Структура, зміст і обсяг магістерської дипломної роботи
Магістерська дипломна робота як оригінальне теоретико-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Загальний обсяг дипломної роботи має бути в межах 80-100 сторінок друкованого тексту.
Рекомендується наступна структура МДР:
- титульний аркуш (для комплексних МДР – два відповідних титульних аркушів);
- індивідуальне завдання на підготовку МДР;
- анотація;
- зміст (план);
- вступ;
- основна частина (розділи і підрозділи);
- висновки (кінцева частина);
- список використаних джерел (література);
- додатки.
Змістабо план МДР може займати 1-1,5 сторінки. В ньому записуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її. Звертаємо увагу, що назви розділів і підрозділів у змісті й тексті мають бути однаковими.
Обов’язковими елементами вступу до МДР (4-5 с.) є:
ü обґрунтування актуальності обраної теми та її значущості для суб’єкта господарювання, який є базою проведення дослідження (або для відповідної галузі);
ü ступінь розробленості проблеми, що досліджується, та висвітлення її в літературі;
ü формулювання мети дипломної роботи;
ü постановка завдань дослідження;
ü визначення об’єкту і предмету дослідження;
ü методи дослідження у розрізі практичних аспектів їх застосування, перелік використаних прикладних комп’ютерних програм;
ü узагальнене зазначення джерел використаної інформації;
ü науково-дослідницькі положення (узагальнені наукові результати), які обґрунтовані в МДР і виносяться на захист;
ü наукове і практичне значення результатів роботи;
ü зазначення особистого внеску дипломника;
ü апробація результатів дипломної роботи або наявність впровадження її результатів;
ü структура та обсяг МДР (склад роботи, її загальний обсяг, кількість таблиць, рисунків, додатків, опрацьованих літературних джерел).
Основна частина МДР складається з 3-х розділів, кожен з яких традиційно поділяється на 3-4 підрозділи.Рекомендована структура основної частини МДР наведена в табл. 2.
Таблиця 2
Рекомендована структура основної частини магістерської дипломної роботи та її обсяг
| Розділ 1 (теоретичний) | 20-25 стор. |
| 1. Теоретико-методологічні засади (основи) проблеми дослідження 1.1. Сутнісна характеристика, категоріальний апарат проблематики досліджень. Критичний огляд наукової думки і нормативної бази щодо стану об’єкта дослідження 1.2. Методологія аналізу, порівняльний аналіз існуючих методик (методичних принципів), їх переваги і недоліки. Галузеві особливості методичних підходів 1.3. Узагальнення проблем щодо стану об’єкта дослідження на вітчизняних підприємствах; перспективи їх розв’язання. Організаційно-економічний механізм управління розвитком об’єкта дослідження, можливості його удосконалення тощо | |
| Розділ 2 (аналітичний) | 25-30 стор. |
| 2. Аналіз стану і динаміки проблемних питань дослідження за матеріалами базового підприємства 2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства та зовнішніх умов його діяльності 2.2. Економічна діагностика проблемних питань у стані і розвитку об’єкта дослідження на базовому підприємстві, їх впливу на результати його діяльності 2.3. Аналіз основних чинників, які обумовлюють стан і розвиток об’єкта дослідження, оцінка резервів покращення діяльності | |
| Розділ 3 (конструктивний, проектний) | 20-25 стор. |
| 3. Обґрунтування заходів (проекту) вирішення досліджуваної проблеми на базовому підприємстві 3.1 Обґрунтування стратегії (концепції) економічного розвитку підприємства. Основні напрямки удосконалення об’єкта дослідження в очікуваних умовах 3.2 Формування комплексної програми тактичних заходів по удосконаленню об’єкта дослідження; їх економічна ефективність 3.3. Оцінка впливу запропонованих заходів (проекту) на основні техніко-економічні та фінансові показники діяльності підприємства |
У першому розділі студент повинен показати свої науково-дослідницькі компетенції. Від студента вимагається розкрити сучасний стан наукової думки в галузі проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії і погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел (монографій, авторефератів дисертацій, наукових статей), у тому числі зарубіжних, навести відповідний аналіз основних категорій і понять, висловити й обґрунтувати своє ставлення, сформулювати проблемні питання. Особливе значення має огляд діючої законодавчо-нормативної бази, її досконалості.
Важливе місце в даному розділі посідає обґрунтування вибору методики аналізу об’єкта дослідження, яка буде використовуватись в аналітичному розділі МДР. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу, їх галузевими особливостями і на основі їх критичного огляду обрати найпридатніший для обраного напряму дослідження. При виборі методів дослідження слід приділити увагу огляду придатних для дослідження обраної теми прикладних комп’ютерних програм.
Завершується розділ, як правило, статистичним аналізом стану розвитку об’єкту дослідження на вітчизняних підприємствах з особливим поглядом на його розвиток в галузі господарювання підприємства, стосовно якого у подальших розділах буде проводитися прикладне дослідження. Автору слід з’ясувати проблеми дієвості організаційно-економічного механізму управління розвитком об’єкту дослідження, можливості його удосконалення.
Теоретико-методологічний розділ є основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які магістрант повинен викласти в подальших розділах роботи.
Особливу увагу при підготовці розділу 1 студенту слід звернути на:
- якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;
- наявність та якість критичного огляду літературних джерел;
- наявність наукової полеміки;
- етику цитування (посилання на використані джерела, у тому числі Інтернет);
- самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність формулювання власної думки студента).
Розділ завершується короткими висновками, в яких узагальнюються результати теоретико-методологічних напрацювань з обраної теми, виявлені невирішені проблеми, які потребують нагального розв’язання, формулюється робоча гіпотеза вирішення проблеми.
У другому розділі студент повинен продемонструвати свої аналітико-контрольні компетенції шляхом проведення ґрунтовного аналізу фактичного стану досліджуваної проблеми виключно за матеріалами конкретного підприємства.
Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності підприємства, як правило, за останніх 5 років. Слід зазначити окремо, що період аналізу щорічно узгоджується з базовими підприємствами і затверджується окремим розпорядженням по кафедрі.
Кожен підрозділ розділу 2 повинен містити аналіз та оцінку конкретних сфер діяльності базового підприємства, які пояснюють стан і розвиток об’єкту дослідження.
Подання результатів проведеного економічного діагностування підприємства слід розпочати його загальною організаційно-економічною характеристикою, що включає: ідентифікацію підприємства як суб’єкту господарювання певної організаційно-правової форми; визначення виду економічної діяльності; різновидів продукції (робіт, послуг); характеристику ресурсного забезпечення та організаційної структури; основних контрагентів; оцінку динаміки основних техніко-економічних показників діяльності; аналіз фінансового стану підприємства (за програмою «Оцінка економічного потенціалу підприємства»).
Для конкретизації проблемної ситуації на переважній більшості вітчизняних підприємств, що досліджуються, доцільним є проведення діагностики зовнішнього оточення та позиціювання підприємства на галузевому ринку (ринках). Для цього слід використати методичний апарат та інструментарій стратегічного аналізу: PEST- та SWOT-аналіз, методику оцінки конкурентних сил в галузі за М. Портером, матричні моделі тощо. Вибір конкретних інструментів стратегічного аналізу має бути обґрунтованим темою та проблемним характером дослідження.
Діагностику стану і розвитку об’єкту дослідження проводять з огляду на специфіку досліджуваної теми. Загальними рекомендаціями є обов’язковість проведення динамічного та структурно-факторного його аналізу, а також оцінювання взаємозв’язку між станом об’єкта дослідження та економічними результатами діяльності підприємства. Доцільним є також конкурентний аналіз розвитку об’єкту дослідження на споріднених підприємствах.
Особливу увагу слід звернути на фактичний інструментарій дослідження, що застосовується на базовому підприємстві для діагностування стану та управління розвитком об’єкту дослідження, для чого аналізують досконалість використовуваних методик, організацію аналізу, планування й контролю відповідних показників, розподіл повноважень між управлінськими підрозділами тощо. Завершується аналіз узагальненням виявлених наявних проблем (резервів).
Розділ завершується короткими висновками, в яких узагальнюються основні тенденції динамічного розвитку підприємства, наявні проблеми і недоліки в його діяльності за темою МДР, основні причини їх існування та можливості усунення.
Третій розділ повинен відобразити ступінь сформованості у студента нормувально-планувальної та інноваційно-проектної компетенцій. Розділ має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі МДР. Розробка пропозицій має бути здійснена для умов майбутнього розвитку підприємства.
З огляду на вище зазначене рекомендується розділ розпочинати з проектування умов майбутнього розвитку підприємства, для чого проводиться ґрунтовний аналіз його зовнішнього середовища і внутрішнього потенціалу підприємства, добираються експертні прогнози аналітиків, оцінюються державні програми розвитку регіонів та галузей, прогнозуються ключові параметри розвитку тощо. Ретельний аналіз тенденцій майбутнього розвитку дасть змогу сформувати напрями та обмеження розвитку галузі, якісні і кількісні зміни операційного оточення підприємства, оцінити його інноваційний потенціал розвитку.
На підставі результатів аналітичного оцінювання і прогнозування розробляються стратегічні напрямки удосконалення стану об’єкту дослідження.
У подальшому стратегічні напрямки потрібно наповнити (конкретизувати) тактичними заходами та провести оцінку їх економічної ефективності.
Звертаємо увагу на те, що пропозиції автора МДР слід розробляти як науково-дослідницькі положення, які відображають новий погляд на розв’язання певної економічної проблеми на базовому підприємстві і переважно стосуються перебудови (удосконалення) економічного механізму підприємства. При формулюванні даних положень у вступі до МДР потрібно їх структурувати, тобто виокремити з них ті, що:
1) відображають удосконалення теоретико-методичних підходів до дослідження обраної теми МДР;
2) відображають економічні новації у механізмі господарювання підприємства і стосуються запровадження передового досвіду (зміни, що вперше впроваджуються на даному підприємстві);
3) відображають економічні новації у механізмі господарювання підприємства і стосуються подальшого удосконалення його окремих елементів в умовах діяльності базового підприємства.
Невід’ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок їх економічної ефективності та оцінка впливу отриманих результатів на основні техніко-економічні (або фінансово-економічні) показники діяльності підприємства.
Особливу увагу слід звернути на:
- логічність зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом статистичних і фактичних матеріалів, що характеризують діяльність підприємства;
- використання зарубіжного досвіду у процесі проектування авторських пропозицій та рекомендацій.
- варіативність стратегій розвитку базового підприємства;
- перевірку результатів прогнозування на адекватність;
- обґрунтування та розрахунки ефективності запропонованих рішень;
- використання дисконтних методик до обґрунтування проектів (пропозицій).
Розділ завершується короткими висновками, в яких підсумовуються розроблені рекомендації, їх результативність і значущість для підприємства.
За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент-автор магістерської дипломної роботи.
Однією з ознак високої якості МДР є застосування економіко-математичних методів та електронно-обчислювальних машин як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.Задля раціоналізації роботи студента з комп’ютерними програмами кафедрою економіки підприємств підготовлені у 2006 році «Методичні вказівки щодо використання ЕОМ в курсових і дипломних роботах для студентів спеціальності «Економіка підприємства» всіх форм навчання» у 2-х частинах. Крім того, дипломник може скористатися комп’ютерними програмами інших кафедр інституту, що знаходяться у фонді ІОЦ, а також програмами, які використовуються на підприємствах-базах переддипломної практики, або ж самостійно створеними для потреб дипломного дослідження.
Розділ „Висновки”є завершальною частиною МДР. Він містить стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності, оцінки їх практичного значення, виокремлення власного внеску в економічну теорію та практику господарювання. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором дипломної роботи поставленої мети і завдань. Обсяг висновків – 4-6 с.
Розділ „Список використаних джерел”включає складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел.
У додаткивиносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, діаграми, ксерокопії заповнених форм статистичної і фінансової звітності, блок-схеми, зразки форм таблиць та анкет соціологічного опитування, програми задач, що розв’язуються на ЕОМ, довідки або акти про впровадження результатів дослідження тощо.