Обов’язки та дії населення щодо забезпечення безпеки у НС

Основними обов'язками населення (робітників, службовців ОГД і членів їх сімей) є активне опанування необхідними знаннями і набуття навичок у застосуванні засобів і способів захисту від впливу небезпечних факторів НС та застосування сучасної зброї. Без твердих навичок неможливо діяти ні в умовах виникнення НС, ні за сигналами оповіщення, ні в інших екстремальних ситуаціях. До того ж, населенню при в змозі необхідно брати участь у виконанні самих заходів ЦО (будівництві ЗС, захисті продуктів харчування і води, проведенні протипожежних, санітарно-гігієнічних робіт тощо). Треба бути постійно готовим до таких дій, а не лише в умовах НС. Тому кожний повинен знати і чітко уявляти: організаційну структуру і завдання ЦО, в тому числі свого підприємства (установи, навчального закладу), адміністративно територіальної одиниці (АТО); характер аварій, стихійних лих і сучасних засобів ураження; основи радіаційного, хімічного, біологічного захисту і порядок поведінки у зонах зараження; організацію евакуації людей; правила проведення АРІНР; форми участі у ліквідації наслідків НС на ОЕ або АТО. Крім того, кожний повинен вміти: діяти за сигналами оповіщення ЦО; користуватися ЗІЗ, індивідуальною аптечкою та ІПП, виготовляти протипилову маску; проводити часткову санітарну обробку, працювати із приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю; діяти у складі поста радіаційного і хімічного спостереження, інших невоєнізованих формувань; швидко і впевнено виконувати нормативи ЦО. Сьогодні вже замало знати, де знаходиться ЗС, що брати з собою при евакуації і як діяти за сигналами оповіщення ЦО, треба вміти рятувати людей, надавати їм першу медичну допомогу, зберігати матеріальні цінності при НС, із знанням справи, приймати участь у роботі по ліквідації наслідків аварій та катастроф.

Сигнали оповіщення населення у НС. Успішний захист від наслідків НС можливий при своєчасному отриманні або доведенні сигналів оповіщення ЦО. Тривалий час у ЦО застосовувалися чотири сигнали. Люди знали, наприклад, якщо звучить сирена, - це сигнал оповіщення ЦО "Повітряна тривога!", що попереджує про безпосередню загрозу нападу з повітря. У такому випадку населення повинно було негайно залишити свої помешкання, робочі місця, транспортні засоби і укритися у ЗС. На практиці ж (при плановому або раптовому спрацюванні територіальних систем оповіщення) реакція людей була різна. Дехто не звертав на звук уваги, інші губилися і не знали, що робити. Керівники підприємств починали телефонувати у територіальні штаби ЦО і уточнювати, що сталося, замість того, щоб дати команду на укриття людей у ЗС. Не було сигналів про наближуюче стихійне лихо чи аварію. У кінці 1988 року було переглянуто і змінено порядок оповіщення населення в країні. Перейшли до використання сирени. Від тоді завивання, переривчасті гудки підприємств, транспортних засобів визначають попереджувальний сигнал оповіщення ЦО "Увага всім!" (а не "Повітряна тривога!"). Почувши його, слід негайно ввімкнути радіо, радіотрансляційні і телевізійні приймачі для прослуховування екстреного повідомлення місцевих органів влади або штабу ЦО. Основний засіб оповіщення населення - передача повідомлення по радіо і телебаченню. На кожний випадок НС місцеві органи ЦО готують типові варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, корегуються. Інформація передається протягом 5 хвилин після подання звукових сигналів (сирени, гудки та ін.). Вислухавши повідомлення штабу ЦО, кожний повинен діяти за отриманими вказівками.

Типові варіанти текстів повідомлень штабу ЦО населенню у НС.

При аварії на ХНО: "Увага! Говорить штаб цивільної оборони міста. Громадяни! Трапилася аварія на 3 станції водопід’єму із викидом в атмосферу хлору – небезпечної хімічної речовини. Хмара зараженого повітря поширюється у ... (такому-то) напрямку. У зону хімічного зараження потрапляють (іде перерахування вулиць, кварталів, районів). Мешканцям вулиць ... (таких-то) із приміщень не виходити. Зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків). У підвалах, нижніх поверхах не вкриватися, тому що хлор важчий за повітря і затікатиме у низинні місця і підвали будинків. Мешканцям вулиць ... (таких-то) негайно залишити квартири, установи, підприємства за планом евакуації і виходити у райони... (такі). Сповістіть про це сусідів. Слухайте наші повідомлення. У подальшому дійте за вказівками штабу ЦО.

При аварії на АС (на РНО). "Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! Трапилася аварія на АЕС. В районі електростанції і у населених пунктах ... (перелічуються) очікується випадіння радіоактивних опадів. У зв'язку з цим населенню, що мешкає у вказаних пунктах, необхідно знаходитися у приміщеннях. Провести їх додаткову герметизацію і місць знаходження домашніх тварин. Прийняти йодистий препарат. У подальшому діяти за вказівками штабу ЦО".

При повені. "Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! У зв’язку з підвищенням рівню води у річці ... (такий-то) очікується підтоплення будівель у районі вулиць ... (перелічити) і селища ... (такого-то). Населенню, що мешкає на цих вулицях і у селищі, перенести необхідні речі на горища, верхні поверхи, підготувати вкрай необхідний одяг і взуття, зібрати продукти харчування. Перед виходом вимкнути електрику, газ і самим йти у безпечні райони (перелічити). Там пройти реєстрацію на ЗЕП (вказується адреса). Про отриману інформацію сповістити сусідів, надати допомогу старим і хворим. Будьте уважні до наших повідомлень!" Виходячи з умов НС, а також обстановки, що склалася, зміст текстів звернення може відрізнятися від наведених вище. Типові варіанти текстів повідомлень штабу ЦО населенню при виникненні повітряної, хімічної або радіаційної небезпеки у воєнний час.

При виникненні повітряної, хімічної або радіаційної небезпеки також спочатку звучать сирени, тобто сигнал "Увага усім!", потім передається відповідна мовна інформація.

При повітряній тривозі. "Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! Повітряна тривога! Повітряна тривога! Відключіть газ, воду загасіть вогонь у печах. Візьміть ЗІЗ, документи, запас води і продуктів, вимкніть світло. Попередьте сусідів і за необхідністю допоможіть хворим та старим вийти на вулицю. Якомога швидше займіть ЗС або укрийтеся у складках місцевості. Дотримуйтесь порядку і спокою. Будьте уважні до наших повідомлень".

При хімічній тривозі. "Увага! Говорить штаб цивільної оборони! Громадяни! Виникла безпосередня загроза хімічного зараження. Надягніть протигази, укрийте дітей у камерах захисних дитячих. Для захисту поверхні тіла використайте комбінезони, чоботи, спортивний одяг. При собі майте плівкові (полімерні) накидки, куртки або плащі. Перевірте герметизацію житлових приміщень, стан вікон і дверей. Загерметизуйте продукти харчування і створіть у ємностях запас води. Укрийте сільських тварин і корми. Сповістіть сусідів про отриману інформацію. Надайте допомогу хворим і старим. Надалі дійте за нашими вказівками".

При радіаційній небезпеці. "Увага! Говорить штаб цивільної оборони! Громадяни! Виникла загроза радіоактивного зараження. Приведіть у готовність ЗІЗ і тримайте їх постійно при собі. За нашою командою або при необхідності надягніть їх. Для захисту поверхні тіла від забруднення радіоактивними речовинами використовуйте комбінезони і чоботи, спортивний одяг. При собі мати плівкові (полімерні) накидки, куртки або плащі. Перевірте герметизацію житлових приміщень, стан вікон, дверей. Загерметизуйте продукти харчування і створіть у ємностях запас води. Сповістіть сусідів про отриману інформацію. Надайте допомогу хворим і старим. Надалі дійте у відповідності з нашими вказівками".

При відбої повітряної тривоги. "Увага! Говорить штаб цивільної оборони! Громадяни! Відбій повітряної тривоги! Відбій повітряної тривоги! Всім повернутися до місць роботи або мешкання. Надайте допомогу хворим і старим. Будьте готові до повторного (можливого) нападу. Завжди майте при собі засоби індивідуального захисту. Будьте уважні до наших повідомлень!"

Тексти повідомлень передаються протягом 5 хвилин. За необхідністю зміст звернення може змінюватися.

Дії за сигналами ЦО. При авари на АС. Почувши звуки сирен і гудків, треба ввімкнути радіоточку, радіо - і телевізійні приймачі. Почувши оповіщення, укритися у ЗС, підвалі або у будівлі, де застав сигнал. У будівлі зачинити вікна, двері, вентиляційні отвори, загерметизувати кімнату (квартиру), створити триденний запас води. Прийняти препарат йодистого калію: дорослі і діти від 2 років і старші - 1 таблетку -0,125 г. діти до 2 років - 1/3 таблетки, запиваючи чаєм, водою. При відсутності таблеток приймати 5%-ву настойку йоду: для дітей, старших за 2 роки - 1-2 краплі на 100г молока (поживної суміші) 3 рази на день. Надягти ватно-марлеву пов'язку, по можливості знаходитись подалі від вікон та зовнішніх стін. Здійснити герметизацію джерел водопостачання і кормів. Одержавши повідомлення про евакуацію, зібрати необхідний запас продуктів, що не псуються, на 2…3 доби медикаменти, 5%-ву настойку йоду, одяг, взуття, речі туалету, постільну білизну, документи, найбільш цінні речі і гроші (загальна вага речей на одну людину не повинна перевищувати 50 кг). Упакувати все у поліетиленові мішки і чекати підходу автотранспорту. З підходом автотранспорту або на призначений час у квартирі слід відключити газ, воду, електроприлади і т.п., надягти плащ з капюшоном, панчохи, рукавички, узяти речі і змінне взуття, закрити квартиру (дім), здати ключі у ЖЕО або їх представникам і прямувати до місця посадки.

При аварії на ХНО. Почувши звуки сирен і гудків, ввімкнути радіоточку, радіо і телевізійні приймачі. Прослухавши повідомлення, виконувати рекомендації. Тому, хто опинився у зоні ХЗ, потрібно швидко вийти з неї за вказівкою працівників ЦО або самостійно у бік, перпендикулярний напрямку вітру. При знаходженні у приміщенні слід здійснити його герметизацію, надягнути ЗІЗ, залишити нижні поверхи будівель і йти до підвищених місць. За необхідністю надати допомогу старим і хворим, повідомити сусідів про отримані відомості.

При виникненні землетрусу. При завчасному попереджені про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч - загасити її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючись встановленого громадського порядку. Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) виявляється неможливим, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі, а тільки-но стихнуть перші поштовхи землетрусу швидко вийти на вулицю. На ОЕ всі види робіт припиняються, виробниче і технологічне обладнання зупиняється, вживаються заходи щодо відключення струму, зниженню тиску повітря, кисню, пари, води, газу тощо; робітники і службовці, що перебувають у формуваннях ЦО, терміново вирушають у райони їх збору, інші робітники і службовці займають безпечні місця. Якщо за умов виробництва зупинити агрегат, піч, технологічну лінію, турбіну, тощо у короткий час неможливо, то здійснюється переведення їх на ощадливий режим роботи. При знаходженні під час землетрусу поза квартирою (будинком) або місцем роботи, наприклад, у магазині, театрі, на вулиці, не слід квапитися додому, потрібно спокійно вислухати вказівки відповідних посадових осіб щодо дій у ситуації, яка склалася, і вчинити відповідно до цієї вказівки. У випадку знаходження у громадському транспорті не слід залишати його на ходу, треба дочекатися повної зупинки транспорту і виходити з нього пропускаючи вперед дітей, інвалідів, старих. Після землетрусу або навіть при його відбуванні будуть вестися роботи з надання допомоги потерпілим, з ліквідації наслідків. У першу чергу такі роботи здійснюватимуться особами, що перебувають у формуваннях ЦО. Але і інші громадяни на заклик органів місцевої влади і органів управління ЦО повинні приймати участь у першочергових аварійно- рятувальних та відновлювальних роботах у районах руйнувань.

При повені. Почувши звуки сирен і гудків, треба ввімкнути радіоточку, радіо- і телевізійні приймачі. Прослухавши повідомлення штабу ЦО, перейти до виконання наданих рекомендацій. Вимкнути нагрівальні пристрої, загасити вогонь у печі, одягнути дітей, взяти документи, найбільш цінні речі і гроші, запас продуктів і води (загальна вага речей на одну людину не повинна перевищувати 50 кг). З підходом автотранспорту для забезпечення евакуації або з відбуттям на ЗЕП у самостійному порядку - у квартирі відключити газ, воду, електроприлади, тощо, взяти речі, зачинити квартиру (дім), здати ключі у ЖЕО або їх представникам і йти до місця посадки. Про евакуацію на випадок повені, як правило, оголошується спеціальним розпорядженням комісії по боротьбі з повеней. Населення про початок і порядок евакуації оповіщається по місцевим радіотрансляційним мережам і місцевому телебаченню: працюючі, крім того, оповіщаються через адміністрацію ОЕ та закладів освіти, а населення, що не зайняте у виробництві і сфері обслуговування, - через ЖЕО. Населенню повідомляються місця розгортання ЗЕП, строки прибуття до них, маршрути слідування під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідносяться з місцевою обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження. За наявності достатнього часу населення із загрожуваних районів евакуюється разом із майном. З цією метою кожній родині надається автомобільний чи гужовий транспорт з зазначенням часу його подачі. Евакуація здійснюється у найближчі населенні пункти, що знаходяться поза зонами затоплення. Розселення населення здійснюється у громадські будинки чи на житлові площі місцевих жителів. На підприємствах і в установах при загрозі затоплення змінюється режим роботи, а в деяких випадках робота припиняється. Захист деякої частини матеріальних цінностей іноді передбачається на місці, для чого забиваються приямки, входи і віконні прорізи підвалів і нижніх поверхів будинків. Тимчасово припиняють роботу школи і дошкільні дитячі установи. Дітей переводять у школи і дитячі установи, які знаходяться у безпечних місцях. У випадку раптових повеней попередження населення провадиться всіма наявними технічними засобами оповіщення. Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення. Якщо люди мешкають на першому поверсі чи інших нижніх поверхах, а на вулиці спостерігається підйом води, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий - зайняти горищеві приміщення. При знаходженні на роботі згідно до розпорядження адміністрації слід, дотримуючись встановленого порядку, зайняти підвищені місця. Знаходячись у полі при раптовому затоплені слід зайняти підвищені місця або дерева, використати різного роду плаваючі речи. Пошук людей на затопленій території організується і здійснюється негайно, для чого залучаються екіпажі плаваючих засобів формувань ЦО і всі інші наявні сили і засоби. При рятувальних роботах необхідно виявляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці і тих кого рятують, і самих рятувальників. Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, користуватися ними до отримання допомоги.

При повітряній тривозі (ПТ). Почувши звуки сирен і гудків, слід ввімкнути радіоточку, радіо- і телевізійні приймачі. Прослухавши повідомлення штабу ЦО, перейти до виконання наданих рекомендацій. Все населення зобов’язане укритися у ЗС. Якщо сигнал отримано: удома - негайно вимкнути нагрівальні прилади, газ, загасити вогонь у печі, одягти дітей, взяти ЗІЗ, аптечку індивідуальну, документи, необхідні речі, запас продуктів і вимкнути освітлення і швидше йти у сховище (укриття), при можливості, попередьте сусідів; на роботі - вжити заходів щодо безаварійній зупинці виробництва (відповідно до інструкції) і йти в укриття; на вулиці - швидко укритися у найближчому сховищі, укритті; у громадському місці - діяти за вказівками адміністрації; автобусі, тролейбусі, трамваї - дочекатися зупинки і зайняти найближче укриття. При відбої повітряної тривоги, за сигналом “Відбій повітряної тривоги ”, почувши повідомлення штабу ЦО, що повітряна небезпека минула, в організованому порядку залишити ЗС за командою її адміністрації. Приступайте до виконання своїх громадських обов'язків.

При хімічній небезпеці. Почувши звуки сирен і гудків, слід ввімкнути радіоточку, радіо- і телевізійні приймачі. Прослухавши повідомлення штабу ЦО, приступити до виконання наданих рекомендацій. Швидко надягти протигаз і засоби захисту шкіри (за відсутності табельних засобів використовувати плівкові матеріали, плащі типу "болонія", резинові чоботи, рукавички) і укритися у ЗС. При загрозі ХЗ (при роботі на зараженій території) - прийняти антидот, а в умовах БЗ - протибактеріологічний засіб №1 із аптечки АІ-2. Якщо поблизу ЗС немає, то можна використовувати житлові, виробничі і підсобні приміщення. При потраплянні в осередок хімічного ураження, то треба швидко вийти з нього - за вказівкою працівників ЦО або самостійно, у бік, перпендикулярний до напрямку вітру. Вихід із осередку біологічного ураження дозволяється організовано і лише за наявності документа про проходження обсервації.

При радіаційній небезпеці. Почувши звуки сирен і гудків, увімкнути радіоточку, радіо - і телевізійні приймачі. Прослухавши повідомлення штабу ЦО, виконувати надані рекомендації. Укритися у ЗС, підвалі, льоху або у споруді, де застав сигнал. У будівлі зачинити вікна, двері, вентиляційні отвори, загерметизувати кімнату (квартиру), створити триденний запас води. Прийняти препарат йодистого калію: дорослі і діти від 2…3 років і старші - І таблетку, діти до 2 років -1/3 таблетки; запивати чаєм, водою, молоком. При відсутності таблеток прийняти 5%-ну настойку йоду: для дітей, старших за 2 роки і дорослих – 3…5 крапель на склянку молока (води), для дітей до 2 років - по 1…2 краплі на 100 г молока (поживної суміші) 3 рази на день. Надягнути ватно-марлеву пов’язку за можливістю знаходитися далі від вікон та зовнішніх стін. Одержавши повідомлення про евакуацію, зібрати необхідний запас продуктів, що не псуються, на 3…5 діб медикаменти, найбільш цінні речі і гроші (загальна вага на одну людину не повинна перевищувати 50 кг), упакувати все у поліетиленові мішки та чекати підходу автотранспорту.

Дії при ураганах. Щоб зменшити втрати, установи Гідрометеослужби за декілька годин до наближення урагану передають штормове попередження. З цього моменту слід негайно вдатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції і крани. У будівлях зачинити двері, горищеві приміщення, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини обшити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряного боку залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань. Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути КЕМ, відкрити допоміжні люки для перепускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити у ЗС ЦО. Зовнішні будівельні, вантажно-розвантажувальні роботи припиняються, вживаються заходи до безаварійного функціонування підприємств. Населенню рекомендується потурбуватись про аварійні світильники: електричні ліхтарі, гасові лампи, свічки. Доцільно створити запаси води на 2…3 доби, підготувати похідні плитки, гасівки, примуси. Запастися продуктами харчування і медикаментами, особливо перев'язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкнутими, оскільки можуть передаватися необхідні повідомлення, розпорядження і пояснюватись правила поведінки. Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень осколками розлітаючогося скла. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем під час урагану є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все ж необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів. Оскільки за такими умовами люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях. Заборонено знаходитись на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин. Якщо ураган або смерч застиг вас на відкритій місцевості, ліпше за все сховатися у канаві, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитися у пошкодженій будівлі небезпечно: вона можуть обвалитися під новим натиском вітру. Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена імовірність того, що вони під напругою.

У випадку зсувового зміщення слід перш за все, оповістити населення даного району і прилеглих до нього ділянок. Люди повинні знати, що відбувається, як необхідно діяти, що зробити удома, на подвір'ї. Можливо, виникне потреба організувати евакуацію людей, вивід тварин і вивіз матеріальних цінностей. Привести у готовність штаби і служби ЦО, викликати керівників підприємств і установ, розташованих у зсувовій зоні, при необхідності по тривозі підняти формування.

Про селеву небезпеку у більшості випадків населення може бути попереджено всього лише за десятки хвилин і рідше за 1…2 години і більше. Наближення такого потоку можна чути по характерному звуку перекочуючихся і зіштовхуючихся один з одним валунів і уламків каміння, що нагадує гуркіт наближуючогося з великою швидкістю потягу. Найбільш ефективним у боротьбі із селевими потоками є завчасне здійснення комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів.

З оголошенням про можливі снігові замети (штормового попередження) - необхідно обмежити пересування, особливо у сільській місцевості, створити удома необхідний запас продуктів, води і палива. В окремих районах з настанням зимового періоду по вулицях, між будинками необхідно натягти канати, що допомагають у сильну хуртовину орієнтуватися пішоходам і долати сильний вітер. Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості. Тому, при слідуванні на автомобілі не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того - не занесений снігом автомобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникнення "розмерзання". При прогріванні автомобіля важливо не допустити затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом. Якщо у дорозі разом опиниться декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття: із двигунів необхідно злити воду. Ні в якому разі не можна залишати укриття - автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені. У сільській місцевості з отриманням штормового попередження необхідно терміново заготовити у необхідній кількості продукти харчування і воду для тварин.

Під час ожеледі масштаби лиха збільшуються. Ожеледеві утворення на дорогах ускладнять, а на дуже пересіченій місцевості і зовсім зупинять роботу автомобільного транспорту. Пересування пішоходів ускладнюється. Руйнування різних конструкцій і предметів під навантаженням стане реальною загрозою: у цих умовах необхідно уникати знаходження у старих будівлях, під лініями електропередач і зв'язку та поблизу від опор. У гірських районах після сильних снігопадів зростає загроза сходу снігових лавин. Про це населення буде оповіщуватися різними попереджувальними сигналами, встановлюваними у місцях можливого сходу снігових лавин і можливих снігових завалів. Не слід нехтувати цими попередженнями, треба суворо додержуватись їх рекомендацій.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Що таке АРІНР, їх характеристика

2. На які складові поділяються роботи в осередках ураження

3. Як планується угруповання сил та засобів і їх можливі дії після виникнення НС

4. Як здійснюється захист персоналу ОЕ при загрозі і виникненні НС природного та техногенного походження

5. Хто здійснює загальне керівництво формуваннями і проведенням заходів у структурних підрозділах

6. Перелічити основні заходи щодо життєзабезпечення постраждалого і евакуйованого населення

7. Як здійснюється організація та проведення АРІНР у НС на ОГД при застосуванні ЗМУ

10. Умови за яких здійснюються АРІНР в осередку комбінованого ураження

11. Як надати медичну допомогу в осередках ураження ЗМУ

12. Сигнали оповіщення населення у НС

13. Особливості проведення АРІНР при ліквідуванні АКСЛ в районах аварій та стихійних лих

6. МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО -основА ЦО

Наши рекомендации