Звіт про прибутки і витрати, складений

Таблиця 3.1

ЗА МЕТОДОМ МАРЖИНАЛЬНОГО ПРИБУТКУ (ДОХОДУ)

№ з/п	Показник	Сума
	Обсяг реалізованої продукції
	Змінні витрати
	Маржинальний прибуток (дохід) (п. 1 – п. 2)
	Постійні витрати
	Чистий прибуток (або збиток) (п. 3 – п. 4)

У наведеному звіті є два рівні: верхній — маржинальний при- буток (дохід); нижній — чистий прибуток, які заповнюються при поетапному процесі обліку.

Якщо змінні витрати розмежувати на виробничі і невиробничі, то даний звіт буде складено в три етапи. На першому етапі розра- ховується виробничий маржинальний прибуток (дохід) як різни-

ця між виручкою від реалізації продукції і змінними виробничи- ми витратами. На другому етапі визначається сукупний маржи- нальний прибуток (дохід) загалом по підприємству як різниця між виробничим маржинальним прибутком (доходом) і невироб- ничими змінними витратами. На третьому етапі обчислюють чи- стий прибуток (або чистий збиток) шляхом зіставлення сукупно- го маржинального прибутку (доходу) і суми постійних витрат.

Далі ступінчастість звіту можна збільшити розподілом по-

стійних витрат на умовно-постійні і умовно-змінні. У деяких ви-

падках рівні можуть передбачати інші ознаки групування витрат

або прибутків. Наприклад, групування постійних витрат, що ма-

ють пряме відношення до конкретних виробів або груп виробів;

підрозділ постійних витрат за територіями, сегментами збуту або

каналами розподілу. Узагальнена схема обліку за системою «ди-

рект-костинг» подана на рис. 3.6.

Елементи затрат Центри відповідальності Продукти

Індивідуальні затрати

Змінні затрати

Постійні затрати

Затрати загального характеру

Індивідуальні кошторисні:

загальні

і прямі, які гру- пуються:

загальні і непрямі

внітрішні послуги

загальні послуги

Процеси розподілу затрат

Продукт вироб- ництва

Звітний період

Розподіл затрат

Відшко- дування затрат

Рис. 3.6. Схема калькуляції собівартості продукції за змінними затратами [29, c. 226]

Калькуляція собівартості продукції за змінними витратами за- безпечує контроль над постійними витратами, за внеском в отри- мання прибутку кожного виду продукту, що випускається, за до- триманням асортименту випуску продукції. Такі калькуляції

виявляють відповідальність витрат, що не контролюються центрами, відмінності між прибутковими і неприбутковими опе- раціями, поведінкою витрат відносно нормативів.

Іншим важливим моментом калькуляції собівартості продукції за змінними витратами є зв’язок калькуляції з аналізом беззбит- ковості виробництва, який формує інформацію для розрахунку оптимального співвідношення обсягу і прибутку.

До переваг вибору принципу калькулювання за змінними ви-

тратами потрібно віднести його безпосередній вплив на встанов-

лення цін на вироби, стимулювання продуктивності різних сег-

ментів бізнесу.

Система «директ-костинг» зараз розвивається відповідно до

вдосконалення систем управління. Гнучкість планування і при-

йняття управлінських рішень зажадали введення в систему «ди-

рект-костинг» бюджетів (кошторисів) і завдань, аналізу їх вико-

нання. Особливістю сучасної системи «директ-костинг» є викори-

стання стандартів (норм) не тільки за змінними витратами, але й

постійними, зокрема за змінною частиною постійних накладних

витрат. Стандартний «директ-костинг» є засобом досягнення кін-

цевої мети підприємства — отримання чистого прибутку.