Міжнародна міграція робочої сили як форма міжнародних економічних відносин
Масова міграція населення стала одним з характерних явищ життя світового співтовариства другої половини XX століття. Вона являє собою переміщення людей через кордони певних територій зі зміною постійного місця мешкання або поверненням до нього. Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудовій, сімейній, рекреаційній, туристичній й ін. Міжнародний ринок робочої сили охоплює різноспрямовані потоки трудових ресурсів, що перетинають національні границі. Міжнародний ринок праці поєднує національні і регіональні ринки робочої сили.На початок 1995 р. у світі нараховувалося більш 35 млн. трудящих-мігрантів проти 3,2 млн. у 1960 р. Якщо вважати, що на кожного трудящого-мігранта приходиться 3 утриманці, то чисельність мігруючого населення в середині 90-х років перевищує 100 млн. чоловік. Міжнародна міграція робочої сили у другій половині ХХ століття стала важливою частиною процесу інтернаціоналізації міжнародного господарчого життя. Міжнародний ринок робочої сили існує поряд з іншими світовими ринками: наприклад, товарів і послуг, капіталу. Робоча сила, переміщаючи з однієї країни в іншу, пропонує себе як товар, здійснює міжнародну трудову міграцію. Трудовий потенціал, що є найважливішим фактором виробництва, шукає свого найефективнішого використання в рамках як національної, так і міжнародної економіки. Тому цілком доречним є висновок, що міжнародний ринок робочої сили існує у формі трудової міграції. Згідно з розробленою Міжнародною організацією Праці класифікацією, міжнародна міграція має такі види:
1)праця за контрактом, коли чітко обумовлений термін перебування у країні, що приймає.
2)професіонали, яких відрізняє високий рівень підготовки, наявність відповідної освіти та практичного рівня роботи;
3)нелегальні іммігранти, іноземці з простроченою або туристичною візою, що займаються трудовою діяльність;
4)переселенці, тобто ті, хто приїжджають на постійне місце мешкання, як правило, у розвинені країни;
5)біженці – особи, що мусять емігрувати через загрозу життю та діяльності. Причинами міграції робочої сили є фактори як економічного, так і неекономічного (політичні, національні, релігійні, расові, сімейні тощо). Причини економічного характеру полягають у різному рівні розвитку окремих країн, що спричиняє переміщення робочої сили з країн із низьким рівнем життя туди, де рівень вищий. Об'єктивно можливість міграції з'являється внаслідок національних розходжень в умовах заробітної плати. Істотним економічним фактором, що визначає міграцію робочої сили, є наявність органічного безробіття в деяких країнах, насамперед, слабко розвинутих. Важливим фактором міжнародної трудової міграції є вивіз капіталу, функціонування міжнародних корпорацій. Транснаціональні корпорації сприяють по'єднанню робочої сили з капіталом, здійснюючи або рух робочої сили до капіталу, або переміщають свій капітал у перенасичені таким ресурсом, як праця, регіони. Основу міграційних потоків становлять робітники, меншою мірою – службовці, спеціалісти та вчені. У середині XIX століття було відзначено саме значне явище в історії сучасної міграції населення. У 40-і роки XIX сторіччя відбувся вибух еміграції з Ірландії в США, унаслідок т.зв. «картопляного голоду». Широкомасштабна міграція на початку 80-х років XIX в. з Італії і країн Східної Європи в США була зв'язана з падінням цін на європейську пшеницю. Потік міграції різко сповільнився внаслідок погіршення економічної кон'юнктури в США і знову набрав силу в ході економічного пожвавлення. В міру розгортання науково-технічної революції усе більш підсилюється переїзд висококваліфікованих працівників з одних країн в інші, що одержав назву «відтік умів». По всіляких причинах велике число вчених, інженерів, лікарів і інших фахівців з вищим утворенням емігрують з європейських держав за океан. Корпораціям і державним службам західних країн вигідніше здобувати вже готових фахівців з інших регіонів, чим навчати їх у себе. Для країн, що розвиваються, «відтік умів» обертається великим економічним, соціальним, політичним і моральним збитком.