Поняття та стадії менеджменту.
У загальному випадку менеджмент визначають як діяльність з прийняття та реалізації господарських рішень. Відштовхуючись від противного менеджмент можна визначити як діяльність, яка не є у чистому вигляді виконавчою.
Як інституція, менеджмент охоплює управлінські інстанції підприємства, всіх тих, хто виконює управлінські функції. Зазвичай виділяють три рівні менеджменту:
1)Вищий (правління, виконавчий або генеральний директор)
2)Середній (начальники цехів, відділів)
3)Нижчий (начальники бюро, майстри)
Процес управління включає такі стадії:
1)Планування, яке у свою чергу включає:
1.1.Формування цілей підприємства:
У зв’язку з тим, що підприємства часто переслідують декілька цілей, виникає необхідність їх упорядкування. Розрізняють декілька типів відносин між окремими цілями підприємства:
• відносини типу «ціль-засоби її досягнення», коли досягнення підпорядкованої цілі є засобом для досягнення цілі більш високого порядку.
• 
встановлення пріоритетності цілей, коли їх розподіляють на групи за важливістю чи невідкладністю.
• відносини: - взаємного доповнення, - рівних переваг, - конкуренції.
Залежно від рівня управління можна виокремити:
• загальні цілі підприємства
• цілі підприємства за окремими напрямками його діяльності
• цілі підрозділів підприємства
1.2.Аналіз управлінської проблеми
Важливими складовими цієї стадії менеджменту є встановлення фактичного стану об’єкта управління (діагностика) та прогноз його подальшого розвитку.
1.3.Пошук альтернативних управлінських рішень, тобто способів дій, які дозволяють розв’язати управлінську проблему.
1.4.Прогноз та оцінка наслідків прийняття управлінських рішень.
2)Прийняття управлінського рішення.
Управлінські рішення можуть бути інноваційними або рутинними, делегованими або безпосередніми, такими, що стосуються всього підприємства або ж окремих його підрозділів. До рішень, що приймаються вищим рівнем менеджменту відносять:
• рішення щодо довгострокової політики підприємства;
• координація діяльності його крупних підрозділів;
• усунення відхилень від нормальної роботи підприємства;
• призначення кандидатів на провідні управлінські посади.
3)Виконання управлінських рішень
Шляхом використання таких засобів як вказівки, розпорядження, переговори, інформування, стимулювання. При цьому важливо аби особи, задіяні у реалізації управлінських рішень:
➢ знали про намічені заходи та бажаний стан об’єкта управління;
➢ вміли справлятися з поставленими завданнями;
➢ мали бажання працювати над реалізацією рішень.
4)Контроль. Ця стадія управління включає не тільки співставлення бажаного і фактичного стану об’єкта управління, але і аналіз причин відхилень другого від першого. Розрізняють:
➢ Контроль зовнішніх умов управління, який слугує для того аби перевірити якою мірою зберігаються ті зовнішні умови, які стали вихідним моментом для планування
➢ Контроль результатів, який полягає у слідкування за відповідністю заданих цільових параметрів фактично досягнутим.
➢ Контроль процесів, який зорієнтований на спостереження за якістю самих процесів планування, прийняття та виконання управлінських рішень.