Суть фінансового забезпечення інвестиційних проектів та його види.

Фінансове забезпечення проектів може здійснюватися на безповоротній або поворотній основі. Фінансування на безповоротній основі - це надання коштів (здійснення витрат) різними інвесторами на невизначений час у надії на одержання від реалізації проекту в майбутньому доходів, що покриють із прибутком ці витрати. Фінансування на поворотній основі - це надання інвестором коштів на визначений час із зобов'язанням повернути їх до обумовленого терміну з відсотками.

При першому методі джерелами фінансування є бюджетні асигнування, державні субсидії, кошти позабюджетних фондів, власні кошти інвесторів, а також залучені ними кошти (фінансування за рахунок випуску акцій).

При другому методі використовується національний кредит, кредити міжнародних фінансово-кредитних інститутів, комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ.

Усе більшого значення як джерело фінансування отримують інші позикові кошти: комерційний кредит, іпотечні позики, кошти кредитних спілок, кошти від випуску і продажу облігацій, кошти від лізингових і факторингових операцій.

Основними принципами фінансово-кредитних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності є договірний, прямий, цільовий і безперервний характер фінансування, принцип взаємного фінансового контролю.

Фінансування проектів здійснюється на підставі договорів (контрактів) у міру їх виконання. Відповідно до цього принципу оплата робіт або послуг здійснюється після їх виконання в цілому або в міру виконання окремих етапів.

Проектно-дослідні роботи звичайно оплачуються або за проект у цілому, або за виконану проектно-кошторисну документацію, необхідну для першого року будівництва.

Прямий і цільовий характер фінансування зумовлюють надходження коштів безпосередньо замовникові і тільки на той об'єкт, для спорудження якого вони передбачені.

Ритмічність і безперервність будівельного виробництва вимагають і безперервності його фінансування, своєчасної оплати виконаних робіт.

Фінансовий контроль за цільовим і раціональним використанням виділених коштів здійснюється залежно від форми власності інвестора і використовуваних джерел фінансування проекту. Так, наприклад, при бюджетних асигнуваннях його здійснюють державні органи фінансово-господарського контролю, при довгостроковому кредиті - комерційні банки.

Контроль використання власних і залучених коштів інвестора здійснюється або ним самостійно або на договірній основі інжиніринговою фірмою чи комерційним банком. Фінансове забезпечення інвестиційного процесу - це, по суті, участь фінансів у відтворенні основного капіталу. В економічній теорії розвинутих країн розрізняються поняття «фінансування» й «інвестування».

Процес визначення джерел і виділення (залучення, позики) коштів для інвестицій називається фінансуванням.

Після пошуку джерел фінансування і визначення структури, оформлення договорів фінансування (кредитного договору) починається процес інвестування, тобто перетворення грошової форми капіталу в продуктивну. Потім капітал у процесі обороту починає приносити дохід у вигляді грошових потоків (прибутку і амортизації) і частково вивільнятися (через ліквідність), поповнюючи тим самим власні джерела фінансування.

Важливим джерелом фінансування є кредит, наданий інвесторам незалежно від форми власності для здійснення реальних інвестицій. Як правило, це довгостроковий (на термін понад 1 рік) кредит Такий кредит може надаватися комерційними банками на договірних засадах, державою (національний кредит) із коштів Держбюджету і Національним банком за рахунок центральних кредитних ресурсів комерційного кредиту, іпотечних позик, лізингових операцій.

Державний кредит використовується інвесторами тільки для фінансування реконструкції, технічного переозброєння і нового будівництва виробничих об'єктів під гарантію міністерств і відомств Кредити за рахунок централізованих ресурсів Національного банку надаються на підставі рішення Верховної Ради України тільки державним підприємствам і тільки на цільові програми про впровадженню нових технологій, модернізації виробництва, розширенню випуску товарів народного споживання.

Вибір джерел фінансування інвестиційних проектів визначається рядом факторів:

ü масштабністю проекту (глобальний, великомасштабний, регіональний, галузевий, локальний) і обсягом необхідних фінансових ресурсів;

ü наявністю і доступністю фінансових ресурсів;

ü впливом обраного джерела фінансування інвестиційного проекту на фінансове становище підприємства.

Масштабність інвестиційного проекту й обсяг необхідних фінансових ресурсів. Ухвалення рішення про джерела фінансування будь-якого інвестиційного проекту зв'язане не тільки і не стільки із прогнозною його ефективністю, скільки з обмеженнями абсолютного і відносного характеру.

Абсолютні обмеження визначаються наявністю (відсутністю) фінансових ресурсів у масштабі економіки, галузі. Наприклад, абсолютне обмеження у використанні коштів федерального і місцевих бюджетів на реалізацію глобальних, великомасштабних, регіональних інвестиційних проектів установлюється при прийнятті відповідних бюджетів на поточний календарний період.

Обмеженням відносного характеру може служити встановлення спеціальних вимог до інвестиційного проекту соціального або екологічного характеру. В умовах обмеженості фінансових ресурсів жорсткість, наприклад, екологічних вимог може призвести до здійснення проекту в менших масштабах або взагалі до відмови від нього.

Наявність і доступність фінансових ресурсів.Здійснення підприємствами традиційних інвестиційних проектів локального характеру, пов'язаних з освоєнням продукту і процесів-інновацій також зіштовхується з проблемою абсолютних і відносних обмежень у фінансових ресурсах. При цьому основними джерелами фінансування локальних інвестиційних проектів є власні кошти підприємства і залучені фінансові ресурси.

Вплив обраного джерела фінансування інвестиційного проекту на фінансове становище підприємства.Для визначення впливу джерела фінансування інвестиційного проекту на фінансове становище підприємства розглянемо найбільш розповсюджені з них, а саме власні кошти короткострокові та довгострокові кредити.

Використання власних коштів(прибутку і амортизації) за інших рівних умов знижує коефіцієнт термінової ліквідності, оскільки частина прибутку відволікається від поповнення власних оборотних коштів на здійснення інвестиційного проекту. Однак при цьому фінансова стійкість підприємства не порушується, тому що співвідношення власних і позичених коштів залишається на колишньому рівні.

Використання короткострокових кредитівпогіршує платоспроможність підприємства збільшуючи короткострокову кредиторську заборгованість. Крім того, погашається короткостроковіий кредит за рахунок вільних фінансових резервів підприємства, оскільки інвестиційний проект до терміну погашення заборгованості ще не окупиться.

Довгострокове кредитуванняпогіршує співвідношення власних і позичених коштів, але не змінює термінової ліквідності підприємства.

Таким чином, при виборі джерела фінансування інвестиційних проектів необхідно орієнтуватись не тільки на його доступність і умови надання, а й на вплив його на фінансове становище підприємства в перспективі.