповсюдженою помилкою студентів при викладенні загальної характеристики роботи.

При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі вирази: «вперше формалізовано...» «розроблено метод, який відрізняється від...», «доведена залежність між.,.», «досліджена поведінка... і показано..,», «доопрацьовано (відомий) метод в частині... і розповсюджено на новий клас систем...», «створена концепція, що узагальнює... і розвиває...», «розроблено нову систему... з використанням відомого принципу...».

Практична значущість магістерської роботи показує, що знання та розробки, отримані студентом в ході її виконання, можуть бути використані на конкретному підприємстві.

На завершення вступу доцільно подати структуру роботи, тобто навести перелік її структурних елементів і обґрунтувати послідовність їх розміщення, зазначити, скільки сторінок займає основний текст магістерської роботи, додатки, вказати кількість таблиць, рисунків, використаних літературних джерел.

Основна частина магістерської роботи повинна складатися із трьох розділів, кожен з яких поділяється на підрозділи. Розкриття сутності кожного розділу магістерської роботи має бути підпорядковане загальній цілі.

Кожний розділ слід починати з нової сторінки.

У розділах основної частини наводять:

- огляд літератури;

- напрями та методи досліджень;

- теоретичні обґрунтування (положення);

- аналіз і узагальнення одержаних результатів та їх економічне обґрунтування.

Обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 відсотків обсягу основної частини магістерської роботи.

У першому розділі розкриваються основні теоретичні положення, проблеми, що існують стосовно питань, які досліджуються, узагальнюється науковий і практичний досвід з досліджуваної теми. У ньому необхідно розкрити зміст явища, що досліджується. Подати кваліфікований і добре обґрунтований аналіз сучасної наукової літератури, законодавчих і нормативних актів, інструкцій міністерств і відомств з питань, що розглядаються в роботі. Аналіз цей повинен носити дискусійний характер з посиланнями на точки зору конкретних авторів, а також розкривати власне бачення і трактування цього питання; виявити невирішені проблеми, які потребують розв’язання в теоретичному, методологічному, методичному та прикладному плані. Відповідно до об’єкту дослідження студент може дослідити нормативно-правову базу та регламентне забезпечення, надати критичну оцінку чинних нормативних актів, висловити власну точку зору стосовно досконалості сучасної нормативно-правової бази та регламентного забезпечення; запропонувати рекомендації щодо їх оптимізації.

Висновки, одержані і сформульовані в результаті дослідження, мають обов'язково у подальшому інтерпретуватися в наступних частинах роботи. Тому важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись в наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатніших для обраного напрямку дослідження.

УВАГА! За результатами виконаної роботи після кожного розділу обов’язково слід зробити короткі висновки про розглянуте в розділі, про те, чим ці розробки істотно відрізняються від існуючих, який ефект можливо отримати від їх впровадження в практичну діяльність підприємств, установ, організацій.

У другому розділі оцінюється діюча господарська практика на обраних суб’єктах господарювання з досліджуваної проблеми. Цей розділ роботи містить інформацію про організаційно-правові основи діяльності об’єктів дослідження, аналіз фінансово-економічного чи технологічного стану, характеристику внутрішньої політики та організації на підприємствах.

Виконання цього розділу передбачає використання методик аналізу діяльності підприємства та розрахунків основних показників, що характеризують його стан.

Це центральна як за обсягом, так і за науково-прикладною значущістю частина магістерської роботи. Саме тут автор має на основі вибраної проблеми показати свою здатність аргументувати власну думку і точку зору, дати наукову інтерпретацію досліджуваним процесам і явищам. Досить важливо також у цій частині застосувати різноманітні методи дослідження, збирання й опрацювання інформації.

Обов'язковою передумовою підготовки цієї частини роботи є кваліфіковане використання, опрацювання й аналіз фактичних, розрахункових і прогнозних даних конкретного суб’єкта господарювання. Важливо, щоб власні висновки й узагальнення, що одержані та сформульовані автором у першій частині роботи, знайшли тут практично-аналітичну адаптацію.

Студент повинен також показати глибокі знання діючої практики, посилаючись на затверджені відповідні законодавчі та нормативні акти, дати їм критичну оцінку, визначити шляхи вдосконалення, показати особливості застосування комп’ютерної техніки та спеціалізованих програмних продуктів. Тому окремимпунктом цього розділу бажано виділити питання застосування комп’ютерних технологій.

Для виконання цієї роботи студент повинен обґрунтувати актуальність впровадження комп'ютерних технологій у розвиток країни та значення процесу автоматизації у вирішенні облікових задач за конкретною темою дослідження. Надалі необхідно зробити теоретичне обґрунтуваннякомп’ютеризації за конкретною темою дослідження, розглянути концепції предмету дослідження стосовно мети впровадження того чи іншого програмного продукту, подати різні погляди науковців та практиків на питання з посиланням на літературні джерела.

У додатках студент повинен наводити первинні документи та різноманітні форми звітності, в яких накопичується інформація про досліджувані операції.