Правове регулювання перевезення вантажів

Міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ФАКУЛЬТЕТ № 4

Кафедра цивільно-правових дисциплін

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни «ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТОРГІВЕЛЬНО-ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Для студентів факультету № 4

Дніпро – 2016

Конспект лекцій склав Є.М. Щербина – доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Савко В.В. адвокат

Галабурда Н.А. доцент кафедри адміністративного та кримінального права Дніпропетровського націонольного університету ім. Олеся Гончара к.ю.н. доцент

Конспект лекцій обговорений та схвалений на засіданні кафедрі_____________________________________________ факультету № 4

“__” _____________ 2016 р.,

протокол № ____

ТЕМА № 5 «МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ТОРГОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА ТА ЙОГО ДОГОВІРНОГО ОФОРМЛЕННЯ: ВИДИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА, ВИДИ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРІВ МІЖНАРОДНОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА».

(4 години)

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Література

Вступ

1. Комерційне посередництво (агентські відносини).

2. Правове регулювання перевезення вантажів.

3. Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія).

4. Види торговельно-посередницької діяльності, типи посередників, характеристика виконуваних функцій

5. Міжнародно-правове регулювання та особливості договорів факторингу.

6. Міжнародно-правове регулювання та особливості договорів франчайзингу.

7. Міжнародно-правове регулювання та особливості лізингових договорів.

Висновки

РЕКОМЕНДОВАНА Література

Правові акти.

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 18-22. – Ст. 144.

3. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40-44. – Ст. 356 (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 2452-IV від 03.03.2005 р.).

5. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. —№29. — Ст. 377.

6. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 25. — Ст. 198.

7. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23 вересня 1994 p. № 185/94-ВР // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

8. Про торгово-промислові палати в Україні: Закон України від 2 грудня 1997 p. № 671/97-ВР // Голос України. - 1998. - 5 січня.

9. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України, 10.12.2004, № 50, ст. 540; Голос України, 03.08.2004, № 142; Урядовий кур'єр, 18.08.2004, № 155; Офіційний вісник України, 17.09.2004, № 35, ст. 2317, стор.11, код 29955/2004; Президентський вісник, 27.08.2004, № 26.

10. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України, 12.08.2005, № 32, ст. 422, стор.1278; Голос України, 29.07.2005, № 138; Урядовий кур'єр, 31.08.2005, № 163; Офіційний вісник України, 05.08.2005, № 29, ст. 1694, стор.48, код 33145/2005.

11. Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів. Указ Президента України від 04.04.1994 р. № 567 // Урядовий кур'єр. - 1994. -20 квітня.

12. Постанова Кабінету Міністрів України «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 18 січня 2003 р. № 61 // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

13. Постанова КМУ від 15.02.2002 р. № 155 «Про затвердження Порядку реєстра­ції зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних опе­рацій з металобрухтом» // Урядовий кур'єр. - 2002. - 15 березня.

14. Постанова КМУ від 30.03.2002 р. № 445 «Про затвердження порядку відне­сення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльнос­ті до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» // Урядовий кур'єр. - 2002. - 23 квітня.

15. Постанова КМУ від 12.12.2002 р. № 1861 «Про затвердження Порядку вери­фікації сертифікатів про походження товарів з України» // Урядовий кур'єр. -2002. - 19.12. -С. 19.

16. Постанова КМУ від 12.12.2002 р. № 1863 «Про затвердження Порядку веден­ня Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» // Урядо­вий кур'єр. - 2002. - 19.12. - С. 20.

17. Постанова КМУ від 12.12.2002 р. № 1864 «Про затвердження Порядку визна­чення країни походження товару, переміщується через митний кордон України» // Урядовий кур'єр. - 2002. - 19.12. - С. 20.

18. Інструкція про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затверджена наказом Міністерства закордонних справ України від 4 червня 2002 р. №113, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 червня 2002 р. за № 535/6823 // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

19. Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затверджене наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 р. № 142/5/310, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2004 р. за № 1649/10248 // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

20. Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

21. ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2000 року) // Урядовий кур'єр. - 2002. - №.63, 68.

22. Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, прийнятий 28 квітня 1976 р // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

23. Принципи міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

24. Міжнародні правила з інкасо (публікація Міжнародної торгової палати № 550, редакція 1995 р.) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

25. Угода про загальні умови поставок товарів між організаціями держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав, підписана 20 березня 1992 р., м. Київ

Навчальна, методична та наукова література.

1. Апопий В. Проблемы становления торгового посредничества в Украине // Проблемы предпринимательства.—1999.—№6.—С.29-31.

2. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник—К.: КНЕУ,1998.—268с.

3. Котлер, Филип, Армстронг, Гари, Вонг. Основы маркетинга: Пер. с англ.—2-е европ. изд.—К.; М.; СПб.: Издат. дом “Вильямс”, 1998.- 1056 с.- Парал. тит. англ.

4. Маркетинг: Учебник / Романов А.Н., Корлюгов Ю.Ю., Красиль-ников С.А. и др.; Под. ред. Романова А.Н.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.

5. Синяева И., Якоби А. Модель комплексной оценки рыночного потенциала торгово-посреднических структур // Ресурсы,Инфор-

6. мация,Снабжение,Конкуренция.—1998.--№1—С.25-29.

7. Додатковий матеріал із аналітичних розробок компанії “Dragon Capital”.

8. Актуальные проблемы науки и практики коммерческого права: Сб. научных статей. Вып. 5 / Под общ. ред. Попондопуло В.Ф., Скворцов О.Ю. - М.: Волтерс Клувер, 2005. - 432 с.

9. Аномалії в цивільному праві України: Навчально-практичний посібник / Відп. ред. Р.А.Майданик. - К.: Юстініан, 2007. -912 с.

10. Беляневич O.A. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти). -К: Юрінком Інтер, 2006. - 592 с.

11. Бервено СМ. Проблеми договірного права України: Монографія. - К.: Юрін-ком Інтер, 2006. - 392 с.

12. Васильченко В.В. Науково-практичний коментар Закону України „Про міжнародне приватне право”. – К.: Істина, 2007. – 200 с.

13. Венская конвенция о договорах международной купли-продажи товаров. Комментарий: — М.: Юрид. лит., 1994.

14. Винокурова Л. Ф. Зовнішньоекономічні контракти: укладення, виконання та арбітраж. Актуальні питання визначення застосовуваного права // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

15. Вінник О.М. Господарське право: Навчальний посібник. – 2-е вид., змін. та доп. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 766 с.

16. Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар / О.І. Харитонова, Є. О. Харитонов, В.М. Коссак та ін.; За ред. О.І. Харитонової. – Х.: Одіссей, 2007. – 832 с.

17. Громова Н. Внешнеторговый контракт. Учебное пособие. - М.: Юристъ, 2000. -141 с.

18. Захарченко Т. Г. Арбітражна угода як правова основа передачі спору на розгляд у міжнародний комерційний арбітраж // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

19. Козик В.В., Папкова Л.А., Карп'як Я.С. Зовнішньоекономічні комерційні опе­рації та контракти. - Львів: Оксарт, 1998.

20. Коммерческий договор: от заключения до исполнения / Сост. Л. П. Дашков, А. В. Брыгалин. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 1995.

21. Мілаш В.С. Захисні застереження в зовнішньоекономічному договорі: Моно­графія. - Полтава, 2004. - 180 с.

22. Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

23. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. К.: Юрінком Інтер, 2005. Т. ІІ. – 1088 с.

24. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-е вид., перероб. і допов. / За заг. ред. Г.Л. Знаменськиого, В.С. Щербини; Кол. авт.: О.А. Беляневич, О.М. Вінник, В.С. Щербина та ін.;– К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.

25. Образцы договоров с комментариями. Международный ком­мерческий арбитраж. - Минск: «Амалея», 1997.

26. Пащенко Е.Г. Порядок заключения внешнеэкономических контрактов // Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодательство и прак­тика / Под общ. ред. И.Г.Побирченко. - Научно-практическое издание. - К.: Ин Юре, 2000. - С. 18-22.

27. Поєдинок В.В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 288 с.

28. Правові основи зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник. За відпов. Ред.. Л.С. Сміяна. – К.: КНТ, 2008. – 416 с.

29. Практика МКАС при ТПП Украины. Внешнеэкономические споры. Под общ ред И. Г. Побирченко. К.: «Ин Юре», 2006. – 864 с.

30. Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів України / Під редакцією Яреми А.Г., Ротаня В.Г. – К.: Реферат, 2005. – 336 с.

31. Розенберг М. Г. Контракт международной купли-продажи. Современная практика заключения. Разрешение споров. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Книжный мир, 1998. — 826 с.

32. Розенберг М. Г. Международный договор и иностранное право в практике Международного коммерческого арбитражного суда. — 2-е изд., перераб. и доп. — М., 2000.

33. Розенберг М. Г. Международная купля-продажа товаров: Комментарий к правовому регулированию и практике рассмотрения споров — Изд. 2-е, испр. (2-й завод). — М.: «Статут», 2004. - 352 с.

34. Цірат Г. Міжнародний комерційний арбітраж: Навчальний посібник. - К: Істина, 2002. - 304 с.

35. Енциклопедія цивільного права України. К.: «Ін Юре». – 2009. – 952 с.

Мета лекції:

Мета лекції полягає у комплексній характеристиці правового регулювання окремих видів господарської діяльності.

Зокрема, слід вирішити наступні завдання:виявити специфіку комерційного посередництва (агентських відносини);надати характеристику правового регулювання перевезення вантажів;визначити особливості використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія). А також проаналізувати міжнародно-правові регулятори міжнародного торгового посередництва

ВСТУП

Економіка країни - досить складна сфера суспільної діяльності. Відповідно складними є господарські відносини, що формуються в цій сфері. Наявність у цих (господарських) відносинах загальних рис, що притаманні всім або переважній більшості їх видів, зумовлює так зване загальне правове регулювання цих. Втім, господарські відносини надзвичайно різноманітні, що спричинено складністю господарського життя - багатогалузевістю сучасної економіки, різни­ми умовами господарювання, залежно від певних категорій об'єктів, певних те­риторій, щодо певних суб'єктів, незвичних умов господарювання (надзвичайних ситуацій, військового стану) тощо. Зазначені обставини зумовлюють спеціальне регулювання певних категорій господарських відносин, що знайшло відображення у Господарському кодексі України, кілька розділів якого (VI—VIII) присвячено такому регулюванню, а та­кож великій кількості спеціальних законів і прийнятих відповідно до них підзаконних нормативно-правових актів.

1. КОМЕРЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ)

Комерційне посередництво - відносно новий вид господарських відносин, що зазвичай виникає на підставі своєрідного виду договору - агентського договору. Цей договір виник в англо-американському праві, й хоча має чимало спільних рис з традиційними договорами континентального права (законодавства країн романо-германської правової традиції) - договором комісії та договором дору­чення, проте низка рис дозволяє виділити його в окремий вид договору, а профе­сійну діяльність щодо надання послуг відповідно до таких договорів - виділити в специфічний вид господарської діяльності, що іменується комерційним посеред­ництвом або агентською діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України, комерційним по­середництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Характерні ознаки агентських відносин:

• різновид підприємницької діяльності;

• спеціальний суб'єктний склад:

1) комерційний агент - суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який відповідно до визначених агентським договором повноважень здій­снює комерційне посередництво в інтересах та від імені другої сторони за догово­ром (принципала), вступаючи при цьому у відносини з третіми особами; відтак не є комерційними агентами (а) підприємці, що діють хоча і в інтересах іншої сто­рони договору (принципала), але від власного імені, та (б) підприємці, які укла­дають угоди від імені принципала стосовно себе особисто; залежно від сфер гос­подарювання, в яких діють комерційні агенти, та пов'язаною з цим специфікою правового становища, можна класифікувати комерційних агентів за сферами їх діяльності: агент у сфері страхування; агент у сфері банківської діяльності; агент у сфері транспорту; агент з туризму; агент у сфері приватизації; митний агент; агент з проведення грошової лотереї; агент з виставок; агент з розміщення та викупу цінних паперів ICI;

2) принципал (в ГК України іменується суб'єктом господарювання, від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок якого діє комерційний агент) - особа (фі­зична або юридична), якій комерційний агент надає посередницькі послуги щодо укладення угод або виконання фактичних дій у сфері господарювання відповідно до агентського договору); згідно з ГК (ч. 1 ст. 295), принципалом може бути лише суб'єкт господарювання;

3) треті особи - це учасники відносин у сфері господарювання, з якими (щодо яких) комерційний агент укладає договори (виконує фактичні дії) від іме­ні, в інтересах, під контролем і за рахунок принципала; Господарський кодекс не встановлює вимог до таких осіб, а відтак - ними можуть бути будь-які учасники господарських відносин (якщо інше не встановлено спеціальним законодавством) незалежно від наявності у них статусу суб'єкта господарювання;

• підстави виникнення агентських відносин (ст. 296 ГК України) - агентський договір (у разі надання принципалом на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій) або схвалені прин­ципалом фактичні дії комерційного агента (у разі схвалення принципалом угоди, укладеної в його інтересах комерційним) агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження чи після закінчення терміну дії агентського договору;

• змістом агентських відносин є представницькі дії агента, котрі здійснюються від імені, під контролем і за рахунок принципала;

• мета встановлення агентських відносин - задоволення законних приватних інтересів учасників зазначених відносин - агента (щодо отримання при­бутку від надання ним послуг з комерційного посередництва), принципала (щодо укладення комерційним агентом угод чи здійснення фактичних дій з третіми особами від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок прин­ципала), третіх осіб (щодо отримання певних благ на підставі укладених з комерційним агентом угод чи в результаті здійснення ним фактичних дій від імені принципала, на авторитет якого покладаються треті особи);

• встановлення обмежень щодо здійснення агентської діяльності з метою захисту інтересів принципала та інших учасників агентських відносин, а саме: а) закріплена в ч. 4 295 ГК України заборона агентові укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто; б) можливість встановлення на рівні закону заборони здійснення агентської діяльності (комерційного посередництва) в окремих галузях господарювання.

Залежно від можливостей сторін агентського договору вибору варіантів своєї поведінки (принципала - щодо довірення виконання дій з комерційного посередництва не лише певному комерційному агентові, а й іншій особі, а комерційного агента - щодо здійснення комерційного посередництва не лише щодо принципала, а й інших осіб) розрізняють немонопольні та монопольні агентські відносини (ст. 299 ГК України):

• немонопольні агентські відносини виникають у разі, якщо суб'єкт, якого представляє комерційний агент, має право довірити комерційне посередництво також іншим суб'єктам, повідомивши про це агента, а агент має право здійснювати комерційне посередництво також для інших суб'єктів господарювання, якщо інтереси суб'єктів, яких представляє комерційний агент, не є суперечливими у питаннях, для вирішення яких запрошений цей агент;

• монопольні агентські відносини виникають у разі, якщо комерційний агент, що представляє суб'єкта господарювання (принципала), не має права здійснювати комерційне посередництво для інших суб'єктів у межах, передба­чених агентським договором.

Система нормативно-правових актів, що регулюють комерційне посередни­цтво (агентську діяльність у сфері господарювання), включає:

• Господарський кодекс України, в якому глава 31 присвячена комерційному посередництву;

• Цивільний кодекс України: положення щодо договору доручення (глава 68), які застосовуються на субсидіарних засадах;

• спеціальні нормативно-правові акти, що визначають особливість комерцій­ного посередництва в окремих галузях господарювання.

Основною підставою виникнення агентських відносин є агентський договір, відповідно до якого одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати по­слуги другій стороні (принципалу - суб'єкту, якого представляє агент) в укла­денні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Отже, комерційне посередництво - це різновид господарських правовідносин, що складаються на договірних засадах між агентом (суб'єктом агентської діяльності у сфері господарювання), принципалом і третіми особами щодо представницьких дій агента, котрі здійснюються від імені, під контролем і за рахунок принципала з метою задоволення законних приватних інтересів учасників зазначених відносин (агента, принципала, третіх осіб) та з урахуванням публічних інтересів (дотри­манням публічного господарського порядку).

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ

Транспорт - одна з найважливіших галузей економіки, покликана задоволь­няти потреби населення та учасників господарського життя у перевезеннях та пов'язаних з ними послуг.

Єдину транспортну систему України становлять:

• транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, ав­томобільний, авіаційний, міський електротранспорт);

• промисловий залізничний транспорт;

• відомчий транспорт;

• трубопровідний транспорт;

• шляхи сполучення загального користування.

Різновидом договорів за критерієм економічного змісту та правових ознак є транспортні договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК та ч. 1 ст. 909 ЦК України договором перевезення вантажу є договір, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призна­чення в установлений законодавством чи договором строк та видати його упо­вноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Транспортні договори класифікуються за різними ознаками:

1) за видом транспорту, який використовується для надання транспорт­них послуг на транспортні договори: на залізничному транспорті; морському транспорті; на внутрішньому водному транспорті; на повітряному транспорті: на автомобільному транспорті; на трубопровідному транспорті; і в недалекому майбутньому - транспортні договори на космічному транспорті (ч. З ст. 306 ГК України зазначається космічний транспорт як один з видів транспорту), а також транспортні договори, що передбачають використання кількох видів транспорту (в тому числі змішані перевезення);

2) за ознакою домінування в договорі організаційних чи майнових елемен­тів на: (а) організаційні (забезпечують організацію перевезень та надання інших транспортних послуг) та (б) договори про надання транспортних послуг;

3) за характером транспортних послуг, надання яких передбачається договором, на: а) договори перевезення вантажів та організованих груп пасажирів (якщо договір укладається, наприклад, туристичною фірмою); б) договори про надання інших транспортних послуг або комплексу послуг (зазвичай віддзерка­люють специфіку певного виду транспорту).

Договори перевезення вантажу на певному виді транспорту можуть бути різ­них різновидів, що пов'язано з технологією перевезень тим чи іншим видом тран­спорту. Так, відповідно до Положення про порядок підготовки та надання інфор­мації про вантаж для його безпечного морського перевезення (затверджено нака­зом Мінтрансу України від 14.12.1998 р. № 497), договори морського перевезення вантажу залежно від виду останнього (вантажу) поділяються на такі різновиди:

• договори перевезення генеральних вантажів;

• договори перевезення навалочних вантажів;

• договори перевезення небезпечних вантажів;

• договори на ліхтерні перевезення;

• договори перевезення контейнерів.

Кодекс торговельного мореплавства України (статті 131, 132) розрізняє види договорів за критерієм сфери перевезень (всередині країни чи за її межі) на:

• договори на каботажні перевезення (перевезення вантажів між портами України);

• договори на міжнародні перевезення (перевезення вантажів між портами України та іноземними портами).

Умови договору перевезення вантажу поділяються на універсальні (прита­манні для перевезень будь-яким видом транспорту) та специфічні (характерні для перевезень певним видом транспорту).

Універсальні умови визначаються Господарським і Цивільним кодексами України, а специфічні - транспортними кодексами (статутами) чи на їх підставі договором.

Порядок вирішення спорів, що виникають з перевезень, має свої особливості (ст. 315 ГК України; ст. 925 ЦК України).

ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ:

Транспорт - одна з найважливіших галузей економіки, покликана задоволь­няти потреби населення та учасників господарського життя у перевезеннях та пов'язаних з ними послуг. Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК та ч. 1 ст. 909 ЦК України договором перевезення вантажу є договір, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призна­чення в установлений законодавством чи договором строк та видати його упо­вноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.