Висновок про стійкість об'єкту до ударної хвилі.

Порівнюється знайдена межа стійкості об'єкту ∆Рфlim з очікуваним максимальним значенням надмірного тиску ∆Рфmах.

Якщо виявиться, що ΔPФlim ≥ ΔPФmax, то об'єкт стійкий до ударної хвилі, якщо ΔPФlim < ΔPФmax – не стійкий.

2.2.3 Оцінка стійкості роботи об’єкту в умовах радіаційного забруднення (РЗ) і проникаючої радіації (ПР)

Початковими даними для оцінки стійкості є:

- максимальна доза проникаючої радіації Дmax, яка очікується на об'єкті при ядерному вибуху;

- максимальний рівень радіації на першу годину після вибуху Р1max, який очікується на об'єкті при ядерному вибуху;

- характеристика виробничих ділянок (конструкція будівель, місце розташування);

- характеристика сховищ (тип, матеріал і товщина кожного захисного шару перекриття і виступаючих над поверхнею землі стін);

- характеристика технологічного устаткування, приладів, апаратури і використовуваних матеріалів.

Оцінка стійкості об'єкту до дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження проводиться в такій послідовності:

1) визначається ступінь захищеності робітників і службовців – коефіцієнт послаблення дози радіації Кпосл кожної будівлі, споруди і сховища, в яких працюватиме або ховатиметься виробничий персонал.

Значення Кпосл для основних типів будівель, споруд і транспортних засобів розраховані і приводяться в додатку 10.

Коефіцієнт послаблення сховища залежить від його типу (вбудоване або окремо стояче), товщини і матеріалу перекриття, місця розташування і розраховується по формулі:

висновок про стійкість об'єкту до ударної хвилі. - student2.ru , i = 1,2,3,…., n, (2.2)

де Кр – коефіцієнт, який враховує умови розташування сховища, знаходиться по додатку 11;

hi – товщина і-го захисного шару, см (зазначено у завданні);

di – товщина шару половинного ослаблення матеріалу і-го захисного шару, см, знаходиться по додатку 12 окремо для розрахунку коефіцієнта послаблення від ПР і РЗ;

n – кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища, які виступають над поверхнею стін.

2) Визначається доза радіації, яку може отримати виробничий персонал, що перебуває у виробничих будівлях та у сховищах, при дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження.

Доза радіації при дії проникаючої радіації у будівлі цеху та сховищі розраховується за формулою:

висновок про стійкість об'єкту до ударної хвилі. - student2.ru (2.3)

де Двідк. – доза радіації, яку можуть одержати люди на відкритій місцевості.

Доза радіації при дії радіоактивного зараження у будівлі цеху та сховищі розраховується за формулою:

висновок про стійкість об'єкту до ударної хвилі. - student2.ru (2.4)

де Р1 – рівень радіації на 1 годину після вибуху, Р/год;

tп – час початку роботи в умовах зараження від моменту вибуху, год;

tк – час закінчення роботи в умовах зараження від початку вибуху, який дорівнює сумі часу початку і тривалості роботи, год;

Кпосл. – коефіцієнт послаблення дози радіації будівлею (спорудою).

Час початку роботи в умовах зараження від моменту вибуху розраховується за формулою:

висновок про стійкість об'єкту до ударної хвилі. - student2.ru , (2.5)

де tвип – час випадіння радіоактивних речовин, год, tвип = 1 год;

Rх – мінімальна відстань від об’єкту до передбаченого центру вибуху;

Vвітру – швидкість середнього вітру.

Час закінчення роботи в умовах зараження розраховується за формулою:

tк = tп + tроб , (2.6)

де tроб – час тривалості роботи, год, tроб = 12 год.

По значенню дози визначається можливий вихід зі строю людей і оцінюється стійкість об'єкту.

Якщо Д > Двст, то об’єкт не стійкий. Якщо Д < Двст, то об’єкт стійкий.

3) Визначається межа стійкості цеху в умовах радіоактивного зараження – найбільше значення рівня радіації, Р/год, на об'єкті, при якому ще можлива виробнича діяльність у звичайному режимі (двома повними змінами, повний робочий день і при цьому персонал не отримає дозу опромінювання більшу за встановлену):

висновок про стійкість об'єкту до ударної хвилі. - student2.ru (2.7)

де Двст – допустима (встановлена) доза опромінювання для працюючих зміни з урахуванням можливого радіоактивного опромінювання в заміській зоні і при переїзді на об'єкт з таким розрахунком, щоб сумарна доза опромінювання не перевищила допустимої норми одноразового опромінювання (50 Р).

4) Порівнюємо межу стійкості цеху з максимальним значенням очікуваного рівня радіації на об'єкті.

Якщо P1lim ≥ P1max, то об’єкт стійкий до радіоактивного зараження.

Якщо P1lim < P1max, то цех (об’єкт) не стійкий до радіоактивного зараження.

5) Результати розрахунків заносяться у таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 – Результати оцінки стійкості цеху до дії проникаючої радіації і радіоактивного забруднення

Елемент цеху Характеристика будівель і споруд Коефіцієнт послаблення дози радіації, Кпосл Доза радіації, Р Межа стійкосі в умовах РЗ, Р/год
від ПР від РЗ при ПР при РЗ
Будівля цеху Характеристика будівлі, місце розташування          
Сховище Місце розташування, характеристика перекриттів          

6) Отримані результати аналізуються і робляться висновки, в яких вказуються заходи по підвищенню стійкості роботи об’єкту.

Наши рекомендации