Тема 5. товарна форма організації суспільного виробництва. товар і гроші
Благо –засіб задоволення людських потреб.
Валюта -грошова одиниця, що використовується для вимірювання величини вартості товарів.
Вартість – втілена й уречевлена в продукті суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами.
Вартість товару –це уречевлена в товарі суспільна праця виробника.
Галопуюча інфляція— зростання цін темпами в межах 10-50% в річному вимірі.
Гіперінфляція— це інфляція, що вийшла з-під контролю, ситуація, коли ціни стрімко зростають (сотні, тисячі та ін. відсотків зростання цін в річному вимірі, або 1 – 2 % на день) разом із швидким знеціненням грошової одиниці.
Гроші –особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу.
Грошови́й о́біг – безперервна циркуляція грошей як засобів обігу і платежу, рух грошових засобів, як складова частина товарно-грошових, торгових, фінансово-кредитних, платіжних операцій.
Грошовий (фінансовий) ринок –це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються, розподіляються та перерозподіляються під впливом попиту та пропозиції з боку різних суб’єктів економіки. Руху обігових коштів підприємств, банків, населення й держави.
Грошо́во-креди́тний мультипліка́тор — це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку.
Грошові агрегати — види грошей та грошових засобів, які відрізняються один від одного своєю ліквідністю, тобто можливістю швидкого перетворення в готівку, показники структури грошової маси.
Деномінація – зміною номінальної вартості грошових знаків з їх обміном на нові більші грошові одиниці з одночасним перерахунком цін, зарплати, тарифів тощо (у такому співвідношенні).
Депозит— внесок клієнтом банку певної суми грошей на свій рахунок у цьому банку.
Дефляція – загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес, протилежний інфляції.
Економічні блага –це блага, що є об’єктом чи результатом економічної діяльності, а отже, що існують в обмеженій кількості порівняно з потребами, які вони задовольняють (наприклад автомобіль, хліб, одяг).
Закон вартості: внутрішньо необхідний об’єктивний і сталий зв’язок між суспільно необхідною працею (затраченою на виробництво товару) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту і пропозиції.
Закон грошового обігу: кількість грошей, необхідних для виконання функції засобу обігу, повинна дорівнювати сумі цін товарів, що реалізуються, яка поділена на число обертів (швидкість обороту) однойменних одиниць.
Індекс інфляції – відношення рівня інфляції звітного періоду до рівня інфляції базового періоду.
Інфляція –процес знецінення грошей і загального підвищення рівня цін на товари та послуги внаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою, яка виявилась не забезпеченою економічними благами.
Інфляція витрат (пропозиції) –це зростання цін під впливом наростаючих витрат виробництва, насампред зростання витрат на заробітну плату.
Інфляція попиту –це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту.
Кредитна картка — пластиковий носій, на якому записана в електронній формі інформація про величину суми грошей, якою може розпоряджатись її власник.
Кредитні гроші — гроші, які являють собою боргові зобов’язання суб’єктів економіки і завдяки цьому виконують роль знаків вартості в обігу.
Мінова вартість –це кількісні пропорції які утворюються в результаті обміну товарів.
Монета — певна кількість металу визначених форми, ваги та проби з відповідним державним клеймом.
Натуральне виробництво – форма господарювання, за якої продути праці призначаються для задоволення власних потреб виробників, для споживання всередині господарств, у яких вони вироблені.
Неекономічні блага – блага, які надані людині природою, тобто без прикладання її праці, у необмеженій кількості (повітря, морська вода, сіль).
Неповноцінні гроші –номінальна вартість яких вища від реальної, тобто вища витраченої на їх виробництво суспільної праці. До них належать: металеві знаки вартості (золота монета, що стерлася; білонна (розмінна) монета яка виготовлена з дешевих металів); паперові знаки вартості (паперові й кредитні гроші – вексель, банкнота, чек).
Нуліфікація –вилучення старих грошових знаків з обігу чи їх обміном з незначним викупом.
Повзуча інфляція — яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін (5 – 10 % на рік).
Повноцінні гроші –гроші, у яких номінальна вартість (позначена на них) відповідає реальній вартості матеріалу, з якого вони вироблені. До таких грошей відносять металеві гроші (мідні, срібні, золоті монети).
Помірна інфляція - проявляється в тривалому поступовому зростанні цін (3 – 5 % на рік).
Просте товарне виробництво — товарне господарство, в якому товари виробляються дрібними виробниками — ремісниками, кустарями, селянами тощо.
Ревалоризацією – повернення до попередньої купівельної сили грошових знаків та підвищенням їхнього курсу (через продаж державою цінних паперів або золота та комплексом заходів, спрямованих на оздоровлення національної економіки і збільшення виробництва високоякісних конкурентоспроможних товарів).
Реставрація валюти – відновлення до інфляційної купівельної спроможності та курсу національної валюти щодо інших вільноконвертованих валют.
Ринок грошей – монетарний ринок, де продаються грошові кошти у вигляді короткострокових позик (до одного року) і депозитних операцій з метою обслуговування.
Рідкість –характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства.
Розвинена форма товарного виробництва — товарне господарство, в якому майже все виробляється не для себе, а на ринок і в якому масовим товаром стає робоча сила людини (праця); капіталістичне товарне виробництво.
Споживна вартість –це здатність товару задовольняти певні людські потреби (як особисті, так і виробничі).
Стагфляція – це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.
Суспільний поділ праці – спеціалізація, стійке закріплення виробників за виготовленням певних продуктів або за певними видами діяльності чи виробничими операціями.
Те́мпи інфляції — середньорічне збільшення загального рівня цін у відсотках.
Товар –продукт праці (вироби, послуги), здатний задоввольняти певні потреби людини і призначений для купівлі-продажу.
Товарне виробництво –форма господарювання, при які продукти праці виробляються відокремленими господарюючими суб’єктами не для власних, а для суспільних потреб, які визначаються ринком.
Товарні економічні відносини — система зв’язків і відносин між людьми, які пов’язані з виробництвом товарів та їх обміном на ринку.
Форма суспільного виробництва –це певний спосіб організації господарської діяльності людей, функціонування суспільного виробництва.
Функції грошей –це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення, тобто дії які вони здійснюють у ринковій економіці.