Порівняльна перевага у забезпеченості факторами виробництва країни за теорією Гекшера-Оліна.

Існує два підходи до визначення по­няття порівняльної переваги у забезпеченості факторами виробництва країни (factor abundance).Перший з них ґрунтується на врахуванні співвідношення наявного у країні фізичного обсягу капіталу та праці. Інший підхід визначає багатство на фактори через відносні ціни нафактори виробництва (тобто через погодинну заробітну плату w та ренту на капітал r).

Згідно з першим визначенням по­няття порівняльної переваги країни у забезпеченості факторами виробництва країна Б є багатою на капітал, якщо співвідно­шення загального обсягу капіталу до загального обсягу праці є більшим по­рівняно з аналогічним показником у країні А (тобто коли К/L у країні Б є більше за К/L у країні А). Країна Б може мати менше капіталу у фізичних одиницях порівняно з країною А, але все-таки вважатися країною, багатою на капітал, якщо значення К/L у країні Б більше, ніж у країні А.

Приклад

Згідно з визначенням у цінах на фактори виробництва країна Б є багатою на капітал, якщо співвідношення ціни робочого часу до ціни капіталу (PL/PK)є більшим у країні Б порівняно з країною А. Оскільки ціна капіталу зазвичай визначається через процентні ставки (r), а вартість праці - через заробітну плату(w),то РL/РK = w/r.

Різниця між двома визначеннями порівняльної переваги на основі оцінки відносної факторної забезпеченості виробництва очевидна. Визначення порівняльної переваги у виробництві та міжнародній торгівлі країни через вартісні показники капіталоозброєності робочого місця (K/L) зосереджується лише на пропозиції факторів. Визначення на основі відносних цін на фактори розглядає як пропозицію, так і попит (оскільки ціни на фактори ви­значаються взаємодією попиту та пропозиції за умов досконалої конкуренції). Також із економічної теорії нам відомо, що попит на фактори виробництва є похідним попитом- похідним від попиту на кінцеві продукти, що вимага­ють фактори на їх виробництво.

Два визначення пор країни на фактори виробництва дають змогу нам дійтиодного й того самого висновку. Якщо значення К/L є більшим у країні Б, ніж у країні А за рівних незмінних умов попиту (та технології) співвідношення РL/РK або w/r буде більшим у країні Б. Таким чином, країна Б буде вважатися бага­тою на капітал за обома визначеннями.

Оскільки існує лише два фактори виробництва, то заробітна плата і рента на капітал, які є цінами факторів, будуть визначати витрати виробництва. Вплив зміни ціни будь-якого фактора виробництва буде неоднаковим у двох секторах виробництва. Наприклад, підвищення заробітної плати при незмінності ренти буде мати більший вплив у трудомістких галузях, ніж у капіталомістких.

Теорема Гекшера - Оліна стверджує, що країна, яка відносно краще забезпечена фактором капітал,ніж працею порівняно з іншою країною, має інтенсивно залучати його у процес виробництва і зосереджуватися на виробництві капіталомістких товарів і переважно експортувати їх, натомість імпортувати працемісткі товари з країни, яка відносно краще забезпечена фактором праця. Працемістка країна має спеціалізуватися у виробництві та торгівлі працемісткими товарами у взаємовідносинах з капіталомісткою торгівлею.

Країна, яка відносно краще забезпечена капіталом, має відносно нижчу процентну ставку і відносно вищу з/п….

K/L (де більше) (наприклад, Українп і Німеччина)

w/r =p1/p2 (де менше)

17. Stage of development

1) Factor-Driven Economies– Basic factor conditions such as low-cost labour and unprocessed natural resources are the dominant basis of competitive advantage and exports. Factor driven economies are highly sensitive to world economic cycles, commodity prices, and exchange rate fluctuations.

2) Efficiency-Driven Economies– A country’s advantage comes from producing more advanced products and services highly efficiently. Heavy investment in efficient infrastructure, business friendly government administration, strong investment incentives, improving skills and better access to investment capital allow major improvements in productivity.

3) Innovation-Driven Economies– The ability to produce innovative products and services at the global technology frontier using the most advanced methods becomes the dominant source of competitive advantage. An innovation driven economy is characterised by distinctive producers and a high share of services in the economy and is quite resilient to external shocks.

Стадії розвитку
1) ресурсно-орієнтованих економіках основних факторних умов, таких як низька вартість праці і необроблених природних
ресурси є домінуючою основою конкурентної переваги та експорту. Фактор орієнтованих економіках є
дуже чутлива до світових економічних циклів, цін на сировину та коливань обмінного курсу.
2) эффективностно-орієнтованих економік – країни перевага досягається випускати більш просунуті
продукти і послуги досить ефективно. Великі інвестиції в ефективну інфраструктуру, бізнес-дружніх
урядова адміністрація, сильна інвестиційних стимулів, вдосконалення навичок і розширення доступу до
інвестиційного капіталу дозволяють значні поліпшення в продуктивності.
3) інноваційно-орієнтованих економіках – здатність виробляти інноваційні продукти і послуги на глобальному
технологічному відношенні, використовуючи самі передові методи стає головним джерелом конкурентної
перевагу. Інноваційна економіка характеризується відмінними виробників і висока частка
послуг в економіці і є досить стійкою до зовнішніх впливів.

Технологія вир-ва – це спосіб або метод вир-ва продуктів чи послуг, що передбачає поєднання факторів виробництва. Працемістка технологія вир-ва - така технологія вир-ва, в якій основним ф-ром вир-ва є праця або робоча сила. Капіталомістка технологія вир-ва – така технологія вир-ва, яка потребує залучення великої к-сті фізичного к-лу- обладнання, електричних та механічних машин, станків, транспортних засобів тощо. Наукомістка технологія вир-ва – така технологія вир-ва, основним ф-ром вир-ва якої є нові технології, досягнення науки і техніки тощо. Сучасне визначення технологічного капіталу поділяє його на 2 групи: технологічний фізичний і технологічний людський к-л. Технологічний фізичний к-л – комп’ютерна техніка, обчислювальні прилади, телекомунікація та інформаційне обладнання, електронне програмне забезпечення, наукові оптичні та точні вимірювані прилади, які запроваджуються у виробничий процес та беруть активну участь поряд із іншими факторами вир-ва у створенні певного продукту. Технологічний людський к-л – науковці та технічні спеціалісти, які мають глибокі фахові знання і на основі використання Інтернету, використовуючи знання іноземних мов здатні генерувати нові знання, розробляти і впроваджувати новий продукт у вир-во. Ці фахівці, які залучені у процес вир-ва, взаємодіють з технологічним фізичним к-лом, створюючи певний продукт.

Безперечно, технологічний капітал відіграє величезну роль в сучасному світовому господарстві, так як він включає у себе усі передові технології та кваліфіковані трудові ресурси, необхідні для створення нового продукту. Він бере активну участь у різних секторах вир-ва та ек-ки кожної країни загалом. Однак відносно більше він залучається в такі сектори, як літакобудування та вир-во космічних апаратів, фармацевтика, вир-во комп’ютерного та комунікаційного обладнання, вир-во оптичних і точних приладів – тобто галузей ек-ки, без яких не можливе функціонування та розвиток нац. економік країн світу та світового гос-ва в цілому.