Лауреати нобелівської премії з економіки
1969 — Ян Тінберген (Голландія) і Рагнар Фріш (Норвегія) — за розробку математичних методів аналізу економічних процесів.
1970 — Пол Семюельсон (США) — за внесок у підвищення рівня наукового аналізу в економічних науках.
1971 — Саймон Кузнець (США) — за емпіричні дослідження економічного росту.
1972 — Джон Хікс (Англія) і Кеннет Ерроу (США) — за роботу з теорії загальної економічної рівноваги і економіки добробуту.
1973 — Василь Леонтьєв (США) — за розробку методу затрати — випуск.
1974 — Фрідріх фон Хайєк (ФРН) і Гуннар Мюрдаль (Швеція) — за роботи в галузі теорії грошей, кон'юнктурних коливань і аналізу взаємозалежних економічних, соціальних і структурних явищ.
1975 — Тьяллінг Коопманс (США) і Леонід Канторович (СРСР) — за розробку теорії оптимального використання ресурсів.
1976 — Мілтон Фрідмен (США) — за дослідження в галузі споживання, історії і теорії грошей.
1977 — Бертіль Улін (Швеція) і Джеймс Мід (Англія) — за праці в галузі міжнародної торгівлі та руху капіталів.
1978 — Герберт Саймон (США) — за дослідження процесів прийняття рішень в економічних організаціях.
1979 — Артур Льюіс (Англія) і Теодор Шульц (США) — за роботи з економіки країн, що розвиваються.
1980 — Лоуренс Клейн (США) — за дослідження економетричних коливань і економічної політики.
1981 — Джеймс Тобін (США) — за аналіз фінансових ринків і їх вплив на прийняття рішень у витратах, зайнятості, виробництві, цінах,
1982 — Джордж Стіглер (США) — за дослідження промислових структур, функціонування ринків, а також причин і наслідків державного регулювання.
1983 — Жерар Дебре (Франція) — за введення нових методів аналізу в економічну теорію і праці з теорії загальної рівноваги.
1984 — Річард Стоун (Англія) — за фундаментальний внесок у створення системи національних рахунків.
1985— Франко Модільяні (Італія) — за аналіз фінансових ринків і процесів заощадження.
1986— Джеймс Б'юккенен (США) — за розвиток основ теорії прийняття економічних і політичних рішень.
1987— Роберт Солоу (США) — за внесок в теорію економічного росту.
1988 — Моріс Алле (Франція) — за внесок в теорію ринків і роботи з ефективного використання ресурсів.
1989 — Трюгве Хаавельмо (Норвегія) — за прояснення ймовірних основ економетрики і аналіз одночасних економічних структур.
1990— Гаррі Марковіц (США), Мертон Міллер (США) і Уільям Шарп (США) — за роботи з теорії фінансової економіки.
1991 — Рональд Коуз (Англія) — за роботи з проблем трансакційних витрат і прав власності.
1992 — Гері Беккер (США) — за розширення сфери застосування мікроекономічного аналізу.
1993 — Роберт Фогель (США) і Дуглас Норт (США) — за роботи з економічної історії.
1994 — Джон Ф. Неш (США), Джон Ч. Харшані (США), Рейхард Зельтен (ФРН) — за внесок у розробку теорії ігор в їх прикладенні до економіки.
1995 — Роберт Е. Лукас-молодший (США) — за розвиток і застосування раціональних очікувань і за вдосконалення на цій базі макроекономічного аналізу та поглиблення нашого розуміння економічної політики.
1996 — Джеймс Мірліз (США) і Уільям Вікрі (Англія) — за фундаментальний внесок в економічну теорію стимулів в умовах асиметричної інформації.
1997 — Роберт Мертон (США) і Мірон Шоулз (США) — за новий метод визначення вартості похідних.
1998 — Амартья Сен (Індія) — за внесок в економічний аналіз добробуту населення.
1999 — Роберт Манделл (США) — за цикл робіт з грошово-кредитної і фіскальної політики.
2000 — Даніел Л. МакФадден — за розробку теорії та методів аналізу дискретного вибору; Джеймс Дж. Хекман — за розробку теорії та методів аналізу відібраних зразків.
2001 — Джордж Ейкерлоф, Майкл Спенс, Джозеф Стігліц — за дослідження функціонування ринку в умовах "асиметричної інформації".
Рекомендована література до курсу
з «Історії економіки та історії економічних вчень»
1. Лановик Б.Д., Лазарович М.В., Чайковський В.Ф. Економічна історія. Курс лекцій. - К.: Вікар,2000.
2. Царенко О.М., Захарчук А.С. Економічна історія України і світу. – Суми,2001.
3. Калінічева Г.І. Економічна історія. - К.,1998.
4. Тимошина Т.М. Экономическая история зарубежных стран: Учебное пособие/ под. ред. Проф. Чепурина М.Н.- М.,2000.
5. Поляк Г.Б., Марков А.Н. История мировой экономики М.,2001.
6. Белих В.Г. История экономики (факты, даты, цифры, реформы).- М.,1999.
7. Лойберг Т.М. История экономики. Уч. пособие для студентов вузов. – М.,1999.
8. Бор М.З. История мировой экономики. Конспект лекций. – М.: Дело и Сервис,2000.
9. Юхименко П.І. Економічна історія: Навч. посіб.- К.: Вікар,2004.
10. Лановик Б.Д., Економічна історія України і світу: Підручник. – К.: Вікар,1999.
11. Агапова И.И. История экономической мысли: Курс лекций. – М. 1998. – 248 с.
12. Бартенев С.А. История экономических учений в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие, М., 2002.- 192 с.
13. Гусейнов Р. М, и др. История экономических учений: Учебник для вузов. М, Новосибирск, 2001.- 252 с.
14. Історія економічних учень: Підручник у 2 ч./ за ред.. В. Д. Базилевича, К, 2005. Ч. 1 – 567 с. Ч. 2 – 567 с.
15. Ядгаров Я. С. История экономических учений (Текст): краткий курс, учебник для вузов, М, 2002. – 320 с.
16. Українська економічна думка: Хрестоматія (Злупко С. М.). К.: Знання, 1998. – 448 с.
17. Чунтулов В. Т. Экономическая история зарубежных стран (Курс лекций).- Учебное пособие для студентов эконом. факультетов вузов. К.: Изд. Киев. ун-та, 1959.
18. Конотопов М. В., Сметанин С. И. Экономическая история: Уч-ник для вузов, 6-е изд-е. М.: ИТК «Дашков и К», 2003. - 488 с.
19. Лановик Б. Д. та ін. Економічна історія України і світу: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Вікар. – 2004. – 486 с.
20. Юхименко П.І. Економічна історія (Текст): навч. посібник К.: Вікар, 2006. – 2-е видання. – 341 с.
21. Економічна історія України: Підручник/ за заг. ред Лановика Б. – К.: «Юридична книга». 2004. – 456 с.
22. Економічна історія: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Н. Тимочко, О. Пучко та ін. – К., КНЕУ, 2001. – 216 с.
23. Б. Д. Лановик, М. В. Лазарович. Економічна історія. Курс лекцій. К, 2003.
24. С. В. Мочерный, В. К. Симоненко, В. В. Секрктарюк, А. А. Устенко. Экономическая теория. Учебник, 2-е издание. Киев, 2003 г. С. 221-260.
25. Политэкономия. Под ред. Д. Валового. Учебник, М., 1999 г., С. 142-148.
Навчально-методичне видання
Л.С. Бацманова
О.Ю. Омельченко
Н.М. Скороход
ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА
ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ
Навчально-методичний посібник
до семінарів та організації самостійної роботи
для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форми навчання
За редакцією авторів
Комп’ютерний макет – Омельченко О.Ю.
Коректор – Ніколаєнко І.О.
_______________________________________________________
Здано до складання Підписано до друку .
Формат 60х84х16. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman. Друк офсетний. Умов. др. арк. 2,2. Тираж 50 прим. Зам № …… .
_______________________________________________________
Видавництво ЛНУ імені Тараса Шевченка
“Альма-Матер”
91011, м. Луганськ, вул.. Оборонна, 2.
Тел./факс. (0642) 58-03-20