Сучасні теорії економічного зростання. Р.Солоу., Д.Мід

Неоклас теор економ зростання. Фактори відродження та поширення неокласичних теорій економічного зростання:1). негат наслідки практики держ регул-я (зростання держ. витрат, дефіцит держ. бюджету, посилення інфляції); 2). сприятлива кон’юктура, в умовах якої з< безробіття і з> темпи ек розвитку (постало питання про можливість зрост вироб не лише за рах невикор потужностей, але й за рах запровадж нововведень); . непристосов кейнс-х теорій зрост для умов країн, що розв, які відчувають нестачу К та володіють значними рес роб сили. Вироб ф-я Кобба-Дугласа: 1)Центр місце у неоклас теоріях ек зрост посідає проблема потенційно можливого темпу зрост виходячи з наявності факторів вироб і їх оптимального викор.Най> чітко цю проблему відображ у вироб функції Кобба-Дугласа .2)ос умовою моделі є визнач продукції як ф-ї лише двох факторів – L і K, здатних необмежено заміщувати один одного; 3)застосувавши метод най< квадратів було встановлено на ос фактичних даних стат зв'язки між продуктивністю і витратами L і K; У найзагал вигляді вироб ф-я являє собою р-ня, у котрому продукція становить суму добутків кожного фактора на його гран продукт: O = f (L K Q), де О-продукція, L-праця, К-капітал, Q-земля. Отже, в основі вироб ф-ї лежить ідея про продуктивність факторів вироб і випливаючи з неї функціональна теорія розподілу. На суч етапі високі темпи економічного зростання не розглядаються як цілковито позитивне явище і розробляються пропозиції щодо його „розумних” меж. Модель ек. зростання Р. Солоу.

(1956). Основний зміст моделі Р. Солоу: 1)Солоу виступив з критикою кейнс моделі Харрода-Домара, котра перебільшувала нестійкий характер зах ек та недооцінювала сили, котрі ведуть її до зростання ;2)Центром дослідження Солоу є проблема заміщення праці уреч К; 3)В довготривалій перспективі за відсутності техн прогресу – L, Kта обсяг вироб зростають однаковими темпами; Темпи ек росту залежать не від норми заощаджень, а від S праці, тому вирішальними фактороми прискорення ек росту є техн прогрес і зрост нас-я. Теорія ек зростання Дж. Міда Мід виходив із модернізованого варіанта функції Кобба-Дугласа: y = αК + βL + ρ , де y – сер річ темп росту НД, К – сер річ темп росту К;L– сер річ темп росту L;α і β – відповідно частки К і L у НД; ρ – темп техн прогресу. Згідно з цією формулою темп росту НД дорівнює сумі темпів росту праці і капіталу, визначених за часткою їх витрат у національному доході, плюс темп технічного прогресу; За умови постійності темпів росту L і ρ постійність росту Е буде досягнута, якщо темпи росту К будуть також стійкими і = темпам росту НД; Частка заощаджень у доході є постійною, а приріст заощаджень, що є необх для фін-я більш високих темпів нагромадження, відстаючи від даних темпів, здійснює на них стимул вплив; За умови перевищення темпами росту праці темпів нагромадження капіталу вступає в дію механізм заміщення праці капіталом (результат зниження граничної продуктивності праці) і нове поєднання виробничих факторів забезпечить їх повну зайнятість (при збереженні постійності розподілу доходу між ними). Пояснення до моделі Міда: 1)дана модель може бути застосована до абстрактних ек умов, коли діє закон гран продуктивності і за умови поєднання вироб факторів у будь-які пропорції;2) в реал умовах, якщо техн пропорції фіксовані, тоді ріст прац нас-я без відповідного нагромад К, не призведе до з> вироб і виникне безробіття. А якщо К буде зрост шв від темпів росту нас-я, тоді виник надлишкові вироб потужності. У даних випадках існують способи досягнення динамічної рівноваги: Денісон Едуард разом з Р.Солоу вважається фундатором теорії техн змін, яка у зв’язку з викор вироб ф-й стала новою сферою прикладання неокласичних принципів і апарату гран аналізу. В контексті теорії Денісона здійснена спроба пов’язати хар-ку техн змін, що впливають на ек розвиток, зі змінами параметрів вироб ф-й. При цьому техн прогрес вводиться у вироб ф-ї у двох формах: 1) нейтральний тех прогрес, що не впливає на співвідношення ефек-і вироб факторів і 2) „домінуючий” техн прогрес, в якому відбиваються такі техніко-ек параметри, як еластичність заміщення чинників вироб, різне зростання їх ефективності .

Наши рекомендации