Зміст економ. методу визнач. потреби в нормативному ОК
У практиці використовуються два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний. Визначення потреби в оборотних коштах прямим методом передбачає виконання розрахунків для кожного елемента оборотних коштів. Вони здійснюються на тривалий період, якщо різко не змінюються асортимент продукції, технологія виробництва, умови постачання та збуту продукції. Обчислений методом прямого розрахунку норматив щорічно коригується підприємством з урахуванням змін виробничої програми і швидкості обертання оборотних коштів. Для корекції використовується економічний метод розрахунку. Особливість визначення потреби в оборотних коштах економічним методом полягає в тім, що обчислений методом прямого розрахунку норматив на поточний рік ділять на дві частини. До першої частини відносять нормативи оборотних коштів за статтями, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво: сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара, незавершене виробництво та готова продукція (виробничий норматив). До другої частини включають ті статті нормованих оборотних коштів, розмір яких прямо не залежить від зміни витрат на виробництво: запасні частини для ремонтів устаткування, малоцінні і швидкозношувані предмети, витрати майбутніх періодів (невиробничий норматив).
Для визначення нормативу оборотних коштів на плановий рік виробничий норматив збільшується відповідно з темпами зростання виробничої програми в плановому періоді.
Невиробничий норматив оборотних коштів збільшується на 50 % від зростання виробничої програми.
Отримана загальна сума нормативів зменшується на суму коштів, що вивільняються в результаті планового (прогнозованого) прискорення обертання оборотних коштів. На відміну від методу прямого розрахунку, який є досить трудомістким, економічний метод не потребує виконання складних розрахунків. Метод прямого розрахунку застосовується на нових підприємствах, а також тоді, коли необхідно проаналізувати стан оборотних коштів з метою виявлення непотрібних, надлишкових, неліквідних виробничих запасів; резервів скорочення тривалості виробничого циклу; причин нагромадження готової продукції на складах. Економічний метод розрахунку нормативу оборотних коштів застосовується на діючих підприємствах. Економічний метод доцільно також використовувати на рівні галузевих міністерств, відомств, виробничих об'єднань у процесі перспективного планування або прогнозування.
66. Додаткова потреба в оборотних коштах [понад нормативна його частина ] обумовлена причинами:
Оборотний капітал - це мобільні активи, які виступають у вигляді грошових коштів або можуть бути повернуті в них на протязі одного року або одного виробничого періоду.
Сезонні коливання [пов’язана з сезонністю виробництва]. Наднормативні запаси сільськогосподарської сировини є осн об’єктом банківського кредиту на під-вах, які переробляють цю сировину і працюють сезонно або створюють великі сезонні запаси сировини на рік, тобто до нового врожаю.;
Причини несезонного характеру:
заниження розмірів нормативної частини О.К.[пов’язано з підвищенням цін];
іммобілізація власних оборотних коштів п-в[фінансування ремонту, на сплату податків, на попередню оплату рахунків постачальників, на їх вимогу];
недостатність фін ресурсів п-в, за рахунок яких формується власний капітал[оборотний];
необхідність створення додаткових резервних запасів матеріальних цінностей в умовах нестабільної економічної ситуації[інфляція].
На під-вах виникає потреба в кредитах під виробничі запаси, якщо їх розміри перевищують власні кошти, тобто якщо створюються понаднормативні запаси.
Наднормативні запаси незавершенного вир-ва і готової продукції можуть створюватись на під-вах у зв’язку з прискоренням темпів зростання обсягів вир-ва, некомплектністю постачання, транспортними ускладненнями щодо відправлення продукціїї споживачам, припиненням відвантажень продукції споживачам через їхню неплатоспроможність.