Суть та особливості аудиту

Вступ

Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність ухвалення великої кількості нових нормативних документів, що регламентують різні аспекти діяльності підприємств, бухгалтерського обліку і звітності, оподаткування і порядку формування собівартості продукції. У зв'язку з цим з'явилися перші порушення (деколи ненавмисні) в дотриманні вимог нормативних документів, що стосуються господарської діяльності підприємства. Органи, на які покладалися обов'язки з надання допомоги підприємствам щодо правильності застосування тих чи інших законодавчих актів, самі через їх нечисленність і перевантаженість роботою виявилися неготовими до такої діяльності. Тому виникає необхідність створення нової форми контролю за діяльністю підприємств, який охоплював би консультування з питань організації і ведення бухгалтерського обліку, правильності обчислення податків, дотримання правових позицій, з надання інших видів послуг.

Суть та особливості ревізії

Одним з методів здійснення господарського контролю, його складовою частиною є ревізія. Назва цього методу походить від латинського слова revisio - “перегляд” або “знову оглядаю”. Згідно із Законом України “Про Державну контроль-ревізійну службу в Україні”, ревізія - це метод документального контролю діяльності підприємства за дотриманням законодавства з фінансових питань; достовірності обліку та звітності; спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнення коштів і матеріальних цінностей; попередження фінансових зловживань.

Ревізія проводиться відповідно до діючого законодавства, як правило, державними органами контролю і управління для виявлення недоліків в фінансово-господарській діяльності підприємств, що перевіряються і порушення діючих нормативно-правових актів. Вона базується на перевірці первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та статичної звітності, фактичної наявності грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей. Результати ревізії оформляються актом, який має юридичну силу і є джерелом доказів в слідчій та юридичній практиці.

Основними завданнями ревізії є: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням; перевірка стану і достовірності бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів; розробка пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх в майбутньому.

Ревізійний апарат, виявляючи і попереджаючи порушення і розкрадання, здійснюючи профілактику господарських порушень і безгосподарності, робить вагомий внесок у підтримання режиму економії і виявлення резервів виробництва. Повна ліквідація розкрадання і безгосподарності – це величезний внесок ревізорів у підвищення ефективності всього суспільного виробництва і збереження власності.

Суть та особливості аудиту

Одним з методів здійснення господарського контролю, його складовою частиною є ревізія. Назва цього методу походить від латинського слова revisio - “перегляд” або “знову оглядаю”. Згідно із Законом України “Про Державну контроль-ревізійну службу в Україні”, ревізія - це метод документального контролю діяльності підприємства за дотриманням законодавства з фінансових питань; достовірності обліку та звітності; спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнення коштів і матеріальних цінностей; попередження фінансових зловживань.

Ревізія проводиться відповідно до діючого законодавства, як правило, державними органами контролю і управління для виявлення недоліків в фінансово-господарській діяльності підприємств, що перевіряються і порушення діючих нормативно-правових актів. Вона базується на перевірці первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та статичної звітності, фактичної наявності грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей. Результати ревізії оформляються актом, який має юридичну силу і є джерелом доказів в слідчій та юридичній практиці.

Основними завданнями ревізії є: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням; перевірка стану і достовірності бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів; розробка пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх в майбутньому.

Ревізійний апарат, виявляючи і попереджаючи порушення і розкрадання, здійснюючи профілактику господарських порушень і безгосподарності, робить вагомий внесок у підтримання режиму економії і виявлення резервів виробництва. Повна ліквідація розкрадання і безгосподарності – це величезний внесок ревізорів у підвищення ефективності всього суспільного виробництва і збереження власності.

Аналізуючи науково-методичні та навчальні матеріали, переконуємося в тому, що наука дає багато визначень поняття "аудита", саме найбільш поширеним є трактування, що "Аудит - це процес, під час якого компетентна, незалежна особа збирає й оцінює свідчення про кількісну інформацію, яка стосується конкретного економічного суб'єкта, з метою встановлення і відображення у звіті ступеня відповідальності цієї кількісної інформації встановленим критеріям.

Поняття ''аудит" набагато ширше, ніж ревізія або інші форми контролю, адже охоплює включає не тільки перевірку достовірності фінансових показників,й розробку припущень щодо поліпшення господарської діяльності підприємств з метою раціоналізації витрат іоптимізації податків.

Основні завдання аудиту - збирання та обробка достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків.

Крім того, аудит має адекватно відображати всі аспекти діяльності суб'єкта, що перевіряється. Для того, щоб скласти достовірний аудиторський висновок, аудитор повинен отримати безумовну гарантію того, що інформація, яка міститься у бухгалтерській документації та первинних документах, достатня та достовірна.

Необхідність проведення аудиту зумовлюється потребою користувачів у інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання.

Завдання аудиту полягає:

• в оцінці рівня бухгалтсрськогі обліку та кваліфікації облікових кадрів;

• у визначенні якості обробки інформації (особливо первинної документації);

• у встановленні правильності і законності здійснення бухгалтерських записів;

• у наданні допомоги підприємствам шляхом рекомендацій щодо усунення недоліків, особливо тих порушень, які безпосередньо вплинули на фінансові| результати, позначилися на достовірності показників звітності;

• у необхідності оцінки не тільки минулих фактів і існуючих на цей час положень, а і в орієнтуванні керівництва організації, що перевіряється, на ті майбутні події, здатні вплинути на господарську діяльність і кінцевий результат;

• у наданні допомоги підприємствам в захисті їхніх інтересів у податкових органах і господарських судах.

Аудит бухгалтерської (фінансової) звітності та аудиторська діяльність загалом привертають все більшу зацікавленість та увагу в Україні. Це пояснюється тим, що виникнення та становлення аудиту зумовлене життєвою, економічною необхідністю незалежного, об'єктивного контролю діяльності підприємства недержавних форм власності та підтвердження достовірності наданої ними звітності для користувачів.

Корінні реформи економічної системи та відповідна еволюція злочинності на сучасному етапі зумовили актуальність подальшої теоретичної розробки питань призначення і проведення експертиз при розслідуванні злочинів у сфері економіки та перспектив розвитку судово-бухгалтерської експертизи. Слід зауважити, що не всі проблеми спеціалізованих експертиз вирішено.

В умовах трансформації економічної системи України, у зв'язку зі значними перетвореннями в соціально-економічній і політичній сферах, з виникненням нових і вдосконаленням традиційних способів вчинення економічних злочинів перед виконанням експертиз постають серйозні завдання, здійснення яких пов'язане з виявленням и усуненням причин та умов, що сприяють поширенню цих злочинів та інших правопорушень.